Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Виявити рак на ранній стадії: як українська школярка здійснила прорив у медицині

Опубліковано

Вона ще навіть не отримала паспорт, коли здійснила справжній прорив у медицині. Ольга Харасахал створила прилад для інноваційної діагностики метастазів онкології на ранніх стадіях. І цей винахід ще й у 100 разів дешевше за іноземний аналог! В Україні є велика проблема виявлення метастазів на пізніх стадіях захворювання, а завдяки винаходу школярки процес метастазування можна розпізнати набагато раніше.

Ольга підкорює своїм методом світові конкурси та олімпіади, а Ізраїльські клініки вже зацікавились відкриттям юної школярки.

 Ольга Харасахал

Ольга Харасахал

Студентка Національного медуніверситету імені Олександра Богомольця. Є волонтером Маріупольського онкодиспансеру.
Отримала нагороду міжнародного наукового конкурсу Intel International Science and Engineering Fair (Intel ISEF). Там її розробкою зацікавилася американська дослідниця.
А згодом отримала золото і нагороду “Кращий серед кращих” на глобальному конкурсі інновацій AIGC-2019 у Сінгапурі.

З 14-ти років бачила смерті від раку

З 14-ти років я волонтерила в онкодиспансері та бачила пацієнтів, які хворі на рак. Було тяжко, що хтось міг приходити здавати аналізи, а потім я дізнавалась, що їх немає в живих. Дуже складно бачити, як помирають люди від цієї хвороби. Жахало і те, що в Україні дуже високий рівень захворювання на рак, щодня сотні людей дізнаються цей страшний діагноз. Меланома є одним з найнебезпечніших видів онкології серед всіх інших. Через це я вирішила займатись науковою діяльністю та спробувати допомогти людям. 

Довідка. Меланома один з найнебезпечніших видів раку, оскільки розповсюджується через лімфу і кров майже в усі органи. Це утворення на шкірі, слизовій оболонці, прямій кишці, або у клітчатці ока. 5-річне виживання пацієнтіввсього 10%.

Проблема в тому, що традиційні методи дослідження дозволяють лікарям виявити процес метастазування лише на 3 і 4 стадії захворювання.

Сьогодні великої популярності набуває діагностика циркулюючих клітин. Клітини з первинної пухлини проходять крізь тканини і впадають у кров. Після цього вони осідають у кровотоку, проростають і утворюють метастази. Моя методика націлена на те, щоб ми могли ізолювати ці клітини і подивитись на їх морфологію. Завдяки цьому, ми можемо ізолювати метастази на стадії, коли їх ще немає, але процес метастазування вже почався. Так ми можемо перевірити ефективність лікування пацієнтів вже на 3-ому тижні після курсу терапії.

У 100 разів дешевше за іноземний аналог

Технологія була повністю зроблена з нуля. Ми розробили спеціальний апарат вакуумної фільтрації для первинної обробки крові. У пацієнта беруть аналіз і пропускають через апарат. Далі відбувається специфічна реакція на клітини меланоми, яка проявляє їх під світловим мікроскопом.

На 10 мл крові ми можемо знайти від однієї до п’яти клітин. Цей тест потрібен не тільки для виявлення метастазів, а й для коригування лікування. Цього ще ніхто у світі не пропонував! 

Ще у 2017 році лікар маріупольського онкодиспансеру хотів закупити апарат діагностики метастазів на ранніх стадіях. Але ціна іноземного аналога — просто космічна. Уявіть собі — $800 000 коштує один апарат. А аналіз для одного пацієнта — $2000. Зрозуміло, що для звичайного українця це неможливо. Та навіть у США використовують цей метод не у лікарнях, а у науково-дослідних центрах.

Собівартість моєї технології коштуватиме для лікарень не більше 50 тис гривень. Сюди входить апаратура і стандартний набір для діагностики. Єдине, що складові для діагностики потрібно буде поповнювати, бо там є багато одноразових матеріалів. І тут аналіз для пацієнта коштуватиме всього $20.

Я хочу адаптувати свій винахід, у першу чергу, для клінічних досліджень і зробити його доступним для українських лікарень.

Пішла в онкодиспансер, бо там не вистачало персоналу

Якщо покопати глибше, то поштовхом до наукової діяльності стала війна. У 2014 році всі масово виїжджали з Маріуполя через страх, що снаряди почнуть літати і тут. І тоді лікарні відчули нестачу персоналу. Волонтери не йшли працювати в онкодиспансери, адже на той час всій йшли у госпіталі, куди привозили воїнів АТО. І на одній з конференцій я дізналась, що в онкодиспансері критична ситуація з персоналом.

На наступний день після 14-ліття я записалась у програму і обрала для волонтерства саме цей центр. Там я займалась обробкою та утилізацією препаратів, розпакуванням інвентарю, збирала дані пацієнтів, вела лабораторні журнали. В середньому проводила в онкодиспансері 12 годин на тиждень.

Саме в онкодиспансері народилась ідея зробити апарат діагностик крові. Над дослідженням працювала зі своїм вчителем біології. Зразок апарату фільтрації виготовили на заводі механічного обладнання. З фінансами допомогли мої батьки.

Перші дослідження вже дали позитивний результат

Зі своїми розробками я прийшла до головного лікаря онкологічного диспансеру, де волонтерила. Він мені дуже допоміг, адже схвалив технологію і ми почали експериментальні дослідження на базі лабораторії.

Звісно, ми не можемо впровадити апарат без сертифікації та клінічних досліджень у лікарнях. Ми працюємо з тканинами та кров’ю, яка вже видалена з організму людини, тому не можемо ніяк нашкодити. В онкодиспансері пацієнт обов’язково здає  кров на аналіз, і ми беремо частину для досліджень. Але обов’язково з письмового дозволу пацієнта.

Результати аналізу ніяк не можуть вплинути на лікування. Але є підставою, щоб направити пацієнта на додаткові обстеження. І справді були випадки, коли ми знаходили у крові багато клітин, які сигналізували про те, що хвороба прогресує. І додаткові обстеження це підтвердили. 

Через наш апарат ми дослідили вже більше 150 людей. Хтось здавав аналіз не один раз. Навіть з інших міст їхали пацієнти на обстеження, коли почули про наш метод. 

Ізраїль готовий купити партії апарату

Свою методику я неодноразово презентувала на престижних світових конкурсах. На науковому конкурсі Intel International Science and Engineering Fair (Intel ISEF) у США мій проєкт отримав четверте місце. Винаходом зацікавилися і американські вчені, які запропонували співпрацю з одним з найпрестижніших закритих науково-дослідних центрів у світі.

Розробкою зацікавились навіть з Ізраїльської клініки! Вони хочуть придбати право на використання апаратури. Тому зараз я активно займаюсь міжнародним патентом. І тоді можна буде укладати угоди.

Ми хочемо поширювати методику у всьому світі. Але головне — це обладнати кожний регіон України. Щоб ми були перші. Сподіваюсь, що до 2025 року вже будуть позитивні результати.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі