Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?
Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.
Вулиці Анисова, де колись грали діти, покрилися щебенем і пилом від вибухів. Місцевий ліцей, де учні ще недавно вчилися, також був пошкоджений. Та після деокупації Чернігівщини місцеві жителі взялися за відбудову. Катерина Авдєєнко розповідає:
«Ми бачили, як у селах прийнято, що вся молодь збирається під магазином. Ми вирішили, що потрібен такий простір, де вони могли б зібратися, посидіти, поговорити».
Катерина мріяла, щоб молодь «витрачала свій час ефективно». І її мрія збулася — у селі відбудували молодіжний простір, куди приходять люди різного віку.
Анисів став мішенню для постійних обстрілів
На територію Чернігівщини росіяни зайшли одразу після вторгнення. Іванівська громада стала однією з найбільш постраждалих від злочинів російської армії.
Село Анисів, що розташоване усього за 20 км від Чернігова, у 2022 році не потрапило під окупацію, але стало мішенню для постійних обстрілів. Все через розташування на «дорозі життя» — стратегічному маршруті постачання для міста. Обстріли в Анисові були інтенсивними й тривалими: росіяни скидали бомби з літака, обстрілювали мінометними снарядами, їздили танками по селу.
У кінці березня 2022 року Збройні сили України звільнили область. Увесь період окупації Катерина Авдєєнко була в Анисові — вона з родиною до останнього не хотіла їхати з дому. Однак 30 березня вони все ж вирушили в Польщу та провели там 4 місяці. Поїхали, аби знайти хоча б трохи спокою. Утім, на новому місці вона не змогла довго всидіти.
Навчання проєктного менеджменту дало поштовх
Жінка повернулася назад, аби допомогти тим, хто не мав змоги виїхати, та продовжити свою роботу з молоддю. Тим паче, більшість людей повернулися додому, в Анисів.
«Зі 130 учнів я знаю тільки чотирьох підлітків, які досі перебувають за кордоном».
Тоді ж у громаду приїхала регіональна менеджерка ПРООН. У селі створили робочу групу з відновлення громади, куди долучили активних жителів.
«Перше навчання, яке ми пройшли, — це був проєктний менеджмент. Уже за три тижні ми зареєстрували громадську організацію “Північна Горлиця”, спрямовану, зокрема, на співпрацю з молоддю. Ми зрозуміли, що будь-яку ініціативу, яку ти подаєш, ти маєш подавати через громадську організацію», — розповідає Катерина.
Виграли два гранти: один на ремонт, другий на облаштування
Далі були знайомства з іншими громадськими діячами, і в «Північної Горлиці» завʼязалася така собі мережа. Активісти побачили, що інші ГО беруть участь у різних грантових проєктах, і надихнулися цим — вирішили відбудувати молодіжний центр.
«Ми звернулися до місцевої влади, до нашого старости й до голови Іванівської громади і попросили приміщення. В нашому селі є двоповерхова будівля — на першому поверсі розташована амбулаторія, а другий поверх порожній. Нам дали це приміщення в оренду», — каже Катерина.
Ремонт приміщення для молодіжного центру. Фото надала героїня
Активісти склали опис проєкту, бюджет, описали команду, підготували всі потрібні документи та подали заявку на грант від Польсько-української фундації співпраці ПАУСІ (Pauci Foundation).
«Pauсi Foundation виділили близько 70 тисяч гривень і дали нам можливість відремонтувати приміщення. Воно потребувало косметичного ремонту. Ми зробили демонтаж усіх стін і стелі. Ми вирівнювали підлогу, робили чорнову та фінішну стяжку, робили відкоси на вікнах».
До ремонту долучалася й молодь, яка знала, що цей простір готують для них.
Ремонт приміщення для молодіжного центру. Фото надала героїня
ПРООН допомогла з облаштуванням простору — організація виділила на це близько 200 тисяч гривень. Зараз у молодіжному центрі ініціатив є великий телевізор, саундбар і підписка на популярний кіносервіс, тож там можна проводити кінопокази. Є всі меблі, кавомашина, чайник. А головне — величезний набір настільних ігор. Місцевим настільки сподобалися настолки, що навіть директор Анисівського ліцею нерідко заходить у простір, аби пограти в логічні та навчальні ігри.
Анисівці грають в аерохокей у молодіжному центрі. Фото надала героїня
«Ця кімната є таким серцем, де люди різного віку хочуть збиратися»
Перші заходи — тренінги з розвитку дитячого активізму та лідерства, зустрічі з психологами. Цей простір використовує не тільки молодь — сюди приходять і діти, і люди старшого віку.
«Так вийшло, що ця кімната є таким серцем, де люди різного віку хочуть збиратися. Навіть книжки, які пʼятикласникам задали читати на літо, якщо екранізовані, ми вирішили просто подивитися», — розповідає Катерина.
Молодь на зустрічі з психологом. Фото надала героїня
Зараз у центрі ініціатив проводять будь-які освітні та розважальні заходи. З недавніх — дискусійна панель, де молодь навчалася розпізнавати фейкові новини та дезінформацію. Також багато людей зібрав семінар «Сортуй з нами», де розповідали про важливість сортування сміття та його вплив на довкілля.
«Більше молодь не збирається під магазином», — жартує Катерина Авдєєнко.
Заняття орігамі. Фото надала героїня
Війна не зупиняє прагнення молодих людей бути частиною змін
Молодим людям тільки в радість брати активну участь у відновленні інфраструктури та поліпшенні життя в рідному селі. Нещодавно школярі місцевого ліцею виграли та реалізували 2 проєкти — від USAID та UPSHIFT. Перший — зелена сцена для проведення концертів. Це для них важливо, оскільки місцевий будинок культури пошкоджений і закритий. Інший проєкт — ремонт спортивної зали, де можна займатися футболом, волейболом і тенісом.
У серпні біля Анисівського ліцею відкрили нову криту велопарковку. RoverPark — ідея місцевої молоді. Голова Іванівської громади та адміністрація ліцею підтримали її, а міжнародні партнери з ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» допомогли з фінансуванням. Тепер учні та жителі села можуть безпечно зберігати свої велосипеди, незалежно від погоди.
Відкриття критої велопарковки. Фото надала героїня
Крім цього, група юнаків завершила фінальний етап свого екопроєкту EcoGather. Вони встановили спеціальні сортувальні контейнери «Серця» для збору пластикових кришок в Анисівському старостинському окрузі. Профінансували цю ідею члени організації UPSHIFT.
Молодь Анисова у футболках UPSHIFT. Фото надала героїня
На черзі також відкриття майстерні з переробки пластику. Проєкт EcoRecycle — ідея юнака Миколи Прохоренка. Там планують перетворювати відходи на корисні та креативні речі.
«Війна може руйнувати, але вона не зупиняє прагнення молодих людей бути частиною змін, які формують нову Україну», — впевнені в громадський організації «Північна Горлиця».
Гра в настільні ігри в молодіжному просторі. Фото надала героїня
Молодь з нетерпінням чекає на іншу важливу подію — відкриття офіційного молодіжного центру: більшого, просторішого, сучаснішого.
«В Анисові була закинута будівля, і зараз туди зайшов міжнародний партнер, зробив ремонт приміщення, встановили вже дах. Зараз приміщення на стадії фарбування», — каже Катерина Авдєєнко, яка й буде його очолювати.
Молодь Анисова — це приклад того, як можна змінювати все навколо себе на краще. Її ініціативи надихають і показують, що з правильним підходом та підтримкою міжнародних партнерів можливо досягти великих змін.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі