Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Залізний тил. На Закарпатті художники створюють «пташок» для окупантів та пічки для ЗСУ

Опубліковано

Кувати залізо, доки гаряче. Аби пронизувати гострим коліса ворога та огортати теплом своїх. Закарпатські художники хотіли піти в тероборону, але, пооббивавши пороги, вирішили повернутися в майстерню та робити те, що вміють найкраще, – творчо працювати із залізом. 

Закарпатські художники по металу, котрі до великої війни створювали скульптури та інші арт-об’єкти – Ян Потрогош, Андрій Стегура, Олег Путрашик та Анатолій Криванич – об’єдналися з друзями і створюють «пташки» та грубки для фронту в цеху-майстерні неподалік Ужгорода.

Про мистецтво нагадують твори та їхні деталі, яких чимало поміж куп та стосів металу. А зараз вмілі руки беруться до звичайних металопрофілів, труб, ланцюгів і сталевих пластин. Утім без творчості тут аж ніяк: хлопці модернізували технологію виготовлення пристосувань для проштрикування ворожих коліс та розробили власну модель пічки, зручної для фронту та наших людей на постраждалих територіях. Митець і майстер Ян Потрогош розповідає, як художники творять залізний тил.

У теробороні нас відклали «на потім»

Як це почалося, два дні ми ходили і питали, що треба для фронту, пішли записуватися в тероборону. Але, оскільки ми художники, нас «відклали на потім». А сидіти в спокої ми не могли. Переглядали багато новин, багато відео, і так в мережі натрапили на «пташки». Тобто, «їжачки», але нам вони більш схожі на пташок.

Ян Потрогош.

Це такі колючі засоби, які проштрикують колеса, і дієві для спеціалізованих військових авто, що мають підкачку коліс. Спитали в знайомих вояків, чи треба – авжеж треба! І взялися робити. Використали весь матеріал, що мали, вдосконалили технологію (вирішили робити не з арматури, а з профілю, це більш ергономічно й ефективно).

Тепер можемо робити більшу кількість щодня. Й долучилися наші друзі-художники – Володимир Колесников, Олексій Покотило, Костянтин Хивренко. Вони приїхали, щоби відправити дружин і дітей за кордон, і залишилися у нас. То ми тепер тут живемо й працюємо.

Тут – це в майстерні кілометрів за 30 від Ужгорода, яка діє з 2007-го року. На цій базі робили симпозіуми художників по металу, створювали арт-проєкти, витвори на замовлення. І саме тут, як виявилося, є певне обладнання. А головне, вдосталь небайдужих творчих голів та вмілих рук, щоб допомогти фронту.

«Пташки», «Намисто для рашиста» та пічки для військових

Чи багато зробили? На позавчора вже нарахували три тисячі «пташок», нового взірця. А до того на спеціальне прохання хлопців робили з арматури на ланцюгах, ми їх називаємо «намисто для рашиста». 

Після перших партій знайшлися люди, які вирішили підтримати коштами на матеріал. І ми вже почали думати про станки, що дозволять зробити більше… 

«Пташки» для російських окупантів.

А за пару днів виникла ідея робити грубки – раптово в березні міцно похолоднішало, і люди просили щось, чим зігрітися. Ми розробили пічку, яка, як думаємо, найзручніша. Така невеличка, наче похідна, наметова, і водночас ефективна. 

Пічка для українських захисників.

Відверто: взяли за основу піч відомого європейського бренду, яка стояла в майстерні. Нема сенсу витрачати час і вигадувати: ця модель ідеальна, працює більше ста років, і мета виправдовує. Використали найкращі технологічні ідеї, зменшили в масштабах, адаптували під нашу ціль. 

Вогонь і тепло – це те, що гуртує людей

Он дивіться: ця грубка важить 9 кілограмів 700 грамів плюс труби, а ніжки – це й ручки для транспортування. Подбали про зручний і гарний засув, ми ж художники. Розробили коліна з такими кутами для з’єднання, що повинні дозволити грубці працювати в різних місцях. Їх можна під’єднати так, щоб вивести в кватирку, просто вікно, отвір у бліндажі тощо. Тестували, в холоді кухоль води закипів за 7 хвилин. Влаштували так, аби потоки тепла закручувалися і було місце, де гріє найбільше. Ось воно – саме для кип’ятіння води, приготування їжі.

Ганс (Андрій Стегура) намалював і лого для грубок. Вогонь, який нагадує тризуб. Назвали «Шпор». Так на Закарпатті кажуть на поверхню печі, де готують їжу. Це знайоме слово краянам, а загалом коротке й енергійне. Передаємо через нього частку своєї енергії на фронт. Он як Ганс каже: вогонь і тепло – це надія, це те, що гуртує людей. Власне, ці пічки можна використовувати і в укриттях.

Готові робити хоч арбалети, аби було дієво

Зараз закінчуємо партію із 40 грубок, уже під замовлення в гарячі точки. Створюючи, ще вдосконалюємо технологію. Основу печі ми вирішили зробити з готового профілю, це швидко й практично. На деталі замовляємо лазерну порізку металу, а далі, звісно, працюємо вручну.

Підлаштували своє обладнання під ці задачі, й продовжуємо. Є креслення, готові ділитися. Зараз намагаємося систематизувати всю роботу та логістику. Он, бачите, поки вся наша бухгалтерія крейдою на стінках шафи. Дуже чекаємо зворотного зв’язку від військових – най скажуть, що найбільш дієве, а що необхідно вдосконалити.

Окрім пташок і грубок готові виготовляти різне! Наприклад, для постраждалих територій можна робити так звані «ракетні печі», котрі зручні для приготування їжі просто неба, що особливо на часі в умовах, коли знищене газо- та електропостачання. Там високий ККД, можна палити просто очеретом, соломою… 

Хочемо робити більше, багато і максимально корисне. Авжеж, найкраще – те, що літає та те, що стріляє! Думали вже і про плити для броні і навіть про арбалети. Аби було дієве!

Як допомогти художникам?

Хлопці відкриті до ідей, пропозицій і співпраці. Охоче поділяться напрацюваннями та навіть кресленнями. І, авжеж, завжди раді допомозі на матеріали для потрібних на фронті «пташок» і грубок.

Картка для допомоги на метал: 5168 7456 0927 8038 , переказуйте і позначайте: «на пташок»/«на грубки».

Контакт для всіх питань – за електронною поштою: natalya_voloshyn@ukr.net.

Тримаймо стрій! Героїчному українському фронту на підмозі тил, зокрема мистецько-залізний. Най ворогу буде гостро, а нашим – тепло!

Текст – Алла Хаятова, фото – Сергій Гудак

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі