Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Вчаться бути лідерами та дивляться українські фільми. На Львівщині молодь створила власний центр

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Миколаївській громаді Львівської області молодь створила місце, де можна послухати лекції косметологині, пограти в настільні ігри чи подивитися фільм з друзями. 

«Тут гарно проводять час, насолоджуються своїм життям і водночас розвиваються. І що важливо розвивають свою громаду, аби молоді люди залишалися та продовжували творити», — розповідає студентка Олена Геряк. 

Створити центр молоді вдалося за допомогою місцевої влади та завдяки грантовій підтримці. Як отримали фінансування та реалізували ідею, читайте в ШоТам.

Кілька років мріяли про центр для молоді

Головна спеціалістка відділу освіти, молоді та спорту Миколаївської міської ради Наталія Лешковят каже, що в громаді дуже активна молодь: відвідують громадські та спортивні організації, беруть участь у всеукраїнській організації «Пласт» та учнівському самоврядуванні. 

Але в молоді не було якогось приміщення, де б вони почували себе господарями. Завжди доводилося працювати з партнерами: міським палацом культури, школою чи закладами юнацької творчості, аби проводити заходи в їхніх приміщеннях.

До створення молодіжного центру заходи для дітей і підлітків проводили в приміщеннях освітніх закладів міста. Фото з соцмереж Наталії Лешковят

Про власний простір молодь мріяла останні кілька років, що довели результати соцопитування в громаді у 2023 році. Активісти створили Молодіжну раду, а Наталія Лешковят розробила програму розвитку молодіжної політики, в якій ішлося про створення такого простору. 

Отримали 10 000 євро гранту

У тому ж році Львівський обласний молодіжний центр запропонував узяти участь у конкурсі на грантову підтримку спільно з громадською організацією «Платформа ініціатив ”Теплиця”» та Львівським офісом Дитячого фонду ООН.

Молодіжна рада та місцева влада створили ініціативну групу, розробили візуалізацію майбутнього центру, сформулювали місію, стратегію роботи та детальний опис напрямків. Далі створили комунальну установу та подали заявку.

Учасники Миколаївської молодіжної ради. Фото надала Олена Геряк

Миколаївській громаді виділили 10 000 євро на створення центру, ремонт приміщення й організацію заходів. А завдяки фінансовій підтримці Управління Верховного комісара ООН у справах біженців вдалося відремонтувати санвузли.

Молодіжний центр як символ співпраці молоді та влади

У співпраці з владою молодь розробила дизайн приміщення, який підкоригувала «Платформа ініціатив ”Теплиця”». У центрі зробили ремонт і придбали туди сучасну техніку: колонки, мікрофон, проєктор, екран, ноутбуки. А ще — настільні ігри, обладнання для кавування, канцтовари, зручні меблі та все необхідне для проведення заходів і якісного дозвілля. 

Дозвілля підлітків у Миколаївському молодіжному центрі. Фото надала Олена Геряк

Наталія Лешковят розповідає, що команда хоче, аби молодіжний центр був доступним для всіх і безбар’єрним. Молодь матиме туди постійний доступ і відчуватиме свою відповідальність за присутність у закладі.

«Створення молодіжного центру це потужна співпраця між різними молодіжними рухами міста, Молодіжною радою, владою та «Школою християнського аніматорства». Усі об’єднувалися для того, щоб розвивати молодь у громаді, а ініціативні підлітки завжди доносили ідеї та пропозиції мені як представниці місцевої влади, і ми спільно це реалізовували», — каже Наталія.

Не лише дозвілля, а й неформальна освіта

За час роботи центру відвідувачі слухали лекцію від професійної косметологині, співали караоке на вечорі української пісні, дивилися фільми «Мавка. Лісова пісня» та «Щедрик», а ще грали в настільні ігри. 

Молодь часто збирається в центрі пограти в настільні ігри. Фото надала Олена Геряк

Але Наталія Лешковят переконана, що центр призначений не лише для дозвілля й розваг:

«Молодіжний центр допоможе молоді шукати себе, познайомить з цікавими сферами, як от бізнес-стартапами, медіашколою чи проєктним менеджментом. Він має стати платформою розвитку для молоді та її неформальної освіти. Сюди можна прийти та запропонувати власний проєкт, налагоджувати співпрацю між організаціями та спільно працювати над розвитком громади».

Ще один привід, аби залишатися в громаді

Ексголова Молодіжної ради Олена Геряк каже, що центр має велике значення для неї та її однолітків: можна бути собою, ніхто не засуджує ідей, а навпаки, допомагають втілити їх у життя. 

