Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як заробити на табличці множення і закохати дітей у математику? Кейс «Освітнього простору» з Рівного, що працює за авторською методикою

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Юлія Семенюк перетворила шкільне захоплення математикою на справу всього життя. Освітній простір підприємиці став унікальною платформою, яка за допомогою авторських методик перетворює навчання дітей на захоплюючий та цікавий процес.

Напередодні вторгнення засновниця простору ризикнула масштабувати бізнес: завдяки гранту від Платформи соціальних змін їй вдалося орендувати нове приміщення та закупити необхідне обладнання. Здавалося, повномасштабна війна зруйнує всі плани, проте команда «Освітнього простору Юлії Семенюк» знайшла сили не лише відновити роботу, а й реалізувати соціальну складову. Як саме – Юлія Семенюк розповіла в інтерв’ю ШоТам.

Юлія Семенюк

підприємиця, засновниця однойменного «Освітнього простору» у м. Рівне

Математика була моєю пристрастю ще зі школи

Моя любов до математики проявилася ще у шкільні роки, але глибше поринути у предмет вдалося не відразу. Коли в школі почали формувати математичний клас, мій тодішній класний керівник відмовив батьків від переходу, запевнивши, що я не впораюся з програмою. Але справжні мотиви вчителя я зрозуміла значно пізніше – коли сама почала викладати. Він просто не хотів зменшувати кількість відмінників у своєму класі. Залишившись там, мені довелося зіткнутися з цькуванням, психологічним насильством та фізичними погрозами від однокласників.

Наступного року до нас прийшла нова вчителька математики, і мої однолітки її не сприймали. Вона буквально потерпала від неповаги, тож я вирішила проявити солідарність, адже сама перебувала в схожій ситуації. Згодом у нас виникли дуже теплі взаємини. Оскільки інші однокласники ігнорували вчительку, вона приділяла мені найбільше уваги.

Згодом у викладачки закінчився контракт зі школою, але це не завадило їй допомагати мені з підготовкою до ДПА. Завдяки цьому я написала роботу на 12 балів і нарешті потрапила в математичний клас. Там було дуже комфортно, зовсім інша атмосфера, інше оточення, і саме там я познайомилася з майбутнім чоловіком.

Юлія Семенюк

Коли дійшло до вибору університету, я навіть не намагалася вступити на математику. Тоді ще не було ЗНО, система працювала дещо інакше, тож шансів потрапити на бюджет практично не було. Тому я обрала інший фах, можна сказати, проміняла математику на фізику, але гештальт залишився незакритим. Я все ще мріяла про математику.

Почали бізнес з франчайзингу, а згодом створили власний напрям

За освітою я вчителька фізики та інформатики. Якийсь час викладала за фахом у коледжі, але постійно заміняла вчителів математики. Після декрету працювала в приватному закладі, де навчала бухгалтерів користуватись програмами для автоматизації обліку. Тоді дитині було два роки, а я все більше замислювалась про власну справу. 

Разом із чоловіком ми почали розглядати різні варіанти. Спершу захотіли запустити приватний садок, але бракувало коштів. Невдовзі  відкрили для себе бізнес-модель франчайзингу. Тому почали бізнес із франшизи  додаткових послуг в сфері освіти. У лютому 2018 року ми стали партнерами мережі дитячих центрів з ментальної арифметики Indigo Mental Club. 

Після пів року роботи я зрозуміла, що ментальна арифметика – дійсно цікава методика, яка відмінно розвиває когнітивні навички дітей, а також дає надійний фундамент для вивчення шкільної математики. Але все частіше  наші учні хотіли покращити знання зі шкільної математики, детально розібратися з рівняннями, дробами, планіметрією та опанувати значно складніші теми. Так у нас з’явився новий напрям – шкільна математика. Ми розширили аудиторію і набирали на навчання дітей 2-11  класів.

