Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Безліч проблем і одне рішення. Як громада на Одещині завдяки співпраці навчилася долати виклики

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Жителі Кодимської громади понад десять років не могли вільно користуватися водою у своїх будинках. Понад 24 тисячі людей на півночі Одеської області чекали на воду: одні її «ловили» по годинах, а до інших вона так і не доходила. І ця проблема — не єдина в громаді.

Тож три роки тому влада почала дослухатися до думки місцевих жителів та співпрацювати з міжнародними партнерами. ШоТам дізналися, як завдяки згуртованості Кодимській громаді вдалося налагодити роботу.

«Своїми силами не можемо закрити всі проблеми»

Після створення у 2020 році, Кодимська громада Одеської області об’єднала 21 населений пункт. Громада велика та віддалена, до того ж потерпає від екологічного лиха — нечистот, які потрапляють з Молдови через річку.  

Перший рік був складний, адже викликів багато, а розв’язати всі не могли. Наприклад, команда не знала, як правильно скласти бюджет — більша частина фінансування лікарні та закладів освіти лягла на плечі громади. Тому всього вчилися на ходу. 

«Було викликом привести у відповідність податки. За допомогою партнерів багато документів довели до ладу, тепер закінчуємо статут громади. Як на мене, зараз машина їде — може, не так швидко, як хотілося б, але їде», — ділиться керівниця відділу економічного розвитку й інвестицій Кодимської міської ради Альона Медведєва.

Кодимська громада отримала допомогу від міжнародних партнерів. Фото надала Альона Медведєва 

На початку гальмувало роботу навіть те, що на всіх працівників не вистачало робочих столів і техніки. Річ у тому, що раніше вони працювали в приміщенні адміністрації, представники якої згодом забрали свої речі. Тепер з цим уже краще: дещо придбали самі, з іншим допомогли партнери.

«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» надав ноутбуки, принтер та інше обладнання — це суттєва підтримка для такої громади, як ми. Своїми силами ми не можемо закрити всі проблеми, які є в громаді, адже маємо невеликий бюджет», — каже Альона. 

Тренінг «Практика застосування Закону України “Про адміністративну процедуру”» від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото з сайту Кодимської міської ради

У громаді знову є безперервне водопостачання

«Раніше в нашій громаді воду подавали по годинах, і це так: зловив не зловив. На верхні поверхи вода взагалі рідко доходила», — розповідає керівниця відділу Альона Медведєва. 

Послугами з водопостачання опікується підприємство «Комунсервіс», яке на початку мало лише 3 одиниці техніки, але мало забезпечити ці критично важливі послуги для понад 24 000 жителів громади. 

Кодимський міський голова Сергій Лупашко додає:

«Комунальна сфера була в ганебному стані. Тому я поставив перед собою конкретне й чітке завдання реанімувати комунальне підприємство. Так, це було непросто й недешево, але воно того варте». 

Завдяки злагодженій співпраці міської ради й відділу економічного розвитку та інвестицій, підприємство отримало власну територію з адмінбудівлею та майстернями, в яких провели капітальний ремонт та налагоджували співпрацю з міжнародними партнерами.

Улітку Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг закупити самоскиди, екскаватори та автокрани. Завдяки цьому не тільки покращилася якість комунальних послуг, але й збільшилася кількість робочих місць — раніше в громаді працювали 36 комунальників, а зараз 64. Згодом підприємство планує розширити штат до 100 працівників. 

Також Проєкт надав громаді три потужні генератори, щоб під час відключень світла працювала критична інфраструктура. Один з них обслуговує адмінбудівлі, інші два — комунальне підприємство. 

«Зараз водопостачання є безперервно, навіть під час відключення світла»,  — каже Альона Медведєва.

Екскаватор-навантажувач, який передав громаді Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Фото надала Альона Медведєва

Громада продовжує шукати способи дістати техніку, якої не вистачає, наприклад, нову пожежну машину, кран та дробівку, адже в громаді багато лісів, за якими потрібно доглядати. Щоб вирішити екологічні виклики, написали проєкт на 100 мільйонів гривень.

Навчились дослухатися до жителів громади

«Раніше люди не погоджувалися з думкою влади в розв’язанні деяких питань. Зараз ми співпрацюємо з [аналітичним центром] Cedos, який допомагає залучати місцевих жителів різних груп», — розповідає Альона Медведєва. 

Кодимська громада вже створила Раду ВПО та Молодіжну раду, які активно діють не тільки на папері, а регулярно проводять зустрічі з місцевими. Крім цього, тут розробили програму розвитку бізнесу, куди залучили й підприємців, і молодь. 

«Ще ми дізнавалися від студентів місцевого професійно-технічного училища, що їм потрібно, щоб залишатися в громаді, та проводили опитування серед місцевих. Ми навчилися дослухатися до жителів громади. Мені дуже подобається така практика», — ділиться Альона.

Через повномасштабне вторгнення в громаду повертаються все більше поранених військових і ветеранів, тому невдовзі тут планують створити реабілітаційний центр на базі місцевої лікарні.

Благодійний захід у Кодимській громаді. Фото з сайту Кодимської міської ради 

«Ми вже розробили проєктно-кошторисну документацію. Центр буде оснащений сучасним обладнанням для медичної реабілітації. Шукаємо донора, який би допоміг нам втілити цей проєкт, адже реабілітаційний центр забезпечить потреби не лише нашої громади, а й сусідніх», — ділиться Альона Медведєва.

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі