Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Жителі Кодимської громади понад десять років не могли вільно користуватися водою у своїх будинках. Понад 24 тисячі людей на півночі Одеської області чекали на воду: одні її «ловили» по годинах, а до інших вона так і не доходила. І ця проблема — не єдина в громаді.
Тож три роки тому влада почала дослухатися до думки місцевих жителів та співпрацювати з міжнародними партнерами. ШоТам дізналися, як завдяки згуртованості Кодимській громаді вдалося налагодити роботу.
«Своїми силами не можемо закрити всі проблеми»
Після створення у 2020 році, Кодимська громада Одеської області об’єднала 21 населений пункт. Громада велика та віддалена, до того ж потерпає від екологічного лиха — нечистот, які потрапляють з Молдови через річку.
Перший рік був складний, адже викликів багато, а розв’язати всі не могли. Наприклад, команда не знала, як правильно скласти бюджет — більша частина фінансування лікарні та закладів освіти лягла на плечі громади. Тому всього вчилися на ходу.
«Було викликом привести у відповідність податки. За допомогою партнерів багато документів довели до ладу, тепер закінчуємо статут громади. Як на мене, зараз машина їде — може, не так швидко, як хотілося б, але їде», — ділиться керівниця відділу економічного розвитку й інвестицій Кодимської міської ради Альона Медведєва.
Кодимська громада отримала допомогу від міжнародних партнерів. Фото надала Альона Медведєва
На початку гальмувало роботу навіть те, що на всіх працівників не вистачало робочих столів і техніки. Річ у тому, що раніше вони працювали в приміщенні адміністрації, представники якої згодом забрали свої речі. Тепер з цим уже краще: дещо придбали самі, з іншим допомогли партнери.
«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» надав ноутбуки, принтер та інше обладнання — це суттєва підтримка для такої громади, як ми. Своїми силами ми не можемо закрити всі проблеми, які є в громаді, адже маємо невеликий бюджет», — каже Альона.
Тренінг «Практика застосування Закону України “Про адміністративну процедуру”» від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото з сайту Кодимської міської ради
У громаді знову є безперервне водопостачання
«Раніше в нашій громаді воду подавали по годинах, і це так: зловив — не зловив. На верхні поверхи вода взагалі рідко доходила», — розповідає керівниця відділу Альона Медведєва.
Послугами з водопостачання опікується підприємство «Комунсервіс», яке на початку мало лише 3 одиниці техніки, але мало забезпечити ці критично важливі послуги для понад 24 000 жителів громади.
Кодимський міський голова Сергій Лупашко додає:
«Комунальна сфера була в ганебному стані. Тому я поставив перед собою конкретне й чітке завдання — реанімувати комунальне підприємство. Так, це було непросто й недешево, але воно того варте».
Завдяки злагодженій співпраці міської ради й відділу економічного розвитку та інвестицій, підприємство отримало власну територію з адмінбудівлею та майстернями, в яких провели капітальний ремонт та налагоджували співпрацю з міжнародними партнерами.
Улітку Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг закупити самоскиди, екскаватори та автокрани. Завдяки цьому не тільки покращилася якість комунальних послуг, але й збільшилася кількість робочих місць — раніше в громаді працювали 36 комунальників, а зараз 64. Згодом підприємство планує розширити штат до 100 працівників.
Також Проєкт надав громаді три потужні генератори, щоб під час відключень світла працювала критична інфраструктура. Один з них обслуговує адмінбудівлі, інші два — комунальне підприємство.
«Зараз водопостачання є безперервно, навіть під час відключення світла», — каже Альона Медведєва.
Екскаватор-навантажувач, який передав громаді Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Фото надала Альона Медведєва
Громада продовжує шукати способи дістати техніку, якої не вистачає, наприклад, нову пожежну машину, кран та дробівку, адже в громаді багато лісів, за якими потрібно доглядати. Щоб вирішити екологічні виклики, написали проєкт на 100 мільйонів гривень.
Навчились дослухатися до жителів громади
«Раніше люди не погоджувалися з думкою влади в розв’язанні деяких питань. Зараз ми співпрацюємо з [аналітичним центром] Cedos, який допомагає залучати місцевих жителів різних груп», — розповідає Альона Медведєва.
Кодимська громада вже створила Раду ВПО та Молодіжну раду, які активно діють не тільки на папері, а регулярно проводять зустрічі з місцевими. Крім цього, тут розробили програму розвитку бізнесу, куди залучили й підприємців, і молодь.
«Ще ми дізнавалися від студентів місцевого професійно-технічного училища, що їм потрібно, щоб залишатися в громаді, та проводили опитування серед місцевих. Ми навчилися дослухатися до жителів громади. Мені дуже подобається така практика», — ділиться Альона.
Через повномасштабне вторгнення в громаду повертаються все більше поранених військових і ветеранів, тому невдовзі тут планують створити реабілітаційний центр на базі місцевої лікарні.
Благодійний захід у Кодимській громаді. Фото з сайту Кодимської міської ради
«Ми вже розробили проєктно-кошторисну документацію. Центр буде оснащений сучасним обладнанням для медичної реабілітації. Шукаємо донора, який би допоміг нам втілити цей проєкт, адже реабілітаційний центр забезпечить потреби не лише нашої громади, а й сусідніх», — ділиться Альона Медведєва.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі