У 16 років він кинув виклик злочинній владі під час Революції гідності, а у 24 зі зброєю в руках звільняв Сумщину та Харківщину від окупантів. Сьогодні на його честь названі вулиці в Києві та Мені на Чернігівщині, а також ландшафтний заказник місцевого значення Протасів Яр у Києві.
Роман Ратушний — бунтар і борець проти свавілля, який до останнього подиху боровся за незалежність України… У черговому випуску спільного проєкту ШоТам і «Стріткод» ми вам розкажемо про нього більше.
15 червня о 15:00 стартує відкриття другого в історії фестивалю “Протасів яр” пам’яті Романа Ратушного. За підтримки міжнародного фонду “Відродження”, українських митців та громадських діячів захід популяризує ідеї громадського активізму, силу об’єднання небайдужих громадян.
Історія Романа
“Для мене незалежність — це право жити на моїй землі, як того хочу я, як того хочуть люди, соціум, який мене оточує, з якими я споріднений однією культурою.“
Він поклав свою молодість і життя в боротьбі за майбутнє України. У свої 16 боровся на Майдані проти злочинної влади, а у 24 – проти окупантів на фронті. Його вбили росіяни, але ім’я живе в назвах українських вулиць.
Роман народився 5 липня 1997 року в Києві. Любов до рідного міста пізніше вилється в протести проти беззаконня. Ще малим Роман захопився книжками, читав усе – від художньої літератури до економічної. Найбільше цікавився історією та правом, а вже повнолітнім займався обробкою мемуарів.
Революції
Школярем він на власні очі бачив Помаранчеву революцію у 2004-му. А за 9 років, коли вже був студентом, взяв активну участь у Революції Гідності. Роман був на Майдані в ту саму ніч на 30 листопада 2013-го, коли беркут жорстоко побив студентів. Тієї ночі Євромайдан перетворився на революцію гідності, а Рома продовжив виходити на площу.
11 грудня 2013-го під час штурму Майдану силовики висмикнули його з натовпу та в шістьох били ногами. Але він не відступив. Після перемоги революції продовжив боротися проти корупції та свавілля. У 2018-му створив власну громадську організацію «Захистимо протасів Яр».
“Це 20 з плюсом гектарів лісу в центрі Києва, унікального, з археологічною цінністю, історією, достойною екранізації. Це місце, яке хочуть забудувати на місці лісу, збудувати новий мікрорайон”, – розповідав Роман.
Це був протест місцевої громади проти побудови на історичних схилах трьох хмарочосів. Справа тягнулася кілька років. Ратушному погрожували, намагалися підкупити. Та на нього це не подіяло. Справу проти забудовника було виграно, але вже після загибелі Роми. Він встиг докластися і до інших змін, як от брав участь у мітингах на підтримку активіста Сергія Стерненка.
Арешт
За це Ратушного звинуватили в побитті вікон Офісу президента і посадили під домашній арешт. За місяць, завдяки зусиллям адвокатів, апеляційний суд зняв з нього всі обвинувачення. Коли почалася повномасштабна війна, він добровільно пішов захищати країну.
“Він би таким був за будь-яких батьків і за будь-яких умов. Тобто це не є результат мого виховання, якогось спеціального. Це сформована абсолютно особистість“, – каже мати Героя.
Попри невеликий бойовий досвід, Ратушний став розвідником. Брав участь у деокупації Тростянця, пізніше воював на Ізюмському напрямку. Там він і поклав за Україну своє життя.
Смерть
9 червня 2022 року Роман, потрапивши у ворожу засідку біля села Сугилівка під Ізюмом, загинув. Його поховали на Байковому кладовищі в Києві та посмертно нагородили орденом «За мужність третього ступеня».
Про загибель Романа писала вся західна преса. The Economist, The Financial Times, The Guardian, Build. Протасовому Яру, за який боровся Рома, з 2022 року надали статус заказника місцевого значення. Та присвоїли ім’я Романа Ратушного.
На честь Романа також переіменували вулицю в Києві та в місті Мена на Чернігівщині. Завдяки проєкту StreetCode українці можуть дізнатися про Романа і інших героїв більше. Таблички StreetCode з QR-кодом дозволяють в один клік дізнати.
На фото Ганул стоїть поруч з активістом Владиславом Балінським. У своєму дописі Ганул зазначив: «В Одесі впав Ленін, проходив повз, в шоці з цієї новини. А я просив владу зняти його толерантно, ну влада не завжди чує громадськість».
Нагадаємо, що в Києво-Печерській лаврі встановлять пам’ятник Івану Мазепі з «Курчем»: фото.
Усі, хто має підписку на стримінговий сервіс, зможуть переглянути стрічку, яка розповідає про невідомі факти з біографії Назарія Яремчука — «першої української попзірки» та народного артиста УРСР. У фільмі зібрані спогади рідних, друзів і колег про легендарного виконавця.
«Завдяки безмежному таланту, ентузіазму й праці Назарій Яремчук зробив українську пісню модною й відомою по всьому світу», — зазначають автори проєкту.
Фільм «Яремчук: Незрівнянний світ краси» встановив рекорд як найкасовіша документальна стрічка в Україні, зібравши 9,9 мільйона гривень за три вікенди прокату. Це більше, ніж результат фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова, який зібрав дев’ять мільйонів гривень.
Нагадаємо, що Такфлікс випускає добірку короткого метру «Літувати».
Головне управління розвідки України (ГУР) отримало нову зброю — ударні безпілотники, здатні вражати цілі на відстані до 1800 кілометрів.
Про це повідомив начальник ГУР Кирило Буданов, зазначивши, що над розвитком цих дронів працюють найкращі фахівці, зокрема спеціалісти самого ГУР.
«Ці ударні безпілотники використовуються для ураження аеродромів та російських об’єктів, які «працюють на війну», — підкреслив Буданов. — «Військові аеродроми, які є джерелом постійної загрози для мирних українських міст, здригаються від повітряних атак».
До повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні не було виробництва ударних далекобійних безпілотників. Однак із початком війни ринок дронів в Україні зріс у рази.
Однією з причин цього зростання стало обмеження з боку західних партнерів, які не дозволяють Україні використовувати свою зброю для ударів углиб території РФ. Це стимулювало розвиток вітчизняного виробництва далекобійних дронів, які стали важливою частиною української оборони та атакуючого потенціалу.
Нагадаємо, що в Україні відкрили офіс протимінної діяльності ДСНС: які у нього функції.
Коментарі