Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Антисеміт, погромник чи національний герой? Що ви знаєте про «фронтмена УНР» Симона Петлюру? (ТЕСТ)

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Що ви знаєте про Симона Петлюру, крім вигадок радянської пропаганди? Антисеміт і погромник? Та невже? А якщо ми скажемо, що українському війську варто завдячувати саме Петлюрі? А як щодо розвитку театральної критики? Так-так, звучить неочікувано. У новому спецпроєкті ШоТам та проєкту «Стріткод» розповідаємо, ким насправді був фронтмен УНР.

Симон Петлюра народився у сім’ї міщан козацького походження в передмісті Полтави. А знаєте, скільки братів і сестер було у «фронтмена УНР»?

Правильно! Неправильно!

Як зазнає історик та дослідник Петлюри Сергій Литвин, Симон народився у багатодітній сім’ї та мав 6 братів і сестер. Однак усього дітей у родині було 9 – 2 померли ще маленькими. Ось як описано родину Петлюри у повідомленні жандармського управління про оголошення розшуку Симона Петлюри: «Батько – Василь Павлович, мати – Ольга Олександрівна, брати – Федір, Іван, Олександр, сестри – Магдалина, заміжня за Іваном Скрипником, Марина і Феодосія проживають у Полтаві».

1895 року Петлюра вступив до Полтавської духовної семінарії. Хлопець захоплювався історією, хоровим співом, грою на скрипці та літературою. Знаєте, хто з цих письменників сформував світогляд Симона?

Правильно! Неправильно!

Згідно наявних фактів, світогляд Петлюри формувався під впливом Шевченкового «Кобзаря», творів Котляревського та історичної літератури. Чому так? Бо Полтава на той час була одним із важливих осередків національно-політичного життя України, із сильними українськими традиціями і самобутністю. «За влучним визначенням І. Лисяка-Рудницького, тогочасна передова українська молодь тримала в одній кишені "Маніфест комуністичної партії", а в іншій – Шевченків "Кобзар". Ці особливості були притаманні багатьом діячам національного відродження початку ХХ століття, зокрема й Петлюрі», – пише історик Сергій Литвин.

До речі, вже у 1901 році Петлюру виключили з семінарії. За що саме?

Правильно! Неправильно!

Петлюру й справді виключили за так званий «мазепинський дух». Як це сталося? Учні семінарії запросили до себе композитора Миколу Лисенка, під час зустрічі із яким була виконана заборонена в ті часи кантата «Б’ють пороги». На зустрічі був і ректор семінарії, який звинуватив Лисенка у «мазепинстві». На захист композитора виступив Симон. Департамент поліції назвав вчинок Петлюри «революційним». Хлопця відрахували, а самому Петлюрі довелося їхати на Кубань, аби уникнути арешту.

Громадська активність Петлюри не залишилася непоміченою, через що йому довелося рятуватися від можливих арештів. У 1902 Симон їде з Полтави: Кубань, Львів, Київ. Знайомиться з Франком та Грушевським. Співпрацює з «Літературно-науковим вісником» під редакцією останнього. У якій професійний ролі дебютує Симон?

Правильно! Неправильно!

Як журналіст Петлюра писав здебільшого на політично-суспільні теми. У 25 років його вважали вже сформованим журналістом. Чикаленко взяв Симона працювати в редакцію газети «Рада». Але в доробку Петлюри була й театральна критика. Культура була для нього «на часі». Саме в «Літературно-науковому віснику» він опублікував перші нотатки про театральне життя України. Пік його діяльності в цьому напрямку припав на 1906-1908 роки, коли в журналі «Україна» одна за одною виходять статті «До ювілею Заньковецької», «Пам’яті Івана Тобілевича (Карпенка-Карого)» тощо. Дмитро Дорошенко так згадував Петлюру: «Він був великим любителем театрального мистецтва, писав рецензії на українські театральні вистави, і його рецензії були дотепні, оригінальні, талановиті».

Свої матеріали Симон Петлюра часто публікував під псевдонімами. А деякі вигадані імена використовував для переїзду в інші міста чи з міркувань безпеки. Який із цих псевдонімів ніколи не належав Петлюрі?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, всі перелічені варіанти – це псевдоніми та криптоніми Симона Петлюри. Утім вичерпним цей список також складно назвати, адже Петлюра також підписувався як Полтавченко, В. Салевський, Зілот тощо.

Поступово головною в діяльності Петлюри стає незалежна Україна. Найбільших зусиль він докладає, аби відновити традиції українського війська. У новоствореному уряді УНР обіймає посаду Генерального секретаря військових справ. Але згодом йде у відставку. Що стало причиною?

Правильно! Неправильно!

У грудні 1917 року Петлюра та Винниченко розійшлися в поглядах на те, якою бути армії УНР. Винниченко вважав, що Україні достатньо міліційних формувань для підтримання порядку, мовляв, жодних загроз від більшовиків не існує. Натомість Петлюра наполягав на війську, бо вбачав реальну загрозу у більшовиках і готувався до її відбиття. Після відставки Петлюра організував Гайдамацький Кіш, який разом у січні-лютому 1918 року разом із Січовими стрільцями відіграв вирішальну роль у боях за Київ і придушенні більшовицького заколоту на заводі «Арсенал». Петлюра виявився правий: Україна потребувала сильної армії.

Що стало причиною майже чотиримісячного ув’язнення Петлюри в Лук’янівській тюрмі?

Правильно! Неправильно!

Із приходом до влади Гетьмана Скоропадського Петлюра перейшов в опозицію. Симон Васильович відкрито засуджував політику Гетьманату, який, на його думку розхитував підвалини української державності. Своїми політичними протестами він викликав гнів Скоропадського та був заарештований владою. Після чотирьох місяців ув’язнення Петлюра виїжджає до Білої Церкви, звідки керує антигетьманським повстанням. 19 грудня 1918-го українська армія увійшла в Київ. Почався період Директорії.

Російська пропаганда називала Симона Петлюру «антисемітом». І справді, в ті часи відбувалися єврейські погроми. Але хто ними керував?

Петлюра під час перебування в Кам'янці-Подільському в 1919 році
Правильно! Неправильно!

У 1918-1921 роках в Україні дійсно відбувалися численні криваві єврейські погроми. Їх чинили різні озброєні групи: анархісти, кримінальні загони, поляки. Але найбільше ─ білогвардійці Денікіна. Погроми, вчинені вояками армії УНР, були поодинокими. Симон Петлюра всіляко намагався нейтралізувати такі явища. У квітні 1919-го Директорія видала прокламацію: «Український уряд буде всіляко боротися з порушеннями громадського порядку, викриватиме й суворо каратиме заводіяк, злочинців та погромників. І перш за все уряд не потерпить ніяких погромів, спрямованих проти єврейського населення України». Наступного дня Петлюра як верховний головнокомандувач українського війська видав наказ арештувати та віддати під трибунал усіх вояків, що підбурювали до погромів. Нейтралізації антисемитизму також сприяла реорганізація армії та посилення дисципліни в її лавах.

Яка з цих «регалій» Симона Петлюри не є правдивою?

Правильно! Неправильно!

Усі варіанти відповіді – цілковита правда. А ось закиди на кшталт «антисеміта», «ворога держави», «погромника» чи «грабіжника» – це кліше та штампи, нав’язані російською пропагандою.

А знаєте, кого радянські пропагандисти узагальнено називали (а російські пропагандисти називають і досі) «петлюрівцями»?

Правильно! Неправильно!

Радянська пропаганда добряче «проїхалася» по біографії Петлюри, намагаючись демонізувати його. Власне, як і Степана Бандеру та «бандерівців», Івана Мазепу та «мазепинців». І низку інших історичних постатей України. Дісталося й військовим УНР – їх під одну гребінку назвали «петлюрівцями».

Петлюра загинув у Парижі – від кулі більшовицького агента Самуїла Шварцбарта. Яку відповідальність поніс кілер?

Правильно! Неправильно!

Кремль зробив усе можливе, аби очорнити Петлюру, але відбілити кілера. З архівів відомо навіть про матеріальний тиск на свідків (підкуп). На захист Шварцбарта виступив і російський письменник Максим Горькій. Більшовицька адміністрація задіяла всі наявні важелі впливу за кордоном, аби суд присяжних повірив, що Петлюра був антисемітом та злочинцем. Зрештою кілера звільнили від покарання. А радянська система продовжила демонізацію вже покійного Симона Петлюри. І петлюрівців.

Що ви знаєте про «фронтмена УНР» Симона Петлюру? (ТЕСТ)
Йой, здається, донедавна ви чули лише про жахливих «петлюрівців», яким керував «страшенний антисеміт» Симон Петлюра. Воно й не дивно, радянська (а згодом – і російська) пропаганда зробила все можливе, аби демонізувати постать організатора українських збройних сил. Утім тепер ви знаєте більше, а отже, у пропагандистів не вийде навісити на Петлюру черговий ярлик.
Непоганий результат! Схоже, вас не вийде злякати демонізованими «петлюрівцями» та іншими вигадками пропагандистської машини. Утім деякі питання все ж виявилися занадто складними. Як дізнатися більше про організатора українського війська? Радимо ознайомитися із монографією історика Сергій Литвина. А якщо вам сподобався цей тест – не забудьте поділитися ним із друзями. Попереду – ще більше цікавого про видатних українців.
Скільки-скільки? Чудовий результат! Здається, наш тест виявився для вас занадто простим. Що ж, наступного разу ми підготуємося краще й точно здивуємо новими фактами із життя видатних українців. А поки маємо маленьке прохання: поділіться цим тестом із друзями. Можливо, він допоможе комусь нарешті позбутись стереотипів про «антисеміта Петлюру».

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Відбудова України: в Ірпені триває реконструкція дитячого садка

Опубліковано

В Ірпені триває реконструкція дитячого садка «Веснянка». До війни заклад відвідували 160 дітей. Нова будівля розрахована на 300 дітей. Навесні 2022 року освітній заклад було значно пошкоджено. Руйнувань зазнали опорні конструкції будівлі, інженерні мережі, дитячий майданчик. Один з корпусів не підлягав відновленню.

Про це повідомляє Київська ОВА.

“Реконструкція «Веснянки» розпочалася восени 2023 року з демонтажу зруйнованих елементів. Підрядник звів стіни 3-ого поверху. Встановлені вікна та двері, відновлені міжкімнатні перегородки. Облаштовано зовнішні інженерні мережі. Фахівці працюють над прокладанням електричних мереж, систем водопостачання, каналізації та встановленням пожежної сигналізації. Виконуються роботи з утеплення та оздоблення фасаду одного з корпусів”, – розповіли у Київській ОВА.

Читайте також: В Україні вдалося відновити понад 500 лікарень

Реконструкція передбачає будівництво нового корпусу замість зруйнованого, зведення спортивного та ігрових майданчиків з тіньовими навісами. Також в садочку буде побудовано протирадіаційне укриття та 15-метровий закритий басейн.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

У Дії з’явиться каталог про підприємства та бізнес: про що варто знати

Опубліковано

Відтепер на порталі Дія.Бізнес доступний Каталог інноваторів енергоефективності України. Каталог — це онлайн-інструмент, який містить інформацію про бізнеси та підприємства, які мають ідеї або готові рішення для свідомого й ефективного використання енергетичних запасів.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Вони також спрямовані на зелену трансформацію та впровадження змін у сфері використання енергоресурсів.

Наразі до Каталогу долучилося понад 50 компаній із 15 регіонів країни.

Серед них — інноваційні підприємства та організації, які працюють в енергетичному секторі України, а також:

Читайте також: У застосунку “Резерв +” зʼявиться електронний військовий квиток

  • дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
  • розробляють IT-рішення для енергоефективності;
  • працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
  • мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
  • знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
  • мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
  • розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
  • займаються енергоаудитом;
  • виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
  • навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото:

Читати далі

Суспільство

Безкоштовно допомагають ДСНС. Навіщо громаді добровільна пожежна команда — досвід волинян

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Навіть опівночі після сигнала в додатку вони виїжджають на місце, де трапилось якесь лихо. Адже в селах Рожищенської громади на Волині часто виникають пожежі через торфові родовища поряд, а також громадою проходить траса, і на ній часто стаються аварії. 

Аби надавати місцевим допомогу до приїзду спеціалістів, 12 чоловіків з різних сіл Рожищенської громади зібралися в добровільну пожежну команду. ШоТам розповідає, як та чому добровольці допомагають професійній ДСНС.

«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»

Віктор Лук’янчук є старостою 14 сіл Рожищенської громади, що на Волині. Чоловік каже, що ідея створити пожежну команду з місцевих в нього виникла кілька років тому, коли він ще був сільським головою рідного села Переспа. 

