Суспільство
Біля станції «Академік Вернадський» встановили «пастки» для повітря
Українські дослідники встановили п’ять «пасток» для повітря в районі станції «Академік Вернадський» на архіпелазі Аргентинських островів. Це зроблено в межах міжнародного проєкту з вивчення розповсюдження силіконів, у якому бере участь й Україна.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
«Наукова назва таких «пасток» – пасивні сенсори. Вони складаються зі спеціальних матеріалів, які накопичують леткі забруднювальні частки подібно до фільтрів і не потребують джерела живлення. Сенсори мають «зловити» циклічні леткі метилсилоксани, якщо вони містяться у повітрі. Це група силіконових рідин, що часто використовується у косметичних засобах та промислових продуктах (хімічні розчинники, рідини для чищення тощо)», — йдеться у повідомленні.
Перед встановленням таких «пасток» дослідник не мав використовувати засоби гігієни, які містять силікон, — шампуні, зволожувальні та сонцезахисні креми. Також під час встановлення фільтра треба було акуратно зачепити гачками колби, не торкаючись його руками. Це було досить непростим завданням в антарктичних умовах, де постійно дме вітер.
Читайте також: Жінки в науці вже не дивують? Але їм досі радять «просто вийти заміж». Як українки виборюють своє місце в «чоловічій» професії
Фільтри встановили на п’яти локаціях. Вони стоятимуть щонайменше три місяці. Після цього їх потрібно буде обережно зняти і передати для подальшого аналізу до лабораторії у Норвегії.
Отримані результати покажуть, чи переносяться метилсилоксани на великі дистанції. Якщо сполуки будуть знайдені у «пастках» на перших двох островах північніше станції, це може бути доказом, що вони потрапили туди з «великої землі».
Крім того, в межах проєкту досліджуватимуться зразки осадів, водоростей, крилю, ґрунтів та мохів з Антарктики.
Нагадаємо, уряд ухвалив рішення подовжити дію державної цільової науково-технічної програми досліджень в Антарктиді до 2025 року. Тож Україна продовжить свої дослідження в Антарктиді, забезпечивши безперебійну роботу станції «Академік Вернадський» та криголаму «Ноосфера».
Раніше ми повідомляли, що українські полярники почали досліджувати китів за допомогою дронів.
Окрім того, на полярній станції «Вернадського» модернізують унікальну геомагнітну обсерваторію.
Фото: НАНЦ.
Суспільство
Як допомагають родині
Коментарі
Суспільство
- перша частина проєкту — це проведення тренінгів з медіаграмотності для людей старшого віку. У навчанні беруть участь 10 осіб віком 60+. Після тренінгів вони стануть викладачами та надалі будуть проводити заняття з медіаграмотності для своїх однолітків! Знання майбутні тренери отримають завдяки партнерам ШоТам — експертам з незалежної аналітичної платформи «Вокс Україна». Учасники засвоять інформацію з курсів «Базові правила медіаграмотності», «Інструменти фактчекінгу» та «Правила перевірки медіа та інформації»;
- друга частина проєкту — це інформаційні відео, де спікерами, зокрема, стануть учасники тренінгів. У кожному з випусків вони будуть давати поради, як убезпечитися від шахраїв і фейків. Ось деякі теми наших відео: «Як не потрапити в пастку з фейковими соцвиплатами?», «Як по телефону відрізнити реального працівника банку від шахрая?», «Як розпізнати фейк?».
«Інформаційні відео з тренерами будемо поширювати в соціальних мережах ШоТаму та на майданчиках партнерської екосистеми – регіональні діджитальні медіа та телеканали. Завдяки цьому наші тренери отримають певний рівень впізнаваності та довіри від однолітків.
Ми плануємо укладати партнерства з Університетом третього віку, регіональними осередками та громадськими організаціями, які займаються освітою для людей старшого віку, щоб наші тренери мали змогу викладати основи медіаграмотності одноліткам по всій країні.
Цей проєкт експериментальний, але ми сподіваємося, що завдяки ньому якомога більше наших бабусь і дідусів зможуть убезпечити себе від шахрайських схем та фейків», — зазначає співзасновник і головний редактор ШоТаму Сергій Колесніков.
«Ми створили цей проєкт для старшого покоління, адже це одна з найвразливіших категорій українців. Ми хочемо, щоб наші бабусі й дідусі без допомоги близьких могли розпізнати шахраїв в інтернеті, месенджерах, соцмережах, і в час, коли російські фейки розповсюджуються зі швидкістю світла, навчилися перевіряти інформацію та відрізняти правдиві новини від брехні», — говорить продюсерка проєкту Юлія Ужва.
Коментарі
Суспільство
Що вдалося зробити
- 565 медичних закладів відновлено повністю.
- 370 об’єктів зазнали часткових відновлювальних робіт.
Де відновлення наймасштабніше
- Миколаївській;
- Дніпропетровській;
- Київській;
- Харківській;
- Херсонській;
- Чернігівській.
Коментарі