як заробити на математиці: викладачка освітнього центру юлії семенюк

Донька надихнула розвивати техніку швидкого читання

Якщо математика як напрям роботи прийшла в моє життя після першої дитини, то народивши другу я вирішила займатись розвитком швидкого читання. Методики, яка допомагає опрацювати текст в кілька разів швидше, ніж при звичайному читанні. На той момент моїй дитині було п’ять років, і вона вже вміла читати. Так само я хотіла навчити й другу дитину, тож пішла на курси для тренерів зі швидкочитання. А згодом наважилася створити окрему платформу для дітей.

Коли ми створювали цей проєкт, то думали, що до нас прийдуть діти, які вже читають, але хочуть навчитись робити це швидше. Середня техніка читання в школах – 100 слів за хвилину, а ми сподівались, що діти збільшать її вдвічі чи навіть утричі. Натомість ми отримали дітей, які мали реальні проблеми з читанням. Вони погано запам’ятовували абетку, плутали літери, а потім довго читали складами і не могли скласти все це в суцільні слова. Були випадки, що діти вчились вже в другому класі, а читали лише п’ять слів за хвилину. 

Заглибившись у цю тему, я зрозуміла, що інструменти класичного швидкочитання не закривають реальні потреби дітей. Тому пішла на навчання з нейропсихологічного підходу для подолання труднощів в читанні, розібрала для себе цей підхід і втілила в наших курсах. Ми поєднали класичне швидкочитання з нейропсихологічним підходом та тренуваннями на платформі. Тому вважаємо нашу методику SmartRеаder дійсно авторською. Її результативність доведена нашими випускниками, до того ж ми маємо спеціалізоване навчання для вчителів і розробили власні підручники.

Завдяки навчанню ми нарешті наважилися на зміни

Десь у жовтні 2019 року я прочитала про Український фонд стартапів, який зокрема фінансував сферу освіти та ІТ. Тієї миті я зрозуміла, що поєднання освітнього продукту з ІТ-рішенням – це можливість для подальшого росту. Тож ризикнула, вклала заощадження в платформу і готувалася до гранту. Його вдалось отримати в квітні 2021 року. Далі – гранти від проєкту для жінок-підприємиць Visa She’s Next та міського Управління економіки. Завдяки цьому в нашому освітньому центрі з’явилася інтерактивна дошка та телевізор.

Наступним етапом нашого розвитку став грант від Платформи соціальних змін. Ми подались на акселераційну програму для підприємців, організовану компанією Smart People. Навчання було платним, але більшу частину витрат покрила Платформа.

Програма складалася з трьох етапів, упродовж яких ми з менторами пропрацьовували місію, візію, цінності, маркетингове просування, менеджмент, управління персоналом, оптимізацію виробництва, сервіс, соцмережі та масштабування проєкту. Саме завдяки цьому навчанню я вирішила, що час розширятися. На той момент ми мали лише 60 м² – кілька класів в офісному центрі. 

команда Освітнього центру Юлії Семенюк
Команда Освітнього центру.

З часом нам вдалось знайти в Рівному майже втричі більше приміщення. Власне, саме завдяки навчанню від Платформи соціальних змін ми наважились щось змінювати і розвиватися. Спершу я навіть не розуміла, що в нас буде можливість позмагатися за грант. Ми просто виконували домашні завдання, презентували власні проєкти та описували, з якою метою використовували б теоретичне фінансування. А в кінцевому підсумку вдалось отримати кошти на реалізацію нових задумів. 

Через війну нам довелося починати все практично з нуля

Завдяки участі в програмі від Платформи соціальних змін я вперше подивилася в очі своєму страху. Адже одна справа – йти на ризик, коли все добре, спокійно і є певні прогнози. І зовсім інше – коли довкола всі говорять про можливий наступ.

Наприкінці січня ми якраз орендували нове приміщення. Там не було нічого – лише стяжка на підлозі. Ми завезли матеріали, розробили дизайн, почали мурувати стіни, закупили опалювальну техніку. І все це зупинила російська агресія.