Для дівчини молодіжний центр — це втілення мрії, адже за час її активної громадської діяльності не було місця, де б вона могла зустрічатися з однодумцями, тому вони збиралися в парку чи клубі. А зараз молодь має власне приміщення, в якому може творити та якісно проводити час. 

Активна молодь Миколаєва на тренінгу в молодіжному центрі. Фото надала Олена Геряк

Найбільше дівчині запам’ятався тренінг про комунікацію й етику спілкування, а ще Олена дуже любить просто збиратися з друзями в лекційній кімнаті, сидіти на м’яких великих пуфах, замовляти смачну їжу та спілкуватися про життя. 

У підготовці гранту брала участь також учасниця Молодіжної ради Олена Білявська. Дівчина каже, що громаді вдалося створити гарний дім для молоді.

«Це тепер моє улюблене місце в нашій громаді. Найцікавіший для мене захід зустріч з косметологинею, коли ми могли поставити їй свої питання. Та й загалом молодіжний центр є для мене місцем нових знайомств та цікавого дозвілля», — каже президентка учнівського парламенту «Лідер» Софія Слободян.

«Молодіжний центр потрібен, аби молодь бачила потенціал у своїй громаді. Миколаїв розташований за кілька десятків кілометрів від Львова, й можна реалізовувати себе в цьому великому місті, але ми б дуже хотіли, аби люди залишалися в громаді та створювали потужне молодіжне середовище», — підсумовує Олена Геряк.

Суспільство

Відбудова України: в Ірпені триває реконструкція дитячого садка

Опубліковано

В Ірпені триває реконструкція дитячого садка «Веснянка». До війни заклад відвідували 160 дітей. Нова будівля розрахована на 300 дітей. Навесні 2022 року освітній заклад було значно пошкоджено. Руйнувань зазнали опорні конструкції будівлі, інженерні мережі, дитячий майданчик. Один з корпусів не підлягав відновленню.

Про це повідомляє Київська ОВА.

“Реконструкція «Веснянки» розпочалася восени 2023 року з демонтажу зруйнованих елементів. Підрядник звів стіни 3-ого поверху. Встановлені вікна та двері, відновлені міжкімнатні перегородки. Облаштовано зовнішні інженерні мережі. Фахівці працюють над прокладанням електричних мереж, систем водопостачання, каналізації та встановленням пожежної сигналізації. Виконуються роботи з утеплення та оздоблення фасаду одного з корпусів”, – розповіли у Київській ОВА.

Читайте також: В Україні вдалося відновити понад 500 лікарень

Реконструкція передбачає будівництво нового корпусу замість зруйнованого, зведення спортивного та ігрових майданчиків з тіньовими навісами. Також в садочку буде побудовано протирадіаційне укриття та 15-метровий закритий басейн.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

У Дії з’явиться каталог про підприємства та бізнес: про що варто знати

Опубліковано

Відтепер на порталі Дія.Бізнес доступний Каталог інноваторів енергоефективності України. Каталог — це онлайн-інструмент, який містить інформацію про бізнеси та підприємства, які мають ідеї або готові рішення для свідомого й ефективного використання енергетичних запасів.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Вони також спрямовані на зелену трансформацію та впровадження змін у сфері використання енергоресурсів.

Наразі до Каталогу долучилося понад 50 компаній із 15 регіонів країни.

Серед них — інноваційні підприємства та організації, які працюють в енергетичному секторі України, а також:

Читайте також: У застосунку “Резерв +” зʼявиться електронний військовий квиток

  • дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
  • розробляють IT-рішення для енергоефективності;
  • працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
  • мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
  • знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
  • мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
  • розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
  • займаються енергоаудитом;
  • виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
  • навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото:

Читати далі

Суспільство

Безкоштовно допомагають ДСНС. Навіщо громаді добровільна пожежна команда — досвід волинян

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Навіть опівночі після сигнала в додатку вони виїжджають на місце, де трапилось якесь лихо. Адже в селах Рожищенської громади на Волині часто виникають пожежі через торфові родовища поряд, а також громадою проходить траса, і на ній часто стаються аварії. 

Аби надавати місцевим допомогу до приїзду спеціалістів, 12 чоловіків з різних сіл Рожищенської громади зібралися в добровільну пожежну команду. ШоТам розповідає, як та чому добровольці допомагають професійній ДСНС.

