Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

17-річний активіст з Луганщини допомагає переселенцям з рідної Кремінної. Ось його історія

Опубліковано

Микита Горбатенко став активістом у 15 років. Коли його однолітки грали у комп’ютерні ігри і дивилися ютюб, він зібрав товаришів і створив громадську організацію з креативною назвою «Чарівний пендель». 

Хлопці і дівчата проводили толоки – разом прибирали в громадських місцях і навіть виграли грант на встановлення сміттєвих баків та сортувальної станції в міському парку. А після початку повномасштабної війни і переїзду в іншу область Микита сконцентрувався на допомозі переселенцям з рідної Кремінної. Зараз він робить те, на що здатні далеко не всі дорослі.

З громадських активістів – у волонтери

До 24 лютого наша організація займалась екоактивізмом, а згодом і молодіжною політикою. Ми проводили заходи для учнівської молоді, впроваджували різноманітні програми і навіть посприяли створенню Молодіжної ради при Кремінській міській раді. 

Засідання молодіжної ради Кремінської ОТГ. Архівне фото.

Після початку повномасштабної війни почали думати, що робити нашій організації та як адаптуватися до нових обставин. Дізналися, що міська влада роздає гуманітарну допомогу, тож вже на наступний день стали збирати молодь і розносити продукти тим, хто не міг дійти до міськради. Волонтерити прийшло п’ятнадцятеро людей, багато хто з них не мали 18 років. Насправді це велика сила, й для мене тоді це стало показником того, що молодь готова допомагати людям навіть попри небезпеку.

Потім стали збирати одяг, медикаменти та продукти для переселенців, які в перші дні переїхали до Кремінної з близьких до лінії фронту міст та сіл. Також проводили тренінги з першої медичної допомоги. Військові казали нам, яких речей вони потребують, і вже наступного дня ми їм це привозили.

Команда ГО «Чарівний пендель».

Усе це робилося, поки більшість молоді не роз’їхалося. Коли нас залишилося мало, приходили по одному, розвантажували гуманітарні вантажі в міськраді, а пізніше – у гуманітарному штабі, який відкрився в будівлі спортивного центру «Олімп». 

2 квітня я теж виїхав з Кремінної, оскільки залишатися в місті стало надто небезпечно. Разом з мамою та бабусею ми переїхали до Умані. 

Умань прихистила нас, а ми допомагаємо місту 

Виявилося, що в Умані, окрім мене, було багато інших переселенців з Кремінної. В гуртожитку, де я розмістився, їх налічувало близько вісімдесяти. Я зрозумів, що тут для мене теж буде багато роботи. Я написав міській голові Ірині Плетньовій, і вона перенаправила мене до людини, яка надала необхідні контакти для громадської діяльності та розповіла про те, чим живе місто. 

Одного разу директор Національного парку «Софіївка» в Умані попросив допомогти з прибиранням. Багато співробітників пішли на фронт, робочі місця залишилися за ними, а найняти нових людей парк не міг через брак коштів. Тож я вирішив, що раз Умань допомогла нам з прихистком, то ми допоможемо місту чим можемо. Так ми зібрали 25 людей і взялися за прибирання в парку. 

Гуманітарна допомога для переселенців з Кремінної

18 квітня я дізнався, що Кремінна стала тимчасово окупованою територією. Ми з колегою зв’язалися із заступницею міського голови Кремінної та запропонували створити волонтерський центр «Єднання заради допомоги». Ми хотіли знайти обласних координаторів з-поміж активних людей нашого міста, які б опікувались всіма внутрішньо переміщеними особами. Я став координатором у Черкаській області, колега – у Вінницькій, а потім у Київській. Згодом створив Телеграм-канали кожної області, де вдалося знайти координаторів у двадцяти областях.

Микита Горбатенко з регіональною координаторкою благодійного фонду «Сталібізейшен Суппорт Сервісез».

Спільно з Кремінською міською військово-цивільною адміністрацією я отримав підтримку на закупівлю продуктів та засобів гігієни від благодійного фонду «Сталібізейшен Суппорт Сервісез». Спочатку збирався допомогти шістдесяти п’яти переселенцям, які проживають в гуртожитку в Умані. Та згодом я зрозумів, що багато внутрішньо переміщених осіб у селах Черкаської області взагалі не отримують гуманітарної допомоги. Тож я розподілив ці 65 пакунків по селах області. Ми почали створювати списки ВПО, проводити опитування щодо їх потреб, обдзвонювати та розпитувати кожного. Так ми зібрали певну концепцію проєкту і подали її до благодійного фонду «Сталібізейшен Суппорт Сервісез».

Я два тижні спілкувався з «Сільпо», щоб вони надали свої контакти для оплати оптової партії продуктів для переселенців. Нічого не вийшло, тож я звернувся до місцевого підприємця. Тут пощастило більше: він був зацікавлений у проєкті та навіть зробив знижку, коли дізнався, що ми працюємо з ВПО. Закупили продукти, пофасували разом з мамою, відвезли на Нову Пошту і відправили по контактах зі списку. 

Громадська робота продовжується

Зараз я не припиняю працювати з молоддю. Так, навесні організував групу психосоціальної підтримки «Діти війни». Це були п’ять зустрічей із психологинею Владою Швець за певною технікою відновлення психічного здоров’я. Також ми активно беремо участь у заходах від проєкту Уманського управління праці і соціального захисту населення «Спільно. Точка зустрічі». Фактично це є молодіжний хаб.

На мою думку, головна рушійна сила для молоді зараз – це бажання бути включеними в діяльність, яка спрямована на майбутнє. Толоки, акції, квести – це все чудово, однак така діяльність покращує життя ситуативно і тільки на сьогодні-завтра. Вона не має тривалого ефекту і перспективи масштабних змін в країні. А ось працюючи над довгостроковими проєктами, молодь розуміє їхню цінність у майбутньому і хоче бути залученою до такої діяльності. Вона хоче бути цією рушійною силою змін.

Показовими є проєкт «Діалоги перемоги», який ми допомагали впроваджувати від Молодіжної ради Кремінської територіальної громади. Відібрали 15 людей і прописували з ними проєкти на різні рівні: від місцевого до міжнародного. Багато хто з учасників заявили, що необхідно створити молодіжну раду ВПО, де саме молодь буде розповідати про свої потреби. Це теж приклад довгострокового проєкту, направленого на активізацію молодих людей в регіонах.

Учасники проєкту «Діалоги перемоги».

Навіть ГО «Чарівний пендель» ми створили для того, щоб молодь не сиділа на місці. Зараз для нас відкрито безліч можливостей: це і волонтерство за кордоном, і соціальні проєкти, освіта і стажування. Особисто я раджу щодня переглядати Prostir.ua, там купа можливостей для молоді.

Активізм – це можливість робити круті штуки

Якщо запитати мене у 2020 році та зараз, чому я пішов в активізм, це будуть дві різні відповіді. Тоді для мене це було чимось новим, хотілося бути залученим хоч до якоїсь діяльності.

Зараз я бачу для себе можливість створити щось важливе для молоді. Наприклад, свого часу ми допомогли Кремінській міській раді та місцевій бібліотеці виграти грант на 2 млн грн на створення молодіжного хабу. І щойно закінчили ремонт цього приміщення, я зрозумів: тут буде мій кабінет, де я зможу створювати нові важливі проєкти. Маю надію, що одного дня я зможу повернутися до цього кабінету і працювати там для своєї країни.

Суспільство

У виші Києва відкриють школу для підготовки ШІ-спеціалістів

Опубліковано

На базі Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка хочуть відкрити школу для підготовки спеціалістів у галузі штучного інтелекту.

Про це повідомив директор Інституту журналістики КНУ Юрій Бондар, передає «Укрінформ».

«Партнерами школи стануть американські меценати Шелбі й Калеб Ворд (Shelby & Сaleb Wards), які є засновниками першої у світі платформи для ШІ-сторітелерів Curious Refuge. Їхні тренінги застосовують Netflix, Pixar, Google й інші», – розповідає Бондар.

Читайте також: Український ШІ-стартап залучив $30 000 інвестицій

Безпосередньо для створення школи партнери можуть залучити до пʼяти мільйонів доларів. Наразі вивчення проблематики індустрії штучного інтелекту впроваджують у навчальні програми й модулі для студентів.

«Ринок штучного інтелекту в Україні сьогодні не досить розвинутий, спеціалісти працюють несистемно. Тож навчальні платформи, як-от школа при КНУ, дадуть можливість підготувати й обʼєднати спеціалістів», – додає Бондар.

Нагадаємо, МЗС України представило ШІ-аватара Вікторію, яка тепер коментуватиме консульську інформацію.

Фото: Укрінформ

Читати далі

Суспільство

До переліку нематеріальної культурної спадщини додали практику охорони гуцульського орнаменту

Опубліковано

Міністерство культури та інформаційної політики України додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України нову практику з охорони “Гуцульського орнаменту (узорів) та пов’язаного з ним культурного простору”.

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики

Практикою з охорони нематеріальної культурної спадщини є комплекс заходів, які провадить організація для охорони елементу нематеріальної культурної спадщини або нематеріальної культурної спадщини в цілому.

Фактично нова практика – це програма, яку представляє Мала академія наук України. Вона розпочалася у 2000 році з ідеї створення підручника “Гуцульський орнамент”. Головна мета цього видання – збереження і розповсюдження знань про гуцульський орнамент, його розмаїття, людей, які його практикують, культурний та соціальний контекст побутування.

На основі досліджень розробили й програму, що передбачала залучення молоді до досліджень, популяризації проявів нематеріальної культурної спадщини, пов’язаних з гуцульською орнаменталістикою.

Читайте також: Джонсонюк, шампанське з чорнобривців, хата з Pinterest та TikTok. Українські блогерки показують чим можна займатися переїхавши у село

Це дало можливість вивчати супутні напрямки, такі як властивості деревини, математичну складову в орнаментах, хімічні властивості барвників, які використовуються у писанні писанок. Базуючись на традиційних знаннях, розвивався напрямок, який поєднує використання народних традиційних мотивів у сучасному дизайні, зокрема дизайні одягу, вкрапленні традиційних мотивів у дизайн інтер’єрів, а також використання в оздобленні просторів як міських, так і сільських, зокрема створення муралів.

Програма складається з кількох напрямків. Серед них дослідження культури гуцульського орнаменту та пов’язаного з ним простору; взаємозв’язок дереворізьблення, в якому втілюється орнамент, та впливу на нього навколишнього середовища, зокрема зміна клімату та знищення лісу.

Також зазначена програма популяризивутиме через створення ігор, написання статей, матеріалів, створення фотовиставок, розповіді про різні напрямки народного мистецтва, в яких використовується орнамент, програми про носіїв-практиків.

Також досліджуватимуть використання мотивів традиційного народного орнаменту в сучасному дизайні та мистецтві.

Ще одним напрямком є програма музейної педагогіки, яка поширюється на дослідження та популяризацію музейних колекцій, в яких є збірки, пов’язані з культурою гуцульського орнаменту.

Завдяки активній роботі в рамках програми та залученню нових слухачів знання про гуцульський орнамент поширюються серед більшої кількості людей, тому кількісні показники постійно зростають.

Нагадаємо, на Фестивалі української писанки в Києві встановили світовий рекорд.

Фото: МКІП

Читати далі

Суспільство

До Пущі-Водиці ходитиме екскурсійний трамвай-кафе

Опубліковано

Екскурсійний трамвай-кафе, що ходить до Пущі-Водиці, планує відновити свою діяльність з 18 травня.

Про це повідомляють на Facebook-сторінці “Екскурсії на трамваї по Києву”.

Про екскурсію

Перша запланована екскурсія отримала назву “Таємниці Пущі-Водиці” і її програма була розроблена на основі матеріалів відомого історика Олександра Анісімова.

Учасники екскурсії матимуть можливість відвідати перший у Києві пивоварний завод, урочище Кинь-Ґрусть та мавзолей-усипальницю, спроектовану архітектором Городецьким.

Серед варіантів програм для прогулянок до Пущі-Водиці також доступна програма під назвою “Трамваї на курорт”. Щодо екскурсій по Києву, можна обрати із таких варіантів, як “Вечірній трамвай”, “Від конки до трамваю” та “Не звичні історії на тролейбусі”. Кожна з цих програм обіцяє захоплюючі враження та цікаві відкриття для учасників.

Екскурсії тривають від однієї до трьох годин. Вартість місця в екскурсійному кафе-трамваї становить від 400 гривень. Забронювати місця можна на сайті.

Читати також: 800 мешканців громади тепер знають, як врятувати життя. На Житомирщині жінки за грант заснували освітній проєкт

Про вагон

Вагон-кафе був споруджений у 1992 році, і в 2007-му році він пройшов ремонт за кошти та зусилля “любителів транспорту” та працівників депо.

Проте, в березні 2023 року на сторінці екскурсійної агенції було оприлюднено повідомлення про загрозу зникнення трамвай-кафе. З початком воєнного стану екскурсійному трамваю було заборонено курсувати до Пущі-Водиці, незважаючи на те, що рух регулярних трамвайних маршрутів до цієї місцевості був відновлений в травні 2022 року.

Нагадаємо, що сумчанин переміг у міжнародному конкурсі шрифтів.

Також ми повідомляли, що анонсували створення навчальної програми по розмінуванню для жінок.

Читати далі