Суспільство
«Як мішок картоплі віддали». Чи дійсно Крим – подарунок Хрущова? Час зруйнувати російський міф (ТЕСТ)
Досі вважаєте, що Крим – це «подарунок» від Хрущова? Що ж, приблизно те саме каже й кремлівський диктатор, запевняючи, що півострів «як мішок картоплі віддали». Та чи дійсно це так? І якою ціною поверталося життя в «подарований» Крим? У новому тесті від ШоТам коротко та аргументовано руйнуємо черговий міф російської пропаганди.
За версією російської пропаганди, у 1954 році Микита Хрущов подарував Крим Україні. Як це пояснюють кремлівські мрійники?
Російські пропагандисти переконують, що Хрущов «подарував» Крим Україні, перебувачи в стані алкогольного сп’яніння. Мовляв, випив зайвого й припустився помилки. Зрештою, зокрема й цим росіяни виправдовують окупацію українського півострова у 2014 році.
А пам’ятаєте, в якому році ми отримали «подарунок від Хрущова»?
Микита Хрущов у Криму.
Саме так, 19 лютого 1954 року Президія Верховної ради СРСР видала указ про передачу на той момент Кримської області до складу УРСР.
Якою ж була офіційна причина передачі півострова, вказана в цьому указі?
В офіційному указі Президії Верховної ради СРСР причинами передачі півострова назвали «спільність економіки, територіальну близькість та тісні культурні зв’язки між Кримською областю та УРСР». А ось про подарунок у цьому документів не було жодної згадки.
А тепер слід повернутися на десятиліття назад. 18 травня 1944 року. Що почалося в Криму цього дня?
У травні 1944 року за розпорядженням Сталіна всього за дві доби з півострова депортували майже 200 тисяч кримських татар, а з ними – вірмен, греків та болгар. Робили це в кращих традиціях імперської системи – до будинків «навідувалися» о четвертій ранку та давали господарям всього кілька хвилин на збори. Далі – дорога в нікуди. Натомість замість кримських татар півострів починають заселяти росіянами із глубинок.
Із якою проблемою зіштовхнулися росіяни, які перебралися до півострова після депортації кримських татар?
Росіяни, якими радянська влада намагалася «перезавантажити» півострів, зіткнулися з абсолютно нетиповим для «глубинок» кліматом. А отже – почалися проблеми із господарством. Це й не дивно: картопля тут не росте, капуста просто в’яне тощо. Тож верхівка СРСР «прогадала»: піднімати економіку післявоєнного Криму було просто нікому. А тому станом на 1953 рік економіка півострова скотилася до межі. Промовистий приклад: на весь Крим працювали всього три хлібних магазини. Ще раз акцентуємо увагу на даті – за рік до так званого подарунка від Хрущова.
Тож як радянська влада вирішила вийти з цієї ситуації?
Катастрофічна ситуація вимагала негайного рішення, і влада СРСР його знайшла – передати півострів Україні. Якось не дуже схоже на подарунок, зроблений напідпитку, правда?
Гаразд, але ж це все одно було бажанням Хрущова?
Росіяни збрехали і тут. Теза про «забаганку» Хрущова передати Крим Україні – неправдива. Перший секретар ЦК Комуністичної партії тоді просто не міг самостійно ухвалювати подібні рішення. І навіть той самий указ 19 лютого 1954 року підписав не Хрущов, а тодішній голова Президії ВР СРСР Климент Ворошилов. Саме він тоді формально був головою «країни рад». А отже, «рішення Хрущова» (як, власне, і «подарунок») – цілковита брехня.
Що ж було далі? Україна взялася за відновлення Криму. Прикладів розбудови півострова можна навести чимало. Але чи знаєте, який рекорд було встановлено у наступні роки?
У 1958 році уряд радянської України вирішує побудувати тролейбусну трасу «Сімферополь – Алушта – Ялта» протяжністю 96 кілометрів – найдовшу у світі. Втілити цей проєкт у життя вдалося всього за три роки. Перша черга лінії, Сімферополь – Алушта, довжиною 52 км, була побудована та здана в експлуатацію в рекордні терміни – за 11 місяців. Її будували фахівці більш ніж 80 підприємств із 10 міст України.
Яку проблему, із якою не змогли впоратися ані «світлі уми» російської імперії, ані «совєти», вирішила Україна?
Побороти дефіцит прісної води в Криму не вдалося ані Російській імперії, ані СРСР. А ось Україна – змогла, побудувавши Північнокримський канал. Тож у 1954 році Україна отримала аж ніяк не «подарунок». Та попри все змогла подарувати півострову друге життя та перетворити його на один із найкращих курортів.
Поділіться своїми результатами:
На території ВДНГ у Києві з’явиться терапевтичний сад — простір для зцілення, реабілітації та соціалізації людей, які постраждали від війни. Над проєктом працюють команди Big City Lab та PUPA.
Про це повідомила CEO Big City Lab Вікторія Тітова.
Для чого створюють сад
Сад стане місцем для внутрішнього відновлення через взаємодію з природою, адаптивний спорт, творчість і спільні практики. Простір створюють насамперед для ветеранів, людей із ПТСР, пацієнтів реабілітаційних центрів та їхніх родин.
Команда розробляла концепцію саду протягом п’яти місяців за участі психологів, психотерапевтів, ботаніків, ландшафтних архітекторів з ЄС і Великобританії, працівників шпиталів, волонтерів, ветеранів і членів їхніх сімей.
Читайте також: У Києво-Печерській лаврі встановили останній відреставрований хрест (ФОТО)
Новий сад складатиметься з:
- майданчика для тілесних практик, ерготерапії та адаптивного спорту;
- зони садівничої терапії;
- простору для арттерапії, лекцій, майстер-класів і групової роботи;
- індивідуальних зон відпочинку;
- окремої зони для дітей.
Проєкт реалізує ВДНГ спільно з Міністерством у справах ветеранів у межах Національної стратегії створення безбар’єрного простору за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Нагадаємо, що на залізничному вокзалі у Києві військовий відкрив пекарню мережі Lviv Croissants (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка Вікторії Тітової
Сумська міська рада нагородила 13-річного Кирила Ілляшенка почесною відзнакою «За заслуги перед містом» III ступеня. Хлопець врятував пасажирів автобуса, який загорівся внаслідок ракетного обстрілу росіян, що стався 13 квітня.
Про це повідомив в. о. Сумського міського голови Артем Кобзар.
Вчинок хлопця
Під час поїздки до спортивного залу разом із мамою Кирило опинився в автобусі, що потрапив під удар. Унаслідок вибуху двері заблокувало.
Хлопець вибрався через розбите вікно, після чого допоміг іншим пасажирам покинути транспорт і надавав допомогу пораненим на вулиці. Попри поранення уламками, він діяв рішуче та швидко.
Читайте також: «Амбасадорки сили духу»: українські гімнастки здобули визнання міжнародного класу
Окрім почесної відзнаки від міської ради, Кирило отримав подарунок від туристичної компанії «Еліта-Тур» — безплатну двотижневу путівку до дитячого табору «Мандарин» у Болгарії.
Кирило навчається у восьмому класі Сумської школи №4 та займається вільною боротьбою в ДЮСШ «Факел».
Нагадаємо, що 12-річна дівчинка з Черкас встановила рекорд Гіннеса у спортивній дисципліні (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка очільника МВС Ігоря Клименка
Під час весняних обліків у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували стадо з 23 оленів шляхетних. Це найбільша кількість цього виду, яку реєстрували на території заповідника від початку спостережень.
Про це повідомили в заповіднику.
Щорічне обстеження заповідника
Щовесни фахівці проводять маршрутні обліки копитних тварин, зокрема за слідами та екскрементами, що дозволяє визначати місця проживання й маршрути міграції. Копитні залишають сліди до 20 разів на добу, що допомагає формувати точні дані навіть за умов мінімального візуального контакту.
Читайте також: Львів’янка представить Україну на Miss Eco International у сукні з цитатами класиків (ВІДЕО)
Весняні обліки показали зростання чисельності коней Пржевальського та оленя шляхетного, водночас чисельність лося європейського дещо зменшилася. Однією з причин зниження популяції лосів може бути обмеження їхньої сезонної міграції через державний кордон.
«Загалом, дані весняних обліків та спостережень у Чорнобильському заповіднику свідчать про позитивну динаміку: зростання чисельності окремих видів, активне використання пасовищ і розширення ареалів»‚ — написали у заповіднику.
Раніше ми писали, що в Чорнобильській зоні відчуження розквітнув червонокнижний білоцвіт (ФОТО).
Фото: Сергій Жила
