До Дня захисників і захисниць України ШоТам разом з онлайн-кінотеатром Takflix зібрали 9 щемких стрічок про історії героїв та героїнь.
«Зошит війни»
Режисер: Роман Любий
Це стрічка, створена з особистих відео українських військових і добровольців, які служили в першу фазу російсько-української війни (до 2022 року). Захисники знімають бої, свій побут, де є місце чорним жартам, святкування днів народжень, моменти слабкості та піднесення. «Зошит війни» показує побратимство як явище, що об’єднує дуже різних людей.
«Бачення метелика»
Режисер: Максим Наконечний
Ліля — аеророзвідниця, що повернулася з полону та заново інтегрується в цивільне життя. Це історія про прірви в розумінні між людьми з різними досвідами та незручні моменти, про які треба думати вже зараз.
Головну роль у фільмі виконала Рита Бурковська, яка нещодавно склала присягу та доєдналася до лав ЗСУ. Серед акторського складу також є реальні захисники, лікарі та колишні полонені.
«QIRIM»
Режисерка: Катерина Храмцова
Антоніна Романова — небінарна людина з Криму. У цивільному житті вона була режисеркою та перформеркою, а після 24 лютого стала мінометницею. Короткий метр розповідає про боротьбу військової проти російської агресії, яка почалася ще у 2014 році під час кримського спротиву.
Фото: скриншот з фільму
«Це побачення»
Режисерка: Надія Парфан
Роудмуві Надії Парфан з відзнакою журі Берлінале — омаж на однойменний фільм Клода Лелуша 1974 року. Проте українська режисерка не просто віддає шану французькому оригіналу, а й ретельно його деконструює: замість Парижа — Київ, замість Монмартру — Андріївський узвіз, замість авантюрного мачо на авто мчить військова парамедикиня. Чому вона так поспішає?
Фото: скриншот з фільму
«Вільна людина. Проща»
Режисер: Сергій Дмитренко
Байопік, що додасть несподіваних штрихів до портрету колишнього головного сержанта 47 ОМБр «Маґура» Валерія Маркуса. Після трьох років, проведених на війні, Валерій рушає в пішу прощу дорогою святого Якова. Ця подорож уздовж Франції та Іспанії до мису Фіністерре допоможе відрефлексувати прожите та зрозуміти, куди рухатися далі, — зокрема, самостійно видати книгу «Сліди на дорозі».
«Життя на межі»
Режисер: Павло Пелешок
Документальний фільм від творців «Зими у вогні», що відтворює події від Революції гідності до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Павло Пелешок та виконавчий продюсер фільму Юрко Іванишин брали участь у подіях Євромайдану й фіксували окупацію Криму та Сходу України. Згодом вони пішли добровольцями в зону АТО і побували в найгарячіших точках російсько-української війни, а також створили саморобний дрон «Фурія».
«Кіборги. Герої не вмирають»
Режисер: Ахтем Сеітаблаєв
«Ви не люди. Ви, мабуть, кіборги» — такий вислів звучить у фільмі Ахтема Сеітаблаєва. Саме кіборгами називають українських військових, які обороняли Донецький аеропорт з вересня 2014 року до 22 січня 2015 року. Прототипами головних героїв стали справжні учасники російсько-української війни. Під час зйомок військові виступили в ролі консультантів.
«МІФ»
Режисери: Леонід Кантер, Іван Ясній
Уявіть: ви — соліст Паризької національної опери, але у вашій країні війна, тож ви ставите кар’єру на паузу та берете до рук зброю. Такою була реальність Василя Сліпака — оперного співака з унікальним голосом, Героя України, кавалера орденів «За мужність» І ступеня та «Золота Зірка».
Василь був добровольцем з позивним Міф, що віддав життя, захищаючи Україну. Фільм про нього доступний на Такфліксі безкоштовно.
«Явних проявів немає»
Режисерка: Аліна Горлова
Майорка Оксана Якубова три роки перебувала на війні. Для неї повернутися до цивільного життя — це не просто приїхати додому з лінії фронту. Жінка бореться з ПТСР та панічними атаками, спогадами та новими страхами, як-от страхом поїздок у метро. Фільм привертає увагу до психологічного стану героїв та героїнь, яким непросто повернутися з війни.
«Небачена сила» — це ненасильницький рух опору на тимчасово окупованих територіях. Зараз готуються виставки про «Жовту стрічку» та «Злу мавку», які пройдуть у Львові, Дніпрі та Одесі.
Про це повідомили у пресслужбі проєкту.
«Проєкт “Небачена Cила” про незламних громадян та громадянок, які доводять, що Україна — це насамперед люди, а не лише територія чи прапор, що тимчасово майорить за вікном. Це історії не пасивності, невизначеності та байдужості, а радше незламності населення, яке опинилось в ситуації прямої загрози від російського окупанта», — зазначають організатори.
Фото: «Небачена сила»
Метою виставки є демонстрація ненасильницького руху опору, підтримка людей, котрі зараз перебувають на ТОТ і там борються і висвітлення жінок як частину цього вагомого опору.
Під час виставки продемонструють відео Ukraїner із проєкту «Деокупація», щит Романа Ратушного з Майдану, картонні карикатурні фігури російських визволителів Сергія Захарова, що стояли на вулицях Донецька 2014 року, вірусні меми Максима Паленка.
Фото: «Небачена сила»Фото: «Небачена сила»
Також представлять лабіринт «Делаю вид» з плакатами кримського художника Антіка Данова, що передає шизофренічність реальності окупації, яка варіюється залежно від того, з ким розмовляєш і в якому місці.
Організатори підготують і мистецьку експозицію, у якій представлять роботи мисткинь: Марії Куліковської, Алевтини Кахідзе, Лії Достлєвої, Юлії По, Еміне Зіятдінової, Юлії Данилевської, Яни Голубятникової та Діани Берг.
Раніше виставку «Небачена Cила» провели Українському Домі в Києві з 18 травня по 2 червня цього року. Вона мала 12 секцій.
Нагадаємо, що у Києві стартував мистецький проєкт із понад 200 експонатами: як його відвідати.
Ініціатори проєкту «Пташки Перемоги» організували благодійний аукціон для збору коштів на військові бригади. Ведучим заходу був український актор театру та кіно Олексій Гнатковський.
«Пташки Перемоги» — це всеукраїнська ініціатива, яку започаткували у березні 2023 року. Ініціативу реалізовують волонтери Олександр Тіщенко та Ігор Дулин, який є засновником громадської організації «Добро. Дій».
Від початку роботи проєкту «Пташки Перемоги» на передову відправили вже понад 11 тисяч дронів.
Нагадаємо, що бійці ГУР знищили ворожий транспортний літак Ту-134.
Після 24 лютого 2022 року Україна відновила 887 медичні заклади, з яких 537 відновила повністю, а ще 350 — частково.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства охорони здоров’я.
Ці медичні заклади переважно знаходяться на деокупованих територіях, але є й такі, що зазнали незначних ушкоджень: вибиття вікон, знищення покрівлі, пошкодження фасаду тощо.
Найбільше обʼєктів відновили в Миколаївській, Дніпропетровській, Київській, Харківській та Чернігівській областях.
«Щоденно росія атакує українську цивільну інфраструктуру, в тому числі й медичну, а також цілеспрямовано б’є по мирних містах й тероризує громадян. Роботи з відновлення тривають вже понад два з половиною роки, аби забезпечити безперешкодний доступ українців до якісної медичної допомоги, якої вони потребують», — написали в пресслужбі МОЗ.
У міністерстві зазначають, що за час повномасштабної війни росія пошкодила 1673 обʼєкти медзакладів, 223 з них зруйнувала повністю. Найбільших втрат зазнали лікарні на Харківщині, Донеччині, Миколаївщині, Київщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині, Херсонщині та Запоріжжі.
Нагадаємо, що австралійці зібрали гроші на медикаменти для українських військових
Історії, які варто знати: 9 фільмів про захисників та захисниць України
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Швидкий доступу до ШоТам
Встановити
Додати Історії, які варто знати: 9 фільмів про захисників та захисниць України на Початковий екран
Закрити
Для оптимізації роботи на мобільному пристрої додайте ярлик Історії, які варто знати: 9 фільмів про захисників та захисниць України на головний екран мобільного пристрою
1) Натисніть кнопку поділитися на панелі меню вашого браузера
Коментарі