Суспільство
Замість NLAW і Bayraktar. Яка українська техніка та зброя нищить російських окупантів? (ТЕСТ)
Українські захисники та захисниці вже майже два місяці нищать російських окупантів. Серед найбільших страхів росіян – Javelin, NLAW та Bayraktar. Утім зброя українського виробництва завдає ворогу не менших втрат.
У новому тесті ШоТам розповідає лише про частину військової техніки, створеної українськими компаніями та прийнятої на озброєння ЗСУ. Це ПТРК, безпілотники, танки та броньовики, які вже неодноразово підтвердили свою ефективність на полі бою.
Почнемо з найлегшого. Як звати цього красеня?
Так-так, це той самий ракетний комплекс «Нептун», який відправив на дно Чорного моря флагман російського флоту – крейсер «Москва». На фото – пускова установка комплексу. Що ж таке «Нептун» простими словами? Це комплекс крилатих ракет, призначений для ураження бойових кораблів, зокрема, крейсерів, есмінців, фрегатів та корветів. «Нептун» не боїться поганої погоди, йому байдуже на час доби та пору року. Розробник – київське конструкторське бюро «Луч». Значну роль у розробці відіграв легендарний український конструктор Олег Коростельов.
Росіяни панічно бояться шведсько-британського NLAW, але доволі часто їхні танки наздоганяє саме цей український протитанковий ракетний комплекс. Це..
Правильна відповідь – Стугна. Це ще одна успішна розробка конструкторського бюро «Луч», призначена для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Оператор може керувати комплексом дистанційно – з безпечного місця, слідкуючи за всім з монітору. Думаєте, «Стугна» лупить лише танки та БТР окупантів? Воїни 95-ї бригади змогли знищити цим ПТРК два бойові гелікоптери Ка-52 (вони ж – «Алігатори»).
На фото – український безпілотник, який вже безліч разів допомагав нашим артилеристам нищити ворожі позиції. Знаєте назву?
Це «Лелека-100» – український розвідувальний безпілотник, створений українською компанією DeViRo. На озброєнні ЗСУ він з’явився не так давно (з травня 2021-го), але вже встиг взяти активну участь у знищенні російських складів та десятків одиниць техніки. Зокрема, саме завдяки «Лелеці» підрозділ легендарного Да Вінчі (Дмитра Коцюбайла) знищив великий склад боєприпасів російської армії під Кривим Рогом.
Із «Лелекою» розібралися, а що це за «пташка»?
Саме так, це українська «Фурія» – безпілотник, створений українським підприємством «Атлон Авіа». Завдяки цьому БПЛА українські захисники ще з 2014 року успішно проводять розвідку позицій противника та коригують вогонь артилерії. Утім офіційно на озброєння ЗСУ «Фурію» прийняли в квітні 2020 року. За неофіційною інформацією, назву для цього безпілотника вигадали українські воїни, які вперше застосували «Фурію» в умовах бойових дій. Відомо, що першими цей БПЛА «затестили» бійці батальйону «Донбас».
Ще один страх російських окупантів. Це реактивна систем залпового вогню…
Це РСЗВ, створена фахівцями Харківського конструкторського бюро в 2015 році. Уперше про прийняття її на озброєння ЗСУ повідомили в 2019 році. «Верба» була розроблена на базі радянського «Граду», утім пускова установка української системи отримала низку вдосконалень. Зокрема, покращені системи навігації, зв’язку, вирівнювання та стабілізації платформи. А ще – суттєве зменшення часу на перезарядку. Замість щонайменше години для «Градів» українській РСЗВ достатньо 10-15 хвилин. «Вербу» активно використовують у російсько-українській війні. А головне – результативно.
А цей броньовик створювали для підрозділів Національної гвардії України. Однак згодом він поповнив й автопарк 28-ї ОМБр. Цей броньований автомобіль називається…
Так, це «Новатор» від підприємства «Українська бронетехніка». Його розробили в інтересах та для підрозділів НГУ. «Новатор» має модернізовану підвіску для використання в бойових умовах, а також протимінний захист, здатний витримати підрив кількох гранат. Броньовик з легкістю без підготовки подолає водні перешкоди глибиною до 1,4 м та підйоми до 60%. На шосе «Новатор» можна розігнати приблизно до 170 км/год.
Впізнаєте танк на фото?
На фото – український «Булат» – результат модернізації радянського танка Т-64Б.У чому полягає модернізація? Усе просто: в покращенні захисту, рухомості та вогневої міці техніки. Виробник – Харківський завод імені В.О. Малишева. Єдиний користувач – Збройні сили України.
Протитанкова «Стугна» змогла щонайменше двічі «приземлити» гелікоптери росіян. Утім це не поодинокий випадок. На фото – вітчизняний ПТРК, який «задав» цей тренд. І його назва…
Справді, це український «Корсар». І саме ним 1-го квітня воїни-десантники 95-ї бригади знищили черговий російський гелікоптер. ПТРК, як і «Стугну» з «Нептуном», розробив легендарний конструктор КБ «Луч» Олег Коростельов. «Корсар» вміє вражати цілі на відстані щонайменше до 2500 метрів та без проблем справляється з ворожими танками й бронетранспортерами.
А як щодо цього броньовика, прийнятого на озброєння ще в 2017 році?
Це броньований автомобіль «Козак-2», що має захист 5-го класу та був розроблений у 2015 році. У 2017 році броньовик передали на озброєння ЗСУ. Розробник – науково-виробниче об'єднання «Практика». Машина на 70% виготовлена з компонентів і комплектуючих вітчизняного виробництва, які поставляє десяток українських підприємств.
На фото – бронетранспортер, який витісняє радянські БТР з автопарку української армії. Перше бойове хрещення цієї машини відбулося ще в червні 2014-го року поблизу Слов’янська. Це…
Бронетранспортер БТР-4 «Буцефал» – ще одна гордість Харківського заводу імені В.О. Малишева. Це суто українська розробка, що пройшла повний цикл від «чистого аркуша» до постановки на озброєння. «Буцефал» призначений для транспортування бійців та вогневої підтримки під час бою. Демонстраційний прототип вперше представили в червні 2006 на виставці «Авіасвіт-ХХІ» в Києві.
А ось ще один ракетний комплекс українського виробництва, створений на базі радянської РСЗВ «Смерч». Його назва…
Так, це «Вільха», над розробкою якої працювали представники одразу 15 підприємств. Це високоточний 300-мм реактивний боєприпас з максимальною дальністю понад 100 км. Система призначена для ураження на дальніх відстанях броньованої, легкоброньованої та неброньованої техніки, живої сили, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку, об’єктів військово-промислової структури тощо. Сьогодні «Вільха» активно працює над знищенням російських окупантів.
Ця гвинтівка надійшла на озброєння ЗСУ в 2020 році. Може здаватися, що це допомога від європейських партнерів. Але це також українська розробка.
Так, це «Алігатор», якому під силу знищити навіть броньовану техніку! Виробник – українська компанія «ХАДО-холдинг», головне призначення – знищення укріплень та техніки супротивника. 14,5х114 – це надпотужний калібр, початкова швидкість кулі становить 980 м/с, ефективна дальність пострілу – до 2000 м, а максимальна дальність польоту кулі – до 7000 м. До речі, на відстані 1,5 км куля пробиває 10-мм броньову плиту.
Поділіться своїми результатами:
Ми залишаємося на місцях та боремося на інформаційному фронті. Підтримай нашу боротьбу донатом – допоможи нищити російську пропаганду.
У столичних парках, скверах і на центральних вулицях встановлюють рамки-розпилювачі води для охолодження в літню спеку. Загалом їх встановлять на 31 локації міста.
Про це повідомили в КМДА.
Виконувач обов’язків директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Сергій Сабуров розповів, що районні комунальні підприємства з утримання зелених насаджень щороку готуються до спеки й розширюють мережу таких рамок, щоб кияни та гості міста могли освіжитися просто під час прогулянки.
Вироби, виготовлені силами КП УЗН та «Київзеленбуд», створюють дрібний туман із водяних краплин, що ефективно знижує температуру повітря в зоні дії. Комунальне об’єднання закликає берегти обладнання та користуватися ним відповідально.
Читайте також: У Києві на Алеї захисників відкрили новий знак, присвячений Військово-морським силам (ФОТО)
Перелік локацій, де встановлять рамки-розпилювачі води:
- Голосіївський район: парк імені Максима Рильського;
- Дарницький район: парк «Позняки», сквер на вулиці Олександра Кошиця, Парк імені воїнів-інтернаціоналістів, сквер на вулиці Вишняківській, 12;
- Деснянський район: парк «Деснянський», парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича, парк «Фестивальний», парк «Молодіжний», сквер імені В’ячеслава Веремія;
- Дніпровський район: парк «Перемога», парк «Аврора», парк на вулиці Юрія Шумського, сквер «Кусум» у селищі ДВРЗ;
- Оболонський район: парк «Наталка»;
- Печерський район: бульвар Лесі Українки, парк Вічної Слави;
- Подільський район: Куренівський парк, сквер на площі Щекавицькій, сквер № 1 на Контрактовій площі;
- Святошинський район: парк «Совки», парк «Інтернаціональний», бульвар Академіка Вернадського;
- Солом’янський район: парк «Відрадний», парк імені Миколи Зерова, парк «Орлятко»;
- Шевченківський район: вулиця Хрещатик (бульварна частина), парк «Веселка», парк імені Тараса Шевченка, сквер біля цирку, Пейзажна алея.
Нагадаємо, що під час сильного вітру у Львові перехожі втримували стенди з іменами військових (ВІДЕО).
Фото: сайт КМДА
Суспільство
Пес Топік усе життя прожив на прив’язі в селі на Дніпропетровщині. Його ланцюг був настільки закручений, що не діставав до будки, тож узимку він спав на голій землі, влітку — страждав під пекучим сонцем, а в міжсезоння — мокнув під зливами.
Господарі на це не зважали, і щойно з’явилася нагода — залишили песика, з яким прожили 10 років, новим власникам проданої хати. Однак цього разу Топіку з людьми пощастило: Аліна та її наречений Ваня під час першої ж зустрічі дали песику теплу підстилку, а коли зрозуміли, що по собаку ніхто не повернеться — звільнили його від ланцюга, почали привчати до життя на волі й повертати пухнастику віру в людей, людську турботу та ласку.
Аліна розповіла історію Топіка в TikTok, і це відео швидко набрало понад пів мільйона переглядів та дві тисячі коментарів.
«Щодня ми переконуємося, що вчинили правильно»
Аліна та Ваня в лютому 2025 року купили для батьків хату в селі, роблять там ремонт і знімають про це блог для TikTok та Instagram. Пара любить тварин і має маленького чихуахуа. Топік у їхньому житті з’явився випадково — як неочікуваний «бонус» до купленої сільської садиби. Таким самим «бонусом» став і кіт Вася. Аліна згадує:
«Приїхавши на перегляд, ми одразу побачили собаку. Він був агресивний, сидів на ланцюзі, кидався на нас. У принципі, це зрозуміло: ми чужі люди. Ми одразу запитали господиню, чи зможуть вони забрати песика. Оскільки в нас є вже свій чихуахуа, і ми боїмося, що вони не подружаться. На що власниця відповіла, що в неї тесть живе в селі, і вони взагалі без проблем заберуть собаку.
Потім у будинку побачили кота. Також попередили власницю — у чоловіка та в батька чоловіка алергія на шерсть. Жінка знову відповіла, що забере без проблем. 15 лютого вона забрала гроші, віддала ключі й абсолютно байдуже пішла повз тварин. Ми це сприйняли як досвід і почали знайомитися з Топіком і Васею».
Вася і Топік. Фото з архіву Аліни
Топік жив у жахливих умовах: короткий перекручений ланцюг, будка, яка мала б захищати від негоди, прогнила й не мала всередині ніякого настилу. І пса, і Васю попередні господарі годували кашею на воді, тварини були худі. Як виглядав Топік, Аліна показувала у відео в TikTok:
Перше, що Аліна та її наречений зробили, — спробували створити Топіку комфорт, щоби песик став більш лояльним до нових господарів і їхнього маленького чихуахуа. Адаптація до життя без обмежень минала в Топіка поступово і з труднощами.
«Топік міг “цапнути” за кросівок, гарчав, був злий, рив ями. Не дозволяв, щоби біля нього присідали поруч. Не можна було навіть нахилитися підмести, він одразу біг та гарчав. Але це прекрасний пес. Він стає все добрішим, спокійнішим. Щодня ми переконуємося в тому, що вчинили правильно, звільнивши його», — розповідає Аліна.
Фото з архіву Аліни
Собаку від прив’язі нові господарі звільнили, щойно купили будинок, але нашийник із частиною ланцюга одразу зняти не вдалося. Це відклали, щоб дати собаці час звикнути до нової родини і зрозуміти, що йому ніхто не хоче нашкодити. Згодом і цей етап вдалося пройти — з Топіка зняли залишки ланцюга, від якого не міг звільнитися роками.
З Топіка знімають частину ланцюга. Фото з архіву Аліни
«Любов породжує любов»
Топік приглядався до нових господарів чотири місяці, поки вперше полащився і дозволив себе погладити. Він поволі ставав менш агресивним, навіть довірився і дав вивести кліщів і бліх. Харчування і Топіка, і Васі покращилося. Аліна жартує, що тварини зараз і не дивляться в бік каші: розбалувалися.
«Топік живе своє найкраще життя. Став охоронцем нашого двору. Проводить тата на роботу: виводить його за хвіртку й повертається назад. Це їхній щоденний ритуал. Собака розуміє, де чужі, а де — свої. Не робить шкоди, не кидається на інших людей, не втікає. Топік чудовий, і мені шкода, що свої 10 років він прожив на ланцюзі, і його так недооцінювали. Характери у песиків бувають різні, але в Топіка — супер», — тішиться Аліна.
Топік через 4 місяці без ланцюга. Фото з архіву Аліни
Дівчина розповідає, що нашийник для песика — досі тригерна тема. Він не дає його зняти, ба більше — не дозволяє навіть торкатися шиї. Але Аліна ділиться, що їхня родина терпляче над цим працює і планує до кінця літа звільнити Топіка від цього нагадування про десятиліття в неволі.
«Ми не уявляємо свого життя без Топіка. Ми його дуже любимо, це член нашої родини. Історія з ланцюгом закрита назавжди, ми його ніколи в житті туди не посадимо. З нашим меншим песиком вони не дружать, бо обоє вважають себе господарями території. Але в нас є задній і передній двір, тож ми їх просто розвели в різні кінці.
Коли приходять чужі, ми закриваємо Топіка між переднім і заднім двором. Там тінь, і ми ще обов’язково залишаємо водичку. Це буквально на 10–20 хвилин. Наприклад, люди прийшли перевірити газ чи світло й пішли, а ми — випустили Топіка. Жодного дня, відколи ми переїхали в будинок, він не був на прив’язі», — розповідає Аліна.
Дівчина каже, що своїми відео хотіла показати, як тварина навіть після багатьох років на ланцюзі може змінитися за кілька місяців на волі:
«Зараз багато власників залишають тваринок на ланцюгах. Я хочу, аби люди розуміли, — собаки дуже відчувають людей. Ніхто не хоче жити в неволі, а любов породжує любов. Кажуть, тварини не вміють усміхатися, але цей пес довів зворотне. Він усміхається, і ми біля нього».
На одному з навчальних полігонів після подолання смуги перешкод та обкатки важкою броньованою технікою 21-річний курсант Богдан вийшов до 18-річної дівчини з букетом троянд і каблучкою та освідчився їй у коханні.
Про це повідомили в 143-му об’єднаному навчально-тренувальному центрі «Поділля» Сил підтримки ЗСУ.
«Я хочу пройти з тобою не лише цю смугу, а й усе життя. Бо найміцніший бронежилет — це любов», — промовив Богдан серед вигуків і оплесків побратимів та інструкторів, на що Богдана відповіла «так». Дівчина стане військовою психологинею, а хлопець — пожежником.
Пара знайома вже сім років. Обоє — вихідці з Донеччини. Невдовзі вони присягатимуть на вірність Україні, після чого планують відсвяткувати весілля у колі батьків, родини та найближчих друзів.
Читайте також: Військовий освідчився коханій на сцені Кубка України з воркауту (ВІДЕО)
«Їхнє освідчення — це більше, ніж просто каблучка. Це обіцянка: бути поруч, боротися, виживати, тримати стрій. Разом. А після перемоги нові козаки й козачки зростатимуть у вільній країні з такими ж патріотично палкими серцями, як у їхніх батьків»‚ — написали у центрі «Поділля».
Нагадаємо, що оборонець Маріуполя та «Азовсталі» Михайло Діанов одружився.
Фото: фейсбук-сторінка центру «Поділля»