«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»

Віктор Лук’янчук є старостою 14 сіл Рожищенської громади, що на Волині. Чоловік каже, що ідея створити пожежну команду з місцевих в нього виникла кілька років тому, коли він ще був сільським головою рідного села Переспа. 

Понад два роки Віктор разом з колегами бере участь у добровільній пожежній команді, адже хоче, щоб люди з його села та громади почували себе в безпеці і знали, що звернутися по допомогу можна відразу до своїх.

Віктор Лук’янчук понад два роки є частиною команди добровільної пожежної охорони Рожищенської громади. Фото надав Віктор Лук’янчук 

«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.

35-річний Олег Бикирук є начальником добровільної пожежної команди. Високий кремезний чоловік, фермер і батько 3 дітей добровільно їхав з працівниками ДСНС гасити пожежі на місцевому торфовищі, адже розумів, що це потрібно для самих місцевих. 

Начальник добровільної пожежної команди Олег Бикирук. Фото: ШоТам

«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.

У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча

Спочатку виїжджали на виклики разом з місцевими пожежниками та самостійно вивчали інформацію про домедичну допомогу в інтернеті, а згодом почали відвідувати навчання від фахівців служб — вчились, як користуватися гідрантами, розмотувати пожежний кран і використовувати пожежну драбину.

Віктор Лук’янчук розповідає: великий внесок у навчання команди зробили польські партнери, які співпрацюють з обласною владою. Вони приїжджали до Луцька, де проводили для місцевої ДСНС навчання з домедичної допомоги та діях при хімічному ураженні. Також добровольці Рожищенської громади відвідали п’ятиденне навчання в Польщі. 

Рожищенські добровольці під час навчання. Фото надав Віктор Лук’янчук 

У цій країні добровільні пожежні команди були створені ще на початку минулого століття. Зараз у Польщі працюють понад 16 тисяч таких команд, а це понад 200 тисяч людей. В Україні ж наразі є понад тисяча добровільних підрозділів пожежної охорони.

Отримали форму та професійне обладнання безплатно

Завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» пожежники-добровольці тепер мають великий домкрат, яким можуть підняти авто до 40 тонн, та спеціальні ножиці, якими можна розрізати двері автівки та врятувати людей після аварії. З допомогою розтискача пожежна команда може відчинити залізні двері під час пожежі, а мотопомпа, яка плаває, допомагає перевезти воду чи викачати її з приміщення. 

Добровільна пожежна охорона отримує рації та інше обладнання від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надав Віктор Лук’янчук 

Навіть відсутність мобільного зв’язку чи інтернету не завадить команді працювати, адже тепер у них є 4 потужні рації вартістю по 1000 євро кожна, завдяки яким чоловіки завжди безперебійно можуть зв’язатися один з одним.

Деякі речі команда закупила власним коштом, наприклад, ще одну мотопомпу та 2 потужні генератори.

«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»

Брат одного з працівників місцевої ДСНС розробив спеціальний застосунок, який повідомляє про надзвичайні ситуації — пожежі чи аварії — на території громади. Сповіщення з локацією приходить кожному з учасників команди, і хто має можливість, той повідомляє в застосунку, що виїжджає на допомогу.

«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук. 

«Під час гасіння пожеж завжди треба робочі руки, які гаситимуть вогонь, розбиратимуть завали, подаватимуть приладдя. Час іде на секунди, тому оперативність місцевих пожежників-добровольців допомагає врятувати життя та речі людей», — каже очільник Луцького районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області Руслан Базека.

За кілька років роботи не зневірилися

Крім гасіння пожежі, команда допомагає жителям громади вирішувати побутові проблеми — прибрати дерево, яке впало через грозу та ускладнило рух на дорозі, обрізати дріт після грози тощо. «Нещодавно хлопці виїжджали опівночі після грози, аби прибрати обірваний кабель до того, як приїдуть ДСНС», — пригадує Віктор Лук’янчук.

2 місяці тому добровільна пожежна команда створила власну громадську організацію та підписала меморандум з місцевою владою та ДСНС. Служба має надати їм автомобіль, а влада — забезпечити запчастинами та пальним до нього.

Добровільна пожежна охорона Рожищенської громади у повному складі. Фото надав Віктор Лук’янчук 

 Команда планує збудувати власне приміщення та проводити на власній території заняття з дітьми, аби ділитися з ними досвідом. Також Віктор планує оформити страхування для хлопців, аби у випадку поранення була гарантія від держави. А ще члени добровільної пожежної команди часто чергують біля важливих об’єктів, аби у випадку обстрілів вчасно зреагувати на ситуацію.

«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.

Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук. 

Читати далі