Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“А шо ж мужик твій не полагодив?” Як Феміністична майстриня рятує самотніх жінок від домагань майстрів

Опубліковано

Ти одинока дівчина, і тобі просто треба просто полагодити щось в домі: від зламаних дверцят шафки до проводки чи сантехніки. Ти викликаєш майстра-чоловіка, але він, замість виконувати роботу, каже тобі, підморгуючи: “Єй, я нє только с сантехнікою умію харашо управляцца”.

Так сталось з однією з моїх подруг. Це успішна й самодостатня жінка, яка живе одна. Те, що в неї нема зараз чоловіка – її вибір, і це не повинно турбувати нікого, тим паче – майстра, який прийшов виконувати в її оселю конкретну роботу. Але чомусь він дозволяє собі відпустити коментар “А шо ж мужик твій не полагодив”? – розповідає Дар’я Наумук.

Наслухавшись таких історій від подруг та й отримавши кілька таких коментарів на свою адресу, вирішила – час робити сервіс з ремонту суто для жінок.

Як сьогодні працює “Феміністична майстриня”, чи багато клієнтів і чи звертаються сьогодні до Дар’ї чоловіки з проханням щось полагодити? Про все це читайте в нашому інтерв’ю.

майстриня фото

Дар’я Наумук

засувала ініціативу “Феміністична майстриня”

Робота Дар’ї Наумук – умовно “чоловіча”. На столярному виробництві Дар’я – начальник цеху. Її начальник та підлеглі – чоловіки, але їм і в голову не приходить обурюватись, що жінка керує чоловіками. Нещодавно жінка запустила сервіс, що називається “Феміністична майстриня”. Через нього вона в позаробочий час лагодить для клієнток все: від підвіконь до тієї ж сантехніки.

Що пропонує сервіс “Феміністична майстриня”

Спочатку це був сервіс від жінок і для жінок. Головною моєю метою, коли створювала цей сервіс, було щоб жінки почували себе в безпеці, коли викликають у власне помешкання незнайому людину для побутового ремонту.

Багато хто з жінок стикався з майстрами-чоловіками, які дозволяють собі грубість і недоречні вислови на адресу замовника лише через те, що ви – жінка, а він – чоловік. Тому “Феміністична майстриня” користується попитом: бо тут клієнтка зіштовхнеться лише з компетенцією й ввічливістю – без всіляких недоречностей.

Жінка знаходиться у власному домі, вона хоче почуватись безпечно – без зайвих запитань чи “загравань” майстра.

Послухавши подруг про їх досвід виклику чоловіків-майстрів, я зрозуміла: такий точно сервіс потрібен.

Варто було спросити, як повилазили історії пропозицій “масажу” від майстра чи всілякі питання типу “а чого твій мужик сам не зробив”. На жаль, такі історії зустрічаються частіше, власне, ніж гарна робота майстра.

Я й сама колись на такого нашловхнулась. Не було вдома інструментів потрібних, аби поремонтувати санвузол. Викликала майстра – й почалось: робив щось там, так і не доробив. Але вистачило нахабства сказати мені: “Слушай, я еще масаж неплохо делаю. Ну что, давай?”

Спочатку “Феміністична майстерня” була підробітком на час карантину

Ця ініціатива з’явилась як просто ідея допомогти подругам на період карантину. Але потім до мене звернулась знайома з питанням, чи можу відремонтувати підвіконня продавлене. Не дивлячись на те, що раніше саме підвіконнями я не займалась, все вдалось навіть ліпше за мої очікування.

Це був момент, коли я подумала створити такий сервіс. Створили сторінку на “Фейсбуці” і почали надходити перші замовлення.

Сьогодні до мене звертаються і жінки, й чоловіки – але останніх, звісно, менше.

Трудове навчання з хлопцями та Основи захисту Вітчизни – замість курсів медсестри

Я завжди боролась зі стереотипами про “нежіночу” роботу – це друга причина створення сервісу.

Ще з п’яти років мені було цікаво, як влаштована технічна сторона оселі. Мій дід був столяром і в дитинстві я постійно була біля нього і возилась з його інструментами.

А він для годиться бурчав, мовляв, стамески його туплю – і тут же детально розповідав, для чого кожен з інструментів, який потрапляв мені до рук.

Батьки спочатку сварились, а потім – змирились, а батько почав залучати до ремонтних робіт у будинку.

І от, коли в школі в мене почалось трудове навчання, відвідувала його нарівні з хлопцями  – завдяки мамі-директорці. Коли довелося перейти до іншої школи, там теж дозволили “хлопчачі” уроки відвідувати – але теж не без бою.

І в атестаті маю оцінку стоїть за Основи захисту вітчизни, а не за “дівчачі” курси медичної допомоги.

Сьогодні некоректно розділяти роботу на чоловічу та жіночу

Якось мені навели аргумент на підтримку розділення: жінок-майстринь по спеціальностях сантехніки, столярки чи електриків майже нема – отже вони й не пристосовані до такої роботи. Згадаємо моменти зі школою і знайдемо відповідь, чому – бо ці стереотипи закладаються уже в період навчання в школі.

Плани на майбутнє

Зараз я замислююсь про курси побутових робіт у “Феміністичній майстрині”. Можливо, долучатиму до цього громадські організації.

Насправді, жінкам не обов’язково потрібно вміти ремонтувати розетки. І навіть чоловікам можна цього не вміти. Але треба мати базові знання, аби знати, як дати собі раду.

Поки що про якийсь дохід говорити не доводиться, бо все зароблене йде на інструменти. Але зараз кількість замовлень росте, і скоро я вже шукатиму жінок з різними “ремонтними” вміннями – і проводку прокласти, і стіни пошпаклювати. Адже подумую в майбутньому перетворити “Феміністичну майстриню” на бізнес і надавати послуги з повноцінного ремонту оселі.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі