Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Замість NLAW і Bayraktar. Яка українська техніка та зброя нищить російських окупантів? (ТЕСТ)

Опубліковано

Українські захисники та захисниці вже майже два місяці нищать російських окупантів. Серед найбільших страхів росіян – Javelin, NLAW та Bayraktar. Утім зброя українського виробництва завдає ворогу не менших втрат.

У новому тесті ШоТам розповідає лише про частину військової техніки, створеної українськими компаніями та прийнятої на озброєння ЗСУ. Це ПТРК, безпілотники, танки та броньовики, які вже неодноразово підтвердили свою ефективність на полі бою.

Почнемо з найлегшого. Як звати цього красеня?

Правильно! Неправильно!

Так-так, це той самий ракетний комплекс «Нептун», який відправив на дно Чорного моря флагман російського флоту – крейсер «Москва». На фото – пускова установка комплексу. Що ж таке «Нептун» простими словами? Це комплекс крилатих ракет, призначений для ураження бойових кораблів, зокрема, крейсерів, есмінців, фрегатів та корветів. «Нептун» не боїться поганої погоди, йому байдуже на час доби та пору року. Розробник – київське конструкторське бюро «Луч». Значну роль у розробці відіграв легендарний український конструктор Олег Коростельов.

Росіяни панічно бояться шведсько-британського NLAW, але доволі часто їхні танки наздоганяє саме цей український протитанковий ракетний комплекс. Це..

Правильно! Неправильно!

Правильна відповідь – Стугна. Це ще одна успішна розробка конструкторського бюро «Луч», призначена для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Оператор може керувати комплексом дистанційно – з безпечного місця, слідкуючи за всім з монітору. Думаєте, «Стугна» лупить лише танки та БТР окупантів? Воїни 95-ї бригади змогли знищити цим ПТРК два бойові гелікоптери Ка-52 (вони ж – «Алігатори»).

На фото – український безпілотник, який вже безліч разів допомагав нашим артилеристам нищити ворожі позиції. Знаєте назву?

Правильно! Неправильно!

Це «Лелека-100» – український розвідувальний безпілотник, створений українською компанією DeViRo. На озброєнні ЗСУ він з’явився не так давно (з травня 2021-го), але вже встиг взяти активну участь у знищенні російських складів та десятків одиниць техніки. Зокрема, саме завдяки «Лелеці» підрозділ легендарного Да Вінчі (Дмитра Коцюбайла) знищив великий склад боєприпасів російської армії під Кривим Рогом.

Із «Лелекою» розібралися, а що це за «пташка»?

Правильно! Неправильно!

Саме так, це українська «Фурія» – безпілотник, створений українським підприємством «Атлон Авіа». Завдяки цьому БПЛА українські захисники ще з 2014 року успішно проводять розвідку позицій противника та коригують вогонь артилерії. Утім офіційно на озброєння ЗСУ «Фурію» прийняли в квітні 2020 року. За неофіційною інформацією, назву для цього безпілотника вигадали українські воїни, які вперше застосували «Фурію» в умовах бойових дій. Відомо, що першими цей БПЛА «затестили» бійці батальйону «Донбас».

Ще один страх російських окупантів. Це реактивна систем залпового вогню…

Правильно! Неправильно!

Це РСЗВ, створена фахівцями Харківського конструкторського бюро в 2015 році. Уперше про прийняття її на озброєння ЗСУ повідомили в 2019 році. «Верба» була розроблена на базі радянського «Граду», утім пускова установка української системи отримала низку вдосконалень. Зокрема, покращені системи навігації, зв’язку, вирівнювання та стабілізації платформи. А ще – суттєве зменшення часу на перезарядку. Замість щонайменше години для «Градів» українській РСЗВ достатньо 10-15 хвилин. «Вербу» активно використовують у російсько-українській війні. А головне – результативно.

А цей броньовик створювали для підрозділів Національної гвардії України. Однак згодом він поповнив й автопарк 28-ї ОМБр. Цей броньований автомобіль називається…

Правильно! Неправильно!

Так, це «Новатор» від підприємства «Українська бронетехніка». Його розробили в інтересах та для підрозділів НГУ. «Новатор» має модернізовану підвіску для використання в бойових умовах, а також протимінний захист, здатний витримати підрив кількох гранат. Броньовик з легкістю без підготовки подолає водні перешкоди глибиною до 1,4 м та підйоми до 60%. На шосе «Новатор» можна розігнати приблизно до 170 км/год.

Впізнаєте танк на фото?

Правильно! Неправильно!

На фото – український «Булат» – результат модернізації радянського танка Т-64Б.У чому полягає модернізація? Усе просто: в покращенні захисту, рухомості та вогневої міці техніки. Виробник – Харківський завод імені В.О. Малишева. Єдиний користувач – Збройні сили України.

Протитанкова «Стугна» змогла щонайменше двічі «приземлити» гелікоптери росіян. Утім це не поодинокий випадок. На фото – вітчизняний ПТРК, який «задав» цей тренд. І його назва…

Правильно! Неправильно!

Справді, це український «Корсар». І саме ним 1-го квітня воїни-десантники 95-ї бригади знищили черговий російський гелікоптер. ПТРК, як і «Стугну» з «Нептуном», розробив легендарний конструктор КБ «Луч» Олег Коростельов. «Корсар» вміє вражати цілі на відстані щонайменше до 2500 метрів та без проблем справляється з ворожими танками й бронетранспортерами.

А як щодо цього броньовика, прийнятого на озброєння ще в 2017 році?

Правильно! Неправильно!

Це броньований автомобіль «Козак-2», що має захист 5-го класу та був розроблений у 2015 році. У 2017 році броньовик передали на озброєння ЗСУ. Розробник – науково-виробниче об'єднання «Практика». Машина на 70% виготовлена з компонентів і комплектуючих вітчизняного виробництва, які поставляє десяток українських підприємств.

На фото – бронетранспортер, який витісняє радянські БТР з автопарку української армії. Перше бойове хрещення цієї машини відбулося ще в червні 2014-го року поблизу Слов’янська. Це…

Правильно! Неправильно!

Бронетранспортер БТР-4 «Буцефал» – ще одна гордість Харківського заводу імені В.О. Малишева. Це суто українська розробка, що пройшла повний цикл від «чистого аркуша» до постановки на озброєння. «Буцефал» призначений для транспортування бійців та вогневої підтримки під час бою. Демонстраційний прототип вперше представили в червні 2006 на виставці «Авіасвіт-ХХІ» в Києві.

А ось ще один ракетний комплекс українського виробництва, створений на базі радянської РСЗВ «Смерч». Його назва…

Правильно! Неправильно!

Так, це «Вільха», над розробкою якої працювали представники одразу 15 підприємств. Це високоточний 300-мм реактивний боєприпас з максимальною дальністю понад 100 км. Система призначена для ураження на дальніх відстанях броньованої, легкоброньованої та неброньованої техніки, живої сили, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку, об’єктів військово-промислової структури тощо. Сьогодні «Вільха» активно працює над знищенням російських окупантів.

Ця гвинтівка надійшла на озброєння ЗСУ в 2020 році. Може здаватися, що це допомога від європейських партнерів. Але це також українська розробка.

Правильно! Неправильно!

Так, це «Алігатор», якому під силу знищити навіть броньовану техніку! Виробник – українська компанія «ХАДО-холдинг», головне призначення – знищення укріплень та техніки супротивника. 14,5х114 – це надпотужний калібр, початкова швидкість кулі становить 980 м/с, ефективна дальність пострілу – до 2000 м, а максимальна дальність польоту кулі – до 7000 м. До речі, на відстані 1,5 км куля пробиває 10-мм броньову плиту.

Чи знаєш ти, яка українська техніка нищить російських окупантів?
Хех, здається, вам слід поцікавитися озброєнням та технікою, що створюють в Україні. Інакше як ви впізнаєте «Вербу», «Буцефала» та «Козака» під час параду на честь перемоги над російськими окупантами?
Непоганий результат! Схоже, ви слідкуєте за розробками українських компаній, але деякі знання ще варто «підтягнути». Адже лише так ви оціните всю красу новини про те, що ЗСУ збили черговий гелікоптер РФ за допомогою «Стугни».
Нічого собі! Ви працюєте в КБ «Луч»? Схоже, ви добряче розумієтесь на техніці, створеній українськими компаніями. Під час параду на честь нашої перемоги над російськими окупантами ви точно зможете пояснити, «що це за потужний броньовик». Так тримати!

Поділіться своїми результатами:

Ми залишаємося на місцях та боремося на інформаційному фронті. Підтримай нашу боротьбу донатом – допоможи нищити російську пропаганду.

Суспільство

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вийшла на українських платформах: де можна подивитися

Опубліковано

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вже доступна на українських онлайн-платформах. Кінострічку можна переглянути на таких платформах, як Megogo, Sweet TV та «Київстар ТБ». З 29 лютого вона також доступна в українському кінопрокаті.

Про це повідомляє видання village.

“Дюна” – це науково-фантастичний фільм, знятий за романом американського письменника Френка Герберта. У 2021 році вийшла перша із запланованих двох частин кіноадаптації режисера Дені Вільньова.

Читайте також: Яким буде меморіал Героїв України у Львові: результати всеукраїнського конкурсу

У фільмі розповідається про планету Арракіс (Дюна), де видобувають речовину «спайс», що здатна розкривати потенціал людства.

У другій частині «Дюни» головний герой, Пол Атрід, разом із плем’ям фременів мститься заколотникам, які вбили його родину.

У фільмі грають Тімоті Шаламе, Зендея, Остін Батлер, Флоренс Пʼю та інші.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер документального фільму “Тісто”.

Фото: скриншот із трейлеру

Читати далі

Суспільство

У Києві презентували унікальний проєкт та мультфільм «Книга-мандрівка. Міста»

Опубліковано

16 квітня, у кінотеатрі «Оскар» в ТРЦ «Гулівер» відбулась гала-презентація проєкту та мультфільму «Книга-мандрівка. Міста». Проєкт «Книга-мандрівка. Міста» — створено одночасно у двох форматах мультфільмів, що виходить на офіційному YouTube-каналі «Книга-мандрівка. Україна», та книг, які видані «Видавництвом Старого Лева».

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Проєкт розповідає про шість незламних міст України: Харків, Чернігів, Суми, Запоріжжя, Миколаїв та Київ.

Авторкою проєкту стала Ірина Тараненко. Авторами текстів до кожної подорожі містами стали письменники, журналісти та діячі культури відповідних міст у співавторстві з командою «Books&Cartoons». Так, автором книги про Харків став Сергій Жадан, Чернігів – Дмитро Кузьменко, Суми — авторства Ірени Карпи, Миколаїв — від Братів Капранових, та Запоріжжя, історію якого розповів Вадим Єрченко.

Читайте також: Сніг посеред квітня: у гори Буковини повернулася зима – фото

Прем’єри мультфільмів та офлайн-презентації книжок відбулись в цих містах ще в березні та протягом квітня 2024 року. 

«Книга-мандрівка. Міста» створено за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри» (UCBI). Партнери проєкту: Укрзалізниця, 1+1 media, Київстар ТБ, Novikova Agency, ТРЦ Gulliver, кіномережа «Оскар», ТМ «Моршинська», журнал VIVA.

Нагадаємо, актори з Франківського театру виступатимуть у Великій Британії.

Фото: Міністерства культури та інформаційної політики

Читати далі

Суспільство

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Опубліковано

Українським вченим вдалося зустріти рідкісних китів — південних плавунів та записати їхні звуки. Дослідження проводили за участі українського судна “Ноосфера” в протоці Джерлаш, де найчастіше реєструють зустрічі з південними плавунами.  

Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Окремо пошук тварин здійснювали з моторного човна, який пересувався неподалік і обстежував важкодоступні для великого судна бухти.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Завдяки цьому з судна вдалося записати звуки плавунів.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Для запису використовували спеціальну акустичну систему, що складається з:

  • акустичного рекордера, вмонтованого в обтічний корпус;
  • троса довжиною 180 м;
  • крила, яке тримає корпус з рекордером на фіксованій глибині;
  • хвостовика, що запобігає надмірній вібрації.

Читайте також: Продавчиня із деокупованої Іванівської громади проходить курси з домедичної допомоги (ВІДЕО)

Така конструкція дозволяє робити якісні записи під час руху судна попри акустичні шуми, які воно створює.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів — попередня оцінка деяких з них показала наявність звуків не лише плавунів, а також косаток і горбатих китів. 

Акустичні дослідження на “Вернадському” виконують з 2021 року. 

Зокрема, вчені записували різних морських ссавців з човнів, а також вели безперервні записи під час сезону розмноження тюленів Ведделла біля станції. 

Також вже другий рік поспіль досліджують антарктичних китів за допомогою методу пасивного акустичного моніторингу — декілька стаціонарних акустичних рекордерів встановили поблизу острова Анверc і вони працюють цілорічно.

Пасивний акустичний моніторинг дозволяє дізнатися про сезонність перебування тварин там, де неможливо організувати постійні спостереження за участю людей. 

Нагадаємо, Україна буде виробляти компоненти для малих ядерних систем.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Читати далі