Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Атлантида», «Міф» та «Добровольці Божої чоти». 11 фільмів про російську війну в Україні – радять ШоТам і Такфлікс

Опубліковано

Архівні кадри перших місяців російсько-української війни, історії захисників і цивільних та життя після перемоги. Війна в об’єктиві режисерів – різна, місцями – ледь присутня, а іноді – затьмарює інші сюжетні лінії. ШоТам та онлайн-кінотеатр Такфлікс зібрали 11 фільмів, які розповідають про російську війну в Україні.

Вільна людина. Проща

Фільм-портрет, екшн, воєнний.
Режисер: Сергій Дмитренко.

Про що фільм? Неймовірна історія десантника ЗСУ, учасника російсько-української війни, блогера, мандрівника та автора книги – бестселера «Сліди на дорозі» Валерія Маркуса (відомий ще як Ананьєв).

Аби хоч якось структурувати у свідомості три роки проведені на війні, Валерій Маркус вирушає з Парижа у пішу прощу Дорогою святого Якова. Та чи знайде десантник спокій, йдучи легендарним шляхом пілігримів? Яких змін набуде Валерій після всього пережитого та чому його знову і знову тягне у чергові далекі мандри?

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Життя на межі

Воєнний, драма.
Режисер: Павло Пелешок.

Про що фільм? Від Революції Гідності до повномасштабної війни: успішні українські кінопродюсери взяли до рук зброю, щоб боронити країну, та камери задля фіксації моторошної реальності. З уламків спогадів та власного кіноархіву ветерани Павло та Юрко збирають мозаїку причин та наслідків, з яких складається сьогоднішня російсько-українська війна – від кінця 2013 року до сьогодні.

Автори пішли добровольцями на фронт, побували в гарячих точках Донбасу, створили саморобний дрон «Фурія», назву якого зараз носить один з найкращих підрозділів аеророзвідки. І весь цей час вони продовжували творити, аби показати світові правду про жахливу війну, яка стала можлива у XXI столітті.

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Аліса в країні війни

Воєнний.
Режисерки: Аліса Коваленко, Любов Дуракова.

Про що фільм? Коли на Майдані починалася революція, Алісі було 26 років. Як і багато інших режисерів, вона почала знімати важливі події, що відбувалися в її країні. Але дуже скоро відстань між камерою і реальністю починає скорочуватися, життя і смерть стають важливішими за просто зйомки фільму. Впродовж наступних двох років Аліса опиняється в найгарячіших точках заворушень: від Майдану Незалежності в Києві, через блок-пости Слов’янська, до руїн Донецького аеропорту.

Це також історія подорожі та особистий щоденник української дівчини-документаліста, яка стикається з проблемою вибору, так само, як і більшість громадян її країни, коли історичні події раптово вриваються в особисте життя.

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Атлантида

Драма, воєнний, антиутопія.
Режисер: Валентин Васянович.

Про що фільм? Події фільму розгортаються у 2025 році, після майбутньої перемоги України у війні з Росією. Окупований Донбас повернено до складу країни, але його території визнані непридатними для проживання. Проте на тлі спустошення народжується нове кохання.

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Маріуполіс

Маріуполь, історичний, урбаністика, воєнний.
Режисер: Мантас Кведаравічюс.

Про що фільм? Маріуполь, місто на узбережжі Азовського моря, знаходиться в двох кроках від зони бойових дій на сході України. Звуки пострілів чутні в межах міста. Ми маємо можливість побачити повсякденне життя мешканців оточеного міста. Чоловік лагодить рибальську сітку і виходить в море.

Два трамваї стикаються один з одним – ніхто не постраждав, дроти лагодять в той же день. Для робітників на фабриці організовано невеликий концерт – щира гра скрипаля розчулює їх до сліз. Бомби падають в море, але люди вже звикли.

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Погані дороги

Драма, воєнний
Режисерка: Наталка Ворожбит

Про що фільм? П’ять розбитих доріг. П’ять історій про любов, ненависть, довіру, зраду і порушення особистих кордонів на фоні порушення кордонів державних.

«Тут тема війни трішки під іншим кутом розглянута. Мабуть, фільмів з таким фокусом у нас ще не було. Не дивлячись на те, що тема складна, там багато гумору, парадоксальних ситуацій. […] Це авторська рефлексія на десятки інтерв’ю та свідчень людей. Я взяла цілком реальні ситуації, у яких людина в екстремальних умовах здатна проявити свої як найкращі, так і найгірші якості», – зазначає режисерка стрічки Наталка Ворожбит.

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Поїзд Київ-Війна

Воєнний.
Режисер: Корній Грицюк.

Про що фільм? Лише 12,5 годин розділяють мирний Київ та Костянтинівку — невелике промислове місто на сході країни, за яким починається лінія фронту. Цей час у поїзді пліч-о-пліч проводять люди з різними характерами, соціальним

статусом, політичними поглядами та переконаннями. Вони спілкуються, сперечаються, навіть сваряться, але говорять і їдуть в одному напрямку. І всі вони прагнуть дістатися миру.

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Міф

Воєнний, фільм-портрет.
Режисери: Леонід Кантер, Іван Ясній.

Про що фільм? Це історія життя Василя Сліпака – оперного співака зі світовим ім’ям та унікальним голосом, Героя України, кавалера орденів «За мужність» І ст. та «Золота Зірка», соліста Паризької національної опери, який покинув велику сцену, аби стати воїном і віддав життя, захищаючи Україну. У 2015 році під позивним «МІФ» Василь Сліпак добровольцем пішов воювати на Донбас і загинув 29 червня 2016 року.

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Добровольці Божої чоти

Воєнний.
Режисери: Леонід Кантер, Іван Ясній.

Про що фільм? Народ, що повстав, скидає кримінальний уряд і виганяє васалів Російської імперії, але колонізатор кидає проти України війська та захоплює частину території. Президент України підписує угоду про перемир’я та лінію розмежування сторін. За цією угодою, міжнародний аеропорт Донецька опинився за лінією. Але патріоти-добровольці не згодні віддавати його ворогові. 242 дні тривала героїчна оборона, аж врешті під прицільним обстрілом танків будівля аеропорту завалилась.

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Зошит війни

Воєнний, found footage.
Режисер: Роман Любий.

Про що фільм? Фільм створений з особистих відеозаписів із телефонів та камер українських військових та добровольців. Стрічка запрошує глядача у сюрреалістичну подорож на фронт війни з Росією – у химерне потойбіччя, де панують закони відмінні від звичайного світу. Інша поведінка, інші стосунки, інший гумор. Герої прокидаються та засинають, радіють та плачуть, знімають відео та завжди відчувають, що запис може закінчитись у будь-яку мить.

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Кіборги. Герої не вмирають

Воєнний.
Режисер: Ахтем Сеїтаблаєв.

Про що фільм? Вересень 2014 року, Донецький аеропорт. Українські військові четвертий місяць відбивають атаки супротивників, які прагнуть отримати одну з ключових точок для базування й перекидання військ На двотижневе чергування сюди прибуває група молодих солдат, зібраних із добровольців. Вони навчаються, беруть участь у боях, спілкуються один з одним і з місцевим психологом, намагаючись сформулювати своє ставлення до ситуації й людей.

В аеропорті знаходяться три типи військових: добровольці, військові служби України, мобілізовані. Добровольці найбільш мотивовані, військові — найпрофесійніші. Найбільше проблем із мобілізованими. Про них говорять переважно роздратовано і зверхньо. Але в аеропорті їх долі міцно перелітаються. Тепер всі залежать одне від одного.

Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі