Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Олександра Кутас стала першою моделлю на візку, заснувала стартап та читає лекції в Лондоні. Її історія

Опубліковано

Олександра Кутас першою в світі стала моделлю на візку. Про дівчину писали найвідоміші медіа світу, а дизайнер Tommy Hilfiger запросив виступити на своєму показі. Окрім модельного бізнесу Олександра заснувала стартап, переїхала до Лондона та виступає спікеркою на тему fashion-індустрії.

Які складнощі були на шляху, чому індустрія моди досі не інклюзивна та про великі плани Олександри Кутас — читайте в історії сильної дівчини, яка надихає.

 Олександра Кутас

Олександра Кутас

Народилася та виросла в Дніпрі. Вивчилася в Дніпровському національному університеті на психолога. Працювала радницею мера Дніпра з питань інклюзивності. Стала першою у світі моделлю на візку, яка виступає на подіумах та бере участь у фотозйомках. 

З психології в модельний бізнес

Я працювала психологом після університету, але не дуже тривалий час. Була волонтером у військовому госпіталі в Дніпрі відразу після початку війни.

Зрозуміла, що є бажання спробувати себе в іншому, поки я молода і в мене немає ще ​​відповідальності за когось, крім себе.Психологія — це той напрямок, до якого я можу повернутися в будь-якому віці, якщо захочу.

Після цього почала модельну кар’єру. Я вперше потрапила на український тиждень моди та познайомилася там з Андрієм Саримсаковим. Він запропонував мені спільну зйомку, яка виросла в виставку. Це була перша подібна виставка в Україні, і з цього моменту все і почалося.

Вірусна стаття та інтерв’ю по всьому світу

Я опублікувала фотографії з виставки в своєму Instagram і мене помітила журналістка з Нью-Йорка. Запросила на інтерв’ю і воно вийшло на Daily Mail в 2015 році. Стаття стала вірусної і з того часу мене почали запрошувати на інтерв’ю журналісти з дуже різних країн.

Я вирішила познайомитися з дизайнерами і зробити показ. На це пішло близько двох років роботи, зйомок, знайомств, розширення власних знань, контактів, розуміння індустрії. У 2017 я взяла участь в показі «VIY» Федора Возіанова, який став найуспішнішим в моїй кар’єрі. Він проходив в Києві, в рамках тижня моди. Про нього написали понад 60 світових видань, в тому числі американський Vogue. Після цього я брала участь в показі адаптивного одягу від Tommy Hilfiger в Нью-Йорку, знімалася для українського Vogue.

Контракт с модельним агентством та переїзд в Індію

Я підписала контракт з модельним агентством в Індії і переїхала на п’ять місяців до Нью-Делі. Це було трохи складно, бо інша країна, культура. Було багато уваги з боку преси, але мало роботи при цьому. Бо це була дуже нова ідея: нестандартна модель в Індії. Тож я брала участь в одному показі там і працювала з декількома фотографами.

В цілому співпраця з модельними агентствами не дуже вигідна, бо вони не займаються індивідуальним підходом, вони йдуть від запиту клієнтів. А поки ще досить складно розвивається індустрія для нестандартних моделей.

У мене було три великі мети: зробити показ, підписати контракт з агентством і знятися для Vogue. І всі вони були втілені. Після повернення до Дніпра в мене було емоційне вигорання, тож я вирішила зробити перерву. І спробувати себе в іншому.

Переїзд до Лондона, свій стартап і участь в Microsoft Accelerator

Я переїхала до Києва і працювала над соціальним проєктом, пов’язаним з працевлаштуванням людей з інвалідністю. Але мені завжди хотілося спробувати відкрити свій бізнес. Тому я подала заявку на участь в програмі технічних стартапів ZINC, пройшла п’ять турів відбору, отримала візу і переїхала в Лондон.

Зі співзасновником Рене ми почали працювати над додатком навігатора для людей з інвалідністю. Наш стартап взяли в Microsoft Accelerator в минулому році. Але велика конкуруюча компанія випустила схожий додаток і я прийняла для себе рішення залишити проєкт, тому що мета, яку ми хотіли досягти, була досягнута. Тільки кимось іншим.

В мене не було команди, з якою я могла б робити стартап знову, принаймні в технологіях. І останні кілька місяців я працюю тут спікером в fashion-університеті. Розповідаю про професію, про свій досвід в індустрії моди.

Складнощі й постійні відмови

І стартапи, і мода — це дуже складні сфери, багато конкуренції за увагу, за ідеї, коли ти приносиш щось нове, то триває довгий період адаптації. Чуєш постійні відмови, тому що ти робиш щось, що більшість людей не сприймає як нормальне, звичайне. Ти робиш щось революційне і це не просто.

До цього дня є люди, які вважають, що інвалідності не місце в світі моди. І єдине, що ти можеш зробити — це продовжувати працювати, продовжувати бути професіоналом. Знаходити тих людей, які не вішають ярлики, які розуміють, що світ моди — це свого роду платформа, за допомогою якої ти можеш робити великі зміни в соціумі. І сьогодні, запрошуючи певну дівчину або хлопця на подіум, або в журнал, або в рекламу, завтра схожого хлопчика або дівчинку перестануть ображати в школі. Вони перестануть страждати від булінгу. Тому що те, якими вони є і як вони виглядають, стане більш прийнятим в суспільстві.

Бізнес — це досить жорстокий світ. Особливо коли ти починаєш без якогось капіталу. Тобі потрібні твої люди, твоя команда, ідея, якою ви будете горіти. Це важкий шлях, але я ніколи не шукала легких.

Fashion-індустрія на порозі змін

Fashion-індустрія тільки починає бути більш відкритою. У Лондоні я бачу рекламу з людьми з інвалідністю. Так, це поки не найвідоміші дизайнери та бренди, але зміни є.

Я брала участь у цікавій дискусії з діджитал-редактором британського Vogue, і вони дуже позитивно налаштовані на тему, пов’язану з інклюзивною модою. Але не всі учасники індустрії готові, зокрема піарники. Тому що для цього потрібно робити щось по-новому. Простіше їздити по накатаній схемі, коли тобі не потрібно переживати «А як це сприймуть». Але зараз все змінюється, тому що вже йде запит від нового покоління. І вони хочуть бачити інклюзивність.

Коли я виступала перед студентами в Лондоні, вони запитували як їм змінити ситуацію, що вони могли б зробити, як їм краще підійти до цього питання. У них є бажання і інтерес просувати зміни в індустрії інклюзивної моди.

Талановиті українці та власна книга

Україна неймовірно багата творчими талантами. У нас безліч крутих фотографів, дизайнерів. Я була на різних тижнях моди в різних країнах і одна з моїх улюблених — це українська. Отримую величезне задоволення від того, що роблять українські дизайнери.

Зараз я виступаю спікером в Лондоні і ми готуємо нову колаборацію з Федором Возіановим, але поки я не можу розповісти нічого. Сподіваюся, світ побачить нашу роботу в найближчі пару місяців. Я буду там не тільки в ролі моделі.

Мої постійні виступи як спікерки почали спонукати мене написати і видати книгу. Бо ця робота змушує дуже багато рефлексувати над своїм досвідом. Тому мені хотілося б поділитися історіями не тільки перед невеликою аудиторією, але і на більш широкий загал. Сподіваюся, що десь через рік це перетвориться в книгу.

Суспільство

У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років

Опубліковано

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки, які проживають у Бразилії, за майже 40 років створили понад 120 тисяч писанок. Коли Україна здобула незалежність, вони були серед перших, хто приїхав відроджувати традицію писанкарства на Батьківщину.  

Про це розповіла Світлана Мельник, дружина посла України в Бразилії.

Вона зазначила, що роботи подружжя Сератюків відомі далеко за межами Бразилії і зберігаються у музеях і приватних колекціях по всьому світу. 

Яра Сератюк вважається унікальною у світі писанкаркою із філігранною технікою розпису перепелиних яєць, а її чоловік – автор багатьох власних новаторських технік та стилю.

Посол України в Бразилії Андрій Мельник, його дружина Світлана Мельник та подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Читайте також: Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Як розповіла Світлана Мельник, поворотним моментом у літописі писанкарства у Бразилії вважається 1957 рік, коли була створена перша світська школа розпису писанок за ініціативою українських жінок Бразилії, які мали свою організацію при Хліборобсько-Освітньому Союзі у Куритибі.

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Її натхненницею стала піонерка писанкарської справи – Марія Кирилович Вoлошин. Школа мала неабиякий успіх. Кількість учнів щороку збільшувалась у рази.

Дружина посла України в Бразилії також нагадала імена найбільш видатних майстринь і майстрів, які стали брендами у світі бразильского писанкарства: це Жорж та Яра Сератюки, Тетяна та Юліана Бахтцен та Лідія Єдинь, Філомена Процек, Одеса, Марія та Ярослав Волочук, Пауло Марсіо Фуччі, Вальдоміро Ромео, Вільсон Жозе Котвіскі, Ана Марія Бовкаловські Мазепа, Мара Брессан Клімчук, Ана Хома Чудзій.

Напередодні Великодня кожна велика крамниця Куритиби мала за честь виставити на вітрині найкрасивіші роботи учениць школи.

“Так до писанки виник неабиякий інтерес, про неї стали писати у газетах та журналах, писанка почала захоплювати своєю магією не тільки українців, але і бразильців. У такий спосіб вона поступово зайняла гідне місце у культурній спадщині всієї Бразилії”, – розповіла Світлана Мельник.

Вона додала, що відмінність української писанки у Бразилії від традиційної на Батьківщині полягає у тому, що вона може поєднувати традиційні орнаменти різних регіонів України, відображати власний винайдений стиль автора або навіть запозичувати символи корінних народів Бразилії. 

Нагадаємо, картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку.

Фото: Світлана Мельник

Читати далі

Суспільство

Британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні

Опубліковано

Британсько-український технологічний підприємець, генеральний директор і засновник британської космічної компанії Spacebit Павло Танасюк проїде велосипедом 7 тисяч км, щоб зібрати кошти для українських дітей, які постраждали від розпочатої Росією війни.

Про це він повідомив «Радіо Свобода».

Свій велотур під назвою «Ride for victory» він розпочне приблизно через два тижні з Тайваню і загалом проїде три континенти – Азію, Америку і Європу.

«Спочатку я думав їхати 2-3 тисячі кілометрів, але коли я дізнався, що кордони України практично 7 тисяч кілометрів, це з Кримом, то я вирішив проїхати саме цю дистанцію – 6993 кілометри. Це саме ці кордони, які ми хочемо повернуть, бо це наша держава», – розповів Павло Танасюк.

Ціль підприємця – зібрати мінімум мільйон доларів. Гроші він хоче витратити на конкретний проєкт для дітей, постраждалих від війни. Який саме це буде проєкт, Павло Танасюк ще вирішує.

Читайте також: Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

«Я – не професійний спортсмен, займався велоспортом у студентські роки. Для мене це буде важко, але коли я кажу важко, я завжди згадую, як важко нашим воїнам зараз на передовій, як важко дітям, які постраждали від війни. Тому для мене це такий персональний челендж, але і челендж допомоги дітям, допомоги Україні», – заявив він.

У матеріалі йдеться, що велосипед, на якому він вирушить у веломандрівку, повністю зроблений в Україні, щоправда, із запчастин з цілого світу, подарованих різними компаніями. Українська художниця Олеся Вакуленко розмалювала велосипед синьо-жовтими барвами і національним орнаментом. Під кермом, на рамі – металевий тризуб із підписом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на пластині з «Азовсталі». Шолом Павла теж розмальований кольорами українського прапора.

Дорогою Танасюк буде ночувати у наметі, в готелі або машині, яка його супроводжуватиме. Він вестиме стрім, розповідатиме людям про Україну і збиратиме донати.

Після закінчення марафону, який триватиме приблизно два місяці Павло Танасюк має намір продати велосипед на аукціоні, щоб виручити ще більше грошей на благодійну ціль.

Компанія Павла Танасюка розробляє технологію космічної робототехніки для місячних і планетарних місій. У кінці цього року він планує відправити на Місяць прапор і мапу України, а також радіаційний датчик виготовлений в Україні. Дані отримані з цього пристрою безплатно передаватимуть різним інституціям, університетам, і їх зможуть досліджувати студенти у своїх наукових роботах.

Нагадаємо, естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва.

Фото: Радіо Свобода

Читати далі

Суспільство

Коли шість коліс — не зайві: у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап

Опубліковано

Південноафриканська компанія Armormax Defence побудувала, можливо, один із найкрутіших Land Cruiser 79 у світі.

Цей пікап із колісною формулою 6×6 за твердженням його виробників створений спеціально для умов екстремального бездоріжжя. Автомобілебудівники з ПАР запевняють, що за весь час випробувань TAC-6 — так назвали позашляховик – вони жодного разу не зіткнулися з жодною механічною поломкою, повідомляє АрміяInform.

Спочатку TAC-6 розробляли для французьких спецпризначенців. Машина створювалася для того, щоб «їхати куди завгодно та повертатися знову і знову, з ким завгодно». І хоча пропонуються різні варіанти бронювання (і навіть установка зброї), TAC-6 можуть використовувати звичайні покупці, наприклад, фермери. Щоправда, фермер має бути не бідним: базовий TAC-6 коштує $81,5 тисяч, а броньована машина на $68 тисяч дорожча. Але, як то кажуть, товар того вартує!

«Коли справа доходить до мобільності, платформа TAC-6 перевершує будь-яку повнорозмірну 4-тонну вантажівку, доступну сьогодні», — заявили в компанії.

TAC-6 створюють на базі Land Cruiser 79 Series із 4,2-літровим двигуном V6 або 4,5-літровим V8. Шасі подовжують і додають другу роздавальну коробку для передачі моменту, що крутить, на третю вісь. Пікап оснащується спеціальними трикомпонентними приводними валами Dana та зберігає стандартні подовжені листові ресори (але також пропонується ліфт-пакет на 10 см).

Спочатку Armormax розробила шестиколісний Land Cruiser з механічною коробкою передач, але рік тому відклала проєкт і вирішила перейти на автоматичну коробку передач. Це не звичайна автоматична коробка передач, вона розроблена та омологована компанією ZF спеціально для TAC-6.

«Автомат» призначений для роботи в найважчих умовах. Спеціально для АКП створили окрему систему охолодження для того, щоб коробка не перегрівалася в спеку і при русі по піску з великим навантаженням.

Клієнти можуть замовити бронювання Land Cruiser до рівня B6, що забезпечить захист від пострілів зі штурмової гвинтівки. Також позашляховик може бути обладнаний баками для води, системою пожежогасіння, двома запасними колесами.

Armormax розробила для TAC-6 два паливні баки об’ємом 210 літрів та 90 літрів, що забезпечує запас ходу понад 2 тисячі км. А для версії з одинарною кабіною розроблено бак ємністю 610 літрів і, відповідно, вдвічі більшим запасом ходу.

TAC-6 спроєктований так, щоб зберігати надійність у складних умовах, а повна маса автомобіля сягає семи тонн.

Автомобіль TAC-6 був підданий значним випробуванням, що включали понад 250 тисяч кілометрів пробігу за різними ландшафтами Африки та Європи, щоб оцінити його мобільність і стійкість. Цей процес оцінки був розроблений для порівняння характеристик TAC-6 з існуючими повнорозмірними 4-тонними вантажівками.

Протокол включав серію суворих випробувань за участю французьких спецпризначенців, спрямованих на те, щоб довести машину до її експлуатаційних можливостей. Під час цих випробувань TAC-6 виявив лише дві несправності, обидві з яких були пов’язані з помилкою водія, через перенавантаження та згоряння зчеплення.

TAC-6 був спроєктований з урахуванням військового застосування, включаючи можливість транспортування у стандартному 20-футовому транспортному контейнері ISO. Таке конструктивне рішення дозволяє TAC-6 пропонувати широкий спектр варіантів.

Сюди входять різні системи озброєння, включаючи калібри 12,7 мм, 14,5 мм, 20 мм та 30 мм, мінометні системи калібру 60 мм та 81 мм, а також конфігурації, адаптовані для таких функцій, як бронетранспортер, підвіз боєприпасів, польова механічна майстерня, транспортування невеликих автомобілів, логістична підтримка, радіолокаційні платформи та доправлення та запуск  безпілотних літальних апаратів, а також застосування як пускова платформа для протитанкових керованих ракет.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Фото: Armormax Defence

Читати далі