Власниця виробництва дитячого одягу Анастасія Сергійчук переїхала до Луцька з Харкова під час повномасштабної війни. Для дівчини Луцьк став другим домом, тож їй захотілося віддячити за підтримку — так вона стала однією зі 100 співзасновників закладу суспільного впливу misto.cafe.
ШоТам дізналися, як ця ініціатива може змінити Луцьк та інші українські міста.
Шукали людей, які не претендують на прибуток
Ідея створити кафе соціального впливу в Луцьку належить команді ГО «Алгоритм дій», яка вирішила взяти за основу концепт Івано-Франківська: 10 років тому там відкрили громадський ресторан Urban Space 100, який успішно працює й досі.
«Ми почали співпрацювати з платформою ініціатив «Тепле місто» в серпні минулого року для того, щоб вона нам надала якісні консультації. Тоді ж ми почали збирати команду та планувати реалізацію», — згадує керівниця проєкту Анастасія Гуліта.
На початку лютого команда запустила краудфандингову кампанію — аби відкрити заклад, треба було зібрати 100 підприємців, які згодом мали голосувати за проєкти, які можна було б реалізувати в Луцьку. Кожен із сотні вклав однакову суму для старту проєкту.
«Спочатку ми сумнівалися, чи зберемо 100 людей, чи будуть вони зацікавлені, але менш ніж за 2 місяці отримали 150+ заявок».
Співзасновники на оглядинах misto.cafe. Фото: інстаграм закладу
Команді було важливо зрозуміти, чому ці люди хочуть стати співзасновниками: чи вони сподіваються на інвестиції та дивіденди, чи усвідомлюють, що ці гроші не повернуться в класичному вигляді. Анастасія розповідає, що в проєкті спілкувалися з усіма потенційними співзасновниками: потрібно було впевнитися, що жоден не претендує на прибуток, адже 20% йде на підтримку роботи ресторану, а решту 80% спрямовують на фінансування проєктів, які покращують місто.
В інтер’єрі використали багато світла, зелених рослин і натуральних матеріалів, а також додали трохи неону, щоб привертати увагу перехожих. Фото з сайту misto.cafe
Голосування тривало до квітня 2024 року. Співзасновниками стали представники різних сфер, але найбільше було айтівців, працівників торгівлі, реклами, маркетингу, а також будівництва й архітектури.
«Вийшла така “збірна солянка”, яка показує, що долучилися люди, не дотичні до громадського сектору, бо їм це небайдуже. Це демонструє, що громадський сектор потрібен не тільки тим, хто працює в цій сфері, а й тим, хто в цьому місті живе».
Наприклад, один з учасників проєкту Сергій Панас є корінним лучанином, власником бренду домашнього одягу SILENCE, актором театру «Гармидер» та хореографом.
З початку повномасштабного вторгнення чоловік служить у ЗСУ, а після повернення з війни мріє побачити Луцьк ще кращим — сучасним, комфортним, зеленим містом, де кожен житель і гість почуватиметься затишно.
Так заклад виглядає ввечері. Фото з сайту misto.cafe
Серед співзасновників є й жителі інших міст, навіть країн. Зокрема, Тамара Марценюк, яка родом з Ковеля, живе в Києві та викладає соціологію в Києво-Могилянській академії. Там жінка займається дослідженнями щодо гендерної рівності та протидії дискримінації. Серед її найважливіших проєктів — «Невидимий батальйон» про інтеграцію жінок у ЗСУ.
«Хотілося б мати більше таких цікавих соціальних подій і проєктів у Луцьку. Було б чудово також долучати до проєктів у Волинській області моє рідне місто Ковель», — каже жінка.
Команда співзасновників на відкритті закладу. Фото надала Анастасія Гуліта
Перші проєкти допоможуть зробити місто інклюзивним і підтримати ветеранів
Щоб відкрити заклад, співзасновники об’єдналися в громадську організацію misto.cafe. Їхня роль у проєкті — підтримка ініціатив, які будуть реалізовувати в Луцьку.
«Коли ми оголосимо, що готові провести перший грантовий сезон, ми будемо активно залучати співзасновників. Вони будуть голосувати, оцінювати, обговорювати й дійсно обирати ті проєкти, які варті того, щоб їх профінансували та втілили», — пояснює Анастасія Гуліта.
100 співзасновників misto.cafe на тимбілдингу. Фото надала Анастасія Гуліта
Тематика проєктів може бути різною, проте всі вони повинні бути спрямовані на розвиток міського середовища. У пріоритеті — інклюзивність, підтримка ветеранів і військових, а також переселенців.
Це працюватиме так: громадські організації подаватимуть свої ідеї для покращення міста, а співзасновники кафе раз на три місяці голосуватимуть і вибиратимуть, які з цих проєктів отримають фінансування.
Операційну діяльність кафе довірили профі
Натомість комерційну частину проєкту — ресторанний бізнес — довірили професіоналам.
«Ми співпрацюємо з управлінською компанією “ХОРС”, яку очолює Сергій Капацина — ресторатор, який уже відкрив декілька успішних закладів у Луцьку. Все, що стосується ресторану — це відповідальність його і його команди.
Співзасновники можуть лише долучатися порадами та пропозиціями. Ми дуже цінуємо, коли чуємо фідбек, на який нам дійсно треба звернути увагу», — розповідає Анастасія.
У меню — страви від шефів з різних міст України
Сергій Капацина каже, що його метою було бачити повне кафе людей, які примружують очі і кажуть «м-м-м» через страви й напої. Ще до відкриття він підібрав дуже сильний менеджмент: адміністратора, шеф-кухаря, шеф-бармена, шеф-баристу. Також у закладу є родзинка:
«Ми залучили шеф-амбасадорів, щоб наш заклад не просто існував на мапі Луцька, а став місцем, де представники кулінарного мистецтва діляться своєю творчістю. Кожен з шефів запропонував свою фірмову страву чи напій, що їх символізує та передає їхню індивідуальність. У нас уже є партнери з Закарпаття, Києва, Луцька та Дніпра. Ці страви розмістили на окремій сторінці у меню — біля кожної написано, хто її вигадав, де працює ця людина та її контакти в соцмережах».
Ресторатор і керівник консалтингової компанії «ХОРС» Сергій Капацина. Фото надав Сергій
У меню — страви волинської, кримськотатарської та сучасної європейської кухні. Ресторатор радить скуштувати кримські чібереки, янтики, лагман, манти, власну випічку, а також каву від українських обсмажувальників.
Сергій Капацина радить скуштувати кримську каву в джезві. Фото з сайту misto.cafe
Зараз misto.cafe працює в тестовому режимі — меню скорочене, години роботи обмежені. Сергій пояснює, що все через не повністю укомплектовану команду:
«Зацікавити персонал, якого зараз мало через війну, на жаль, дуже складно. Ми були проти когось переманювати й пропонувати більшу зарплату, бо це нечесно. Зараз ми працюємо в тестовому форматі, бо досі збираємо команду, яка буде з нами довго».
Наразі misto.cafe шукає кухарів та офіціантів. Якщо вас зацікавила пропозиція — наводьте камеру на QR-код нижче.
В кафе можна купити книги чи аксесуари, а також послухати лекції
Окрім цього, частиною проєкту є крамничка, увесь прибуток якої спрямовують на фінансування грантових сезонів. Там можна купити постіль з вишивкою, що говорить про любов до Луцька, стрічковий ґердан як в Олени Пчілки та Лесі Українки, одяг, що «виділяє з натовпу і допомагає транслювати важливі цінності» та багато іншого.
«Ми зібрали локальних виробників, з яким робимо ексклюзивні колаборації. Всі вироби спрямовані на те, щоб популяризувати Луцьк. Крамничка має стати магнітом, куди приходитимуть і жителі, й туристи», — розповідає Анастасія Гуліта.
Крамничка в misto.cafe, де можна придбати ексклюзивні вироби-колаборації закладу з брендами Волині. Фото надала Анастасія Гуліта
Ще одна родзинка закладу — це події: як комерційні, так і безкоштовні, але суспільно корисні. Тут проводять квартирники, воркшопи, дегустації кави, коктейлів і страв. Наприклад, в середині жовтня лучани зібралися на теплі обговорення книги Анастасії Левкової «За Перекопом є земля» про Крим та оксамитовий сезон.
Подієвий майданчик у misto.cafe. Фото з сайту закладу
Цей досвід можна адаптувати для інших міст в Україні
Анастасія вважає, що в Україні має з’явитися більше таких кафе суспільного впливу, адже коли гості платять за страви, вони фактично підтримують фінансування майбутніх проєктів.
Вона підкреслює, що насамперед треба зрозуміти запит людей у місті — наприклад, зробити опитування. Далі варто зібрати ініціативну групу, яка буде втілювати проєкт: думати про сайт, маркетинг, наповнення сенсами, про те, як це успішно спланувати.
Важливий етап — зробити креативну рекламну кампанію:
«Ми спочатку створили інтригу, що “скоро почнеться проєкт, до якого можна буде долучатися, проявити себе та змінювати місто”. Люди бачили борди, ролики в соцмережах, і їм було цікаво».
Можна встановити однакову суму внеску для всіх співзасновників — наприклад, у misto.cafe організатори вирішили, що кожен сплачує по 80 тисяч гривень благодійного внеску. Також можна залучити юридичних осіб, тобто компанії, але для них варто встановити вищий внесок.
Дизайн-концепт для misto.cafe втілювали balbek bureau. Фото з сайту закладу
За підрахунками Анастасії, після того, як кафе стане популярним і стабільно працюватиме, то за один грантовий сезон зможе акумулювати на громадські проєкти від пів мільйона до мільйона гривень.
Urban Space 100 в Івано-Франківську — яскравий приклад. За час існування заклад підтримав 163 проєкти на суму понад сім мільйонів гривень. Серед реалізованих ініціатив — створення простору для психологічного відновлення військових, мотузковий парк для дітей з порушеннями мовлення та розладами аутистичного спектру, ініціативи з сортування сміття, допомога безпритульним тваринам тощо. Анастасія підкреслює:
«Проєкт може стати поштовхом для створення такої екосистеми, де кожен бізнес вважатиме нормою підтримувати соціальні проєкти, навіть якщо не має прямого стосунку до них».
З 22 по 31 жовтня 646 тисяч українців отримають виплати в межах програми «національний кешбек», яку запровадило Міністерство економіки. Загалом українцям перерахують 37,2 мільйона гривень за вересневі покупки — кошти отримають ті, кому нараховано кешбек більше ніж дві гривні.
Щоб отримати кешбек, необхідно активувати картку для виплат у додатку «Дія». Користувачі, які не встигли це зробити, матимуть можливість отримати свої кошти пізніше — виплата відбудеться у листопаді.
Отримані кошти можна використати на оплату комунальних послуг, медичних послуг, транспорт або пожертвувати на підтримку ЗСУ чи придбати військові облігації.
Виплата кешбеку здійснюється щомісячно, починаючи з 20 числа наступного місяця за попередній.
Нагадаємо, що Україна та Естонія спільно працюватимуть для посилення кіберзахисту.
Студія Aranchii Architects презентувала візуалізації індустріального парку «Формація», що зводиться у львівській промзоні «Сигнівка». Площа парку перевищуватиме 150 000 м², тут працюватимуть близько 50 підприємств малого і середнього бізнесу, а також до 10 великих компаній.
Перша черга парку має відкритися на початку 2025 року. Ініціатором створення виступила Львівська міська рада, а концепцію розробляли спільно з Київською школою економіки (KSE). Вона включає програму підтримки стартапів і податкові пільги для них.
Зазначимо, що з понад 70 зареєстрованих в Україні індустріальних парків, лише 10 функціонують або перебувають у процесі розвитку, і три з них знаходяться у Львові.
Нагадаємо, що у Києві представили новий водневий автобус, який виробляє електроенергію.
Monobank готується до релізу сервісу «Market by Mono», який запланований на понеділок, 21 жовтня. На маркетплейсі продаватимуть електроніку, гаджети та комп’ютерну техніку.
Про це повідомив співзасновник Monobank Олег Гороховський.
«Це наша спроба зробити щось особливе в e-commerce. Судити його суворо відразу, звичайно, не варто — він ще зовсім малюк і попереду довгий, складний шлях. Ми хочемо дати клієнтам те, що вони очікують від сервісу — простоту, впевненість, економію часу та гарне ставлення до себе», — написав Гороховський.
Усі товари на маркеті можна буде купити за програмою «Покупка частинами».
В інтерв’ю для видання AIN засновники банку зазначили, що маркетплейс з’являтиметься у користувачів мобільного застосунку поступово, впродовж понеділка й вівторка. Аби скористатись послугою, треба оновитись до останньої версії monobank.
За словами Михайла Рогальського, на момент запуску проєкт матиме трьох патрнерів: Moyo, КТС та Click. З іншими засновники мають усні домовленості, але вони додаватимуться вже після запуску.
Нагадаємо, що Monobank запустив функцію групових витрат, щоб ділити чеки між кількома людьми
Коментарі