Читайте також: «Усе соціальне – безкоштовне» – це міф. Як бізнес вирішує проблеми українців? Кейс безглютенової пекарні Inaksha

До вторгнення у нас було понад 300 учнів. А в березні, коли ми організували безкоштовні онлайн-заняття, долучилися лише 30. Паралельно потрібно було вирішувати купу інших проблем, знайти кошти, аби виплатити заробітну плату команді. І якраз тоді Платформа соціальних змін запустила прямі ефіри, аби морально підтримати українців. Це дійсно допомогло.

Навесні ми відновили ремонт і попри все рухались далі. Почали більше себе цінувати та впевненіше просити гроші за якісні послуги. До червня працювали безкоштовно, а потім відновили повноцінну роботу – набрали нових учнів та організували табір. А після переїзду в нове приміщення почали активно рекламуватись на всю Україну. Тому зараз у нас багато учнів навчаються онлайн. Також маємо представництва зі швидкочитання за франчайзингом в інших містах.

Перетворюємо математику на захоплюючий предмет

Ми з командою вважаємо, що у навчанні все вирішує ставлення викладача до дитини. У звичайних школах один клас – це до тридцяти учнів, а тому приділити достатньо уваги кожній дитині вчитель не може. Натомість у нашому освітньому центрі група – це до семи учнів, а заняття триває цілу годину.

Другий важливий момент – пояснення вчителя. У нас є внутрішня школа математики, де освітяни діляться своїми навичками та порадами. Математика дуже абстрактна, її складно уявити, тому потрібно вміти цікаво розповісти, наприклад, про квадрат двочлена. Адже уявити його неможливо. 

Важливим також є підхід до теоретичного матеріалу, який ми подаємо на основі опорних схем, де вся теоретична інформація логічно структурована. Це про якісну візуальну подачу. Ще один важливий момент – багаторазове повторення. Крім того, на уроках ми використовуємо інтерактиви через сторонні платформи. Усе це створює суцільну методику, яка урізноманітнює заняття та робить їх динамічними.

Усі погляди в команді мають бути зведені до спільного знаменника

На цьому етапі розвитку бізнесу найскладнішим для мене є систематизувати всі процеси. Ми прописуємо такі стандарти бізнесу, щоб мати можливість швидко адаптувати нових працівників в колективі. Це необхідно, аби бачення керівника збігалося з баченням всього колективу. Усі погляди в команді мають бути зведені до спільного знаменника, якщо говорити мовою математики.

Ще складним є питання масштабування – у яких форматах його робити, що буде доречним. Паралельно будуємо відділ продажів, і це процес, який також потребує чималих зусиль. Вважаю, що керівник має відповідати за всі ці процеси і дбати про сприятливу атмосферу в команді.

як заробити на математиці: вихованці центру Юлії Семенюк

Бізнес – це завжди про прибутки

Соціальна складова «Освітнього простору Юлії Семенюк» проявляється в двох моментах. По-перше, вартість наших групових занять є досить доступною порівняно з іншими пропозиціями на ринку. А по-друге, ми надаємо безкоштовні місця для дітей, які постраждали внаслідок війни. Це малеча, яка втратила батьків, домівку, чия родина стала переселенцями або чиї батьки воюють у лавах ЗСУ. Кілька дітей вже скористалися цією можливістю, і ми раді підтримати їх та допомогти.

Взагалі підприємництво – це отримання фінансової винагороди за свою роботу. Навіть Волт Дісней казав, що йому потрібні гроші, щоб створювати екшн. Тому бізнес – це завжди про прибуток. А соціальним він стає, коли починає допомагати іншим. Наприклад, поділившись частиною цього прибутку, працевлаштувавши людей з інвалідністю тощо.  

Бізнес не може працювати виключно на соціальній складовій, коли всі послуги безкоштовні. Навіть благодійні фонди певний відсоток коштів можуть витрачати на операційні витрати, заробітну плату тощо. Тож ми маємо розуміти, що людина не може нормально жити і керувати підприємництвом без матеріальної винагороди. 

