Суспільство
Замість Tinder – вечорниці. Як залицялися та фліртували наші предки? (ТЕСТ)
Ви колись замислювалися, як знайомилися та залицялися наші предки 100 років тому? Ані тобі інтернету, аніж служби доставки квітів, та й вимоги одне до одного – зовсім інші. Це абсолютно незнайомий більшості, але вкрай цікавий та важливий пласт нашої історії й культури. До Дня святого Валентина ШоТам в ігровій формі розповідає про кохання, флірт та сватання наших предків.
Почнемо з найлегшого: що таке вечорниці?
Вечорниці – це зібрання молоді, хлопців та дівчат, де, як правило, ніколи не було дорослих.
Де зазвичай збиралася молодь під час вечорниць?
Коли збиратися на вулиці було вже надто холодно, молодь збиралася в хаті. Власне, саме тому вечорниці починалися восени. Як правило, житло належало вдові чи самотній жінці. «Оренду» за приміщення сплачували дівчата: харчами або роботою.
Для чого молодь ходила на вечорниці?
На вечорниці дівчата приносили із собою роботу – пряли, вишивали, плели. А між працею – танцювали, співали та жартували. Утім це не голова соціальна функція вечорниць. Туди приходили, аби познайомитися з представниками іншої статі та, як варіант, підшукати партнера(-ку) для шлюбу. Такий собі Tinder минулого. Крім звичайних загравань молодь практикувала й спільну ночівлю на вечорницях. Однак ночівля – це не синонім сексу. За спільним правилом, молодь могла хіба що цілуватися чи обійматися.
Чому вечорниці та подібні зібрання засуджували?
Вечорниці часом критикували й засуджували, оскільки вважали такі зібрання епіцентром розпусти. За даними, які відшукала дослідниця Ірина Ігнатенко, майже половина дівчат, які ходили на вечорниці, втрачали цноту до шлюбу. Особливо гостро молодь критикувало духовенство, а порушників навіть грозилися відлучити від церкви. То чи завжди вечорниці порушували якісь «етичні норми» тогочасного суспільства? Ні. На противагу осуду церкви є чимало спогадів, в яких вказано, що нічого «аморального» на цих вечорах не відбувалося.
А що таке «притула»?
Притула (або ж «гра в притулу») – це обійми, поцілунки та особлива техніка сексу, яка не передбачала позбавлення дівчини цноти. Пара імітувала статевий акт, адже погоджувалася, що повноцінний секс можливий лише після шлюбу. Однак через вже згаданий брак сексуальної освіти інколи дівчата все ж вагітніли. Вважалося, що в притулу варто «грати» лише з людиною, у якій ти вже точно впевнений(-а) та з якою заплановано весілля.
Як називали дівчину, яка народила позашлюбну дитину?
Дівчину, яка народила дитину поза шлюбом, називали «покритка». Термін пов’язаний з обрядом покривання голови хусткою. Після цього покритка не могла одягатися як незаміжня чи брати участь у вечорницях.
Що дозволялося робити молоді в громадських місцях?
Так, максимум, який могли собі публічно дозволити хлопець із дівчиною до шлюбу, – це привітання. За обійми ці поцілунки їх могли засудити. Натомість під час зібрань без «зайвих» очей (скажімо, на вечорницях), хлопці дозволяли собі значно більше. Вони могли залицятися жартами, натяками чи навіть фізичними контактами
Якого хлопця наші предки вважали ідеальною парою для дівчини?
Напевно, чесність та розум також відігравали чималу роль, але ключовим «показником» для юнаків була працьовитість, а отже – і заможність. Наші предки навіть намагалися перевірити її! Наприклад, під час оглядин представники нареченої приходили до жениха, аби оцінити його статки. Однак родина хлопця могли схитрувати: позичити худобу у сусідів, розвісити всюди ярма та збрую. Словом, робили все, аби показати: худоба у нас є, а працю він любить.
А якою мала бути «ідеальна» для шлюбу дівчина?
Батьки хлопця насамперед оцінювали статки майбутньої нареченою. Чим більше грошей – тим вищі шанси на заміжжя. Інколи заможність ставала вирішальним фактором. Крім того, представники нареченого мали дізнатися, наскільки дівчина хазяйновита та вправна господиня. Для цього з питаннями навідувалися до сусідів та знайомих. Ще один важливий момент – здоров’я, адже фізична праця вимагала чималої кількості сил та витривалості. Та якщо ви обрали варіант з «незайманою» – ви також були близькі до істини. Дівчата, які втратили цноту до шлюбу, мали вкрай мало шансів на подружнє життя.
Що хлопці найчастіше дарували дівчатам?
Найпопулярнішими подарунками в часи наших предків були хустки або намисто.
А що дарували хлопцям?
Дівчата могли подарувати парубкам вишиту річ, а на Великдень – писанку. Утім як з чоловічими, так і з жіночими подарунками, це лише найбільш поширені та доступні варіанти. Дарувати могли й будь-що інше.
З якого віку в українському суспільстві укладали шлюби?
За словами кандидатки історичних наук Ірини Ігнатенко, шлюби, як правило, укладали з періоду настання статевої зрілості. Для дівчат маркером був початок менструації, яка засвідчувала готовність до шлюбу та народження дітей. Орієнтовно, це 15-16 років. «Дедлайн» – 18-річчя. У такому ж віці до шлюбу вступали й хлопці.
Поділіться своїми результатами:
Ідеальний подарунок для парубка – вишиванка, найкращий подарунок для ШоТам – ваш донат.
- Консультування;
- Короткотермінове проживання;
- Денний догляд дітей з інвалідністю;
- Представництво інтересів;
- Соціальну адаптацію;
- Кризове екстрене втручання;
- Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
- Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування.
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
- «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина
- «Для стосунків потрібні двоє» Володимира Станчишина
- «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа
- «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера
Суспільство
- вул. Академіка Гнатюка, 20;
- вул. Під Дубом, 2-А
- вул. С. Бандери, 15;
- вул. С. Бандери, 24;
- вул. С. Бандери, 32;
- вул. Ф. Ліста, 1;
- пл. Є. Маланюка – вул.М. Скорика, 17;
- вул. Стрийська, 38;
- пл. Є. Петрушевича, 3;
- просп. Т. Шевченка, 2;
- просп. Т. Шевченка, 15;
- вул. І. Виговського, 34;
- вул. Т. Шевченка, 25
- вул. Жасминова, 5-Б
- вул. К. Левицького, 67;
- вул. Пекарська, 7;
- вул.І .Мечникова, 8;
- вул. Зелена, 281-А
- вул. Луганська, 18;
- вул. В.Навроцького, 23:
- вул.Стрийська, 45-А;
- просп. Червоної Калини, 2-А;
- просп. Червоної Калини, 36;
- просп. Червоної Калини, 66;
- вул. Володимира Великого, 10;
- вул. С.Єфремова, 37
- вул. Генерала Чупринки, 85;
- вул. Київська, 10;
- вул. Наукова, 2-Б;
- вул.Т. Масарика, 2;
- вул. Ю. Федьковича, 6;
- вул. В. Липинського, 11;
- просп. В. Чорновола, 95;
- просп. В. Чорновола – вул. Торф’яна.
- вул. Миколайчука, 9;
- вул. П.Орлика, 4;
- вул. Реміснича, 16-Г;
- вул. Б.Хмельницького, 271;
- вул. Т. Шевченка, 120
- смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 74.
