Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Як мішок картоплі віддали». Чи дійсно Крим – подарунок Хрущова? Час зруйнувати російський міф (ТЕСТ)

Опубліковано

Досі вважаєте, що Крим – це «подарунок» від Хрущова? Що ж, приблизно те саме каже й кремлівський диктатор, запевняючи, що півострів «як мішок картоплі віддали». Та чи дійсно це так? І якою ціною поверталося життя в «подарований» Крим? У новому тесті від ШоТам коротко та аргументовано руйнуємо черговий міф російської пропаганди.

За версією російської пропаганди, у 1954 році Микита Хрущов подарував Крим Україні. Як це пояснюють кремлівські мрійники?

Правильно! Неправильно!

Російські пропагандисти переконують, що Хрущов «подарував» Крим Україні, перебувачи в стані алкогольного сп’яніння. Мовляв, випив зайвого й припустився помилки. Зрештою, зокрема й цим росіяни виправдовують окупацію українського півострова у 2014 році.

А пам’ятаєте, в якому році ми отримали «подарунок від Хрущова»?

Микита Хрущов у Криму.
Правильно! Неправильно!

Саме так, 19 лютого 1954 року Президія Верховної ради СРСР видала указ про передачу на той момент Кримської області до складу УРСР.

Якою ж була офіційна причина передачі півострова, вказана в цьому указі?

Правильно! Неправильно!

В офіційному указі Президії Верховної ради СРСР причинами передачі півострова назвали «спільність економіки, територіальну близькість та тісні культурні зв’язки між Кримською областю та УРСР». А ось про подарунок у цьому документів не було жодної згадки.

А тепер слід повернутися на десятиліття назад. 18 травня 1944 року. Що почалося в Криму цього дня?

Правильно! Неправильно!

У травні 1944 року за розпорядженням Сталіна всього за дві доби з півострова депортували майже 200 тисяч кримських татар, а з ними – вірмен, греків та болгар. Робили це в кращих традиціях імперської системи – до будинків «навідувалися» о четвертій ранку та давали господарям всього кілька хвилин на збори. Далі – дорога в нікуди. Натомість замість кримських татар півострів починають заселяти росіянами із глубинок.

Із якою проблемою зіштовхнулися росіяни, які перебралися до півострова після депортації кримських татар?

Правильно! Неправильно!

Росіяни, якими радянська влада намагалася «перезавантажити» півострів, зіткнулися з абсолютно нетиповим для «глубинок» кліматом. А отже – почалися проблеми із господарством. Це й не дивно: картопля тут не росте, капуста просто в’яне тощо. Тож верхівка СРСР «прогадала»: піднімати економіку післявоєнного Криму було просто нікому. А тому станом на 1953 рік економіка півострова скотилася до межі. Промовистий приклад: на весь Крим працювали всього три хлібних магазини. Ще раз акцентуємо увагу на даті – за рік до так званого подарунка від Хрущова.

Тож як радянська влада вирішила вийти з цієї ситуації?

Правильно! Неправильно!

Катастрофічна ситуація вимагала негайного рішення, і влада СРСР його знайшла – передати півострів Україні. Якось не дуже схоже на подарунок, зроблений напідпитку, правда?

Гаразд, але ж це все одно було бажанням Хрущова?

Правильно! Неправильно!

Росіяни збрехали і тут. Теза про «забаганку» Хрущова передати Крим Україні – неправдива. Перший секретар ЦК Комуністичної партії тоді просто не міг самостійно ухвалювати подібні рішення. І навіть той самий указ 19 лютого 1954 року підписав не Хрущов, а тодішній голова Президії ВР СРСР Климент Ворошилов. Саме він тоді формально був головою «країни рад». А отже, «рішення Хрущова» (як, власне, і «подарунок») – цілковита брехня.

Що ж було далі? Україна взялася за відновлення Криму. Прикладів розбудови півострова можна навести чимало. Але чи знаєте, який рекорд було встановлено у наступні роки?

Правильно! Неправильно!

У 1958 році уряд радянської України вирішує побудувати тролейбусну трасу «Сімферополь – Алушта – Ялта» протяжністю 96 кілометрів – найдовшу у світі. Втілити цей проєкт у життя вдалося всього за три роки. Перша черга лінії, Сімферополь – Алушта, довжиною 52 км, була побудована та здана в експлуатацію в рекордні терміни – за 11 місяців. Її будували фахівці більш ніж 80 підприємств із 10 міст України.

Яку проблему, із якою не змогли впоратися ані «світлі уми» російської імперії, ані «совєти», вирішила Україна?

Правильно! Неправильно!

Побороти дефіцит прісної води в Криму не вдалося ані Російській імперії, ані СРСР. А ось Україна – змогла, побудувавши Північнокримський канал. Тож у 1954 році Україна отримала аж ніяк не «подарунок». Та попри все змогла подарувати півострову друге життя та перетворити його на один із найкращих курортів.

«Як мішок картоплі віддали». Чи дійсно Крим – «подарунок» Хрущова? Час зруйнувати російський міф (ТЕСТ)
Що ж, здається, деякі відповіді були для вас дійсно несподіваними. Воно й не дивно, російська пропаганда добряче попрацювала, аби викорінити справжню історію та нав’язати нам міф про «подарунок». Поділіться цим тестом із друзями, можливо, це допоможе остаточно зруйнувати кремлівську вигадку. Також нижче залишаємо відео від ШоТам, в якому за три хвилини розставляються всі крапки над «і».
Непоганий результат, ви правильно відповіли на більшу частину запитань! Впевнені, що тепер ніхто не зможе переконати вас у правдивості міфу про «подарунок Хрущова». А як щодо друзів? Поділіться цим тестом у соціальних мережах, можливо, це допоможе остаточно зруйнувати кремлівську вигадку. Також нижче залишаємо відео від ШоТам, в якому за три хвилини розставляються всі крапки над «і».
Що ж, ви вже давно знали, що Крим – це аж ніяк не «подарунок Хрущова». Щиро радіємо такому результат! Але як щодо ваших друзів? Поділіться цим тестом у соціальних мережах, можливо, це допоможе остаточно зруйнувати кремлівську вигадку. Також нижче залишаємо відео від ШоТам, в якому за три хвилини розставляються всі крапки над «і».

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі