Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Втратив руку, але не жагу до життя: як спортсмен після ДТП став тревел-блогером

Опубліковано

Одного ранку для харків’янина Владислава Хільченко все кардинально змінилось. Серйозне ДТП розділило його життя на до та після — перспективний 23-річний спортсмен залишився без лівої руки. Проте вже після аварії він вирішив не втрачати надію, а спробувати змінити життя на краще. 

Під час поїздки мандрівника на Південь України нам вдалось поспілкуватися. Чи відчуває Владислав особливе ставлення до себе в соціумі? Як вдалося знайти втіху після аварії? Чому вирішив стати блогером? Та чи вдається монетизувати канал на Youtube вже зараз — читайте в матеріалі.

Довідка. 17 червня 2016 року близько 10-ї ранку на дорозі Харків-Щербаківка сталася дорожньо-транспортна пригода. 23-річного велосипедиста Владислава Хільченко під час ранкового тренування збила машина. Він серйозно постраждав і залишився без лівої руки.

<strong>Владислав Хильченко, </strong>

Владислав Хильченко, 

блогер та автор Youtube-каналу “Одной Правой”, який швидко розвивається. Чотири роки тому втратив руку через нещасний випадок. Працює в ІТ-індустрії, а у вільний час подорожує та знімає відео. Запустив Youtube у вересні 2019-го та вже має 38 тисяч органічних підписників. 

Раніше у мене не було хобі, окрім комп’ютерних ігор

Великим недоліком мого дитинства була відсутність хобі в шкільні часи. Як і всі, я грав у комп’ютерні ігри та навчався. Дуже шкодую, що не був серед найактивніших однолітків. Саме це вплинуло на моє подальше життя — як тільки з’явились можливості й кошти, почав займатися різними видами спорту. 

З 10-го класу почав грати у баскетбол й навіть грав за сбiрну унiвеститету. Час від часу грав у хокей та пляжний волейбол. Після університету почав захоплюватися американським футболом. Паралельно займався шосейним велоспортом й інколи плавав. 

Після ДТП довелося відмовитися від минулих захоплень

Я радий, що довелося відмовитися від комп’ютерних ігор. І хоча можна адаптуватися, але я вирішив, що це того не варте. В американський футбол я продовжував грати ще кілька сезонів після аварії. Навіть виходив в матчах, але витрати енергії та часу на тренування зовсім не пропорційні часу гри. Тому тимчасово вирішив завершити кар’єру.

Зараз у мене три головних хобі — сноубординг, подорожі та відеомонтаж. Спортом також займаюсь, але це зараз скоріше фізкультура, ніж серйозні результати чи змагання. Коли у мене з’явилися перші вільні гроші шість років тому, я нарешті поїхав в гори й зрозумів, що це моє. Відтоді готовий витрачати весь свій вільний час на сноуборд.

Іноді прошу провідника заправити мені подушку, а більше — нічим не відрізняюсь

Я не відчуваю особливого ставлення до себе в соціумі. Лише за кордоном кілька разів пропускали поза чергою й пояснювали це тим, що я маю таке право. Або ж іноді прошу провідників в поїзді заправити мені подушку в наволочку. Хоча трапляється, що люди позирають на мене. 

Напевно це залежить від того, що людина транслює і як себе почуває. Кожен отримує те, чого він хоче і я не вимагаю для себе іншого ставлення. 

В блогінг через сноубординг 

Завдяки сноуборду я почав подорожувати, а врешті-решт й знімати відео. Сноубординг в Україні — це одна велика тусовка. І коли починаєш кататися частіше, ніж один раз на рік — обростаєш величезною кількістю контактів. Але, на жаль, ця індустрія розвивається лише внаслідок ентузіазму окремих людей, які організовують тури. Наприклад, в цьому березні я їздив в Андорру, де у нас була компанія на 120 осіб. Звісно, в такій компанії за бажанням можна знайти однодумців.

