Попри небезпеку, переслідування та воєнні дії, українські журналісти продовжують фіксувати правду та доносити її до світу. Їхня мужність, професіоналізм і відданість свободі слова не залишилися непоміченими — багатьох з них відзначили престижними міжнародними нагородами. У цій підбірці ШОТАМ розповідає про журналістів і журналісток з України, чия робота отримала світове визнання.
Мстислав Чернов
Журналіст, письменник, режисер і воєнний кореспондент, який став символом документального свідчення жахів війни. Як репортер Associated Press він одним з небагатьох залишився в заблокованому Маріуполі у перші тижні повномасштабного вторгнення Росії, звідки передавав світу кадри тотального руйнування міста, обстрілів житлових кварталів і страждань мирного населення. Його документальний фільм «20 днів у Маріуполі» став візуальним свідченням злочинів проти людяності.
Ця стрічка принесла Чернову низку престижних міжнародних нагород, зокрема премію «Оскар» 2024 року за найкращий документальний фільм, BAFTA, а також Пулітцерівську премію (у складі команди Associated Press) за висвітлення подій в Україні. Його роботу відзначили також преміями duPont-Columbia та Peabody Award і включили до міжнародних рейтингів найвпливовіших журналістських свідчень сучасності.
Євген Малолєтка
Євген Малолєтка — фотожурналіст, який у лютому-березні 2022 року разом з колегою Мстиславом Черновим залишався в заблокованому Маріуполі, документуючи наслідки обстрілів, бомбардування пологового будинку, масові поховання та життя людей у підвалах.
За свою роботу Малолєтка отримав низку найпрестижніших міжнародних відзнак. У 2023 році його фотографія з пораненою вагітною жінкою біля розбомбленого пологового будинку в Маріуполі здобула головну нагороду World Press Photo of the Year. Також він став лауреатом Пулітцерівської премії у складі команди Associated Press, а його знімки відзначили преміями Visa d’Or News Award, Free Media Award та іншими.
Севгіль Мусаєва
Журналістка та головна редакторка видання «Українська правда», яка послідовно вибудовує якісну та незалежну журналістику в Україні. Після загибелі Георгія Ґонґадзе, а згодом і Павла Шеремета, «Українська правда» стала символом стійкості та відповідальності медіа перед суспільством.
Міжнародна спільнота неодноразово відзначала внесок редакторки у розвиток свободи слова. У 2022 році Севгіль Мусаєва стала лауреаткою престижної Free Media Award, яку присуджують журналістам, що працюють у небезпечних умовах на захист демократії та прав людини, а також International Press Freedom Award.
Вікторія Рощина
Вікторія Рощина — українська журналістка, яка присвятила своє життя висвітленню подій на окупованих територіях та розслідуванню порушень прав людини під час війни. Вона співпрацювала з провідними українськими медіа, такими як «hromadske», «Українська правда», «Радіо Свобода», «Цензор.нет» та «UA: Перший». У 2022 році Рощина отримала міжнародну нагороду «За мужність у журналістиці» від Міжнародного жіночого медіафонду (IWMF) за свою роботу в умовах небезпеки та тиску.
У серпні 2023 року Вікторію викрали російські спецслужби під час виконання журналістського завдання на тимчасово окупованих територіях. Попри обіцянки щодо її обміну, у жовтні 2024 року стало відомо про її смерть у полоні. У тому ж році Рощина стала лауреаткою чеської премії з прав людини Homo Homini.
Нагадуємо, що у ПАРЄ започаткували День воєнних кореспондентів на честь Вікторії Рощиної.
Влада та Костянтин Ліберови
Влада та Костянтин Ліберови — українські документальні фотографи з Одеси, які з початку повномасштабного вторгнення Росії фіксують події війни на передовій та в прифронтових містах. Їхні світлини, що зображують як бойові дії, так і життя цивільного населення, публікують провідні міжнародні медіа, зокрема BBC, Vogue, Forbes. У 2022 році одна з фотографій Костянтина увійшла до списку 100 найкращих знімків року за версією журналу Time.
У жовтні 2024 року подружжя стало лауреатами престижної французької премії Bayeux Calvados-Normandy Award для військових кореспондентів. Їхня серія фотографій «Війна в Україні. Біль, відчай та надія» здобула перемогу в номінації «Приз глядацьких симпатій» та посіла друге місце за рішенням журі в категорії «Фотографія».
Владислав Єсипенко
Владислав Єсипенко — український журналіст-фрілансер проєкту «Крим.Реалії» (Radio Free Europe/Radio Liberty), який висвітлював соціальні, екологічні та політичні проблеми в окупованому Криму. У березні 2021 року його затримали співробітники ФСБ під час виконання редакційного завдання, звинувативши у шпигунстві та незаконному зберіганні вибухівки. Після затримання Єсипенка піддали тортурам, примусивши до зізнання, яке згодом транслювали на російському телебаченні. У лютому 2022 року підконтрольний росії суд у Сімферополі засудив його до шести років ув’язнення, пізніше термін було скорочено до п’яти років.
Попри ув’язнення, Єсипенко отримав низку міжнародних нагород за свою журналістську діяльність. У 2022 році він став лауреатом Free Media Award. Того ж року отримав PEN/Barbey Freedom to Write Award від PEN America, яка визнає мужність письменників і журналістів, що зазнають переслідувань.
Анна Бабінець
Журналістка-розслідувачка, співзасновниця та головна редакторка незалежного медіа «Слідство.Інфо», а також регіональна редакторка міжнародної мережі OCCRP. Її робота зосереджена на викритті корупції в оборонному секторі, енергетиці та правоохоронних органах. Бабінець була серед авторів українського сегменту проєкту Panama Papers («Панамські документи»), який у 2017 році отримав Пулітцерівську премію в категорії «Роз’яснювальна журналістика» . Вона також є співавторкою документального фільму «Вбивство Павла» про розправу над журналістом Павлом Шереметою — стрічку відзначили медаллю IRE (США) та премією DIG Award (Італія).
У 2019 році Анна Бабінець отримала престижну міжнародну нагороду «За відвагу в журналістиці» від Міжнародного жіночого медіафонду (IWMF), ставши однією з перших українок, удостоєних цієї відзнаки. У 2022 році її нагородили премією CEI SEEMO Award за видатні заслуги в журналістських розслідуваннях, зокрема за документування воєнних злочинів проти цивільного населення України.
Читайте також: Новий випуск подкасту «А шо далі?» від ШОТАМ — про роботу «Слідство.Інфо» під час війни (ВІДЕО)
Станіслав Асєєв
Станіслав Асєєв — журналіст, письменник, правозахисник і колишній політв’язень, який здобув міжнародне визнання за свою мужність, відданість свободі слова та правам людини. У 2024 році він отримав міжнародну премію Freedom Award від данського фонду Poul Lauritzen Foundation за видатний внесок у захист прав людини в умовах небезпеки та ризиків. Церемонія нагородження відбулася в Музеї данського спротиву в Копенгагені, де Асєєв поділив нагороду з Ольгою Скрипник — очільницею Кримської правозахисної групи.
Крім того, у 2023 році Станіслав Асєєв отримав премію за мужність імені Діани Ортіс від організації Heartland Alliance за його захист прав людини в Україні та за її межами. Також у 2020 році він став лауреатом премії Free Media Awards.
Андрій Дубчак
Воєнний кореспондент, фотограф і відеограф, засновник незалежного медіа Frontliner. Він здобув міжнародне визнання за документування подій Революції гідності та російсько-української війни, зокрема через стрімінг з Майдану та репортажі з передової. Його матеріали публікували такі медіа, як CNN, BBC, The New York Times та The Washington Post.
Серед міжнародних нагород Дубчака — золота медаль LifePressPhoto-2020 у номінації «Гарячі новини», золота медаль ART PRESS PHOTO-2021 за серію «Донбас. Лінія фронту», премія Free Media Award 2022.
Читайте також: «Пам’ять живе у дії»: у День журналіста «Нова пошта» підтримала дітей загиблих медійників
Фото обкладинки: кадр з фільму «20 днів у Маріуполі»
