Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Жителі Кодимської громади понад десять років не могли вільно користуватися водою у своїх будинках. Понад 24 тисячі людей на півночі Одеської області чекали на воду: одні її «ловили» по годинах, а до інших вона так і не доходила. І ця проблема — не єдина в громаді.
Тож три роки тому влада почала дослухатися до думки місцевих жителів та співпрацювати з міжнародними партнерами. ШоТам дізналися, як завдяки згуртованості Кодимській громаді вдалося налагодити роботу.
«Своїми силами не можемо закрити всі проблеми»
Після створення у 2020 році, Кодимська громада Одеської області об’єднала 21 населений пункт. Громада велика та віддалена, до того ж потерпає від екологічного лиха — нечистот, які потрапляють з Молдови через річку.
Перший рік був складний, адже викликів багато, а розв’язати всі не могли. Наприклад, команда не знала, як правильно скласти бюджет — більша частина фінансування лікарні та закладів освіти лягла на плечі громади. Тому всього вчилися на ходу.
«Було викликом привести у відповідність податки. За допомогою партнерів багато документів довели до ладу, тепер закінчуємо статут громади. Як на мене, зараз машина їде — може, не так швидко, як хотілося б, але їде», — ділиться керівниця відділу економічного розвитку й інвестицій Кодимської міської ради Альона Медведєва.
На початку гальмувало роботу навіть те, що на всіх працівників не вистачало робочих столів і техніки. Річ у тому, що раніше вони працювали в приміщенні адміністрації, представники якої згодом забрали свої речі. Тепер з цим уже краще: дещо придбали самі, з іншим допомогли партнери.
«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» надав ноутбуки, принтер та інше обладнання — це суттєва підтримка для такої громади, як ми. Своїми силами ми не можемо закрити всі проблеми, які є в громаді, адже маємо невеликий бюджет», — каже Альона.
У громаді знову є безперервне водопостачання
«Раніше в нашій громаді воду подавали по годинах, і це так: зловив — не зловив. На верхні поверхи вода взагалі рідко доходила», — розповідає керівниця відділу Альона Медведєва.
Послугами з водопостачання опікується підприємство «Комунсервіс», яке на початку мало лише 3 одиниці техніки, але мало забезпечити ці критично важливі послуги для понад 24 000 жителів громади.
Кодимський міський голова Сергій Лупашко додає:
«Комунальна сфера була в ганебному стані. Тому я поставив перед собою конкретне й чітке завдання — реанімувати комунальне підприємство. Так, це було непросто й недешево, але воно того варте».
Завдяки злагодженій співпраці міської ради й відділу економічного розвитку та інвестицій, підприємство отримало власну територію з адмінбудівлею та майстернями, в яких провели капітальний ремонт та налагоджували співпрацю з міжнародними партнерами.
Улітку Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг закупити самоскиди, екскаватори та автокрани. Завдяки цьому не тільки покращилася якість комунальних послуг, але й збільшилася кількість робочих місць — раніше в громаді працювали 36 комунальників, а зараз 64. Згодом підприємство планує розширити штат до 100 працівників.
Також Проєкт надав громаді три потужні генератори, щоб під час відключень світла працювала критична інфраструктура. Один з них обслуговує адмінбудівлі, інші два — комунальне підприємство.
«Зараз водопостачання є безперервно, навіть під час відключення світла», — каже Альона Медведєва.
Громада продовжує шукати способи дістати техніку, якої не вистачає, наприклад, нову пожежну машину, кран та дробівку, адже в громаді багато лісів, за якими потрібно доглядати. Щоб вирішити екологічні виклики, написали проєкт на 100 мільйонів гривень.
Навчились дослухатися до жителів громади
«Раніше люди не погоджувалися з думкою влади в розв’язанні деяких питань. Зараз ми співпрацюємо з [аналітичним центром] Cedos, який допомагає залучати місцевих жителів різних груп», — розповідає Альона Медведєва.
Кодимська громада вже створила Раду ВПО та Молодіжну раду, які активно діють не тільки на папері, а регулярно проводять зустрічі з місцевими. Крім цього, тут розробили програму розвитку бізнесу, куди залучили й підприємців, і молодь.
«Ще ми дізнавалися від студентів місцевого професійно-технічного училища, що їм потрібно, щоб залишатися в громаді, та проводили опитування серед місцевих. Ми навчилися дослухатися до жителів громади. Мені дуже подобається така практика», — ділиться Альона.
Через повномасштабне вторгнення в громаду повертаються все більше поранених військових і ветеранів, тому невдовзі тут планують створити реабілітаційний центр на базі місцевої лікарні.
«Ми вже розробили проєктно-кошторисну документацію. Центр буде оснащений сучасним обладнанням для медичної реабілітації. Шукаємо донора, який би допоміг нам втілити цей проєкт, адже реабілітаційний центр забезпечить потреби не лише нашої громади, а й сусідніх», — ділиться Альона Медведєва.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі.
ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.
Ольга Вовченко
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим.
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.
Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.
Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня
«Юстина», бо справедливість
Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.
Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення.
Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство.
Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня
У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.
Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.
Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня
Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.
Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.
Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня
Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.
Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.
Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня
Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття.
Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.
Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.
Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.
Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.
Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.
15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.
Про це повідомляють представники благодійного фонду.
Які діти отримають подарунки?
Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування.
Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».
«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.
Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф.
Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта».
З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.
Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).
Коментарі