Суспільство
Айвазовський чи Айвазян? Російський чи наш? Час дізнатися, ким насправді був легендарний мариніст із Феодосії (ТЕСТ)
Досі вважаєте, що Іван Айвазовський – «російський художник»? Але ж він народився у Феодосії та чудово володів українською мовою! І це – лише початок. Насправді митця нахабно привласнили, як і Архипа Куїнджі, Давида Бурлюка та Івана Ріпина. У новому тесті спецпроєкту #Вкрадене пояснюємо, чому Айвазовський ніколи не мав «російської прописки».
Так само, як Архипа Куїнджі та Іллю Ріпина, росіяни називають виключно «російським художником» й Івана Айвазовського. Але ким митець був за походженням?
Так, за походженням Іван Айвазовський, а точніше Ованес Айвазян, не був ані росіянином, ані українцем. Майбутній геній живопису народився у родині вірменського крамаря, яка оселилася в Криму.
До речі, а звідки родина переїхала в Крим?
Предки видатного митця у ХVIII столітті переселились із Західної Вірменії до Галичини, поблизу Львова. Звідти його батько Геворг та мати Ріпсіме переїхали до Криму, де через п’ять років і народився один з найвизначніших художників-мариністів світу.
Подейкують, що батьки Айвазовського за кожної нагоди приймали вдома мандрівних музикантів з материкової частини України. Що це були за музиканти?
Саме так, бандуристи! Їхня музика настільки запам’яталася Івану Айвазовському, що через 10 років, вже перебуваючи у Петербурзі, художник буде відтворювати ці мелодії на скрипці. Якось не дуже канонічно для «російського митця», правда?
Але ж Айвазовський навчався у Петербурзькій художній академії. Хіба це брехня?
Звісно ж, правда. Так само, як Архип Куїнджі та Ілля Ріпин, Іван Айвазовський навчався у Петербурзі. Але чи робить це його «російським художником»? Звісно ж, ні. Крім того, академія не відкрила талант митця, а лише допомогла йому розвинути свої здібності.
Після навчання український митець стає популярним, починає мандрувати Європою та знайомитися з відомими колегами. Рим, Париж, Лондон та Амстердам. Де вирішує жити Айвазовський, сягнувши, здавалося, піку слави?
Звісно ж, у рідній Феодосії! Айвазовський був справжнім патріотом міста. І саме завдяки йому у Феодосії з’явився водопровід, музей старожитностей і живопису, навчальні заклади, був реконструйований морський порт, проведена одна з перших у Російській імперії залізниць. Власне, саме в цьому місті художник і провів більшу частину життя.
Повернувшись додому, Айвазян продовжує активно працювати над новими полотнами. Однак море – не єдине, що захоплювало генія. Що ще полюбляв малювати Іван Айвазовський?
Дійсно, на полотнах Айвазовського переважно море, але є й чимало українських мотивів: Дніпро, степ, чумаки або ж весільні сценки. Крім того, друзі художника запевняли, що навіть свій кримський маєток Айвазовський облаштував так, щоб він нагадував українські хутори.
А вгадаєте за назвою, яка з цих картин на українську тематику належить Айвазовському?
Дійсно, усі ці картини належать Івану Айвазовському. Ба більше, це лише мала частина робіт на українську тематику, створених нашим митцем. Чи багато картин митець присвячував пейзажам Російської імперії? Питання, звісно, риторичне.
Цікаво, що із ще одним привласненим росіянами українським митцем, Миколою Гоголем, Айвазовський познайомився у Венеції. Що допомогло двом геніям перетнутися?
Із Гоголем, який в ті часи жив в Італії, Айвазовський випадково познайомився у Венеції, почувши… його українську мову. Знайомство переросло в дружбу, і Гоголь став гідом Айвазовського в його походах по художніх музеях Італії. А в Римі, у помешканні Гоголя, українці разом читали вголос розділи з «Мертвих душ».
Цю картину Айвазовського у квітні 2009 року було продано за 1 млн 594 тис. доларів на аукціоні «Сотбіс» у Нью-Йорку. Пам’ятаєте назву?
Так, це робота «Відплиття Колумба із Палоса». Що особливо було в цьому аукціоні, крім величезної вартості картини? Заголовки світових ЗМІ, які в один голос називали Айвазовського «російським митцем».
Нещодавно Музей Метрополітен визнав Івана Айвазовського українцем. А як митця підписували там до цього?
Багатьох це може здивувати, але українець вірменського походження Іван Айвазовський тривалий час був для світу виключно «російським художником». Чому? Бо російська колоніальна машина працює над цим століттями, намагаючись привласнити та захопити не лише території, а й культуру інших країн.
До речі, після окупації Криму росіяни взялися за спроби нахабно вивезти картини українського митця до РФ. Як би поставився до цього сам Айвазовський?
Окупанти порушили останнє побажання українського митця – заповіт. Адже сам Іван Айвазовський передав картини місту, в якому провів більшу частину свого життя. Ось пряма цитата із заповіту: «Моє найщиріше бажання, щоб будинок моєї картинної галереї в місті Теодозії, з усіма картинами, статуями й іншими творами мистецтва, становили повну власність міста Теодозїі, і на згадку про мене, Айвазовського, заповідаю галерею місту Теодозії, моєму рідному місту».
Виходить, Айвазовський – український вірменин, який захоплювався Феодосією, вільно володів українською, ніколи не називав себе «російським митцем», а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?
Інших варіантів відповіді бути й не може! Російська колоніальна машина не зважає на самоідентифікацію, погляди чи вподобання митців. Її завдання – привласнити, відібрати та стерти будь-які згадки про інші країни. Однак ми з вами вже точно знаємо, що і Куїнджі, і Ріпин, і Айвазовський – українці. А отже, має знайти й весь світ.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі