

Суспільство
30 років Незалежності: 30 найбільших успіхів та досягнень України
За 30 років Незалежності Україна пережила багато труднощів та горя. Й досі ми продовжуємо виборювати цю незалежність. Попри це країна багато разів вражала світ своїми досягненнями — в економіці, спорті, культурі, науці, сільському господарстві та інших галузях. За 30 років кожен громадянин України може з упевненістю сказати, що йому є чим пишатись. За цей час ми гідно показали себе на Олімпійських іграх, двічі перемагали на Євробаченні, отримали безвіз, самостійну Православну церкву, стали на шлях цифрових технологій та запустили чимало реформ. А у 2014 році ми довели, що вміємо відстоювати свої права та свободи, а наша армія стала сучасним потужним загартованим військом.
Та й це далеко не все. Ми навчилися поважати та просувати свою мову та культуру, створюємо потужні крафтові бізнеси, які конкурують з іноземцями, реалізовуємо свій винахідницький потенціал і по-справжньому підтримуємо українське.
До 30-річчя Незалежності України ШоТам згадує 30 найголовніших досягнень нашої країни.
1. Відновлення Києво-Могилянської академії
Напевно, всі знають, що у 1992 році був затверджений державний прапор та гімн України. Але у цей рік сталася ще одна визначна подія для історії України. 24 серпня 1992 року відновила свою діяльність Києво-Могилянська академія. Знадобилося 174 роки, аби повернути цей заклад освіти, і сталося це вже в незалежній Україні. Ця подія є своєрідним символом відродження країни.
2. Перша учась у зимових Олімпійських іграх
У 1994 році наша країна отримала чимало спортивних досягнень. Саме тоді Україна вперше брала участь у зимових Олімпійських іграх у Ліллегаммері (Норвегія). Збірна країни відразу зуміла здобути золоту медаль у фігурному катанні. Її принесла Оксана Баюл, ставши першою олімпійською чемпіонкою в історії незалежної України. У цьому ж році Сергій Бубка став першою людиною у світі, яка стрибнула вище шести метрів. Подолати його рекорд зміг тільки швед у 2020 році.
3. Запуск першого українського штучного супутника “Січ-1”
У 1995 році запущено перший український штучний супутник “Січ-1” для наукових спостережень та експериментів. Ця подія стала знаковою для ракетно-космічної галузі незалежної України. “Січ-1” вивели на орбіту за допомогою української ракети-носія “Циклон-3” вперше під юрисдикцією України. Ракету-носій та космічний апарат розробило Конструкторське бюро “Південне”, а виготовив “Південмаш”, що у Дніпрі. Цей супутник призначений для спостереження за поверхнею Землі в інтересах господарської діяльності та проведення наукових експериментів з дослідження іоносфери та магнітосфери.

Фото: unaec.dp.ua
4. Введення в обіг національної валюти
У 1996 році гривня стала єдиною законною грошовою одиницею України, офіційний курс якої Національний банк встановив на рівні 1,76 гривні за 1 долар США.
5. Політ у космос першого космонавта Незалежної України Леоніда Каденюка
У 1997 році у космос відправився перший космонавт Незалежної України. Ним став Леонід Каденюк, уродженець Буковини. Він здійснив 16-добовий політ на американському шатлі “Коламбія”, який стартував з бази Повітряних сил США на мисі Канаверал.

Фото: armyinform.com.ua/
6. Перший космічний морський старт
У 1999 році Україна запустила ракетоносій Зеніт ЗSL з плавучої платформи Одіссей. Це був перший космічний морський старт. Програма стала одним із найцікавіших і революційних міжнародних космічних проєктів. Завдяки їй вперше вдалося реалізувати ідею використання морської платформи для здійснення космічних запусків з екваторіальної зони.
7. Перший комерційний політ найпотужнішого у світі літака Ан-225 “Мрія”
Всі чули про українську “Мрію” – найпотужніший у світі літак? Ан-225 “Мрія” створили у конструкторському бюро імені Олега Антонова ще у 80-і роки. Він призначався він для перевезення негабаритних вантажів. 31 січня 2002 року літак здійснив перший комерційний політ зі Штутгарта до королівства Оман із вантажем 187,5 тонн харчових продуктів для американських військових, розташованих у країні. Можливість швидкого транспортування великогабаритних вантажів, що необхідні постраждалим від стихійних лих, забезпечило літаку репутацію цінного помічника для гуманітарних організацій, а Україні – сильного учасника міжнародних процесів.

Фото: 5.ua/media
8. Народження української Вікіпедії
30 січня 2004 року була створена перша стаття в українському розділі онлайн-енциклопедії. За 17 років українська Вікіпедія стала найбільшою з чинних енциклопедій українською мовою: у 2008 році дописувачі створили 100 тисяч статей, а у 2020 — вже 1 мільйон.
9. Перша перемога України на Євробаченні
За роки незалежності Україна двічі перемагала в міжнародному конкурсі “Євробачення”. Першу перемогу 2004-го здобула Руслана, виступивши в Стамбулі з піснею Wild dances (Дикі танці). Наступного року Україна приймала конкурс у себе, який, до речі, був ювілейним — 50-м. Удруге перемогла Джамала 2016-го. Тож 2017 року Київ ще раз приймав «Євробачення».

Фото: d.ibtimes.co.uk
10. Запровадження в Україні зовнішнього незалежного оцінювання
У 2008 році обов’язковою умовою для вступу до вишу стало зовнішнє незалежне оцінювання. Усі абітурієнти повинні були здавати українську мову та літературу, плюс предмети на вибір. Ще з 1993 року в Україні хотіли запровадити тестування випускників загальноосвітніх шкіл. Але перші спроби були невдалими. З 2003 року почали проводити тестування для випускників шкіл, але тільки з 2008 року це стало обов’язковим для вступу. Зовнішнє незалежне оцінювання стало потужним рушієм для боротьби з корупцією у ВНЗ та школах.
11. Відкриття “Книжкового арсеналу” у Києві
Знаковим для історії української культури став 2011 рік, адже саме тоді вперше відкрився міжнародний ярмарок “Книжковий Арсенал” у Києві. Ця подія стала вагомою у боротьбі за українську культуру. Відтоді гостями міжнародної програми фестивалю стали майже пів тисячі відомих міжнародних авторів з понад пів сотні країн. Щороку приблизно 200 українських видавництв презентують свої видання на виставці-ярмарку.
12. Проведення в Україні Євро-2012
Для більшості українців 2012 рік асоціюється саме з футболом. Так, саме тоді відбувся 14-й чемпіонат Європи з футболу, фінальна частина якого відбулася в Україні та Польщі з 8 червня по 1 липня 2012 року. Чемпіонат Європи з футболу 2012 став першим подібним турніром, проведеним в країнах Східної Європи. Це був перший випадок в історії України, коли вона приймала спортивний чемпіонат такого рівня. Матчі відбулися на стадіонах у Києві, Харкові, Донецьку та Львові. Стадіони, де відбувалися матчі європейської першості, відвідали 1,44 млн уболівальників.

Фото: delo.ua
13. Переворот української історії – Революція гідності
У 2013 році відбулась Революція гідності, яка повністю перевернула історію України. Тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. У відповідь на спроби українського керівництва силою придушити протести, відомі як Євромайдан, вони переросли в революційне повстання проти корумпованої системи. Саме тоді народ показав свою відданість свободі, гідність, а також своє прагнення рухатись в бік Європи, а не Росії.

Фото: eukraina.com
14. Українська армія стала потужним військом
З початком агресії Росії й війни на Донбасі у 2014 році українська армія значно підвищила рівень бойової підготовки й гідно продовжує захищати кордони України. Армія стала сучасним потужним загартованим військом, яке показало, що на нього можна покластися і воно не підведе. Наша армія входить у топ-30 найпотужніших військ у світі!

15. Реформа децентралізації та успіхи ОТГ
Напевне, ви бачили у ШоТам не одну історію успіху ОТГ, які запускають власні сміттєсортувальні лінії, будують заводи, відкривають нові сучасні школи та будинки культури. Це результати однієї з наймасштабніших реформ – реформи децентралізації, яка триває в Україні з 2014 року. Завдяки їй було створено понад 800 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Завдяки об’єднанню громади збільшують свої доходи в рази. А децентралізація дозволяє кожній громаді виділяти кошти на розвиток власної інфраструктури – доріг, лікарень, освітніх і культурних закладів.
16. Угода про Асоціацію між Україною та Європейським союзом
У 2015 році відбулось підписання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським союзом. Цей документ сформував дорожню карту реформ і остаточно повернув Україну в напрямку цивілізації та демократії. Цей нелегкий шлях ми ще проходимо, але вже точно відомо, що “митний союз” був примусовим інструментом для ручного управління економікою залежних від Москви сусідів.

Фото: 24 канал
17. Початок декомунізації в Україні
У 2015 році Україна засудила комунізм та його злочини. Основою декомунізації стали 4 закони: про засудження комуністичного та нацистського режимів та заборону пропаганди їхньої символіки, щодо відкриття архівів КДБ, про правовий статус та вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX-му столітті, а також про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні. Дія закону призвела до перейменування великої кількості населених пунктів і вулиць в Україні. Зокрема, вирішили перейменувати 2 обласних центри — Дніпропетровськ і Кіровоград. У 19 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала їх на Дніпро та Кропивницький відповідно.

Фото: media.slovoidilo.ua
18. Державне підприємство Антонов представило транспортний літак Ан-178
У 2015 році державне підприємство “Антонов” представило транспортний літак Ан-178. Літак може перевозити широкий спектр вантажів (у контейнерах і на піддонах). Це робить літак ефективним транспортним засобом для матеріально-технічного забезпечення і використання для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
19. Початок реформи поліції
У 2015 році відбулась реформа поліції. Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 2822 “Про Національну поліцію”. Суспільство визнало, що поліція має бути сервісною службою та не має нести на собі тягар карального органу.

Фото: kyiv.comments.ua
20. Початок процесу медичної реформи Уляни Супрун
З 2016 року під керівництвом Уляни Супрун почався процес медичної реформи для забезпечення всім громадянам України рівного доступу до якісних медичних послуг та перебудови систему охорони здоров’я так, щоб у її центрі був пацієнт. Законопроєкт вступив в дію 1 січня 2018 року. Пацієнти отримали надію на те, що в лікарнях нарешті зникне канцелярщина, корупція і бюрократія. А медичні працівники – що матимуть належні умови праці та офіційну достойну зарплату.

Фото: telegraf.in.ua
21. Запуск ProZorro – платформа для проведення електронних тендерів
У 2016 році створили платформу для проведення електронних тендерів – ProZorro. Відкритість даних є дієвим інструментом контролю суспільства, що дозволяє викривати крадіжки та порушення. В Україні створили безліч реєстрів: Державний кадастр, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Кабінет платника податків, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний державний реєстр судових рішень, сервіс петицій. А ще у 2016 році почали видавати нові ID-паспорти всім громадянам, які досягли 14-річного віку.
22. Вперше Еверест підкорила українка
Не тільки реформами славиться 2016 рік, а й спортивними досягненнями. Вперше найвищу вершину світу Еверест підкорила українка — Ірина Галай. А нещодавно 33-річна мукачівка і депутатка Закарпатської обласної ради Ірина Галай стала першою жінкою з України, яка піднялася на вершину найбільш небезпечної гори у світі – К2 (висота 8611 м). Альпіністка присвятила своє сходження 30-річчю Незалежності України.

Фото: media.dyvys.info/
23. Українці отримали можливість подорожувати Європою без віз
У 2017 слово “безвіз” було чи не найбільш згадуваним в Україні. З 11 червня 2017 року українці отримали можливість подорожувати у Європу без віз. Для цього охочим перетнути кордон потрібно просто мати при собі біометричний закордонний паспорт. Українці, які мають біометричні паспорти, можуть приїжджати до 30-ти країн Європи з діловою чи туристичною метою або в сімейних справах. Безвізовий режим дає право на відвідування культурних та спортивних заходів, журналістські подорожі, короткострокове навчання та обмін досвідом, поїздки на лікування тощо.

24. Реформа Нової української школи.
У 2017 році розпочалась реформа Нової української школи. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння. У вересні 2017 року депутати ухвалили новий закон – “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи, а в лютому 2018 року Кабінет міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти.
25. Запуск українських стартапів, які підкорили світ
Роком стартапів в Україні став саме 2018. Розвиток швидкісного інтернету скоріше за все й став причиною формування покоління сучасної молоді, які пов’язали своє майбутнє з програмуванням. Цей напрямок економіки зараз займає 3-5 місце в структурі економіки країни. Крім того, українці взялись за науку і почали створювати круті стартапи, які підкорюють міжнародні ринки – папір з опалого листя, кавові окуляри, електробайки. За часів незалежності Україна змогла створити багато гучних стартапів: ReFace, Ring, Genesis, GitLab, DMarket, People.ai, Grammarly, MacPaw, DepositePhotos тощо.
26. Автокефалія Православної Церкви України
На жаль, в давні часи обманом і підлістю, монополією на релігію заволоділа Росія. 15 грудня 2018 року у Софії Київській пройшов Об’єднавчий Собор Української православної церкви. Відповідно до рішення Собору, була утворена Православна церква України, а її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія. Справедливе повернення автокефалії Українській Православній Церкві відбулось 6 січня 2019 року, ПЦУ отримала томос і стала 15-ю автокефальною церквою Вселенського православ’я. Відтоді парафії УПЦ (МП) по всій території нашої держави почали переходити у склад першої помісної церкви України.

Фото: 24tv.ua
27. Запуск заводу з виробництва препаратів із плазми крові
Компанія Biopharma у 2019 році започаткувала новий етап у науковій та індустріальній історії України, адже запустила новий завод-фракціонатор з виробництва препаратів із плазми крові. Це підприємство не має аналогів не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. Подібні заводи такого масштабу є тільки в США, Південній Кореї та Китаї. Новий завод групи компаній Biopharma є унікальним поєднанням українського досвіду, найкращого європейського обладнання, сучасних наукових знань та інноваційних технологій. За всю історію незалежності України це перший подібний науково-виробничий фармацевтичний комплекс, збудований «з нуля» на новому місці.
28. Набув чинності Закон про державну мову
За 400 років російського панування на українських землях мову забороняли понад 120 разів. 16 липня 2019 року набув чинності Закон про державну мову. Він передбачає, що єдиною державною мовою в Україні є українська, і вона обов’язкова для органів державної влади та громадських сфер. Зокрема, державна мова вже є обов’язковою у рекламі, медицині та на транспорті, у діловодстві, документообігу та звітності, науці, технічній та проєктній документації. Передбачене також поширення української на телебаченні та у кіноіндустрії, виданні та продажі книжок, екскурсійному бізнесі та туризмі.

Фото: radiosvoboda.org
29. Початок будівництва “держави у смартфоні”
У 2020 році розпочався старт будівництва “держави у смартфоні”, а саме – запрацювала система “Дія” (скорочення від “Держава і я”). Сьогодні на цьому порталі можна отримати понад 70 послуг онлайн. Тут є водійське посвідчення, внутрішній та закордонний паспорти, можна зареєструвати ФОП, сплачувати податки, підписувати будь-які документи тощо. Більше не потрібно витрачати свій час та нерви у нескінченних чергах. До речі, Україна — четверта в Європі, яка запустила електронні права і техпаспорт.
30. Вперше в історії збірна України вийшла до 1/4 фіналу чемпіонату Європи
30 червня 2021 року – збірна України вперше у своїй історії вийшла до 1/4 фіналу чемпіонату Європи з футболу, обігравши Швецію з рахунком 2:1.
Суспільство

11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.




Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Суспільство

Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)



Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
Суспільство

«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.

За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові

За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.

Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»