Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Це мої діти, як їх кинути?». П’ять історій порятунку тварин під час війни

Партнерський матеріал

Опубліковано

За час війни українці вразили світ не лише своєю хоробрістю та стійкістю, а й добрими серцями. Люди, покидаючи свої домівки, евакуювались інколи зовсім без речей, але з тваринами, яких вивозили з-під обстрілів. Представниці зоозахисної організації «Відкриті клітки Україна» зібрали п’ять дивовижних історій порятунку тварин під час війни.

Хлопець, який вивів з «Ірпінського пекла» двох корів

Київська область понад місяць була окупована російськими загарбниками. Багато людей були вимушені рятуватися, залишаючи все, навіть своїх тварин. Андрій Михайлов відмовився евакуюватися з міста автобусом, адже не хотів лишати своїх корову та бичка. 

Чоловік наважився вивести тварин з-під Ірпеня самотужки. Разом з ними Андрій подолав понад 100 кілометрів та дістався пішки сусідньої області. Шлях до Житомирщини зайняв у чоловіка та тварин тиждень. 

Чоловік врятував двох корів, пройшовши разом із тваринами100 кілометрів
Фото: Ольга Кийко / Facebook

Дорогою їх підібрала вантажівка, а волонтери допомогли знайти прихисток. Андрій говорить, що не пробачив би собі, якби залишив тварин, адже разом з ними рятувався від обстрілів окупантів.

«Це б яким я був падлюкою, якби я кинув тварин. Як би я дивився в дзеркало, в очі інших людей? Просто, як кажуть, це моя робота, моя відповідальність», – розповів чоловік у розмові з журналістами.

Сестри, які евакуювали понад 40 тварин

Дві сестри з Києва під час війни змогли вивезти за кордон 47 тварин благодійного фонду «Хочу кота». Ольга та Євгенія Драч перевезли чотирилапих спочатку до Львова, потім до Польщі, а кінцевим пунктом подорожі стала Німеччина. 

Знайти машину в Києві жінкам було непросто, на її пошуки було витрачено 4 дні. Ольга та Євгенія подолали складний шлях: їхали з котами у вантажівці, стояли на кордоні, власноруч заносили та виносили переноски з тваринами загальною вагою близько 250 кілограмів та годували чотирилапих до четвертої ранку. У Німеччині до тварин приїхали ветеринарні лікарі, оглянули їх та вакцинували. Деяких котів вже забрали в сім’ї, де про них піклуються.

Женя Драч - волонтерка, яка рятувала тварин
Фото: Женя Драч / Instagram

«Усе це – завдяки великій кількості неймовірних людей. На кожному кроці нам допомагали, рятували, знаходили, пакували, вивантажували, завантажували, перевозили, зігрівали, годували. Українці, поляки та німці. Ці люди – справжні янголи та феї», – написала згодом Євгенія Драч.

Дівчина, що врятувала з Ірпеня собак з інвалідністю

Світлина Насті Тихої разом із собаками вразила не лише українців, а й увесь світ. Разом із чоловіком та небайдужими людьми Настя врятувала від смерті 24 тварини, частина з яких була з інвалідністю. 

З початком бойових дій дівчина з родиною опинилася в ізоляції в Ірпені. Попри всі труднощі вона продовжувала дбати про своїх підопічних, яких мала на перетримці. Також Настя забирала до себе тварин, яких покинули власники. Піти без собак родина не могла, тому наважилися залишити місто разом з ними. 

«Наважувалися довго, а потім просто за 15 хвилин зібралися та пішли. Хіба це героїзм? Вони – мої діти, мої зайчики. Як їх кинеш? У нас навіть думок про це не було», – розповідає Настя, яка не взяла з собою жодних особистих речей, тільки ліки для тварин. 

Волонтерка Настя Тиха, яка врятувала тварин з Ірпеня
Фото: Christopher Occhicone / Instagram

Шлях був складний, дівчина навіть зламала палець, оскільки тварини тягнули її назад додому. Підопічні Насті були налякані обстрілами, тому три кілометри вони йшли близько трьох годин. 

«Собаки упиралися. Спершу намагалися втекти назад додому. Але у нас є одна собака – найбільша. Я її тримала, а вона їх вела. Дуже нею пишаюся. Інакше мені довелося б тягнути всіх самій», – каже дівчина.

Зрештою, на допомогу дівчині прийшов незнайомий хлопець та територіальна оборона. Попри всі труднощі, Настя змогла вивести собак у безпечне місце.

Родина, яка пережила окупацію разом зі своїми тваринами

Домашній притулок «ЗооДім» Марини Грицик розташований на Чернігівщині. 24 лютого на територію села, де проживає Марина з родиною, заїхали танки окупантів. У двір жінки прилітали уламки снарядів, тварини дуже нервували. 

Окупацію родина пережила складно, вони були вимушені ховатися в підвалі. Щойно обстріли припинялися, Марина з чоловіком вибігали з укриття та перевіряли, чи все гаразд із їхніми підопічними. На жаль, серця маленьких кроликів не витримали постійних вибухів, і тварини померли. 

Кінь
Фото: suspilne.media

Одного дня біля дому родини вибухнув танк, коні злякалися гучного звуку й полум’я, вибили огорожу та втекли. Марина разом з чоловіком сіли на мотоцикл і попри обстріли поїхали за тваринами, та через небезпеку були вимушені повернутися. Марина дуже переймалася за коней, оскільки раніше врятувала їх від смерті на кінних фермах. На щастя, тварини все ж повернулися додому самостійно. Зараз родина займається відбудовою ферми.

Пенсіонерка, яка вивезла з Сєвєродонецька 21 тварину

Заради своїх 17 котів та 4 собак Віра Михайлівна трималася в Сєвєродонецьку до останнього. Жінка не хотіла кидати тварин, тому довгий час не залишала місто. 

Пані Віра разом з чоловіком завжди любили котів та собак, забирали безпритульних чотирилапих з вулиці, лікували їх та стерилізували. На жаль, наприкінці 2021-го чоловіка Віри Михайлівни не стало, а потім жінку спіткало ще одне горе – почалася війна. Будинок родини агресори обстрілювали «Градами», у подвір’я прилітали снаряди та міни. 

Читайте також: Врятував сотні тварин в Ірпені та Бучі. Як актор Олексій Суровцев став «Бородатою котомамусею»

Знайома радила пані Вірі випустити тварин та тікати, але жінка лишалася зі своїми улюбленцями під обстрілами два місяці. Спочатку Вірі Михайлівні вдавалося виходити з дому, щоб погодувати котів та собак, які жили на дачі. Втім, у квітні ситуація погіршилася: російські військові почали гатити по місту без упину. Тварини були виснажені, адже жили в постійному стресі.

Фото тварин пенсіонерки з Сєвєродонецька
Фото: rubryka.com.

Допомога жінці прийшла від волонтерів – ті оплатили перевізника, який забрав котів та собак. Віра Михайлівна евакуювала не лише своїх підопічних, а й сусідських тварин. Усіх їх за сім годин доставили до Дніпра. Небайдужі люди допомогли знайти для пані Віри та її тварин будинок, принесли необхідні речі. Хоча зараз жінка з улюбленцями знаходяться у безпеці, вона досі переймається за чотирилапих, які залишилися у Сєвєродонецьку.

Це лише п’ять історій, але за війну їх зібралося тисячі. Від бойових дій постраждали як фермерські, так і домашні тварини. Вони гинуть від обстрілів, нестачі їжі, води, їх покидають власники. Волонтери та небайдужі українці об’єднуються та продовжують рятувати життя. 

Не будьте байдужими до тварин. Будь-яка ваша допомога – неоціненна. Доєднуйтеся до місцевих притулків та допомагайте з їх відбудовою чи піклуванням про чотирилапих, підтримуйте фінансово зоозахисні організації. Разом ми зможемо швидше досягти перемоги.

Авторка статті: Настя Рашевська, представниця ГО «Відкриті клітки Україна».

Суспільство

Коргі Лакі з України став моделлю для пам’ятника королеві Єлизаветі II в Англії

Опубліковано

Українець по імені Коргі Лакі відзначився як одна з моделей для пам’ятника королеві Єлизаветі II, який недавно було відкрито у британському графстві Ратленд.

Про це повідомляє BBC Україна.

Фото: Getty Images

Про памʼятник

Бронзовий пам’ятник, який встановили поруч з бібліотекою в Окемі, став центром уваги під час офіційного святкування дня народження королеви, на яке зібралося чимало людей. Художник Хайвел Претлі зобразив королеву, оточену трьома коргі – її улюбленцями.

За інформацією ВВС Україна, однією з моделей для королівських собак став пес українки Антоніни Кириленко.

Читати також: Резиденти “Дія.City” анонсували спілку Diia.City.Union для розвитку IT: що це означає

Коргі Лакі

Одного дня чоловік Антоніни вирішив взяти собаку по кличці Лакі із собою на роботу, прогулятися через парк. Там їх зустрів скульптор Хайвел Претлі. Лакі став моделлю для постаменту пам’ятника, ставши прототипом для коргі, який стоїть на задніх лапах.

Фото: Антоніна Кириленко

Скульптор уважно вивчив поведінку та особливості песика, грався з ним і зробив багато фото, щоб якомога точніше відтворити його у скульптурі. Родина Лакі була постійно на зв’язку з митцем та бачила весь процес створення монумента: від маленької глиняної скульптури – до відлиття бронзової статуї. Результат, за словами Антоніни, перевершив усі їхні очікування.

Нагадаємо, що в Києві покажуть фотовиставку про знищену росією українську культурну спадщину.

Фото: Getty Images

Читати далі

Суспільство

В Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць

Опубліковано

Голосування щодо перейменування 19 топонімів у застосунку “Київ Цифровий” триватиме до 12 травня.

Про це повідомляє Київська міська рада.

Як зазначив заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, важливо почути думку мешканців столиці перед тим, як депутатський корпус Київської міської ради прийме рішення про перейменування цих міських об’єктів.

Варіанти змін

Пропозиція змінити назву площі між вулицями Січеславською та Кирпи на честь Північноатлантичного альянсу внесена. Крім того, киянам запропоновано обрати нові назви для вулиць Тургенєва, Пушкіна, Брюсова, Боткіна, Крилова, Нахімова, Достоєвського, Єсеніна, Ковалевської, Чаадаєва та Заслонова.

Читати також: Резиденти “Дія.City” анонсували спілку Diia.City.Union для розвитку IT: що це означає

Також, пропонується перейменувати вулицю Станіславського на вулицю Богдана Ступки. Представники театру імені Івана Франка зауважують, що саме на цій вулиці проживав Ступка і працював у театрі протягом понад 30 років. Вони вважають, що це буде відповідним і символічним кроком для всього театрального мистецтва, якщо ця вулиця отримає ім’я великого українського актора.

Користувачі застосунку “Київ Цифровий” можуть обрати варіант, який, на їхню думку, є найбільш доцільним для перейменування конкретного топоніма. Для участі в голосуванні потрібно перейти до розділу “Електронна демократія”, обрати “Опитування”, переглянути перелік назв та проголосувати.

Як проголосувати

Для того, щоб проголосувати в додатку “Київ Цифровий”:

  • обирайте “Електронна демократія” ⟶ “Опитування”;
  • переглядайте перелік назв і натискайте “Проголосувати”.

Нагадаємо, що виробники дронів можуть отримати гранти на 80% від вартості проєкту.

Також ми повідомляли, що демо гри Threads of War про звільнення України від окупантів вже доступне на платформі Steam.

Фото: Київ Цифровий

Читати далі

Суспільство

В Києві покажуть фотовиставку про знищену росією українську культурну спадщину

Опубліковано

Четвертого травня в столиці буде представлена фотовиставка, на якій буде представлено фотографії, зроблені 65 журналістами, які зафіксували воєнні злочини РФ щодо культурної спадщини України.

Про це повідомляє Інститут масової інформацію.

Про акцію

Інститут масової інформації (ІМІ) та UNESCO звернулися до українських журналістів, репортерів і фотографів з проханням задокументувати наслідки шкоди, яку російська агресія завдала церквам, театрам, бібліотекам та культурним діячам.

Виставка об’єднала роботи 65 фотожурналістів. Через об’єктиви їхніх камер ми бачимо пошкоджені фасади церков, розбите скло культурних центрів, обвалені стелі театрів та попелом засипані бібліотеки. Саме вони зафіксували роботу художників, перформерів, культурних діячів і волонтерів, які продовжують працювати в умовах війни.

Читати також: В Україні покращився політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова: дослідження

Як потрапити на виставку?

Виставка працюватиме в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з 4 травня до 19 травня включно.

Адреса: вулиця Терещенківська, 15. 

Час роботи: з 10:30 до 17:00, четвер з 12:00 до 19:30 (понеділок, вівторок – вихідні).

Вхід вільний.

Проєкт реалізує Інститут масової інформації за фінансової підтримки UNESCO Heritage Emergency Fund та народу Японії.

Нагадаємо, що в Харкові стартував кінофестиваль, присвячений музиці та культурі.

Також ми повідомляли, що в Україні покращився політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова: дослідження.

Фото: Валентин Кузан

Читати далі