Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Бойківська чи подільська? А може, кримська? Спробуйте вгадати походження вишиванки за орнаментом та кольорами (ТЕСТ)

Опубліковано

Про традиції та історію українських вишиванок ШоТам розповідав у попередньому тесті. Цього разу пропонуємо перевірити, чи зможете ви вгадати походження вишиванки за описом, орнаментом та кольорами. Спойлер: деякі питання здаються легкими лише на перший погляд.

Почнемо з, напевно, найвідоміших українських сорочок. Що за вишиванки на цьому фото?

Правильно! Неправильно!

Про борщівські вишиванки є чимало легенд. Найпопулярніша з них свідчить, що чорний колір – це знак жалоби за вбитими та поневоленими чоловіками. Утім історик Володимир Щибря запевняє: ця легенда не має нічого спільного з правдою. Адже чорний – колір родючої землі та достатку. Крім того, для такої вишивки можна було обійтися без фарб. Чорні нитки отримували з шерсті чорних овець. За спростування легенди про «траурність» борщівських вишиванок виступає й етнологиня Оксана Косміна.

Білими нитками на білій тканині. Де вишивають «білосніжні» сорочки?

Правильно! Неправильно!

Білими нитками на білій тканині сорочки вишивають на Полтавщині. А в 2017-2018 роках технологію вишивки «білим по білому» з Полтавщини навіть внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.

Добре, а яку вишиванку зображено на цьому фото?

Правильно! Неправильно!

Так, це бойківська вишивка. На світлині – фрагмент святкової сорочки з села Верхня Яблунька на Турківщині.

У цьому регіоні сорочки вишивали товстою ниткою, що дозволяло зробити орнамент більш об’ємним та рельєфним. Особливість вишиванок - поліхромні візерунки, виконані хрестиком чи напів хрестиком. А ось із кольорами майстри й майстрині могли експериментувати, тож «основні» виділити вкрай складно. Про яку область йдеться?

Правильно! Неправильно!

Характерний для Харківщини мотив вишивки — «Дерево життя». Під мотивом «Дерева» знаходився або зигзагоподібний орнамент (меандр), що символізував підземну воду, або квіти, перевернуті голівками донизу, котрі символізували підземний світ.

Тепер трохи складніше. Знову чорна вишивка. Вгадаєте, з якого регіону?

Фото: Тетяна Куцир.
Правильно! Неправильно!

Це сокальська вишиванка, доволі нетипова для регіону. Адже місцеві кольори - насамперед червоні. Утім майстрині із Сокальщини вишивали чорні сорочки із хрестиковими галузками та геометричною композицією.

Для вишиванок із цієї області характерні дрібний хрестик та «занизування» (шви, що імітують ткання). На сорочках найчастіше можна помітити ламані лінії, розетки, восьмикутні зірки, ромби, а з кольорів - червоний із чорним або синім. Яка це область?

Правильно! Неправильно!

Так, це вишиванки з Житомирщини. Водночас у регіоні не меншою популярністю користуються й квітково-рослинні орнаменти: барвінок і берізка, хміль, виноград, яблука тощо.

А знаєте, які сорочки раніше називали «жидівками»?

Правильно! Неправильно!

За словами етнологині Христини Федечко,унікальними для Полтавщини були сорочки, які вишивали нитками кольору індиго. Такі нитки можна було придбати на базарах Гадяча. Сьогодні такі сорочки знавці давнього одягу називають «гадяцькими». Однак колись їх знали за зовсім іншою назвою – «жидівки». Барвники індиго з Індії привозили єврейські купці, тому жителі Гадяччини почали називати свої сорочки «жидівками», а нитки – «жидівськими».

Кілька років тому письменник та краєзнавець Олександр Солодар опублікував рідкісні світлини українців у вишитих сорочках. Представники якої області на фото?

Правильно! Неправильно!

Саме так, на фото - мешканці сіл Чигиринського району Черкаської області. «На світлинах виявив особливості чигиринської вишиванки. Закономірностей дуже багато. По-перше, регіональні відмінності у вишивці Побережжя Дніпра і лісової зони Холодного Яру. По-друге, особливості вишивки окремих елементів одягу, рушників тощо», - зазначив Солодар у коментарі місцевим журналістам.

Вишиті сорочки у цій області мають характерні пухлики - зібрану на рукаві тканину, що надає пишності та об’єму. Комірець майстри збирали у дрібні «зморшки» та проходилися тоненьким рубчиком. Нижню частину вишиванки часто прикрашали геометрично-рослинним візерунком у техніці хрестика. Серед кольорів найчастіше використовували червоний, чорний, синій та жовтий. Вгадайте область

Правильно! Неправильно!

Цікаво, що одеські сорочки здебільшого шили з білого бавовняного полотна, на відміну від, скажімо, Рівненської області, де використовували небілений льон. Крім того, часом у візерунках одеських вишиванок можна помітити рослинні мотиви, натомість стилізовані зображення тварин майстрині використовували дуже рідко

А де можна зустріти таку, доволі «нетипову» для України, вишивку?

Правильно! Неправильно!

Так, кримська вишивка дещо відрізняється від інших регіонів України. Тут майстри та майстрині надають перевагу контрастам, часто використовують квітчасті орнаменти з ніжними кольорами. На сорочках можна знайти жіночій знак – вигнуту гілку (егрі дал), що означає мінливість, динамічність, розвиток, чоловічий – родове дерево, яке символізує надійність, стійкість та силу. Крім того, на вишиванках зустрічається гвоздика – образ людини третього віку. Тюльпани символізують молодих хлопчаків, а рози – жінок. Є також символ «марам» – «дерево життя».

Вгагадаєте, яка з цих вишиванок «родом» із Київщини?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, перша сорочка – з Київщини. Друга – з Чернігівщини, а третя – сорочка з Луганської області.

Бойківська чи подільська? А може, кримська? Час дізнатися, чи можете ви вгадати походження вишиванки за орнаментом та кольорами (ТЕСТ)
Йой, здається, цей тест виявився не таким простим, як здавалося на перший погляд. Але це й не дивно, адже традиція української вишивки містить чимало особливостей, і знати улюблені орнаменти й кольори всіх регіонів - просто неможливо. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе дати ще більше правильних відповідей.
Чудовий результат! Схоже, ви раніше цікавилися українськими вишиванками й з легкістю можете відрізнили бойківські сорочки від вишиванок із Харківщини. Утім кілька питань все ж виявилися надто складними. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе повторити ваш результат.
Як вам це вдалося? Чудовий результат! Схоже, вас неможливо здивувати рідкісними орнаментами чи заплутаними питаннями. А тому обіцяємо зробити наступний тест ще цікавішим! А поки - поділіться посиланням із друзями, можливо, хтось зможе бодай наблизитися до вашого результату.

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

“Дитяча залізниця” розпочинає новий сезон: у яких містах буде відкриття

Опубліковано

Українська дитяча залізниця готується до відкриття нового сезону у містах країни. Це особливе місце, де діти та їх батьки можуть насолодитися поїздкою вузькоколійкою, дізнатися більше про світ залізниці та спостерігати за роботою юних залізничників.

Про це повідомляє УЗ.

Дитяча залізниця – це не лише розважальна атракція, а й важливий аспект соціальної діяльності Укрзалізниці. Тут молоді залізничники навчаються професійним навичкам машиністів, колійників, провідників та чергових.

Перед початком нового сезону учні пройшли теоретичну підготовку, а працівники залізниці провели ремонти, щоб забезпечити безпеку пасажирів. Понад 2,5 тисячі юних спеціалістів готові розпочати роботу.

Читайте також: Глиняні стіни та сучасна техніка. У Мринській громаді волонтери та місцеві відновили сторічну школу-мазанку

Сезон почнеться у Києві, Львові, Рівному та Дніпрі.

Графік руху потягів

  • Київ: урочисте відкриття сезону — 27 квітня. Рух поїздів у травні, вересні та жовтні в суботу та неділю з 10:00 до 19:00. У червні-серпні — по четвергах та п’ятницях з 11:00 до 17:00, у вихідні дні з 10:00 до 19:00.
  • Дніпро: відкриття сезону — 4 травня. У травні, вересні та жовтні поїзди відправляються у вихідні дні з 10:00 до 18:00. Літній графік: щоп’ятниці з 12:00 до 18:00, у вихідні з 10:00 до 18:00.
  • Львів та Рівне: відкриття сезону 11 травня. У Львові рух поїздів по п’ятницях, суботах та неділях. На вихідних з 11:00 до 13:45 та з 15:00 до 17:45, по п’ятницях з 12:00 до 16:45. У Рівному: по п’ятницях з 11:00 до 16:30, щовихідних з 10:00 до 17:30, у травні, вересні та жовтні — лише по суботах та неділях.

Нагадаємо, у Чернівцях студенти проведуть благодійний ярмарок.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

7 книжок від українських військових та журналістів, які побували на передовій: про війну, любов та сімʼю

Опубліковано

За останні роки було опубліковано безліч книг про російсько-українську, яка почалася в 2014 році. З плином часу ця література розширюється, оскільки війну описують у репортажах, нарисах, оповіданнях, поезії, ба навіть у дитячій літературі. Автори воєнної літератури різні, як і кожний край України, але всіх їх об’єднує глибока любов до рідної землі. Вони доводять це, захищаючи її як словом, так і ділом.

Редакція ШоТам підготувала добірку з семи книжок від військових, які варто прочитати кожному українцю.

“Історії та війни”, Юрій Гудименко, 2023 рік

фото: видавництво “Folio”

Про автора:
Юрій Гудименко народився у 1987 році. Він є українським політичним діячем і лідером Руху “Демократична Сокира”. Попередньо працював блогером, телеведучим і публіцистом. Після вторгнення Росії в Україну приєднався до Збройних Сил України, працював сапером і отримав поранення.

Опис:
“Це не зовсім звичайна книга. Тут немає сюжету, немає персонажів, які затримуються надовго. Це – збірка текстів, промов, історичних нарисів, які я писав і пишу донині. Тут є смішні тексти і тексти несмішні, є слова, які я писав у доброму гуморі й ті, які я писав у шпиталі, не бувши певен, що колись встану на ноги. Є навіть тексти, за які мені соромно, але вони все одно будуть тут, у книзі, тому що я їх говорив і я їх написав”, – каже про свою книгу автор.

 “Хто ти такий?”, Артем Чех, 2021 рік

фото: видавництво “Meridian Czernowitz”

Про автора:
Артем Чех народився 13 червня 1985 року в Черкасах. Він автор 12 прозових та нон-фікшн книжок, а також головний редактор проектів “94 дні. Євромайдан очима ТСН” та “Війна очима ТСН”. Чех також служив у лавах Збройних Сил України з 2015 по 2016 рік. 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, повернувся до лав ЗСУ.

Опис:
У романі, автобіографічному для майже дорослого Тимофія, постійно звучить питання: “Хто я такий?”. Контужений війною Фелікс, мучитель і наставник малолітнього Тимофія, час від часу запитує його це. Шлях від цього першого питання до останнього є невід’ємною частиною процесу виховання будь-якого героя.

Для Артема Чеха, цей шлях виявляється особливим – він виростає в тіні чужої війни, яка навчає його несподіваним урокам, готуючи до власної боротьби, яку ми, прочитавши роман, не знайдемо, але можливо, розкриємо всі ті ініціації, які формували нас у доросле життя.

“Полон”, Валерія “Нава” Суботіна, 2024 рік

фото: видавництво “Folio”

Про авторку:
Валерія Андріївна Суботіна, позивний “Нава” – українська журналістка,  викладачка, поетка,  військовослужбовиця, майор Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни.  Кандидат наук із соціальних комунікацій (2014).

Опис:
Українські військові тримали оборону в Маріуполі протягом 86 днів. З метою збереження життів та порятунку поранених, вони припинили оборону за наказом вищого військового командування і мали здатися в “почесний полон” з умовою обміну через 3-4 місяці.

Одна з учасниць, Валерія Суботіна, провела у полоні понад 11 місяців, описавши в книзі всі випробування, які вона пережила. Це включало постійне спостереження, контроль, нелюдські умови утримання, критичний дефіцит їжі та води, допити та катування, а також дезінформацію та пропаганду ворога. Незважаючи на це, Валерія залишилася міцною та стала свідком злочинів Російської Федерації.

“Сліди на дорозі”, Валерій Маркус (Ананьєв), 2018 рік

фото: самвидав Валерія Ананьєва

Про автора:
Валерій Маркус – український письменник, військовий, ветеран українсько-російської війни, мандрівник. В АТО хлопець вів власний блог про військову службу, війну й неприкриті та часом жорстокі армійські реалії, які він переживав у ті часи. Валерій почав писати свою книгу “Сліди на дорозі” ще у 2015 році, але через службу призупинив цю діяльність.

Опис:
Ця книга – унікальний досвід. Перший твір про війну на Сході України, який дозволяє читачеві пережити події на власній шкірі. Ви відчуєте кожний момент напруження, кожен вибух, кожен лист до коханої на фронті. За допомогою близько 100 QR-кодів, вбудованих у текст, ви зможете переглядати відео та фотоматеріали реальних подій, які стали основою для цієї книги. Весь матеріал був знятий на фронті в 2014 році, без жодної постановки.

