Як заробити на табличці множення і закохати дітей у математику? Кейс «Освітнього простору» з Рівного, що працює за авторською методикою

Юлія Семенюк перетворила шкільне захоплення математикою на справу всього життя. Освітній простір підприємиці став унікальною платформою, яка за допомогою авторських методик перетворює навчання дітей на захоплюючий та цікавий процес.

Напередодні вторгнення засновниця простору ризикнула масштабувати бізнес: завдяки гранту від Платформи соціальних змін їй вдалося орендувати нове приміщення та закупити необхідне обладнання. Здавалося, повномасштабна війна зруйнує всі плани, проте команда «Освітнього простору Юлії Семенюк» знайшла сили не лише відновити роботу, а й реалізувати соціальну складову. Як саме – Юлія Семенюк розповіла в інтерв’ю ШоТам.

Юлія Семенюк

підприємиця, засновниця однойменного «Освітнього простору» у м. Рівне

Математика була моєю пристрастю ще зі школи

Моя любов до математики проявилася ще у шкільні роки, але глибше поринути у предмет вдалося не відразу. Коли в школі почали формувати математичний клас, мій тодішній класний керівник відмовив батьків від переходу, запевнивши, що я не впораюся з програмою. Але справжні мотиви вчителя я зрозуміла значно пізніше – коли сама почала викладати. Він просто не хотів зменшувати кількість відмінників у своєму класі. Залишившись там, мені довелося зіткнутися з цькуванням, психологічним насильством та фізичними погрозами від однокласників.

Наступного року до нас прийшла нова вчителька математики, і мої однолітки її не сприймали. Вона буквально потерпала від неповаги, тож я вирішила проявити солідарність, адже сама перебувала в схожій ситуації. Згодом у нас виникли дуже теплі взаємини. Оскільки інші однокласники ігнорували вчительку, вона приділяла мені найбільше уваги.

Згодом у викладачки закінчився контракт зі школою, але це не завадило їй допомагати мені з підготовкою до ДПА. Завдяки цьому я написала роботу на 12 балів і нарешті потрапила в математичний клас. Там було дуже комфортно, зовсім інша атмосфера, інше оточення, і саме там я познайомилася з майбутнім чоловіком.

Коли дійшло до вибору університету, я навіть не намагалася вступити на математику. Тоді ще не було ЗНО, система працювала дещо інакше, тож шансів потрапити на бюджет практично не було. Тому я обрала інший фах, можна сказати, проміняла математику на фізику, але гештальт залишився незакритим. Я все ще мріяла про математику.

Почали бізнес з франчайзингу, а згодом створили власний напрям

За освітою я вчителька фізики та інформатики. Якийсь час викладала за фахом у коледжі, але постійно заміняла вчителів математики. Після декрету працювала в приватному закладі, де навчала бухгалтерів користуватись програмами для автоматизації обліку. Тоді дитині було два роки, а я все більше замислювалась про власну справу. 

Разом із чоловіком ми почали розглядати різні варіанти. Спершу захотіли запустити приватний садок, але бракувало коштів. Невдовзі  відкрили для себе бізнес-модель франчайзингу. Тому почали бізнес із франшизи  додаткових послуг в сфері освіти. У лютому 2018 року ми стали партнерами мережі дитячих центрів з ментальної арифметики Indigo Mental Club. 

Після пів року роботи я зрозуміла, що ментальна арифметика – дійсно цікава методика, яка відмінно розвиває когнітивні навички дітей, а також дає надійний фундамент для вивчення шкільної математики. Але все частіше  наші учні хотіли покращити знання зі шкільної математики, детально розібратися з рівняннями, дробами, планіметрією та опанувати значно складніші теми. Так у нас з’явився новий напрям – шкільна математика. Ми розширили аудиторію і набирали на навчання дітей 2-11  класів.

Донька надихнула розвивати техніку швидкого читання

Якщо математика як напрям роботи прийшла в моє життя після першої дитини, то народивши другу я вирішила займатись розвитком швидкого читання. Методики, яка допомагає опрацювати текст в кілька разів швидше, ніж при звичайному читанні. На той момент моїй дитині було п’ять років, і вона вже вміла читати. Так само я хотіла навчити й другу дитину, тож пішла на курси для тренерів зі швидкочитання. А згодом наважилася створити окрему платформу для дітей.

Коли ми створювали цей проєкт, то думали, що до нас прийдуть діти, які вже читають, але хочуть навчитись робити це швидше. Середня техніка читання в школах – 100 слів за хвилину, а ми сподівались, що діти збільшать її вдвічі чи навіть утричі. Натомість ми отримали дітей, які мали реальні проблеми з читанням. Вони погано запам’ятовували абетку, плутали літери, а потім довго читали складами і не могли скласти все це в суцільні слова. Були випадки, що діти вчились вже в другому класі, а читали лише п’ять слів за хвилину. 

Заглибившись у цю тему, я зрозуміла, що інструменти класичного швидкочитання не закривають реальні потреби дітей. Тому пішла на навчання з нейропсихологічного підходу для подолання труднощів в читанні, розібрала для себе цей підхід і втілила в наших курсах. Ми поєднали класичне швидкочитання з нейропсихологічним підходом та тренуваннями на платформі. Тому вважаємо нашу методику SmartRеаder дійсно авторською. Її результативність доведена нашими випускниками, до того ж ми маємо спеціалізоване навчання для вчителів і розробили власні підручники.

Завдяки навчанню ми нарешті наважилися на зміни

Десь у жовтні 2019 року я прочитала про Український фонд стартапів, який зокрема фінансував сферу освіти та ІТ. Тієї миті я зрозуміла, що поєднання освітнього продукту з ІТ-рішенням – це можливість для подальшого росту. Тож ризикнула, вклала заощадження в платформу і готувалася до гранту. Його вдалось отримати в квітні 2021 року. Далі – гранти від проєкту для жінок-підприємиць Visa She’s Next та міського Управління економіки. Завдяки цьому в нашому освітньому центрі з’явилася інтерактивна дошка та телевізор.

Наступним етапом нашого розвитку став грант від Платформи соціальних змін. Ми подались на акселераційну програму для підприємців, організовану компанією Smart People. Навчання було платним, але більшу частину витрат покрила Платформа.

Програма складалася з трьох етапів, упродовж яких ми з менторами пропрацьовували місію, візію, цінності, маркетингове просування, менеджмент, управління персоналом, оптимізацію виробництва, сервіс, соцмережі та масштабування проєкту. Саме завдяки цьому навчанню я вирішила, що час розширятися. На той момент ми мали лише 60 м² – кілька класів в офісному центрі. 

З часом нам вдалось знайти в Рівному майже втричі більше приміщення. Власне, саме завдяки навчанню від Платформи соціальних змін ми наважились щось змінювати і розвиватися. Спершу я навіть не розуміла, що в нас буде можливість позмагатися за грант. Ми просто виконували домашні завдання, презентували власні проєкти та описували, з якою метою використовували б теоретичне фінансування. А в кінцевому підсумку вдалось отримати кошти на реалізацію нових задумів. 

Через війну нам довелося починати все практично з нуля

Завдяки участі в програмі від Платформи соціальних змін я вперше подивилася в очі своєму страху. Адже одна справа – йти на ризик, коли все добре, спокійно і є певні прогнози. І зовсім інше – коли довкола всі говорять про можливий наступ.

Наприкінці січня ми якраз орендували нове приміщення. Там не було нічого – лише стяжка на підлозі. Ми завезли матеріали, розробили дизайн, почали мурувати стіни, закупили опалювальну техніку. І все це зупинила російська агресія.

Читайте також: «Усе соціальне – безкоштовне» – це міф. Як бізнес вирішує проблеми українців? Кейс безглютенової пекарні Inaksha

До вторгнення у нас було понад 300 учнів. А в березні, коли ми організували безкоштовні онлайн-заняття, долучилися лише 30. Паралельно потрібно було вирішувати купу інших проблем, знайти кошти, аби виплатити заробітну плату команді. І якраз тоді Платформа соціальних змін запустила прямі ефіри, аби морально підтримати українців. Це дійсно допомогло.

Навесні ми відновили ремонт і попри все рухались далі. Почали більше себе цінувати та впевненіше просити гроші за якісні послуги. До червня працювали безкоштовно, а потім відновили повноцінну роботу – набрали нових учнів та організували табір. А після переїзду в нове приміщення почали активно рекламуватись на всю Україну. Тому зараз у нас багато учнів навчаються онлайн. Також маємо представництва зі швидкочитання за франчайзингом в інших містах.

Перетворюємо математику на захоплюючий предмет

Ми з командою вважаємо, що у навчанні все вирішує ставлення викладача до дитини. У звичайних школах один клас – це до тридцяти учнів, а тому приділити достатньо уваги кожній дитині вчитель не може. Натомість у нашому освітньому центрі група – це до семи учнів, а заняття триває цілу годину.

Другий важливий момент – пояснення вчителя. У нас є внутрішня школа математики, де освітяни діляться своїми навичками та порадами. Математика дуже абстрактна, її складно уявити, тому потрібно вміти цікаво розповісти, наприклад, про квадрат двочлена. Адже уявити його неможливо. 

Важливим також є підхід до теоретичного матеріалу, який ми подаємо на основі опорних схем, де вся теоретична інформація логічно структурована. Це про якісну візуальну подачу. Ще один важливий момент – багаторазове повторення. Крім того, на уроках ми використовуємо інтерактиви через сторонні платформи. Усе це створює суцільну методику, яка урізноманітнює заняття та робить їх динамічними.

Усі погляди в команді мають бути зведені до спільного знаменника

На цьому етапі розвитку бізнесу найскладнішим для мене є систематизувати всі процеси. Ми прописуємо такі стандарти бізнесу, щоб мати можливість швидко адаптувати нових працівників в колективі. Це необхідно, аби бачення керівника збігалося з баченням всього колективу. Усі погляди в команді мають бути зведені до спільного знаменника, якщо говорити мовою математики.

Ще складним є питання масштабування – у яких форматах його робити, що буде доречним. Паралельно будуємо відділ продажів, і це процес, який також потребує чималих зусиль. Вважаю, що керівник має відповідати за всі ці процеси і дбати про сприятливу атмосферу в команді.

Бізнес – це завжди про прибутки

Соціальна складова «Освітнього простору Юлії Семенюк» проявляється в двох моментах. По-перше, вартість наших групових занять є досить доступною порівняно з іншими пропозиціями на ринку. А по-друге, ми надаємо безкоштовні місця для дітей, які постраждали внаслідок війни. Це малеча, яка втратила батьків, домівку, чия родина стала переселенцями або чиї батьки воюють у лавах ЗСУ. Кілька дітей вже скористалися цією можливістю, і ми раді підтримати їх та допомогти.

Взагалі підприємництво – це отримання фінансової винагороди за свою роботу. Навіть Волт Дісней казав, що йому потрібні гроші, щоб створювати екшн. Тому бізнес – це завжди про прибуток. А соціальним він стає, коли починає допомагати іншим. Наприклад, поділившись частиною цього прибутку, працевлаштувавши людей з інвалідністю тощо.  

Бізнес не може працювати виключно на соціальній складовій, коли всі послуги безкоштовні. Навіть благодійні фонди певний відсоток коштів можуть витрачати на операційні витрати, заробітну плату тощо. Тож ми маємо розуміти, що людина не може нормально жити і керувати підприємництвом без матеріальної винагороди. 

Часто підприємці кажуть, що їхній бізнес – не про гроші, мовляв, вони працюють не заради них. Але насправді гроші – це можливість розвивати свій продукт, створювати нові робочі місця, сплачувати податки і допомагати незахищеним верствам населення.

Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.