Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Осінь – теж про відпустки! Топ-5 місць в Україні, де є термальні води

Опубліковано

Люди, які не встигли на поїзд літніх відпусток, звертаємося до вас. Як дивитесь на пропозицію прямо зараз скупатися? “Надто холодно”, – скажете ви і покрутите пальцем біля скроні. “Місця треба знати!” – відповімо ми. Якщо ви не встигли відпочити на морі у останні днини оксамитового сезону, або ж так і не побували у нормальній відпустці, усім цим Тель-Авівам та Мальдівам є альтернатива. І це – термальні води, якими повниться західна Україна. Вода у цих джерелах не просто тепла цілісінький рік, але й лікувальна.

Ми зробили для вас підбірку теплих водойм України, де температура води круглий рік не опускається нижче позначки у 30 градусів.

Сім гарячих басейнів у Косино

Один із семи тематичних басейнів із термальною водою у Косино. Джерело фото: kosino.ua

Розташовані ці теплі джерела у закарпатському селі Косонь, неподалік від Берегово – міста виноробів.

До слова, не пропустіть на шляху до них винарню Василя Нодя, коли будете їхати до Косино – у нього можна купити якісний Каберне Совіньйон за 90 гривень, ми перевірили.

Власне, сам комплекс “Косино”, де розташовані аж сім теплих басейнів – це оздоровчий комплекс  посеред старезного дубового гаю.

Вода у басейнах сірководнева, збагачена киснем і сприяє поліпшенню стану серцево-судинної і нервової систем. Склад її унікальний за своїм компонентами. 

Кожен з басейнів тематичний: десь над резервуаром виситься кавова чашка, десь – винна пляшка чи пивний кухоль.

Зазвичай, туристи їдуть сюди не просто скупатись, а ще й:

  • підлікувати опорно-руховий апарат;
  • зміцнити нервову систему;
  • позбутися від серцево-судинних захворювань;
  • розібратися зі шкірними патологіями.

Ціна: 3 години у басейнах (30 хв безкоштовні сауни) – 400 грн.

Температура води:

  • Басейни-«близнюки» – температура +36,
  • «Смарагдовий» басейн»- температура +38,
  • Дитячий басейн – температура +34, 
  • Басейн Інь-Ян – температура половинки басейну з гарячою водою – +40, холодної +7.
  • Ванна Кнайпа 17 кроків здоров’я – гаряча вода +38 , холодна + 10 градусів.
  • Басейн «H2O»- температура +25 влітку.
  • Золотий кран здоров’я Косино – найпопулярніша локація – температура +34. 

Адреса: Урочище, 1, Косонь, Закарпатська область.

Термальні води села Велятино

Так, трошки брунатна вода у Велятино – але це від надлишку йоду, спокійно

Лікуватись і відпочивати у санаторному комплексі “Теплі води” села Велятино, що в Закарпатській області, можна цілий рік.

Вода тут містить високу концентрацію йоду та заліза, і через це має коричневатий відтінок. А до резервуарів надходить зі свердловини близько 1000 метрів завглибшки.

Велятино – це ще і гірськолижний курорт Закарпаття, тому ці дві розваги можна поєднати.

Зазвичай, люди приїжджають сюди для лікування:

  • травм центральної нервової системи;
  • захворювань кісток;
  • захворювань ендокринної системи;
  • органів дихання, що мають не туберкульозний характер;
  • хвороб серцево-судинної системи.

Ціна: за пакет “Економ”, у який входить одноразовий вхід на термальні води і тривалість перебування до 1 години, треба заплатити 150 грн.

Температура води басейну: сягає температури 36-38 градусів.

Адреса: село Велятино, ул. Санаторна, 2, Хустський р-н, Закарпатська обл.

Комплекс “Латориця” у Мукачеві

Так виглядає потайна цілюща перлина Мукачевого

Мукачево відоме замком Паланок, а от на термальні джерела не їде сюди майже ніхто. Чому, якщо вони тут є –  за символічну ціну? Оздоровчий комплекс “Латориця” взагалі-то працює тільки влітку – взимку нема можливості підтримувати рівень води на одному рівні. Розташована “Латориця” неподалік від однойменної річки, у парковій зоні.

Працює це так: до відкритого басейну надходить вода прямо зі свердловини, яка знаходиться поруч. Температура її – 38 градусів за Цельсієм, і склад багатий на хлор, натрій та кальцій, а своїми корисними властивостями нагадує унікальні води угорського Хайдусобосло.

Температура води басейну: 35-38 градусів Цельсія. Але взимку не працює.

Адреса: комплекс розташований на вулиці Духновича, 93 у парковій зоні поруч із річкою Латориця. Дістатися можна поїздом із Києва, Львова та інших міст до Ужгорода, далі – приміськими електропоїздами, які курсують регіоном.

Берегівський “Жайворонок”

Воду у “Жайворонку” викачують із кілометрової глибини

І знову берегівське джерело у топі темальних вод. Цього разу розповідаємо про комплекс “Жайворонок”, розташований біля схилу гори. Чи варто казати, що пейзажі навкруги там надзвичайно мальовничі?

У «Жайворонка» розташовані кілька басейнів, в тому числі і закритий. Гостям тут пропонують масаж, соляну кімнату, пілінг рибками і джакузі.

Вода не потребує спеціального підігріва, а навпаки, охолоджується до комфортної температури, адже має температуру у 56-58C.

Вона подається з глибини у 1200 метрів, і багата на мінерали, які допомагають вилікувати:

  • захворювання опорно-рухової системи;
  • захворювання серцево-судинної системи;
  • проблеми із нервовою системою.

Ціна: 2 год. – 220 грн.

Температура води басейну: на гирлі – аж 56-58C, далі – охолоджується.

Адреса: Закарпатська обл., місто Берегово, вул.Шевченка, 112

Геотермальне джерело Херсонщини

Налітайте купатись, поки воно ще безкоштовне. Рекреаційний комплекс по сусідству от-от добудують

Це гаряче джерело місцеві ще називають свердловиною № 25, і розташоване воно за три кілометри за селом Щасливцеве, на Арабатській стрілці Херсонщини. Вперше його виявили у 70-х роках під час буріння свердловини для кар’єру.

Вода тут лікувальна і лікує від серцево-судинні захворювань до патологій опорно-рухового апарату.

Але! До купання радять проконсультуватися з лікарем – надто вже у неї великий список протипоказань.

Інфрастуктура поблизу є – це ринок і кабінки та душ родом ще з СРСР.

Власне, саме джерело розташоване на території недобудованого санаторію під відкритим небом і поки що доступ до нього безкоштовний. Вода підземної свердловини виходить справжнім окропом – під 70 C, але потім, пройшовши через три басейни, все більше охолоджується. 

Адреса: будь-яка маршрутка з Генічеська у напрямку Щасливцеве, а там запитайте дорогу в напрямку сусіднього села Стрілецьке. Через три кілометри ви побачите недобудований “Центр доктора Козявкіна”, а біля нього – і водойму.

Температура джерела: 55-65C.

Ціна: безкоштовно.

Суспільство

Яким бачили Великдень наші художники? Свято очима п’яти українських митців

Опубліковано

Святкування Великодня завжди мало велике значення для українців, навіть у важкі часи, коли це було заборонено. Нещодавно ми писали про унікальні світлини, на яких показано, як святкували Великдень у минулому столітті. 

Видатні українські художники також приділили цьому святу увагу в своїх картинах. Тому напередодні Великодня пропонуємо отримати естетичне задоволення від підбірки живопису про це свято.

Картини Миколи Пимоненка

Микола Пимоненко — український живописець, який своїми творами відображав побут українського села наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Найвідоміша його картина, яка присвячена Великодню, «Великодня утреня» або як її ще називають «Ранок Христового Воскресіння».

​​

Завдяки цій картині дізнаємося про те, що освячували українці, адже чітко бачимо на рушниках паску, яйця та ковбасу. Також у всіх запалені свічки. 

Ще одна картина на великодню тематику Миколи Пимоненка — «Вихід з церкви в Страсний четвер». На цій картині також бачимо давню традицію українців — нести з церкви вогонь до своєї домівки.

Великодні листівки Олени Кульчицької

Олена Кульчицька — українська художниця та малярка, яку визнали народною художницею середини минулого століття. Темі Великодня художниця присвятила багато своїх робіт. Серед них — листівки з серії «Христос воскрес», які мисткиня створила в 30-х роках минулого століття.

На листівці бачимо забавляння українців біля церкви — гаївки, биття в дзвони та різні ігри.

На іншій листівці цієї серії бачимо як священик освячує великодні кошики біля церкви, а також які були орнаменти на писанках.

Великодня творчість Івана Труша

Іван Труш є українським митцем, який здебільшого малював пейзажі та портрети. Його називали «поетом кольору та Сонця».

У картині «Гагілки», яку митець створив у 1905 році, він описує святкування Великодня в українських селах Гуцульщини та давню традицію забавляння дітей біля церкви.

Віктор Зарецький та його натюрморти

Свої картини, присвячені Великодню, відомий український художник, чоловік Алли Горської Віктор Зарецький написав наприкінці минулого століття. Одна з них — «Солдатка», створена у 1987-1988 роках. Тут бачимо традиційний одяг, орнаменти та великодні страви.

Друга картина — «Пасхальний натюрморт», яку Зарецький створив через рік. На ній є традиційні символи Великодня — паска та писанки у кошику. Обидві картини написані олією на полотні.

Іван Марчук та його «пльонтанім»

Один з найвідоміших сучасних українських художників, який цьогоріч відзначатиме свої 88 день народження. Художник створив власний художній стиль, який назвав «пльонтанізмом». Його суть — у переплетенні на полотні різних кольорів та фарб. Саме в такому стилі створений натюрморт Івана Марчука під назвою «Христос Воскрес».