Часто підприємці кажуть, що їхній бізнес – не про гроші, мовляв, вони працюють не заради них. Але насправді гроші – це можливість розвивати свій продукт, створювати нові робочі місця, сплачувати податки і допомагати незахищеним верствам населення.

Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.

Суспільство

Відбудова України: в Ірпені триває реконструкція дитячого садка

Опубліковано

В Ірпені триває реконструкція дитячого садка «Веснянка». До війни заклад відвідували 160 дітей. Нова будівля розрахована на 300 дітей. Навесні 2022 року освітній заклад було значно пошкоджено. Руйнувань зазнали опорні конструкції будівлі, інженерні мережі, дитячий майданчик. Один з корпусів не підлягав відновленню.

Про це повідомляє Київська ОВА.

“Реконструкція «Веснянки» розпочалася восени 2023 року з демонтажу зруйнованих елементів. Підрядник звів стіни 3-ого поверху. Встановлені вікна та двері, відновлені міжкімнатні перегородки. Облаштовано зовнішні інженерні мережі. Фахівці працюють над прокладанням електричних мереж, систем водопостачання, каналізації та встановленням пожежної сигналізації. Виконуються роботи з утеплення та оздоблення фасаду одного з корпусів”, – розповіли у Київській ОВА.

Читайте також: В Україні вдалося відновити понад 500 лікарень

Реконструкція передбачає будівництво нового корпусу замість зруйнованого, зведення спортивного та ігрових майданчиків з тіньовими навісами. Також в садочку буде побудовано протирадіаційне укриття та 15-метровий закритий басейн.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

У Дії з’явиться каталог про підприємства та бізнес: про що варто знати

Опубліковано

Відтепер на порталі Дія.Бізнес доступний Каталог інноваторів енергоефективності України. Каталог — це онлайн-інструмент, який містить інформацію про бізнеси та підприємства, які мають ідеї або готові рішення для свідомого й ефективного використання енергетичних запасів.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Вони також спрямовані на зелену трансформацію та впровадження змін у сфері використання енергоресурсів.

Наразі до Каталогу долучилося понад 50 компаній із 15 регіонів країни.

Серед них — інноваційні підприємства та організації, які працюють в енергетичному секторі України, а також:

Читайте також: У застосунку “Резерв +” зʼявиться електронний військовий квиток

  • дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
  • розробляють IT-рішення для енергоефективності;
  • працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
  • мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
  • знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
  • мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
  • розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
  • займаються енергоаудитом;
  • виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
  • навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото:

Читати далі

Суспільство

Безкоштовно допомагають ДСНС. Навіщо громаді добровільна пожежна команда — досвід волинян

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Навіть опівночі після сигнала в додатку вони виїжджають на місце, де трапилось якесь лихо. Адже в селах Рожищенської громади на Волині часто виникають пожежі через торфові родовища поряд, а також громадою проходить траса, і на ній часто стаються аварії. 

Аби надавати місцевим допомогу до приїзду спеціалістів, 12 чоловіків з різних сіл Рожищенської громади зібралися в добровільну пожежну команду. ШоТам розповідає, як та чому добровольці допомагають професійній ДСНС.

«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»

Віктор Лук’янчук є старостою 14 сіл Рожищенської громади, що на Волині. Чоловік каже, що ідея створити пожежну команду з місцевих в нього виникла кілька років тому, коли він ще був сільським головою рідного села Переспа. 

Понад два роки Віктор разом з колегами бере участь у добровільній пожежній команді, адже хоче, щоб люди з його села та громади почували себе в безпеці і знали, що звернутися по допомогу можна відразу до своїх.

Віктор Лук’янчук понад два роки є частиною команди добровільної пожежної охорони Рожищенської громади. Фото надав Віктор Лук’янчук 

«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.

35-річний Олег Бикирук є начальником добровільної пожежної команди. Високий кремезний чоловік, фермер і батько 3 дітей добровільно їхав з працівниками ДСНС гасити пожежі на місцевому торфовищі, адже розумів, що це потрібно для самих місцевих. 

Начальник добровільної пожежної команди Олег Бикирук. Фото: ШоТам

«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.

У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча

Спочатку виїжджали на виклики разом з місцевими пожежниками та самостійно вивчали інформацію про домедичну допомогу в інтернеті, а згодом почали відвідувати навчання від фахівців служб — вчились, як користуватися гідрантами, розмотувати пожежний кран і використовувати пожежну драбину.

Віктор Лук’янчук розповідає: великий внесок у навчання команди зробили польські партнери, які співпрацюють з обласною владою. Вони приїжджали до Луцька, де проводили для місцевої ДСНС навчання з домедичної допомоги та діях при хімічному ураженні. Також добровольці Рожищенської громади відвідали п’ятиденне навчання в Польщі. 

Рожищенські добровольці під час навчання. Фото надав Віктор Лук’янчук 

У цій країні добровільні пожежні команди були створені ще на початку минулого століття. Зараз у Польщі працюють понад 16 тисяч таких команд, а це понад 200 тисяч людей. В Україні ж наразі є понад тисяча добровільних підрозділів пожежної охорони.

Отримали форму та професійне обладнання безплатно

Завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» пожежники-добровольці тепер мають великий домкрат, яким можуть підняти авто до 40 тонн, та спеціальні ножиці, якими можна розрізати двері автівки та врятувати людей після аварії. З допомогою розтискача пожежна команда може відчинити залізні двері під час пожежі, а мотопомпа, яка плаває, допомагає перевезти воду чи викачати її з приміщення. 

Добровільна пожежна охорона отримує рації та інше обладнання від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надав Віктор Лук’янчук 

Навіть відсутність мобільного зв’язку чи інтернету не завадить команді працювати, адже тепер у них є 4 потужні рації вартістю по 1000 євро кожна, завдяки яким чоловіки завжди безперебійно можуть зв’язатися один з одним.

Деякі речі команда закупила власним коштом, наприклад, ще одну мотопомпу та 2 потужні генератори.

«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»

Брат одного з працівників місцевої ДСНС розробив спеціальний застосунок, який повідомляє про надзвичайні ситуації — пожежі чи аварії — на території громади. Сповіщення з локацією приходить кожному з учасників команди, і хто має можливість, той повідомляє в застосунку, що виїжджає на допомогу.

«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук. 

«Під час гасіння пожеж завжди треба робочі руки, які гаситимуть вогонь, розбиратимуть завали, подаватимуть приладдя. Час іде на секунди, тому оперативність місцевих пожежників-добровольців допомагає врятувати життя та речі людей», — каже очільник Луцького районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області Руслан Базека.

За кілька років роботи не зневірилися

Крім гасіння пожежі, команда допомагає жителям громади вирішувати побутові проблеми — прибрати дерево, яке впало через грозу та ускладнило рух на дорозі, обрізати дріт після грози тощо. «Нещодавно хлопці виїжджали опівночі після грози, аби прибрати обірваний кабель до того, як приїдуть ДСНС», — пригадує Віктор Лук’янчук.

2 місяці тому добровільна пожежна команда створила власну громадську організацію та підписала меморандум з місцевою владою та ДСНС. Служба має надати їм автомобіль, а влада — забезпечити запчастинами та пальним до нього.

Добровільна пожежна охорона Рожищенської громади у повному складі. Фото надав Віктор Лук’янчук 

 Команда планує збудувати власне приміщення та проводити на власній території заняття з дітьми, аби ділитися з ними досвідом. Також Віктор планує оформити страхування для хлопців, аби у випадку поранення була гарантія від держави. А ще члени добровільної пожежної команди часто чергують біля важливих об’єктів, аби у випадку обстрілів вчасно зреагувати на ситуацію.

«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.

Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук. 

Читати далі