Борис Джонсон завітав до «Книгарні “Є”» у Києві й підписав свої книги (ВІДЕО)

У ніч на 3 березня 2025 року відбудеться вручення 97-ї премії Американської кіноакадемії «Оскар». Серед номінантів на звання найкращого документального фільму — українсько-канадсько-австралійська стрічка «Порцелянова війна». ШоТам розповідає, що ви маєте знати про цьогорічного претендента на «Оскар».

Про що історія

Документальний фільм «Порцелянова війна» розповідає про українських художників-керамістів на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Подружжя митців Слава Леонтьєв та Аня Стасенко, а також їхній друг і колега Андрій Стефанов є вимушеними переселенцями з Криму, які після анексії повертаються до рідного Харкова. 

З початком вторгнення Слава стає військовим інструктором, а Аня допомагає його підрозділу як волонтерка. Казкові керамічні вироби художників стають їхнім способом не втратити віру в найтемніші часи, а фігурки є не тільки частиною ландшафту пораненого війною міста, а й наративною лінією фільму. 

Деякі події з життя героїв залишають відбиток на сюжетах, що зображені на виробах. Тому фільм — не класична документальна історія, а комбінована чи гібридна, бо в ній є анімаційна складова.

Розписи, які Аня наносить на фігурки, оживають за допомогою використання технологій, частину з яких створила спеціально під цей фільм польська анімаційна студія BluBlu. Ці вставки говорять про минуле, сьогодення та майбутнє України.

Категорія документальних фільмів про війну ніби передбачає присутність сцен насильства, страждань та інших негативних сторін реальності. Проте, попри тематику, «Порцелянова війна» змінює оптику й говорить про те, що місце для краси може і має існувати навіть у найстрашніші часи. Автори намагалися зафіксувати те, що може бути втрачене — культуру, митців і природу.

Фото: кадр з фільму

Історія створення

Одного дня, вже після початку повномасштабного вторгнення, Славі зателефонував американський кінематографіст Брендан Белломо. Він запропонував скульптору почати знімати те, що відбувається зараз у місті та в житті митця. Оператором фільму виступив Андрій Стефанов. Спочатку це мав бути короткий метр, проте згодом він виріс до повного. Цікаво, що для всіх учасників проєкту це дебютне документальне кіно. 

У 2009 році Брендан Белломо створив свій перший короткий метр Bohemibot, який отримав від Американської кіноакадемії нагороду або «студентський “Оскар”» за сценарій. У 2023 році він також виступив виконавчим продюсером фільму Chupa.

Керамісти зазначають, що порцелянові фігурки є одним з ключових напрямків їхньої діяльності за останні кілька років та мають попит у всьому світі, зокрема в Америці.

Автори фільму створювали стрічку, орієнтуючись на американський ринок, потреби та смаки західного глядача, щоб розповісти про війну, проте не налякати такою тяжкою тематикою. Те, що фільм зачепив і українців, є особливим досягненням для команди.

Фото: кадр з фільму

Фестивальні відзнаки та прокат

Прем’єра фільму відбулась на найбільшому американському фестивалі незалежного кіно «Санденс» у 2024 році, де стрічка отримала гран-прі. Згодом вона брала участь у програмах американських і світових кіноподій та за весь фестивальний сезон здобула понад 47 відзнак. У 2025 році фільм отримав ще одну престижну нагороду — премію Гільдії режисерів Америки в категорії «Найкращий режисер документального фільму».

Попри те, що фільм створювали в співпраці декількох країн, на «Оскар» «Порцелянову війну» висунула американська сторона. Претендентом від Українського Оскарівського комітету в категорії «Найкращий міжнародний фільм» стала «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка, проте стрічка не пройшла до шортлиста кінопремії. В українському прокаті фільм з’явиться 6 березня, дистриб’ютором виступить Arthouse Traffic.

Фото: кадр з фільму

Українське документальне кіно на «Оскар»

Документальне кіно, створене в Україні, українцями та про російсько-українську війну вже третій рік поспіль потрапляє до шортлиста премії «Оскар».

У 2023 році претендентом на «Оскар» від України був фільм «Будинок зі скалок» режисера Сімона Леренга Вільмонта — стрічка була створена в копродукції Данії, Швеції, Фінляндії та України. Це історія про дитячий будинок у Лисичанську, який на період зйомок у 2019-2020 році був розташований за 20 км від зони бойових дій. Головними героями є діти, тимчасово відірвані від своєї родини, та їхні вихователі. Фільм номіновали в категорії «Найкращий документальний фільм».

У 2024 році у цій самій категорії змагалася стрічка Мстислава Чернова «20 днів в Маріуполі», яка стала першим переможцем від України. На початку повномасштабного вторгнення відеограф Associated Press і режисер Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та журналістка й продюсерка Василіса Степаненко поїхали до Маріуполя. Протягом 20 днів облоги міста російськими військовими останні журналісти в місті фіксували злочини росіян, руйнування та загальний стан, у якому перебували жителі. 15 березня команді вдалось покинути Маріуполь через гуманітарний коридор. 

Цього року «Порцелянова війна» змагатиметься з чотирма документальними фільмами, серед них:

• Black Box Diaries, реж. Шіорі Іто — історія японської журналістки, яку у 2015 році зґвалтував її впливовий колега. Цей фільм стає спробою Шіорі Іто розповісти особисту історію та дослідити через неї непривілейоване становище жінок у японському суспільстві;

• No Other Land, реж. Базель Адра — фільм про знищення палестинських сіл у Масафер-Ятта на західному березі річки Йордан для розбудови ізраїльських воєнних баз. Стрічку створювали у співавторстві палестино-ізраїльської команди;

• Soundtrack to a Coup d’Etat, реж. Йохан Грімонпрез — історія, в якій переплітаються джаз і деколонізація, розповідає про епізод Холодної війни, коли музиканти Еббі Лінкольн і Макс Роуч розгромили Раду Безпеки ООН на знак протесту проти вбивства Патріса Лумумби;

• Sugarcane, реж. Джуліан Брейв Нойзкет та Емілі Кассі — стрічка-розслідування про зникнення дітей в індійській школі-інтернаті, яке призводить до того, що розташований неподалік заповідник Цукрової тростини починає за це розплачуватися.
  

Читайте також: 11 здобутків українського кіно за 2024 рік

У Полтаві демонтували пам’ятник Петру I, який стояв перед музеєм «Поле Полтавської битви». Пам’ятник був одним із головних об’єктів для демонтажу в Україні.

Про це повідомила виконувачка обов’язків мера Полтави Катерина Ямщикова.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій 31 січня 2025 року офіційно виключило цей об’єкт із Державного реєстру нерухомих пам’яток, а 20 лютого у Полтаві ухвалили рішення про його демонтаж.

Пам’ятник після повномасштабного вторгнення заховали під чорну плівку. Наразі його перенесли у музей. До знесення проєкт «Деколонізація Україна» додав пам’ятник до списку об’єктів, які необхідно знести, де він займав 11 місце.

Читайте також: Сергій Стерненко створив благодійний фонд для ефективнішої підтримки війська

«Це не акт вандалізму, а свідома й відповідальна дія громади, яка позбавляється російських імперських маркерів. Незважаючи на різні думки та дискусії, нас обʼєднує одне: Полтава – місто з багатою українською історією, де імперським міфам не місце! Наше майбутнє належить українським героям та європейським постатям!» — написала Катерина Ямщикова.

Вона також додала, що відбудова України ґрунтується на пам’яті про минуле, яке пов’язане з боротьбою за свободу, але без прославляння наративів і символів імперії в публічному просторі.

Нагадаємо, що в Києві демонтували радянський пам’ятник, який стояв на території школи.

Також ми писали, що на станції київського метро демонтують панно з червоноармійцем.

Фото: фейсбук-сторінка Катерини Ямщикової

Державне агентство розвитку туризму (ДАРТ) оголосило прийом заявок від громад України на конкурс «Найкращі туристичні села 2025». Відбір проведуть у межах ініціативи ООН Туризм. 

Про це повідомили у фейсбуці ДАРТу.

Умови участі 

За умовами конкурсу, кожна країна може подати не більше 8 учасників. Кандидатів від України відбиратиме спеціально створена при ДАРТ комісія з незалежних експертів, які оцінюватимуть заявки за вимогами UN Tourism.

Учасників, які пройдуть відбір в Україні, розглядатиме незалежна зовнішня Консультативна рада при UN Tourism. Заявки оцінюватимуть за трьома критеріями сталого розвитку:  економіка, соціальна сфера та навколишнє середовище.

Усі умови участі та форми для заповнення заявок можна переглянути на офіційному сайті ООН Туризм. Надсилайте заповнені документи до 17 березня 2025 року на електронну пошту dart@tourism.gov.ua із темою листа «Конкурс The Best Tourism Villages».

Читайте також: У Європі перша країна може заборонити туристичні поїздки в росію та Білорусь

Цілі конкурсу

«Мета ініціативи — привернути увагу до сіл та селищ, де туризм допомагає не тільки зберегти та популяризувати історичні, географічні, культурні, соціально-економічні, природні, екологічні, етнічні та гастрономічні особливості, а й надає можливість охороняти біорізноманіття регіону та підвищує внесок туристичної сфери в економічний розвиток сільської місцевості», — зазначили організатори.

Список сіл, які пройшли відбір, оголосять на офіційних ресурсах UN Tourism та ДАРТ у четвертому кварталі цього року.

Нагадуємо, що два українські села – Ворохта та Урич вже входили до 55 найкращих туристичних сіл за версією UN Tourism у 2024 році. 

Фото обкладинки: Andy Travel Club, село Колочава