Читати далі

Суспільство

Фільм “Ми, наші улюбленці та війна” Антона Птушкіна вже можна подивитись на Megogo

Опубліковано

З 4 травня фільм Антона Птушкіна “Ми, наші улюбленці та війна” вже можна переглянути на Megogo. Вартість перегляду — від 59 гривень.

Про це стало відомо на платформі. 

Відтепер фільм можна переглянути онлайн лише на Megogo за посиланням.

Про фільм “Ми, наші улюбленці та війна”

“Ми, наші улюбленці та війна” — документальний фільм про тварин під час війни росії проти України. Також це перший кінопроєкт, режисерський дебют тревел-блогера Антона Птушкіна. Над ним він працював півтора року.

Читайте також: Українські розробники створили запальні боєприпаси для скидання з дронів

З 4 квітня стрічку почали транслювати в українських кінотеатрах. Документальна картина побила всі рекорди. За перший вікенд у національному прокаті вона зібрала 2,3 мільйона гривень. Про це повідомило Forbes. 

Перший знімальний день припав на 20 серпня 2022-го. За півтора року Птушкін провів близько 60 інтерв’ю у понад 10 містах України, зокрема в Бахмуті незадовго до окупації. 

Нагадаємо, в Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО.

Фото: Скріншот із фільму

Читати далі

Суспільство

У Мринській громаді відновили 155-річний ліцей-мазанку (ВІДЕО)

Опубліковано

Ви знаєте що треба, щоб відновити 155-річну школу? Глина, пісок, солома та багато небайдужих людей! Мешканці Мринської громади на Чернігівщині власним прикладом показують, що об’єднавши зусилля можна повернути за парти 70 дітей та не дати закрити сільську школу. А як їм це вдалось та до чого тут хати-мазанки, дивіться у новому випуску ШоТам!

Три покоління Мринської громади відновлювали місцевий ліцей. Кілька місяців “грузили” глину та мішали солому. Аби малеча Чернігівщини могла навчатися у школі своїх предків. Мешканці села Лихачів бачили, як роблять хати-мазанки, ще у дитинстві.

“Грузити будинки, як у нас говорять у народі – зіштовхувалися і раніше. Але мало ми цим займалися. Тому що на приклад, коли ми були малими дітьми, то ми бачили, як це робили дорослі”, – каже місцева жителька Світлана.

Ніхто із місцевих і не міг уявити, що через 50 років їм доведеться місити глину. Аж поки через повномасштабну війну не постраждала 155-річна школа. Навчальний заклад був в аварійному стані, тож учнів довелося перевезти в інший корпус.

“Приміщення 1927 року і під час бойових дій було пошкоджено дах цієї школи, осипалися стіни”, – каже директорка школи.

Директорка думала, що школу доведеться закрити, адже грошей на ремонт не було. Втім, у мережі випадково прочитала про благодійну програму відновлення громад. Жінка відразу заповнила анкету, але до останнього не вірила, що пройде відбір.

“Я ніколи не думала, я пропрацювала 37 років у школі. І щоб якась сільська школа потрапила під який проєкт. Кажу: “А може це не ми? Може це якась інша школа?” – каже директорка.

На цьому дива не закінчилися, благодійники надали школі можливість зберегти автентику.

“Від початку ми думали відновити її більш сучасними методами. Але наш проєктний менеджер, який відповідав за цей район, запропонував відновити цю школу традиційно за технологією мазанки”, – каже засновник БФ “Сміливі” Віталій Селик.

Не лишилась осторонь проблеми і сільська рада. Надали глину, техніку і всім колективом зібралися на толоку. До відновлення долучилися усі місцеві мешканці села Лихачів. Фермери привезли солому, підприємці надали транспорт. Понад 100 волонтерів місили глину та мастили стіни.

“Оця стіна розпочинаючи з першого кута, це перша стіна, де я працювала. І цю стіну ми зробили за два дні. Але якщо брати загалом, то я працювала навколо всієї школи”, – каже місцева жителька Світлана.

“Так, як я, займався штукатурними роботами, декоративними штукатурними роботами, у свій час. Я запропонував свої послуги: “Давайте зробимо””, – говорить місцевий житель Володимир.

Поки дорослі мазали стіни, школярі взяли до рук фарби. Так спільними зусиллями громади відновили школу, яку ледь не знищили росіяни. А 70 учнів молодших класів торік повернулися за свої шкільні парти.

“У відновленні нашого ліцею займалися декілька поколінь жителів села Лихачів. Це дітки, їхні батьки і навіть бабусі з дідусями, які раніше тут навчалися”, – пояснює сільська голова Людмила Борисова.

Нагадаємо, Василь Стус – заборонений та закатований, але не зламаний (ВІДЕО).

Фото: ШоТам!

Читати далі