Понад два роки Віктор разом з колегами бере участь у добровільній пожежній команді, адже хоче, щоб люди з його села та громади почували себе в безпеці і знали, що звернутися по допомогу можна відразу до своїх.

Віктор Лук’янчук понад два роки є частиною команди добровільної пожежної охорони Рожищенської громади. Фото надав Віктор Лук’янчук 

«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.

35-річний Олег Бикирук є начальником добровільної пожежної команди. Високий кремезний чоловік, фермер і батько 3 дітей добровільно їхав з працівниками ДСНС гасити пожежі на місцевому торфовищі, адже розумів, що це потрібно для самих місцевих. 

Начальник добровільної пожежної команди Олег Бикирук. Фото: ШоТам

«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.

У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча

Спочатку виїжджали на виклики разом з місцевими пожежниками та самостійно вивчали інформацію про домедичну допомогу в інтернеті, а згодом почали відвідувати навчання від фахівців служб — вчились, як користуватися гідрантами, розмотувати пожежний кран і використовувати пожежну драбину.

Віктор Лук’янчук розповідає: великий внесок у навчання команди зробили польські партнери, які співпрацюють з обласною владою. Вони приїжджали до Луцька, де проводили для місцевої ДСНС навчання з домедичної допомоги та діях при хімічному ураженні. Також добровольці Рожищенської громади відвідали п’ятиденне навчання в Польщі. 

Рожищенські добровольці під час навчання. Фото надав Віктор Лук’янчук 

У цій країні добровільні пожежні команди були створені ще на початку минулого століття. Зараз у Польщі працюють понад 16 тисяч таких команд, а це понад 200 тисяч людей. В Україні ж наразі є понад тисяча добровільних підрозділів пожежної охорони.

Отримали форму та професійне обладнання безплатно

Завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» пожежники-добровольці тепер мають великий домкрат, яким можуть підняти авто до 40 тонн, та спеціальні ножиці, якими можна розрізати двері автівки та врятувати людей після аварії. З допомогою розтискача пожежна команда може відчинити залізні двері під час пожежі, а мотопомпа, яка плаває, допомагає перевезти воду чи викачати її з приміщення. 

Добровільна пожежна охорона отримує рації та інше обладнання від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надав Віктор Лук’янчук 

Навіть відсутність мобільного зв’язку чи інтернету не завадить команді працювати, адже тепер у них є 4 потужні рації вартістю по 1000 євро кожна, завдяки яким чоловіки завжди безперебійно можуть зв’язатися один з одним.

Деякі речі команда закупила власним коштом, наприклад, ще одну мотопомпу та 2 потужні генератори.

«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»

Брат одного з працівників місцевої ДСНС розробив спеціальний застосунок, який повідомляє про надзвичайні ситуації — пожежі чи аварії — на території громади. Сповіщення з локацією приходить кожному з учасників команди, і хто має можливість, той повідомляє в застосунку, що виїжджає на допомогу.

«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук. 

«Під час гасіння пожеж завжди треба робочі руки, які гаситимуть вогонь, розбиратимуть завали, подаватимуть приладдя. Час іде на секунди, тому оперативність місцевих пожежників-добровольців допомагає врятувати життя та речі людей», — каже очільник Луцького районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області Руслан Базека.

За кілька років роботи не зневірилися

Крім гасіння пожежі, команда допомагає жителям громади вирішувати побутові проблеми — прибрати дерево, яке впало через грозу та ускладнило рух на дорозі, обрізати дріт після грози тощо. «Нещодавно хлопці виїжджали опівночі після грози, аби прибрати обірваний кабель до того, як приїдуть ДСНС», — пригадує Віктор Лук’янчук.

2 місяці тому добровільна пожежна команда створила власну громадську організацію та підписала меморандум з місцевою владою та ДСНС. Служба має надати їм автомобіль, а влада — забезпечити запчастинами та пальним до нього.

Добровільна пожежна охорона Рожищенської громади у повному складі. Фото надав Віктор Лук’янчук 

 Команда планує збудувати власне приміщення та проводити на власній території заняття з дітьми, аби ділитися з ними досвідом. Також Віктор планує оформити страхування для хлопців, аби у випадку поранення була гарантія від держави. А ще члени добровільної пожежної команди часто чергують біля важливих об’єктів, аби у випадку обстрілів вчасно зреагувати на ситуацію.

«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.

Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук. 

Читати далі