

Суспільство
5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі
Християнство відігравало неабияку роль у житті українського козацтва. Господарське життя повсякчас співвідносилось з церковними святами — після Трійці косили сіно, а після Різдва Богородиці збирали виноград. Військовій справі козацтва церква надавала високий мотив служіння. На території України і досі існує незначна кількість козацьких храмів, що певним чином нагадують про цю сторінку української історії. Ми підготували підбірку козацьких церков в Україні, що досі діють та нагадують про часи існування Запорізької Січі.
Козацька церква на Сихові у Львові
Найдавнішою церквою та православним “серцем” Львова є козацька церква на Сихові. Існує дві версії її походження: перша — церква була споруджена місцевими жителями у 1600 р. до Хмельниччини, а інша — що храм збудували за допомоги гетьмана Богдана Хмельницького у 1654 році. Невеликий тридільний храм слугував духовним осередком для козаків ще з XVII століття, а стінописи, що збереглися й досі вражають сюжетними розписами святого воїнства. Образ Христа Пантократора на бані церкви увійшов до різних каталогів та вважається пам’яткою світового значення.
Як доїхати? Храм знаходиться у м. Львові за адресою вул. Садибна 1а. Дістатися до церкви можна громадським транспортом, а саме автобусами №13, №14, №26, №38, №46.
Козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці у Каневі
Покровський храм існував у Каневі ще в XVII-XVIII столітті та був духовним центром Канівського Свято-Покровського православного монастиря, що дав назву урочищу і Чернечій горі. Монастир зруйнували поляки в 1776 р, але греко-католики зберегли церкву і перемістили його до Успенського собору. Саме там замальовку монастиря виконав видатний французький художник Жан-Анрі Мюнц. Нарис Мюнца став графічною основою для майбутнього проєкту реконструкції будівлі.

До відродження церкви на її історичному місці експерти підійшли ґрунтовно, проект відновлення завершився понад сім років тому. Незвичайним фактом є те, що у храмі було поховано кілька відомих козацьких ватажків. У 1701 році цей монастир відродили завдяки гетьману Івану Мазепі. Інколи Канівську козацьку церкву також називають Тарасовою церквою. Зовнішній вигляд церкви і її внутрішнє наповнення повністю відповідають часу її створення, перед храмом розташований козацький меморіал.
Як доїхати? Храм знаходиться у Каневі Черкаської області за адресою вул. Монастирок 2а. З центру Канева до храму можна дістатися автобусом №2.
Козацька церква Іоанна Богослова у Переяславі-Хмельницькому
Храм, перевезений з села Острійки, наразі знаходиться на території Музею народної архітектури та побуту. Найстаріша дерев’яна церква Переяслава-Хмельницького побудована в 1606 році з тесаних дубових пластин. Навколо неї розташували невеликий цвинтар: у дворі встановлені 67 кам’яних і дерев’яних хрестів з козацьких могил, які нині на дні Канівського водосховища. Головною прикрасою тут є дзвіниця та церковний дзвін, вага якого досягає 25 тонн. Козацька церква Іоанна Богослова є зразком народного дерев’яного зодчества.
Як доїхати? До Переяслав-Хмельницького можна дістатися від автовокзалу «Дарниця», звідки щогодини відправляються автобуси. Також добиратися можна зі станції метро «Чернігівська», звідки маршрутки є кожні 15 хвилин.
Також можна дістатися власним транспортом, виїхати з Києва по Наддніпрянському шосе, потім наліво на Південний міст / Е40. Далі — по трасі Е40 в Бориспіль. Звідти їхати по трасі Н08 в Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Варто зазначити, що музей не працює в понеділок та вівторок.
Катерининська козацька церква у Чернігові
Катерининська козацька церква, або ж “Катеринка”, як її ласкаво називають жителі Чернігова, споруджена на честь героїчного штурму козаками чернігівського полку фортеці Азов під час другого турецького походу російського царя Петра I в 1696 році. Командував ними полковник Яків Лизогуб, що дав обітницю після повернення додому побудувати церкву. Обіцянку змогли здійснити лише його онуки, оскільки тільки їм вдалося знайти необхідні кошти. Храм освятили у 1715 році в ім’я Святої Катерини.

Катерининська церква — досконалий приклад «козацького» бароко. Прикрашають будівлю звичайні вікна у вигляді хрестів, що свідчить про роботу майстрів-самоуків. Фасад Катерининської церкви свого часу послугував декорацією вступної сцени кінофільму «Вій». Інтер’єр церкви надзвичайно мінімалістичний: ніяких розписів, яскраво-білі стіни, поодинокі ікони. Хоч у храмі і немає відомих реліквій, проте вирує абсолютно унікальна та непідробна атмосфера.
Як доїхати? Дібратися до храму можна автобусом №33 від центру Чернігова (вул. Мартина Небаби). Зупинка — “Підвальна”.
Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці у Києві
Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці, або ж Мамаєва Слобода, вибивається із загального ряду серед подібних церков. Вона не є давньою пам’яткою, проте займає важливе місце серед козацьких храмів України. Будівля знаходиться в Києві і функціонує вже майже 20 років. В Україні — це дебютна козацька церква, побудована у новому тисячолітті.
Мамаєва Слобода нагадує стиль храмів козацької архітектури XVII століття на Середній Наддніпрянщині. Церква є дерев’яною тризрубною і триверхою версією козацької храму. Поруч з церквою знаходиться дзвіниця, а інтер’єр храму має барокові тенденції. І хоча церква відносно нова, вона викликала схильність та симпатію у багатьох прихожан. Побутує думка: якщо хочете виховати справжнього мужнього козака — необхідно хрестити малого саме в Мамаєвій Слободі.
Як доїхати? Церква знаходиться у Києві на вулиці Михайла Донця, 2. Дістатися можна тролейбусом №27 від станцій метро “Почайна” та “Шулявська” або ж автобусом №427 від станцій метро “Палац Спорту” та “Шулявська”.
Суспільство

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
Суспільство

11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.




Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко