Суспільство
97% українців готові взяти ветеранів на роботу – опитування
97% українців, які мають або планують запустити власний бізнес, готові взяти на роботу ветеранів російсько-української війни.
Про це свідчать результат соціологічного опитування, проведеного з ініціативи Українського ветеранського фонду.
Дослідження здійснила соціологічна група «Рейтинг». За його результатами, 93% опитаних українців зазначили, що готові працювати в одному колектів з ветеранами, а 97% – готові працевлаштувати ветеранів.
За словами т.в.о. виконавчої директорки УВФ Руслани Величко-Трифонюк, це вказує на те, що наразі немає стигми ветеранів у суспільстві й військові можуть розраховувати на повну підтримку та розуміння як з боку керівників, так і колективу.
«Тобто саме суспільство готове співпрацювати з ветеранами, полегшуючи їхню абілітацію після повернення з війни», – зазначила Руслана Величко-Трифонюк.
Про образ ветерана
Якщо влітку 30% заявили, що під поняттям «ветеран» вони розуміють особу, яка воювала у Другій світовій війні, то зараз тенденція змінилася. 21% опитаних вважає, що ветерани – люди молодого віку. Ще 55% переконані, що ветерани – люди середнього віку. Рівень тих, хто вважав ветеранами учасників Другої світової, знизився до 7%.
Якщо у попередньому опитуванні молодь частіше підтримувала стереотип про те що «ветеран» — це учасник Другої світової війни. То зараз образ ветерана «помолодшав» у всіх вікових групах. Й лише 6% людей, віком від 18 до 35 років вважають ветерана людиною «старшого віку».
Зазначимо, аби змінити уявлення суспільства, що ветерани – це лише учасники Другої світової війни, Український ветеранський фонд запустив у серпні інформаційну кампанію «Так, я — ветеран».
Ставлення суспільства до ветеранів
У новому опитуванні цікавились, що є причиною того, що респонденти рідко або ніколи не спілкувалися з ветеранами. 75% назвали причиною «відсутність ветерана у близькому оточенні». 13% не хочуть викликати у ветерана неприємні спогади. 5% бояться сказати неправильні речі. 4% вважають причиною відсутність спільних тем для обговорення. 1% вбачає проблему у відмінності поглядів на життєві проблеми.
Рівень довіри до ветеранів
Загальний відсоток довіри до ветеранів за пів року зріс з 92% у серпні до 93% у січні. При цьому є незначні коливання з показником «цілковитої довіри». Збільшилась кількість тих, хто «скоріше довіряє». Це позитивна динаміка, яка показує поступове нарощення довіри.
Проінформованість суспільства щодо проблем ветеранів
37% опитаних дізнаються інформацію про проблеми ветеранів з телебачення. Ще 37% – з розповідей близьких та знайомих. 34% дізнаються новини з соціальних мереж. 22% дізнаються про подібне з каналів у месенджерах Telegram або Viber, 19% – з інтернет ЗМІ, 13% – з особистого досвіду.
Дві третини опитаних зазначили, що вони зовсім або скоріше непоінформовані про проблеми ветеранів. 37% – зазначили, що поінформовані. Частіше більше останніх серед мешканців центру та півдня, осіб середнього віку, близьких тих, хто воював з 2014 по 2021 роки, чоловіків, і тих, хто часто комунікує з ветеранами.
Проблеми ветеранів, на думку суспільства
Серед головних проблем, з якими ветерани зіштовхуються найчастіше, відносна більшість визначили психологічні розлади (40%). Від 23% до 29% головними проблемами вважають труднощі з оформленням пільг, пошуком роботи, отриманням медичної допомоги, нерозуміння суспільства. Про конфлікти з близькими та родиною або алкогольну, чи наркотичну залежність як проблеми ветеранів говорили по 14% опитаних.
Щодо підтримки ветеранів державою
Зменшилася кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов’язання перед ветеранами російсько-української війни: у серпні 2022 року таких було 69%, у січні 2023 – 53%. Сьогодні тих, хто вважає інакше, – 26%. Найчастіше негативної думки про виконання зобов’язань держави перед ветеранами дотримуються мешканці західних регіонів, представники середнього та старшого покоління, близькі тих, хто воював в АТО і сьогодні не воює.
Терміни проведення опитування: 14-16 січня 2023 року. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.
Нагадаємо, підтримка вступу України до НАТО за останні місяці знову зросла і є найвищою за всю соціологічних досліджень історію: за цю ініціативу виступили 86% опитаних українців.
Фото: facebook.com/veteranfundua.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина...
Хвостата терапія: як собаки допомагають реабілітувати військових на Прикарпатті
Ярослав Давиденко понад усе мріяв знову стати на ноги. Після того, як поруч розірвалася міна,...