Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?
Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.
За час повномасштабної війни лікарня в Баштанці на Миколаївщині не працювала лише два дні — після російського ракетного обстрілу 19 квітня 2022 року, який вщент зруйнував два корпуси.
Понад пів сотні благодійних фондів запропонували закладу фінансову підтримку. Тепер тут запровадили нові методи лікування та швидко відповідають на запити людей у новому кол-центрі в лікарні. Про відновлення Баштанської лікарні ШоТам розповіла директорка закладу Алла Барсегян.
Ніхто з працівників не покинув роботу в лікарні
Алла Барсегян працює директоркою КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня»на Миколаївщині вже 12 років. Жінка каже, що заклад є опорною лікарнею для 140 тисяч жителів Березнегуватського, Казанківського, Новобузького, Баштанського та Снігурівського районів.
«Під час пандемії ковіду ми працювали в штатному режимі й думали, що це найбільша біда, яка може статися з нашим закладом. Тоді ж у нас ішло будівництво, бо ми створювали приймальне відділення, а ще відділення невідкладних станів та екстреної медичної допомоги», — ділиться Алла.
Директорка лікарні в Баштанці Алла Барсегян розповідає про роботу на початку повномасштабної війни. Фото: ШоТам
Лікарня готувалася до урочистого відкриття одного з відділень 10 березня 2022 року. Але замість нього швидко приймали та надавали допомогу пораненим цивільним і військовим, навіть попри бої поряд.
«Ми були на своєму посту й навіть не знали, що відбувається довкола. Мусили, попри все, надавати медичну допомогу тим, хто цього потребував. Про ситуацію поряд іноді дізнавалися вже з новин», — каже директорка лікарні.
Лікарня працювала щодня, майже весь колектив залишався на своїх робочих місцях. І навіть ті, хто вивозив своїх близьких у безпечніші регіони, потім поверталися назад.
«Організували роботу лікарні цілодобово. Дехто навіть жив тут зі своєю сім’єю, бо в лікарні постійно були світло та вода. Тут було не так страшно перечікувати обстріли, а ще всі зважали на сувору комендантську годину», — ділиться Алла Барсегян.
Два дні перерви в роботі через ракетний удар
Алла Барсегян розповідає, що найбільшим випробуванням для лікарні став російський ракетний удар 19 квітня 2022 року, який зруйнував два корпуси будівлі, зокрема, поліклінічне й інфекційне відділення.
У приміщеннях були вибиті всі вікна, двері, поруйновані дахи. Через це лікарня не працювала два дні, але після короткої перерви продовжила приймати пацієнтів. А тих, хто лікувався в пошкоджених корпусах, перемістили до інших приміщень закладу.
Наслідки російських ракетних ударів у Баштанці. Фото: ШоТам
Міський голова Баштанки Олександр Береговий каже, що, крім приміщень лікарні, російські війська пошкодили понад тисячу приватних будинків та 26 об’єктів комунальної власності. Коштів на відбудову в міському бюджеті не вистачало, тому зверталися по допомогу до благодійних фондів.
«З перших днів після прильоту ми розпочали відновлення лікарні. Замінили всі вікна та дахи на корпусах, а також відремонтували пошкоджені ударом приміщення. Два повністю зруйновані корпуси ремонту не підлягали, тому ми їх знесли. Зараз на цьому місці будуються нові приміщення з бомбосховищами», — розповідає Алла Барсегян.
Адміністрація лікарні сподівається, що будівництво завершиться у 2025 році.
Будівництво двох корпусів, які вщент зруйнував російський ракетний удар. Фото: ШоТам
Міський голова Баштанки каже, що в громаді проживають 22 тисячі мешканців, з яких 12 тисяч — безпосередньо в містечку:
«До нашої лікарні приїжджають жителі інших громад, тому нам дуже важливо відновити ці два корпуси та розвивати заклад».
Понад 25 мільйонів гривень допомоги від благодійників
Директорка лікарні Алла Барсегян розповідає, що після ракетного удару понад 50 благодійних фондів запропонували свою допомогу у відбудові. Найбільше допомогли Міжнародний комітет Червоного Хреста, АLIMA, «Пліч-о-пліч» і німецький фонд GIZ.
Директорка ділиться, що з коштами на відновлення також допомогла Миколаївська ОВА та міська рада, міський голова, депутати та місцевий бізнес. Розбирати завали допомагали жителі Баштанки.
Значну допомогу лікарня в Баштанці отримує від уряду Німеччини та організацій, які він підтримує, зокрема, GIZ. Крім виділених медикаментів та обладнання, вони допомогли відремонтувати хірургічне відділення, замінити ліфт, облаштувати гінекологічний кабінет, а також організувати навчання для персоналу.
Алла ділиться: попри війну, лікарня розвивається. За минулий рік благодійники інвестували в неї понад 25 мільйонів гривень.
Міський голова Баштанки Олексій Береговий розповідає про співпрацю з благодійниками. Фото: ШоТам
А міський голова Олексій Береговий каже, що, крім допомоги лікарні, міжнародні партнери створюють у Баштанці бомбосховища, аби діти могли ходити до школи та садочків, надають міському водоканалу техніку та труби, а ще встановлюють в місті сонячні електростанції.
Людям тепер не потрібно сидіти в чергах
Завдяки підтримці благодійників у лікарні нещодавно створили кол-центр. «Ми хотіли допомогти людям, щоб вони не сиділи постійно в чергах і не шукали інформацію деінде, а отримували її завдяки одному телефонному дзвінку», — каже Алла Барсегян.
Фахівці кол-центру в лікарні відповідають на питання людей. Фото: ШоТам
Тепер відвідувачі можуть дізнатися про режим роботи відділень, графіки медичних працівників, години прийому, електронні черги, послуги та навіть підготовку до певних процедур.
«Наша головна мета — розвивати медичний сервіс, аби пацієнти хотіли до нас повертатися за потреби», — говорить директорка лікарні.
Німецький фонд GIZ встановив у закладі першу електричну станцію на 55 кіловат, а згодом встановить другу. «Ці дві станції мають забезпечити понад 70% лікувальних потреб нашого закладу, що дозволить нам економити кошти з бюджету», — ділиться Алла Барсегян.
Інша німецька благодійна організація — Hanseatic Help з Гамбурга — допомогла створити в Баштанській лікарні реабілітаційне відділення.
Алла Берсегян показує, як працює багатофункціональний столик для реабілітації. Фото: ШоТам
Директорка Баштанської лікарні каже, що нині їм вдалося покращити роботу. Тепер у закладі проводять усі види діагностики, почав працювати судинний хірург, лікарі УЗД пройшли додаткові навчання.
Сучасне обладнання для реабілітації від благодійників. Фото: ШоТам
«Ми отримали нове сучасне обладнання та навчили працювати на ньому наших лікарів. Навіть пацієнти кажуть, що зараз отримують тут допомогу, про яку навіть не мріяли до війни», — підсумовує Алла Барсегян.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі