Культура
10 книжок про Крим, які розказують про історію та людей на півострові
20 лютого минає 11 років від початку анексії Криму росією. Окупований півострів, зруйновані долі, знищена культура — цей період став випробуванням для кожного кримця.
ШоТам підготував добірку книжок, які розповідають про людей, що стали жертвами окупації, і про історію, яку не можна забути. Кожна з цих книг — частина великої правди, що звучить голосом тих, кого змусили мовчати.
«За Перекопом є земля» Анастасії Левкової
Фото: видавництво «Лабораторія»
Цей роман — подорож у світ кримської культури та української ідентичності. Головна героїня намагається зрозуміти зв’язок між материковою Україною та Кримом, зіштовхуючись із особистими викликами та історичними тінями півострова.
«За Перекопом є земля» переплітає кримськотатарську культуру з українською історією. Тут читач зустріне кримських татар, караїмів, українців, росіян, німців, євреїв, греків та вірмен Криму й разом з головною героїнею пройде шлях від 1990-х до окупації росією в 2014 році, зазирнувши і в давнішу минувшину.
В основі книги — близько 200 інтерв’ю з більш ніж 50 кримцями, чиї розповіді ожили на сторінках. Це роман про родинні таємниці, історичну пам’ять і культурні переплетіння, що відкриває Крим з нового ракурсу. Видання потрапило до списку найкращих книжок 2023 року за версією ПЕН та стало фіналістом премії «Книга року BBC-2023».
«Кримський інжир. Куреш» (антологія)
Фото: «Видавництво Старого Лева»
Це збірка творів, створених українськими та кримськотатарськими авторами. Розповіді, есеї та вірші відкривають Крим у його справжньому вигляді — багатонаціональному, культурному та водночас вразливому перед сучасними загрозами.
Антологія стала результатом четвертого письменницько-перекладацького конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri». До неї увійшли найкращі твори 2021–2022 років, написані українською та кримськотатарською. Деякі автори, як-от перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, громадянський журналіст Сервер Мустафаєв та активіст Асан Ахтем, нині безпідставно ув’язнені російською владою, тому їхні тексти — це свідчення боротьби.
«Часу немає» Рустема Халіла
Фото: «Видавництво Старого Лева»
Роман розповідає про сучасного кримського татарина, який укладає містичний договір з джином, але замість звичних казкових сюжетів перед читачем розгортається історія про вибір, національну ідентичність і біль через втрачену Батьківщину.
Едем зазнав невдач у всьому: кар’єра не склалася, смертельна хвороба не залишає шансів, а головне кохання залишилося в минулому. Та коли йому здається, що життя добігає кінця, з’являється джин і пропонує угоду — душа Едема в обмін на можливість прожити чужі життя.
Від телестудії з відблисками софітів до темних коридорів влади. Від залів, де збираються мільярдери, до понурих стін дитячого притулку. Жага до багатства, влади, слави та любові закрутиться навколо однієї угоди, що змінить усе.
Це філософський роздум про плинність часу, його цінність і те, що навіть найбільший невдаха одного дня може змінити світ.
«Дім солі» Світлани Тараторіної
Фото: видавництво Vivat
Це альтернативна історія Криму в жанрі фентезі, де містика переплітається з реальністю. Головний герой — представник чарівного народу Криму — змушений боротися за право на існування у світі, де минуле тягне за собою криваві сліди.
Невідома катастрофа перетворила колись квітучий материк Кіммерик на спопелілу пустку. Врятовані жителі стали засоленими, а над світом, що повільно згасає, спостерігають Старші Брати зі станції «Мати Вітрів».
Талавір вирушає на Дешту, щоб розслідувати загадкове вбивство та знайти Золоту Колиску — таємничу зброю, створену вченим Мамаєм, — проте кожен крок змушує його ставити під сумнів правду, владу й саму можливість повернення. Древні боги, скривавлені руки та солоні гранули розповідатимуть історію світу, що канув у пітьму.
Ця фантастична історія переплітає вигаданий світ із багатовіковою культурою Криму. Авторка, що є уродженкою півострова, присвятила свої твори його історії та спадщині.
«Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму» Наталі Гуменюк
Фото: «Видавництво Старого Лева»
Збірка репортажів Наталі Гуменюк — це живі історії людей, чиє життя розділилося на «до» і «після» 2014 року. Протягом п’яти років авторка подорожувала Кримом, щоб почути й передати голоси тих, хто залишився на окупованому півострові, та тих, хто був змушений виїхати.
Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й активісти, правозахисники та військові — кожен з них має свою правду, свій біль і свої страхи. Хтось більше не може мовчати, а хтось просто втомився боятися.
«Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху» Гульнари Абдулаєвої
Фото: видавництво «Віхола»
Крим має унікальні історію та культуру, які століттями намагалися знищити й переписати. Історикиня Гульнара Абдулаєва пропонує коротку, але всебічну оповідь про минуле півострова.
Читач дізнається, як Чорне озеро стало Чорним морем, яким був зв’язок між козаками та кримськими татарами, хто такі караїми й кримчаки та як Кримське ханство припинило своє існування. Окремо авторка аналізує методи, до яких вдавалася росія, щоб переписати кримську історію, — від примусових голодоморів і депортацій до культурного знищення.
Ця книжка відкриває маловідомі сторінки Криму та розвінчує міфи, що насаджувалися навколо нього десятиліттями.
«Люди “сірої зони”: Свідки російської анексії Криму 2014 року» Анни Андрієвської та Олени Халімон
Фото: Український інститут національної памʼяті
Ця книга руйнує міфи про «безкровну» анексію Криму та «добровільний вибір» півострова. Анна Андрієвська та Олена Халімон зібрали понад пів сотні свідчень тих, хто бачив, як свобода поступово зникала, а на її місце приходили страх і репресії.
Жертви окупації — активісти, які не мали владних повноважень, але виступили проти російської армії, — розповідають про життя в «сірій зоні» — реальності, де не діють закони цивілізованого світу.
Книга стала документальною хронікою спротиву та боротьби за право залишатися собою навіть під тиском окупаційного режиму.
«Ашик Омер» Анастасії Левкової
Фото: видавництво «Портал»
Колись у Кримському ханстві жив хлопчик на ім’я Омер, який через свою неуважність не отримував належної уваги від наставника, а його однолітки сміялися з мрійливої вдачі хлопчика. Однак усе змінюється, коли після палкої молитви перед ним з’являється саз — музичний інструмент, що стане його другом. Це надихнуло Омера на вірші, з яких народжуються пісні, і так почався його шлях до славетного звання ашика — кримськотатарського народного співця.
Ця чудово ілюстрована книжка є чудовим початком знайомства дітей з культурою кримських татар і пропонує незабутню подорож у світ музики, поезії та народної традиції.
«Дике літо в Криму» Зірки Мензатюк
Фото: видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»
Це пригодницька повість для підлітків, що відкриває справжній Крим — дикий, незвіданий і красивий. Герої книги досліджують печери, морські узбережжя та занурюються в історію півострова.
Школярка Наталочка разом з друзями проводить літо на кримському узбережжі. Тут вона знайомиться з кримськими татарами і дізнається про срібний пояс, схований у 1944 році під час депортації. Діти вирушають на пошуки, але незабаром з’ясовують, що не вони єдині хочуть знайти коштовну реліквію.
«Крим Керіма» Наталії Смирнової
Фото: видавництво «Портал»
Зворушлива книга для дітей та підлітків розповідає про депортацію кримських татар. Через історію хлопчика Керіма читачі пізнають одну з найболючіших сторінок історії півострова та його народу.
Одного дня безтурботне дитинство Керіма закінчується — все змінює Друга світова війна. За лічені дні цілий народ стає винним лише через своє походження. Депортація кримських татар перетворюється на жорстоке випробування: рідна земля залишається позаду, а попереду — тижні в товарних поїздах, втрати, сувора реальність і тяжка праця.
Ця книга не просто оповідає про втрачений Крим — вона допомагає зрозуміти складні моменти історії. Зокрема, авторка співпрацювала з істориками, щоб точно передати події ХХ століття. Для дорослих у тексті є спеціальні підказки, які допомагають говорити про тяжкі теми та пояснювати психологічні аспекти, а за QR-кодом читачі знайдуть коментарі та запитання, які допоможуть дитині глибше зрозуміти прочитане.
Телеканал «Суспільне Культура» у ніч з 2 на 3 березня транслюватиме церемонію нагородження премії «Оскар», яка відбудеться у театрі «Долбі» в Лос-Анджелесі.
Про це повідомили в «Суспільне Культура».
Для українських глядачів транслюватимуть:
- о 00:00 — передшоу «Оскар 2025: український погляд»;
- о 1:30 — «Оскар 2025». Червона доріжка;
- о 2:00 — «Оскар 2025». Церемонія нагородження.
Телеканал утретє отримав право на показ трансляції премії «Оскар» в Україні. «Суспільне Культура» зможе транслювати наступні чотири події, включно з ювілейною 100-ю церемонією.
За премію «Оскар» у категорії «Найкращий документальний фільм» змагатиметься й стрічка про війну в Україні «Порцелянова війна». Режисерами картини стали українець Слава Леонтьєв та американець Брендан Белломо.
Нагадаємо, що вийшов трейлер «Стрічки часу», що змагатиметься за головну відзнаку Берлінале (ВІДЕО).
Фото: The Gold Knight
Культура
На Берлінському міжнародному кінофестивалі уперше показали український документальний фільм «Стрічка часу». На пресконференції команда фільму розгорнула український прапор з підписами військових.
Про це пише NV.
Прем’єра «Стрічки часу»
На 75-му фестивалі Берлінале показали документальний фільм «Стрічка часу», який бере участь у програмі конкурсу. У фільмі розкривають тему роботи шкіл на деокупованих територіях України поблизу бойових дій. Документальну стрічку номінували на основну нагороду фестивалю — «Золотого ведмедя», а також на відзнаку Documentary Award.
Читайте також: Українці у понад 500 містах по всьому світу проведуть акцію Stand with Ukraine
До пресконференції перед основним показом долучилися Ольга Бригинець, Борис Ховряк, продюсерка Ольга Бергман, Наталія Лібет та оператор Олександр Рощин. Під час фотозйомки команда фільму розгорнула синьо-жовтий прапор з підписами військових-побратимів Бориса Ховрюка, який після прем’єри повернеться до них. Під час участі у зйомках фільму Борис працював вчителем, а потім мобілізувався у Сухопутні війська ЗСУ.
Про фільм
«Стрічка часу» — документальний фільм сценаристки та режисерки Катерини Горностай. Тут висвітлили тему українських шкіл, які вистояли в умовах війни, де щоденне життя вчителів та учнів переплітається з постійною небезпекою.
Нагадуємо, що The Guardian створив опитувальник для українців щодо війни та мирних переговорів.
Фото обкладинки: Євгенія Гапон
На сайті Кабінету міністрів України 17 лютого 2025 року створили петицію про блокування пісень російською мовою на Apple Music, Spotify та інших стримінгових платформах. Наразі вона зібрала понад 27 тисяч підписів українців із 25 тисяч необхідних.
Інформація про петицію доступна на сайті Кабінету міністрів.
«В умовах агресії Росії проти України, захист інформаційного простору та національної безпеки є критично важливими. Російськомовна музика може нести в собі ідеї та послання, що шкодять українській ідентичності та формують негативне ставлення до нашої держави»‚ — написав автор петиції Леоненко Олександр.
Також у петиції вказують, що гроші, які отримують російські виконавці за прослуховування своїх пісень, йдуть до бюджету росії, зокрема й на фінансування війни.
Читайте також: В Україні запустили перший благодійний аукціон NFT-картин українських художників
Разом із тим зазначають, що пісні російською мовою, які виконують українські або європейські артисти можуть містити в собі елементи російської пропаганди або контекст, який суперечить цінностям незалежності України.
Одним із аргументів заборони є те, що це сприятиме розвитку української культури. Це також допоможе молоді формувати правильні цінності та зменшити негативний вплив. При цьому, як дописують у тексті петиції, вибір не буде обмеженим, тому що українці зможуть слухати музику різними мовами, що сприятиме культурному різноманіттю.
Нагадаємо, що «Азов» та Riot Division випустили благодійну колекцію худі (ФОТО).
Фото обкладинки: Freepik
