Звяжіться з нами

Суспільство

Бізнес у 15: як на Донбасі учні відкривають власні підприємства

15.10.2019

Доки у більшості шкіл батьки учнів ще й досі скидаються кожного року на фарби, нові шпалери і ще на купу дрібниць, учні зі сходу навчились заробляти на потреби школи самостійно.

У Краматорську та Лисичанську уже більш, ніж півроку, працюють дві шкільні фірми – зі своїми директорами, цехом та відділом маркетингу. 

“ШоТам” поспілкувались із керівниками шкільних підприємств – одинадцятикласницею Аліною з Краматорська (фірма “Вакуваті”) та десятикласницею Поліною з Лисичанська (майстерня “Май Fox”) і запитали у них, як це – коли добробут цілої школи лягає на твої плечі.  

Соціальне шкільне підприємництво – один із методів розвитку молодіжного підприємництва. Це модель “дорослих” форм підприємництва, а створюють її самі учні. Фірма працює за їхньої ініціативи за усіма правилами розвитку підприємства.

Частина перша. Лисичанські дружбанки: історія успіху шкільної фірми “Май Fox” 

Поліна Бєлікова

Учениця 10 класу школи № 12 Лисичанська, директорка підприємства “Май Fox”

Планує стати лікаркою, щоб в майбутньому рятувати людей. Але вже зараз замислюється про те, що організує, можливо, і власне підприємство. Каже, що управління шкільною фірмою дало їй уявлення про те, як буде керувати своєю власною.
Директором підприємства до неї був одинадцятикласник Сергій. Але потім він випустився і зараз підтримує майстерню дистанційно.
“Він теж разом з нами все створював, і підкидає ідеї зараз”, – говорить Поліна.

Процес виробництва на фірмі “Май Fox”

Ось цей тиждень пройде, і почнемо вже шити дружбанки. А поки домовляємося, хто і що буде робити. 

Зараз в команді 7 осіб. Але буде більше – близько 12.

Ролі у нас розподіляються так: кілька дівчаток розпорюють і кроять речі. Потім вирізаємо, голочками все прихоплюємо і починаємо зшивати, пришивати застібки, ремінці. 

Потім фотографуємо виріб і виставляємо в соцмережі.

Особисто я люблю працювати за машинкою і зшивати матеріали.

Але, в принципі, у нас немає такого, щоб за кожним був закріплений якийсь один процес. Ми хочемо, щоб кожен з команди розвивався в тому напрямку, в якому йому хочеться. 

Тому з голкою працюють всі, на машинці – більшість (але непрофесійно). Якщо потрібно, можемо один одного запросто підміняти.

Деякі речі приносимо з дому, деякі – купуємо в секонд-хенді. Нещодавно ось зробили класні дружбанки зі шкіряного плаща.

Замовлення і ціна питання

Ми працюємо тільки на замовлення. Просто зараз шиємо фіранку для нашої штаб-квартири – “Друзі-хаба”. А взагалі в цьому році вже прийняли замовлення від представника організації “Генерація UA” на дружбанки, невдовзі будемо його виготовляти.

Поки десь 10 замовлень виконали, починаючи з минулого року. Це були екосумки, дружбанки. У нас замовляли також чохли на пуфи, безформенні крісла з наповнювачем.

Беремо дешево, бо зараз не можемо завищувати ціни – ще не розкрутилися, “імені” немає. Тому поки продаємо екосумки по 50 гривень і дружбанки по 200.

Працюють кілька годин в день і все встигають

Дружбанки робимо швидко, але через те, що ми школярі, маємо обмежений час. Тому у нас починається робочий день або з 16.00, або з 19.00 – якщо збігати додому поїсти і переодягнутися. Триває робочий день пару годин, за цей час можемо зшити кілька екосумок або одну дружбанку. Важливо, щоб все було красиво – робимо як для себе.

Піар-стратегія “Май Fox”

У нас є сторінка в Інстаграмі і Фейсбуці, ми там викладаємо все, над чим працюємо. Уже зробили логотипи, а тепер ось думаємо над брендування. Хочемо купити щось на кшталт штампа, щоб раз – і на виробі відразу наш логотип.

Зараз збираємо суму, щоб купити в школу сміттєві баки для роздільного сортування – нормальні пластикові, а не ті картонні, що у нас зараз стоять.

Артем Корнецький

Співзасновник освітньої організації School of ME, доктор філософії, бізнес-консультант, запрошений викладач УКУ

Його організація School of ME (або Школа усвідомленого підприємництва – авт.) допомагала працювати над проектом шкільного підприємництва школі № 12 з Лисичанська

Головне, що діти розібралися, як працює бізнес

У Німеччині такі шкільні фірми – вже давно не новинка і навіть мають свою організаційно-правову форму. В Україні поки такий досвід не дуже поширений.

До цього проекту ми вже співпрацювали з теми соціального підприємництва з Фондом Східна Європа та ChildFund Deutschland e.V., які спільно виконують проект за фінансування Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. А соціальне шкільне підприємництво – якраз один з компонентів цього проекту.

Коли на сході був оголошений конкурс організацій, які допомогли б спробувати запустити ці пілотні фірми, ми подалися разом з лисичанською школою, тому що вже співпрацювали з ними до цього.

До того ж, у них вже була непогана база для впровадження шкільної фірми – фонд “Жовто-блакитні крила” допоміг облаштувати школі простір “Друзі-хаб”.

Для нас було головним, щоб діти зрозуміли, як працює підприємництво, навчилися виробляти продукцію і робити продажі.

Так, ми працювали спочатку зі шкільною адміністрацією, розповідали вчителям, що таке соціальний шкільний бізнес. А далі проводили тренінги з бізнесу. 

Потім один підприємець, наш знайомий, подарував дітям професійну швейну машинку і ніж для розпорювання. І справа пішла.

Зараз школа розглядає можливість заснування громадської організації – аби вести підприємницьку діяльність на законних підставах.

Учні школи № 12 з Лисичанська пройшли:

  • тренінг для команди вчителів та адміністрації школи за темами усвідомлення та шкільне підприємництво;
  • 2 триденні модулі по темам “Соціальне та шкільне підприємництво, дизайн-мислення. Командоутворення та розвиток особистості підприємця”;  
  • дводенний модуль “Розвиток творчої впевненості. Маркетинг. Краудфандинг. Презентація підприємництва”. 

Катерина Галенко

ментор шкільної фірми “Май Fox” зі сторони вчителів

Координувала проект з соціального шкільного підприємництва зі сторони школи. Каже, проблемою стало те, що частина команди випустилася – тому майстерня ще оновлює командний склад. 

Сезон “дружбанок” ще тільки починається

Цього року все ще налагоджується, тому що одинадцятикласники, які складали кістяк минулої команди, випустилися. І прямо зараз набираємо нову команду в нашу майстерню “Май Fox”. 

Діти так назвали її, скоротивши слово “майстерня” і використовуючи схожість назви міста Лисичанськ зі словом “лисичка”. На логотипі, до речі, у них лисичка з голочкою.

Офіційно фірма відкрилася в кінці березня минулого року. Не так вже й багато встигли нашити продукції за пару місяців, тому що канікули були на носі. 

Десь десяток дружбанок продали по 200 гривень. Ці гроші пішли на розвиток хаба і майстерні. Зараз у дітей знову з’являються замовлення, стартуємо в повну силу з дня на день.

Частина друга. Історія успіху бренду бананок “Вакуваті” з Краматорська 

Аліна Шарабан

учениця 11-А класу краматорської школи № 9, директорка підприємства “Вакуваті”, президент школи

На підприємстві задіяна з 10 класу. Каже, що зацікавлена у створенні власної фірми в майбутньому. На виробництві організовує робочий процес. Збирається після школи йти в IT-сферу.

Рік на підприємстві почався із викликів

Була велика проблема в тому, що на початку року минула наша команда просто розпалася. І мені довелося збирати нову команду самотужки – організовувати і піднімати. Тому виробництво екоторбинок і бананок тимчасово припинилося.

Але в кінці вересня люди вже зацікавилися і ми нарешті почали роботу. Команда – молодці, кожен кращий в своїй справі. Але, звичайно, в питаннях організації важко покластися на них.

Ось був такий момент, що ми не могли потрапити в робочий кабінет, тому що не було ключа на вахті. Тому що хлопці не подбали.

Так, і ще ускладнює роботу те, що я в випускному класі – і, крім того, що треба все організувати, у мене ще є дуже багато репетиторів.

Хто замовляє і куди витрачають гроші

Ми буквально нещодавно за кілька днів пошили 30 екоторбин – наше замовлення для одного проекту, от-от повинні його віддати. Ми пошили також бананки на продаж в роздріб. І ще одне велике замовлення треба виконати: кожен учитель хоче купити у нас по одній сумці, тобто, разом це 40 сумок виходить.

Всі гроші йдуть до Фонду школи, а ми з Радою учнів думаємо, куди ці гроші подінемо. Зараз зробимо диванчики, купимо на весну каремати, щоб проводити уроки на вулиці.

На даний момент вже є 1000 гривень, від вчителів чекаємо ще десь 1600.

Права рука і правонаступник

Щодо організації я можу покластися на навички кожного з учасників окремо. Але, в цілому, я поки не готова залишити фірму напризволяще.

Є хлопчик з 10 класу, Кирило, він мені допомагає найбільше. Ось він – найвідповідальніший, і я впевнена, що коли піду в університет, він продовжить цю справу.

Кирило займається фінансами, підрахунком доходів і контролює якість продукту на виході. Моя права рука, загалом. Поки команда не зібралась у постійний склад, він мені дуже допомагає.

Процес виробництва і просування бренду

Ми називаємося “Вакуваті”, це архаїзм і означає він “нероби, лоботряси”.

В нашій команді поки 7-8 людей. Саме Фейсбуком буду займатися я, далі у нас буде СММ-менеджер, який займатиметься просуванням сторінки.

А взагалі працюємо так: є люди, у яких чудово виходить прасувати, є ті, хто добре обрізає ручки, є люди, які найкраще розкроюють речі.

Закупівлею матеріалу ж займаюся я – відбираю цікаві візерунки і текстури. Потім передаю дівчатам, які розкроюють вироби. Далі у справу вступають хлопці, які тканину прасують, те ж саме роблять з ручками і так далі.

Олена Кучерук

Менеджерка громадської організації “Молодіжний рух “Шифт”

Допомагала дітям створювати бренд “Вакуваті” і зараз всіляко підтримує та консультує шкільну фірму, організовуючи для новеньких працівників тренінги з шиття.

Ми хотіли, щоб діти використовували ресурси, які у них під рукою

Сьогодні у східному регіоні створюється помилкове враження, що якщо немає гранту, то ніякого підприємництва ти не відкриєш. Це хибне уявлення потрібно було якось змінювати.

Я координую діяльність молодіжного компоненту Kramatorsk Innovation Platform, що була заснована в рамках проекту з соціального підприємництва, який виконувався Фондом Східна Європа та ChildFund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

До цього була учасницею освітньої поїздки в Німеччину, яку організував Фонд. Їздили з екскурсією на місцеве шкільне підприємство. І потім, коли Фонд оголосив конкурс, організація “Молодіжний рух” шифт” вирішила взяти участь.

Ми в рамках своєї організації вже працювали з школою № 9 міста Краматорська, ми були знайомі з директором.

Головна мета була, щоб діти подивилися навколо себе і використовували ті ресурси, які у них є під рукою.

Зараз діти шукають вітрину для продукції

Під час навчання на модулях з підприємництва вийшов такий собі природний відбір – на першу лекцію прийшло дуже багато дітей, а потім, коли почалася сама робота і ми почали збиратися по суботах, залишилися тільки ті, кому це цікаво.

Вони працювали над однією ідеєю: прорахували ресурси, зробили прототип продукції – перевірили на покупцях, яким все сподобалося.

Потім ми допомогли їм покращити навички шиття і провели кілька майстер класів.

А ще їздили з дітьми до школи в Лисичанськ на обмін досвідом – це дуже допомогло нам швидше запуститися.

Зараз діти шукають фотографа і думають організувати вітрину з продукцією в кабінеті праці.

Школярі ЗОШ № 9 Краматорська пройшли такі тренінги:

  • 4 тренінги з основ підприємницької діяльності та дизайн-мислення, 
  • 2 тренінги з основ командної роботи,
  • 1 тренінг з основ візуальної комунікації, 
  • 5 робочих зустрічей (організували самі учні).

Віктор Конопкін

Менеджер освітньої организации School of ME

Очолює напрямок з молодіжного підприємництва в освітній організації School of ME. Був ментором шкільної фірми-учасниці міжнародного ярмарку шкільних підприємств у Берліні. Створює навчальні програми, в ролі тренера та ментора працює з соціальними підприємцями та шкільними фірмами.
Разом із колегою Оленою Кучерук з Краматорська розробляв освітні програми, ті самі міні-курси МВА для дітей. Координував налагодження виробництва у Лисичанську. Купив у учнів одну з дружбанок, і з задоволеням її носить.

Ми шукали, як оформити шкільні фірми за законом

Я нещодавно проводив невеличкий воркшоп на тему шкільного підприємництва на форумі для вчителів у Львові. Так ось, серед вчителів ніхто не знав, що це таке. У той час, як наприклад, в Німеччині шкільні фірми популярні у батьків. Якщо в районі є 2 школи, але в одній є фірма, а в другій немає, то батьки віддають дітей в ту школу, де підприємництво розвинене.

Також там є і організаційно-правова форма підприємства – так і називається “шкільна фірма”.

Тож наша організація була стурбована юридичною стороною діяльності шкільних фірм в Україні. 

Виявилось, в Україні є два законні способи функціонування шкільного підприємства.

1) через громадську організацію. З огляду на той факт, що сьогодні будь-яка ГО може проводити підприємницьку діяльність, якщо гроші вкладаються в функціонування організації. Що насправді так і є – адже учні витрачають гроші лиш на розвиток школи.

2) через шкільний комбінат. Це прописано в одній із постанов 1993 року. Уже тоді законодавство дозволяло створювати шкільні комбінати. У цьому випадку юридична особа стає засновником, простіше кажучи, школа сама приймає рішення створити шкільний комбінат.

Сьогодні, коли у нас активно впроваджується шкільна реформа, ця модель шкільного комбінату є ідеальною – і додатковим джерелом доходу для школи в умовах децентралізації.

У майбутньому будемо просувати цю тему і консультувати всі бажаючі школи. Думаю, через пару років Україна зможе дотягнутись до Німеччини за рівнем розвитку молодіжного підприємництва.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Точка зору, відображена у  цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.

Суспільство

Завершують реконструкцію однієї з найкращих тренувальних баз України

Оновлений легкоатлетичний манеж у Києві відкриють вже на початку грудня. Як інформують у КМДА, цей спортивний об’єкт стане однією з найкращих тренувальних баз в Україні. На сьогодні роботи з реконструкції виконані на 95%. 

Що особливого зробили?

На сьогодні завершуються пуско-налагоджувальні роботи, встановлюється обладнання, проводиться облаштування спортивного покриття та розмітка доріжок.

Читайте також: У Києві планують реконструювати стадіон заводу «Арсенал»

Для манежу закуплено 1310 одиниць спортивного обладнання із сертифікатами відповідності професійного легкоатлетичного обладнання та сертифікатами Міжнародної асоціації легкоатлетичної федерації (IAAF). Обладнання виготовлене на заводах України, Німеччини, Італії, Польщі, США та Франції.

Датчики підраховують кола

Вмонтовані у покриття датчики підраховують кола під час бігу на 3-5 км. Також є система фіксації фальстарту та фотофінішу, яка дозволяє відстежувати результати великої кількості учасників змагань. На інформаційні табло автоматично виводиться результат змагань. Вбудована безпровідна система трансляції відеосигналу Barco.

Читайте також: В Україні зведуть біатлонний спорткомплекс світового рівня

Будівля манежу є енергоощадною та має сучасні системи вентиляції та опалення.

За рівнем оснащення легкоатлетичний манеж на Березняках може претендувати на сертифікацію для проведення національних та міжнародних змагань.

Хто зможе тренуватися?

 Уже зараз тут тренуються олімпійці, члени національних збірних, відомі легкоатлети, борці. Водночас доступ до манежу матимуть школярі та кияни, які займаються фітнесом, оздоровчою фізкультурою та любительським спортом. Манеж відкритий із 6 ранку до 22 години. 

Середнє навантаження – 400 осіб на годину, а в пікові години після обіду зможуть тренуватися до 2 тисяч осіб.

Читати далі

Суспільство

Україна підтримала міжнародну декларацію про безпеку шкіл

Україна долучилася до всесвітньої Декларації про безпеку шкіл (Safe Schools Declaration) і стала 100-ю державою, що підтримала цей документ. Про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки України.

Що дає Декларація?

Збройні конфлікти стали реальною проблемою у багатьох країнах світу. Часто освітні установи використовують як казарми, бази чи центри затримання.

У таких умовах щоразу більший ризик насильства і вербування, експлуатації дітей збройними сторонами.

Щоб захистити дітей від негативних наслідків військових дій і полегшити психологічний вплив військового конфлікту, зробити освітні установи безпечними розробили Декларацію про безпеку шкіл.

Читайте також: Дояр та квітникар: сім чоловіків, які руйнують стереотипи про “не чоловічі”професії

Довідка

Декларацію оприлюднили на міжнародній конференції в Осло, яку організував норвезький уряд у травні 2015 року

На сьогодні Декларацію ратифікувало 100 держав.

Схваливши цей документ, держава тим самим бере на себе зобов’язання підтримувати на політичному рівні захист освітніх закладів від нападів під час воєнних дій.

Читайте також: Львівський ліцей отримав ₴1 000 000 за найкращі результати ЗНО

Основні положення

● використовувати Вказівки і впроваджувати їх у внутрішню політику та робочі плани настільки глибоко, наскільки це буде можливо і доцільно;

● робити все можливе на національному рівні для збору достовірних даних про напади на освітні установи, про жертви нападів та про військове використання шкіл та університетів під час збройного конфлікту, у тому числі, через існуючі механізми моніторингу та звітності; для полегшення такого збору даних; і надання допомоги постраждалим без будь-якої дискримінації;

● проводити розслідування ймовірних порушень чинного національного та міжнародного права і, за необхідності, належним чином притягати винних до відповідальності;

● розвивати, приймати і сприяти чутливим до конфлікту підходам до освіти в міжнародних гуманітарних програмах та програмах розвитку, а також, за необхідності, на національному рівні;

● прагнути забезпечити продовження освіти під час збройного конфлікту, сприяти відновленню освітніх установ і, за можливості, міжнародного співробітництва та допомоги програмам із запобігання або протидії нападам на освіту, зокрема, реалізації цієї декларації;

Читайте також: Реформа освіти: розповідаємо про п’ять пріоритетних напрямів подальших змін

● підтримувати зусилля Ради Безпеки ООН з питань становища дітей у збройних конфліктах, Спеціального представника Генерального секретаря ООН з питань дітей під час збройних конфліктів та інших відповідних органів ООН, організацій та установ;

● регулярно зустрічатися, запрошуючи відповідні міжнародні організації та громадянське суспільство, щоб оцінити впровадження цієї декларації і застосування Вказівок.

Нагадаємо, Міністерство освіти та науки України оприлюднило умови прийому у вищі навчальні заклади на 2020 рік.

Читати далі

Суспільство

В Італії видали книжку українського письменника

Збірку віршів та есеїв українського письменника Сергія Жадана «Ефіопія» видали в Італії. Про це повідомив сам поет на своїй офіційній Facebook-сторінці.

Титульна сторінка італійського видання збірки «Ефіопія» С. Жадана

Читайте також: Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!

Переклав збірку італійський славіст Лоренцо Помпео, який раніше працював над твором С. Жадана «Депеш Мод».

Відзначимо, що це вже восьмий переклад книжок Сергія Жадана цьогоріч.

Про збірку

 «Ефіопія» в Україні вийшла 2009-го року у видавництві «Фоліо». Розповідає про маршрути, якими рухаються люди.

Це перекази про життя й небезпечні пригоди мандрівників, чиновників, церковних діячів, духовних лідерів, кримінальних авторитетів, нелегальних емігрантів, членів спілки письменників та інших неврівноважених осіб. Твори написані на основі реальних подій.

Про автора

Сергій Жадан – український письменник, перекладач та громадський діяч. Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія».

Читайте також: Роман українського письменника претендує на премію Центральної Європи

Твори Сергія Жадана перекладені 13-ма мовами світу, що зробило автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників.

Роман С. Жадана «Ворошиловград» мовами народів світу.

Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України (з 2000 року – віце-президент Асоціації українських письменників), учасником мультимедійних мистецьких проектів, акцій громадянської непокори.

Нагадаємо, що у травні 2019 року у Латвії вийшла «Месопотамія» Сергія Жадана.

Читати далі

Суспільство

Канада інвестує в українську безпеку 105,6 млн доларів

Канадський уряд запланував 105,6 млн доларів для стратегічних цілей реформування у секторі безпеки та оборони України. Левова частка цієї суми — кошти на продовження тренувань, решта — на втілення безпекових реформ, інформує armyinform.com.ua.

Навчили 14,6 тисяч службовців

Канадська навчальна тренувальна місія UNIFIER четвертий рік поспіль вишколює українських військових за натовськими стандартами. Перші дві сотні кваліфікованих фахівців із «кленової» країни долучилися до розбудови спроможностей наших силових структур ще у серпні 2015-го.

Відтоді було започатковано та реалізовано 338 різноманітних навчальних програм. Якісну перепідготовку здобули понад 14,6 тисяч службовців сектору безпеки. Формат співпраці виявився настільки ефективним і вдалим для обох держав, що цю місію продовжено до 2022 року.

Чим займаються в Україні?

За словами новопризначеного командира 9-ї ротації канадського контингенту місії UNIFIER підполковника Джефрі Тупа, все починалося з тактичної підготовки підрозділів ЗСУ на базі Міжнародного навчального центру Національної академії імені гетьмана Петра Сагайдачного.

“Із часом зросли і географія нашої присутності й різновиди підготовки. Нам уже допомагають ваші інструктори, які пройшли навчання у минулі роки. Змішані команди інструкторів проводять навчання не лише на Львівщині, а й у Києві, Кам’янці-Подільському, Миколаєві, Житомирі, Дніпрі, Харкові. Низку програм виконують на базі видових навчальних центрів”, — зауважив підполковник Джефрі Туп.

Читайте також: Для українських військових виготовлять броньовані вертольоти

Одне зі значних досягнень партнерів із Канади — адаптація навчальних програм до нашого законодавства й відкриття 2016-го у Львові навчального центру Військової служби правопорядку. Нині це потужний заклад підготовки з мультинаціональним викладацьким складом із Литви, Польщі, Данії, США, Великобританії, Грузії, Чехії. У перспективі саме його випускники стоятимуть біля витоків Військової поліції, яку ще слід створити.

Операція UNIFIER — важлива складова багатогранної підтримки нашої країни з боку Канади. У заяві щодо рішення про продовження цієї місії прем’єр-міністр країни Христя Фріланд наголосила: «Ми непорушні у відданості суверенітету й територіальній цілісності України, яка просувається до стабільного, демократичного та успішного майбутнього».

Читати далі

Суспільство

Українська авіакомпанія літатиме з Харкова у Париж: скільки це коштує

У квітні наступного року український лоукостер SkyUp відновить рейси з Харкова до Парижа. У систему бронювання внесені рейси авіакомпанії з квітня по жовтень з частотою два рази на тиждень – щовівторка і щоп’ятниці, пише avianews.com.

Рейси будуть виконуватися в аеропорт Бове, який розташований в 70 км від французької столиці і використовується лоу-костами Wizz Air і Ryanair.

Яка ціна?

Мінімальна ціна авіаквитків з урахуванням перевезення тільки ручної поклажі починається від 2200 грн в одну сторону (80 євро) і від 4400 грн в обидві сторони (160 євро).

Читайте також: Перший український лоукостер відкриває авіарейси до Пізи

Рейси Харків-Париж в основний аеропорт французької столиці Шарля-де-Голля SkyUp виконував з 14 червня по 6 вересня.

Спочатку вони повинні були здійснюватися двічі на тиждень, проте SkyUp скоротив частоту до одного рейсу на тиждень, пояснивши це комерційними причинами.

Нагадаємо, минулого місяця українська лоукост-авіакомпанія SkyUp збільшила флот на один літак – до дев’яти, до кінця 2019 року поповнить його ще одним транспортним засобом. Це судно є найбільшим в парку авіаперевізника.

Читати далі

Суспільство

На Закарпатті за 800 тисяч євро відремонтують унікальний замок

На Закарпатті відремонтують замок “Паланок”. Загальний бюджет проєкту становить 800 тисяч євро. Сума гранту Європейського Союзу – 721 тисяча євро, з яких партнери в Україні отримають близько 280 тисяч євро. Про це повідомляє видання “День”.

Перетворять на смарт-музей

Як повідомляє пресслужба Мукачівського історичного музею у Facebook, така співпраця відбудеться в межах міжнародного проєкту “Смарт-музей – сучасні форми представлення культурної спадщини”. 

За словами директора Мукачівського історичного музею Михайла Белеканича на замок “Паланок” в рамках проєкту шляхом співфінансування передбачено 108 тисяч євро, з яких 25 тисяч – кошти Мукачівського історичного музею. За грантові гроші – 80 тисяч євро – капітально відреставрують два корпуси у нижньому дворі замку загальною площею близько 400 кв. метрів.

Читайте також: На Львівщині відтворили давнє городище в 3D-форматі

Що зроблять?

Насамперед, тут повністю планують перекрити дах, укріпити фасади стін, замінити вікна та двері. Капітальний ремонт приміщень заплановано як всередині, так і ззовні корпусів. Після ремонту кімнати приміщень наповнять новими смартекспозиціями. Зокрема, планують облаштувати кінотеатр, де демонструватимуть відеофільми про історію “Паланку” У планах також інтерактивна анімація та уроки краєзнавства для дітей в ігровій формі.

У верхньому дворі замку хочуть створити експозицію замку “Паланок” у форматі 3D-моделей, придбають Touch Screen монітори та закуплять відповідну техніку, що дасть змогу екскурсоводам цікавіше розповідати про історичну фортецю. Також планують придбати два спеціальні широкоформатні екрани, на яких демонструватимуться відео- та фотоматеріали про музеї, які є учасниками проекту.

Що відомо про проєкт?

Проєкт реалізовується за підтримки Європейського Союзу в межах Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства “Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2014-2020” та спрямований на залучення жителів та гостей цільових регіонів до вивчення культури й історії у сучасному інтерактивному форматі.

На реалізацію заходів, до яких залучені Мукачівський історичний музей (Замок “Паланок”), Кошицький самосправний край та Агенція регіонального розвитку Кошице у Словаччині, а також Музей ім. Германа Отто (м. Мішкольц) та Керуюче бюро замку Фюзер в Угорщині, передбачено два роки.

У чому унікальність замку?

Замок Паланок — замок у закарпатському місті Мукачево. Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів.

Його середньовічні стіни до нині зберігають чимало таємниць та легенд. Споруда розташувалася на горі вулканічного походження, а місто фактично будувалося навколо неприступної фортеці на рівнинній території.

Літописи не зберегли точної дати зведення фортеці. Вперше про замок згадується у документах, датованих 11 століттям. Фортеця є справжнім ветераном та воїном, що мужньо захищав свою батьківщину майже до 20 століття. Найдовшою з ворожих облог була австрійська, яка тривала з 1685 по 1688 роки. На той час замок належав угорській княгині Ілоні Зріньї. Через 15 років опісля пам’ятної облоги замок знову став центром національно-визвольних змагань. Угорці та інші народи Закарпаття відновили боротьбу проти австрійської імперії.

Читати далі

Тренди

Підтримати
ШоТам

Ти можеш підтримати нас, якщо тобі подобається те, що ми робимо для тебе.