“Бахмут”, Мирослав Лаюк, 2023 рік

фото: видавництво “Ukraїner”

Про автора:
Лаюк Мирослав – український письменник і поет, також військовий репортер. Він опублікував кілька збірок поезії та романів, які відзначені престижними літературними преміями. Працював фронтовим репортером під час повномасштабного збройного конфлікту в Україні, включаючи битву за Бахмут у березні 2023 року. Він також є ведучим на радіо “Old Fashioned Radio” і проживає в Києві.

Опис:
Під час найінтенсивніших боїв за Бахмут узимку та в березні 2023 року письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов перебували разом з українськими військовими та місцевим населенням у місті та його околицях. Вони спостерігали за артилерійськими обстрілами та вуличними боями, ділилися днями й ночами з піхотинцями, артилеристами, медиками, капеланами, рятувальниками та дітьми. Результатом їхніх поїздок стала книжка, що складається з репортажів та есеїв, які розповідають про дійсність війни.

“Тільки не пиши мені про війну” (поезія), Павло Вишебаба, 2023 рік

Про автора:
Павло Вишебаба – український екоактивіст, музикант та письменник. Співзасновник та голова ГО “Єдина планета”, посланець з питань толерантності ПРООН в Україні. 24 лютого 2022 року він пішов у військо і зараз є командиром відділення у 68 окремій єгерській бригаді ім. Олекси Довбуша.

Опис:
Поезія – це тендітний танок душі, де слова переплітаються з музикою. Вона піднімає нас над звичайними справами, відкриваючи двері до світу почуттів, спогадів, смутку та мрій. Поезія надає нам змогу знову відчути красу світу, нагадуючи про потужну силу слова, яке здатне змінити життя.

Вона – це кришталева нитка, яка об’єднує нас з усім світом та дарує безсмертя, зберігаючи миті у вічності й заставляючи наше серце зупинятися перед красою.

Поети відчувають та описують стани та почуття людей і суспільства, а військовий і поет Павло Вишебаба став одним з таких трансляторів. Його вірші, декламовані прямо з війни, торкнулися сердець сотень тисяч українців у всьому світі, а тепер ці рядки увійшли до його дебютної збірки поезій.

“Котик, Півник, Шафка”, Олександр Михед,

Про автора:
Олександр Михед – письменник, автор восьми книжок, член Українського ПЕН. Вибрані есеї та фрагменти творів перекладено десятьма мовами. Учасник літературних резиденцій у Фінляндії, Латвії, Ісландії, США та Франції. Зараз військовий у Збройних силах України. 

Опис:
Котик, Півник і Шафка, врятовані з руїн Бородянки під Києвом під час російських обстрілів, виглядають як персонажі казки, але вони дійсно існують. Вони готові боротися та попереджати про небезпеку, захищаючи родину Лізи, Андрія і їхніх онуків. Ця родина, що пережила багато поколінь історії, стає сильнішою, ніж будь-коли. Шафка, яку нагріли дідусеві руки, подарований Півник на свято, і врятований Котик втілюють силу та незламність, даруючи надію на майбутнє, коли рани затягнуться, але пам’ять про минуле зло залишиться. Очікування на перемогу завжди присутнє.


Читати далі

Суспільство

У Києві запускають групи психологічної підтримки у школах

Опубліковано

У Києві відбудеться запуск нового проєкту зі створення груп швидкої ментальної підтримки в закладах освіти «Ментальна Варта», що реалізується в межах проєкту «Bloomberg Philanthropies».

Про це повідомляє Київська міська рада.

У межах проєкту групи психологів приїжджатимуть до шкіл, де учні, їхні батьки, вчителі чи інший персонал потребуватимуть ментальної допомоги через надзвичайні ситуації (ракетні обстріли, суїциди, булінг). Окрім того, розроблять онлайн-сервіс для психологічної підтримки.

«Діти під час війни стають особливо вразливими до психологічних травм. Групи реагування допоможуть їм впоратися з травмою, отримати необхідну психологічну підтримку та відновити емоційний стан», – повідомила директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.

Читайте також: Анонсували проєкт, який буде вчити ветеранів писати та ставити п’єси в театрі

Наразі вже провели понад 50 тренінгів серед педагогів і психологів, під час яких обрали та підготували команди швидкого реагування. Тренінги проводяться для того, щоб навчити персонал надавати оперативну психологічну підтримку в разі виникнення кризових ситуацій у навчальних закладах.

Проєкт діятиме в межах унікального Київського психологічного протоколу, що враховує специфіку українських реалій та потреби всіх учасників освітнього процесу.

Нагадаємо, в Києві демонтують МАФи, замість яких облаштують тротуари та велодоріжки.

Фото: КМР

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення