Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Бізнес у 15: як на Донбасі учні відкривають власні підприємства

Доки у більшості шкіл батьки учнів ще й досі скидаються кожного року на фарби, нові шпалери і ще на купу дрібниць, учні зі сходу навчились

Коментарі

Партнерський матеріал

Опубліковано

Доки у більшості шкіл батьки учнів ще й досі скидаються кожного року на фарби, нові шпалери і ще на купу дрібниць, учні зі сходу навчились заробляти на потреби школи самостійно.

У Краматорську та Лисичанську уже більш, ніж півроку, працюють дві шкільні фірми – зі своїми директорами, цехом та відділом маркетингу. 

“ШоТам” поспілкувались із керівниками шкільних підприємств – одинадцятикласницею Аліною з Краматорська (фірма “Вакуваті”) та десятикласницею Поліною з Лисичанська (майстерня “Май Fox”) і запитали у них, як це – коли добробут цілої школи лягає на твої плечі.  

Соціальне шкільне підприємництво – один із методів розвитку молодіжного підприємництва. Це модель “дорослих” форм підприємництва, а створюють її самі учні. Фірма працює за їхньої ініціативи за усіма правилами розвитку підприємства.

Частина перша. Лисичанські дружбанки: історія успіху шкільної фірми “Май Fox” 

 Поліна Бєлікова

Поліна Бєлікова

Учениця 10 класу школи № 12 Лисичанська, директорка підприємства “Май Fox”

Планує стати лікаркою, щоб в майбутньому рятувати людей. Але вже зараз замислюється про те, що організує, можливо, і власне підприємство. Каже, що управління шкільною фірмою дало їй уявлення про те, як буде керувати своєю власною.
Директором підприємства до неї був одинадцятикласник Сергій. Але потім він випустився і зараз підтримує майстерню дистанційно.
“Він теж разом з нами все створював, і підкидає ідеї зараз”, – говорить Поліна.

Процес виробництва на фірмі “Май Fox”

Ось цей тиждень пройде, і почнемо вже шити дружбанки. А поки домовляємося, хто і що буде робити. 

Зараз в команді 7 осіб. Але буде більше – близько 12.

Ролі у нас розподіляються так: кілька дівчаток розпорюють і кроять речі. Потім вирізаємо, голочками все прихоплюємо і починаємо зшивати, пришивати застібки, ремінці. 

Потім фотографуємо виріб і виставляємо в соцмережі.

Особисто я люблю працювати за машинкою і зшивати матеріали.

Але, в принципі, у нас немає такого, щоб за кожним був закріплений якийсь один процес. Ми хочемо, щоб кожен з команди розвивався в тому напрямку, в якому йому хочеться. 

Тому з голкою працюють всі, на машинці – більшість (але непрофесійно). Якщо потрібно, можемо один одного запросто підміняти.

Деякі речі приносимо з дому, деякі – купуємо в секонд-хенді. Нещодавно ось зробили класні дружбанки зі шкіряного плаща.

Замовлення і ціна питання

Ми працюємо тільки на замовлення. Просто зараз шиємо фіранку для нашої штаб-квартири – “Друзі-хаба”. А взагалі в цьому році вже прийняли замовлення від представника організації “Генерація UA” на дружбанки, невдовзі будемо його виготовляти.

Поки десь 10 замовлень виконали, починаючи з минулого року. Це були екосумки, дружбанки. У нас замовляли також чохли на пуфи, безформенні крісла з наповнювачем.

Беремо дешево, бо зараз не можемо завищувати ціни – ще не розкрутилися, “імені” немає. Тому поки продаємо екосумки по 50 гривень і дружбанки по 200.

Працюють кілька годин в день і все встигають

Дружбанки робимо швидко, але через те, що ми школярі, маємо обмежений час. Тому у нас починається робочий день або з 16.00, або з 19.00 – якщо збігати додому поїсти і переодягнутися. Триває робочий день пару годин, за цей час можемо зшити кілька екосумок або одну дружбанку. Важливо, щоб все було красиво – робимо як для себе.

Піар-стратегія “Май Fox”

У нас є сторінка в Інстаграмі і Фейсбуці, ми там викладаємо все, над чим працюємо. Уже зробили логотипи, а тепер ось думаємо над брендування. Хочемо купити щось на кшталт штампа, щоб раз – і на виробі відразу наш логотип.

Зараз збираємо суму, щоб купити в школу сміттєві баки для роздільного сортування – нормальні пластикові, а не ті картонні, що у нас зараз стоять.

 Артем Корнецький

Артем Корнецький

Співзасновник освітньої організації School of ME, доктор філософії, бізнес-консультант, запрошений викладач УКУ

Його організація School of ME (або Школа усвідомленого підприємництва – авт.) допомагала працювати над проектом шкільного підприємництва школі № 12 з Лисичанська

Головне, що діти розібралися, як працює бізнес

У Німеччині такі шкільні фірми – вже давно не новинка і навіть мають свою організаційно-правову форму. В Україні поки такий досвід не дуже поширений.

До цього проекту ми вже співпрацювали з теми соціального підприємництва з Фондом Східна Європа та ChildFund Deutschland e.V., які спільно виконують проект за фінансування Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. А соціальне шкільне підприємництво – якраз один з компонентів цього проекту.

Коли на сході був оголошений конкурс організацій, які допомогли б спробувати запустити ці пілотні фірми, ми подалися разом з лисичанською школою, тому що вже співпрацювали з ними до цього.

До того ж, у них вже була непогана база для впровадження шкільної фірми – фонд “Жовто-блакитні крила” допоміг облаштувати школі простір “Друзі-хаб”.


Для нас було головним, щоб діти зрозуміли, як працює підприємництво,
навчилися виробляти продукцію і робити продажі.


Так, ми працювали спочатку зі шкільною адміністрацією, розповідали вчителям, що таке соціальний шкільний бізнес. А далі проводили тренінги з бізнесу. 

Потім один підприємець, наш знайомий, подарував дітям професійну швейну машинку і ніж для розпорювання. І справа пішла.

Зараз школа розглядає можливість заснування громадської організації – аби вести підприємницьку діяльність на законних підставах.

Учні школи № 12 з Лисичанська пройшли:

  • тренінг для команди вчителів та адміністрації школи за темами усвідомлення та шкільне підприємництво;
  • 2 триденні модулі по темам “Соціальне та шкільне підприємництво, дизайн-мислення. Командоутворення та розвиток особистості підприємця”;  
  • дводенний модуль “Розвиток творчої впевненості. Маркетинг. Краудфандинг. Презентація підприємництва”. 
 Катерина Галенко

Катерина Галенко

ментор шкільної фірми “Май Fox” зі сторони вчителів

Координувала проект з соціального шкільного підприємництва зі сторони школи. Каже, проблемою стало те, що частина команди випустилася – тому майстерня ще оновлює командний склад. 

Сезон “дружбанок” ще тільки починається

Цього року все ще налагоджується, тому що одинадцятикласники, які складали кістяк минулої команди, випустилися. І прямо зараз набираємо нову команду в нашу майстерню “Май Fox”. 

Діти так назвали її, скоротивши слово “майстерня” і використовуючи схожість назви міста Лисичанськ зі словом “лисичка”. На логотипі, до речі, у них лисичка з голочкою.

Офіційно фірма відкрилася в кінці березня минулого року. Не так вже й багато встигли нашити продукції за пару місяців, тому що канікули були на носі. 

Десь десяток дружбанок продали по 200 гривень. Ці гроші пішли на розвиток хаба і майстерні. Зараз у дітей знову з’являються замовлення, стартуємо в повну силу з дня на день.

Частина друга. Історія успіху бренду бананок “Вакуваті” з Краматорська 

 Аліна Шарабан

Аліна Шарабан

учениця 11-А класу краматорської школи № 9, директорка підприємства “Вакуваті”, президент школи

На підприємстві задіяна з 10 класу. Каже, що зацікавлена у створенні власної фірми в майбутньому. На виробництві організовує робочий процес. Збирається після школи йти в IT-сферу.

Рік на підприємстві почався із викликів

Була велика проблема в тому, що на початку року минула наша команда просто розпалася. І мені довелося збирати нову команду самотужки – організовувати і піднімати. Тому виробництво екоторбинок і бананок тимчасово припинилося.

Але в кінці вересня люди вже зацікавилися і ми нарешті почали роботу. Команда – молодці, кожен кращий в своїй справі. Але, звичайно, в питаннях організації важко покластися на них.

Ось був такий момент, що ми не могли потрапити в робочий кабінет, тому що не було ключа на вахті. Тому що хлопці не подбали.


Так, і ще ускладнює роботу те, що я в випускному класі – і, крім того,
що треба все організувати, у мене ще є дуже багато репетиторів.


Хто замовляє і куди витрачають гроші

Ми буквально нещодавно за кілька днів пошили 30 екоторбин – наше замовлення для одного проекту, от-от повинні його віддати. Ми пошили також бананки на продаж в роздріб. І ще одне велике замовлення треба виконати: кожен учитель хоче купити у нас по одній сумці, тобто, разом це 40 сумок виходить.

Всі гроші йдуть до Фонду школи, а ми з Радою учнів думаємо, куди ці гроші подінемо. Зараз зробимо диванчики, купимо на весну каремати, щоб проводити уроки на вулиці.

На даний момент вже є 1000 гривень, від вчителів чекаємо ще десь 1600.

Права рука і правонаступник

Щодо організації я можу покластися на навички кожного з учасників окремо. Але, в цілому, я поки не готова залишити фірму напризволяще.

Є хлопчик з 10 класу, Кирило, він мені допомагає найбільше. Ось він – найвідповідальніший, і я впевнена, що коли піду в університет, він продовжить цю справу.

Кирило займається фінансами, підрахунком доходів і контролює якість продукту на виході. Моя права рука, загалом. Поки команда не зібралась у постійний склад, він мені дуже допомагає.

Процес виробництва і просування бренду

Ми називаємося “Вакуваті”, це архаїзм і означає він “нероби, лоботряси”.

В нашій команді поки 7-8 людей. Саме Фейсбуком буду займатися я, далі у нас буде СММ-менеджер, який займатиметься просуванням сторінки.

А взагалі працюємо так: є люди, у яких чудово виходить прасувати, є ті, хто добре обрізає ручки, є люди, які найкраще розкроюють речі.

Закупівлею матеріалу ж займаюся я – відбираю цікаві візерунки і текстури. Потім передаю дівчатам, які розкроюють вироби. Далі у справу вступають хлопці, які тканину прасують, те ж саме роблять з ручками і так далі.

 Олена Кучерук

Олена Кучерук

Менеджерка громадської організації “Молодіжний рух “Шифт”

Допомагала дітям створювати бренд “Вакуваті” і зараз всіляко підтримує та консультує шкільну фірму, організовуючи для новеньких працівників тренінги з шиття.

Ми хотіли, щоб діти використовували ресурси, які у них під рукою

Сьогодні у східному регіоні створюється помилкове враження, що якщо немає гранту, то ніякого підприємництва ти не відкриєш. Це хибне уявлення потрібно було якось змінювати.

Я координую діяльність молодіжного компоненту Kramatorsk Innovation Platform, що була заснована в рамках проекту з соціального підприємництва, який виконувався Фондом Східна Європа та ChildFund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

До цього була учасницею освітньої поїздки в Німеччину, яку організував Фонд. Їздили з екскурсією на місцеве шкільне підприємство. І потім, коли Фонд оголосив конкурс, організація “Молодіжний рух” шифт” вирішила взяти участь.

Ми в рамках своєї організації вже працювали з школою № 9 міста Краматорська, ми були знайомі з директором.

Головна мета була, щоб діти подивилися навколо себе і використовували ті ресурси, які у них є під рукою.

Зараз діти шукають вітрину для продукції

Під час навчання на модулях з підприємництва вийшов такий собі природний відбір – на першу лекцію прийшло дуже багато дітей, а потім, коли почалася сама робота і ми почали збиратися по суботах, залишилися тільки ті, кому це цікаво.

Вони працювали над однією ідеєю: прорахували ресурси, зробили прототип продукції – перевірили на покупцях, яким все сподобалося.

Потім ми допомогли їм покращити навички шиття і провели кілька майстер класів.

А ще їздили з дітьми до школи в Лисичанськ на обмін досвідом – це дуже допомогло нам швидше запуститися.

Зараз діти шукають фотографа і думають організувати вітрину з продукцією в кабінеті праці.

Школярі ЗОШ № 9 Краматорська пройшли такі тренінги:

  • 4 тренінги з основ підприємницької діяльності та дизайн-мислення, 
  • 2 тренінги з основ командної роботи,
  • 1 тренінг з основ візуальної комунікації, 
  • 5 робочих зустрічей (організували самі учні).
 Віктор Конопкін

Віктор Конопкін

Менеджер освітньої организации School of ME

Очолює напрямок з молодіжного підприємництва в освітній організації School of ME. Був ментором шкільної фірми-учасниці міжнародного ярмарку шкільних підприємств у Берліні. Створює навчальні програми, в ролі тренера та ментора працює з соціальними підприємцями та шкільними фірмами.
Разом із колегою Оленою Кучерук з Краматорська розробляв освітні програми, ті самі міні-курси МВА для дітей. Координував налагодження виробництва у Лисичанську. Купив у учнів одну з дружбанок, і з задоволеням її носить.

Ми шукали, як оформити шкільні фірми за законом

Я нещодавно проводив невеличкий воркшоп на тему шкільного підприємництва на форумі для вчителів у Львові. Так ось, серед вчителів ніхто не знав, що це таке. У той час, як наприклад, в Німеччині шкільні фірми популярні у батьків. Якщо в районі є 2 школи, але в одній є фірма, а в другій немає, то батьки віддають дітей в ту школу, де підприємництво розвинене.

Також там є і організаційно-правова форма підприємства – так і називається “шкільна фірма”.

Тож наша організація була стурбована юридичною стороною діяльності шкільних фірм в Україні. 

Виявилось, в Україні є два законні способи функціонування шкільного підприємства.

1) через громадську організацію. З огляду на той факт, що сьогодні будь-яка ГО може проводити підприємницьку діяльність, якщо гроші вкладаються в функціонування організації. Що насправді так і є – адже учні витрачають гроші лиш на розвиток школи.

2) через шкільний комбінат. Це прописано в одній із постанов 1993 року. Уже тоді законодавство дозволяло створювати шкільні комбінати. У цьому випадку юридична особа стає засновником, простіше кажучи, школа сама приймає рішення створити шкільний комбінат.

Сьогодні, коли у нас активно впроваджується шкільна реформа, ця модель шкільного комбінату є ідеальною – і додатковим джерелом доходу для школи в умовах децентралізації.

У майбутньому будемо просувати цю тему і консультувати всі бажаючі школи. Думаю, через пару років Україна зможе дотягнутись до Німеччини за рівнем розвитку молодіжного підприємництва.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Точка зору, відображена у  цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.

Коментарі

Суспільство

У Києві захищають хвойні дерева від незаконних вирубок перед святами (ФОТО)

Опубліковано

У Києві стартувала кампанія із збереження хвойних дерев у передноворічний період. Комунальні служби посилять охорону ялин, сосен, туй і ялівців за допомогою патрулювань і спеціальних хімічних обробок.

Про це повідомляє КМДА.

Захист дерев включає в себе оброблення репелентами. Він є безпечними для рослин, але у приміщенні виділяють неприємний запах. Крім того, будуть застосовувати клеєво-крейдяну суміш, яка дає дереву «брудний» вигляд. Оброблені зони будуть позначені попереджувальними табличками.

Читати також: У Києві відкриють виставку з новорічними прикрасами 19 та 20 століть

За самовільну вирубку хвойних дерев передбачені значні штрафи:

  • від 510 до 5 100 гривень за незаконну вирубку в межах міста;
  • від 17 000 до 25 500 гривень або навіть позбавлення волі до трьох років за вирубку в лісових зонах.

Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).

Фото: виставлені КМДА.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві очистили озеро та демонтували незаконну дамбу (ФОТО)

Опубліковано

У Дарницькому районі Києва очистили озеро Зариваха, а незаконну дамбу, яка перекривала водойму, демонтували.

Як повідомляє Державна екологічна інспекція Столичного округу, інспектори отримали звернення про засмічення прибережної смуги. На місці вони побачили стихійне звалище, дамбу, зведену з мішків та шин, а також трубу, встановлену без дозволу.

Читати також: На ярмарку в Чехії представили український стенд, де плели маскувальну сітку (ФОТО)

Співробітники КП «Плесо» розчистили прибережну зону озера та демонтували незаконну конструкцію. Завдяки спільним зусиллям вдалося відновити природний вигляд прибережної території та покращити її екологічний стан.

Фото: Державна екологічна інспекція Столичного округу

Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Дві українки увійшли до рейтингу «100 жінок року» від BBC

Опубліковано

Українки Ольга Олефіренко та Ольга Руднєва увійшли до списку «100 жінок 2024 року» від BBC. Це перелік найвпливовіших жінок, які надихають та змінюють світ.

Про це повідомляє ВВС Україна.

Ольга Олефіренко: від мрії до власної ферми

Ольга Олефіренко вирішила втілити мрію свого батька — створити ферму, проте перша спроба виявилася невдалою. Фінансові труднощі змусили її продати першу худобу.

Усе змінилося минулого року, коли Ольга склала бізнес-план і отримала фінансування від Українського фонду ветеранів. Цього разу вона зробила акцент на модернізації своєї ферми, використанні сучасних агротехнологій та створенні нових робочих місць.

Читати також: Українські бійці дзю-дзюцу здобули 274 медалі на чемпіонаті світу

Ольга Руднєва: засновниця центру Superhumans

Ольга Руднєва створила у Львові травматологічний центр Superhumans. Він спеціалізується на протезуванні кінцівок для ветеранів російсько-української війни. Центр також надає реабілітаційні послуги.

За перші два роки роботи понад тисяча людей отримали допомогу в Superhumans. Це стало важливим кроком у відновленні як фізичного, так і психологічного стану українських захисників.

Про премію «100 жінок року»

Проєкт «100 жінок» заснований у 2013 році.

Він звертає увагу на те, яким непростим був цей рік для жінок, і відзначає тих, хто завдяки своїй стійкості прагне до змін. Як і у попередні роки, проєкт приділяє особливу увагу зміні клімату, і отже, до списку увійшли жінки, які борються з наслідками кліматичної кризи та допомагають своїм громадам подолати її вплив та адаптуватися до нього.

Минулоріч до переліку потрапили письменниця Оксана Забужко, захисниця прав дітей Олена Розвадовська й експертка з клімату Ірина Ставчук.

Повний список найвпливовіших жінок року доступний на сайті BBC.

Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).

Фото: сайт ВВС Україна.

Коментарі

Читати далі