Я хотів розповісти про подорожі —  так починався мій відеоблог

Протягом майже трьох років я детально описував свої подорожі в постах Instagram. А згодом зрозумів, що люди не дуже люблять читати великі тексти й спробувати зняти відео у форматі розповіді. Тому я у вересні минулого року вирішив накласти свої текстові роздуми на відео. 

Хочу бути корисним для тих, кому здаюсь цікавим оповідачем

 У блозі розповідаю про все, що мені цікаво: про подорожі, відеомонтаж і технічну складову фільмування, екіпіровку. Я розумію, що мені не стати найкрутішим тревел-блогером поряд з іншими. Але сподіваюся знайти категорію людей, яким буде цікаво послухати про ті місця, де мені вже вдалося побувати.

90% своїх відео я знімаю самостійно

Техніку для відео я купував протягом декількох років. Коли почав кататися на сноуборді, придбав GoPro, а потім — стабілізатор. Згодом докупив дзеркальну та бездзеркальну камери. А незабаром придбав дрон. З часом почав розуміти, яка техніка краща і планую потроху її оновлювати. Хоч це і дуже затратно, але зате інвестиція на довгий час.

Приблизно 90% відео в моїх роликах я знімаю сам. Але я часто подорожую в компанії й потім ми обмінюємося файлами. Наприклад, в компанії під час поїздки в Рачу на півночі Грузії назбиралося аж три дрони. Й ми домовилися скинути один одному знятий матеріал. Приблизно така ж історія була і в Карпатах.

На відео доводиться витрачати весь свій вільний час

Намагаюся робити так, щоб мені самому було цікаво подивитися. Можливо не до кінця все виходить, як хотілося б. Хоча намагаюся прикладати максимум зусиль. Тому коротенькі відео набагато легше збирати до купи й монтаж може зайняти тиждень. А відео від 20 хвилин вимагають дещо більше часу — аж до 2-3 тижнів.

Встиг відвідати не так багато країн, як би хотілось…

За шість років я встиг відвідати не так багато країн — близько 20. Перший мій виїзд був у 2013-му році. Пам’ятаю, як відкладав гроші на поїздку зі своєї зарплатні на першій роботі. Тоді ще не було безвізового режиму і лоукостів, а поїздка за кордон обходилася в копієчку. Цікаво, що половину тих країн, де я був, бачив лише взимку. 

Найбільше вразили — Лос-Анджелес, гори в Казахстані й Словенії та льодовик у Франції

Поки у мене був лише єдиний виїзд за океан і це був унікальний досвід. Під час відрядження на кілька тижнів я потрапив в Лос-Анджелес. Він неймовірно вразив своїми масштабами та можливостями. У цьому місті можна знайти хобі на будь-який смак. Напевно, після Нью-Йорка це центр світу.

Приємно здивували мене і гори Заілійського Алатау в Казахстані. В місті спека, а в горах справжня зима, мінусова температура й дуже багато снігу. Країна зовсім не туристична й тут не зустрінеш юрби туристів з фотоапаратами — це однозначно перевага. 

Що стосується Європи, то мені дуже сподобалася Словенії. Ця країна не дуже заїжджена та поки невідома. Я був там в серпні під час розпалу туристичного сезону в одному з кращих місць цієї країни на озері Бохінь. Проте не було жодних натовпів та черг. А коли піднявся на гору, там було зовсім порожньо. 

Не менше мене вразила поїздка на льодовик Мер-де-Глас у Франції. У перекладі з французької —  означає море льоду. І це найбільший льодовик країни. Коли спускаєшся сходами, можна помітити позначки, які вказують на глобальне потепління. Ще якихось 40 років тому цей льодовик був набагато більшим. Від цього стає трохи моторошно. Здається ніби жодних глобальних катастроф не сталося, але все одно льодовики тануть. Це видовище сумне й прекрасне одночасно. 

Бюджетно відпочити можна в Грузії, а дізнатися нове — в Берліні

Я рекомендую відвідати Грузію, адже вона бюджетна. І навіть в найбільш туристичних точках ціни набагато менші, ніж на українському курорті в Буковелі. При цьому невелика країна має весь спектр різноманіття — від моря до гір. Я був там навесні, коли внизу вже все цвіло, а високо в горах ще й досі була люта зима й сніг. Це доступне найближче закордоння, яке вражає своєю природою. 

А якщо відійти від гірської теми, то раджу відвідати Берлін. Однак не варто туди їхати за пам’ятками чи красивими видами. Берлін — це цікаві знайомства з людьми, найкраща в світі шаурма й цікаві непопсові місця.

В Україні багато красивих місць, але вони розкидані й важкодоступні…

Про туризм в Україні є дві кардинально протилежні думки: одні кажуть — в Україні так багато всього, а інші — у нас нічого дивитися. І обидві сторони мають рацію. У нас дійсно величезна кількість красивих місць, але вони розкидані по країні й важкодоступні. Тільки в Карпатах є скупчення цікавих пам’яток.

Нещодавно був на Лемурійських рожевих озерах, що на Півдні. Вони приголомшливі й аналогів у світі не так вже й багато — подібні є в Австралії й Мексиці. Але щоб дістатися до них по Україні, потрібно бути дійсно одержимим цією ідеєю. Ми з компанією вирішили, що їдемо туди знімати й ніяка погана дорога нас не зупинить. Але все ж це не найкращий варіант для приємної відпустки.

Проте я все ж рекомендую кожному почати подорожі зі своєю області. Поки в країні карантин хочу подивитися в Харківській області цікаві місця. Наприклад, унікальний навіть у світових масштабах об’єкт — Інститут іоносфери. Це величезний металевий радар, який побудований для вивчення іоносфери. Виглядає дуже масштабно: величезна тарілка за парканом, яку видно за багато метрів. Але знову ж таки там немає жодних екскурсій.

Також в моїй області є кілька цікавих замків, наприклад Шарівський замок 19-го століття, який зберігся ще з тих часів. Є декілька не дуже примітних місць, щоб їхати з іншого кінця країни. Якщо ж ви поблизу, то потрібно обов’язково відвідати Зміївські кручі й Кварцові кар’єри з білим піском.

І хоча в блозі не багато підписників, вже вдається співпрацювати з брендами

Нативні інтеграції та реклама на каналі вже були. Також я співпрацюю з українським представництвом бренду Oakley та його офіційним дистриб’ютором — магазином “Протест”. Деталі я, на жаль, не можу розповісти.

Монетизувати канал можна з будь-якої кількості фоловерів. Питання тільки в тому, хто готовий буде вкладати гроші. На самому Youtube також є партнерська програма, яка доступна з 1 000 підписників і певної кількості годин переглядів за останні 12 місяців. Але в країнах СНД це приносить не дуже багато грошей.

Зараз тревел-індустрія суттєво страждає…

Я чекаю на закінчення карантину. Зазвичай я маю думки та плани про подальші подорожі. Проте навіть в межах країни виникають форс-мажори. Наприклад. ми планували поїхати в Карпати, однак там сталися жахливі паводки. Тому я б не планував грандіозних подорожей цього року.

21.08.2020

Суспільство

Відремонтували міст для руху між Донеччиною й Запоріжжям (ФОТО)

Опубліковано

Завершено капітальний ремонт мосту на км 132+045 автомобільної дороги Н-15 Запоріжжя – Донецьк, яка є основною магістраллю для забезпечення руху транспорту між двома областями. 

Про це повідомили у пресслужбі Донецької облдержадміністрації.

Зазначається, що ремонт забезпечив підвищення пропускної спроможності споруди, рівень безпеки та комфортності руху, удосконалив транспортно-експлуатаційний стан проїзної частини.

Читайте такожВ дитинстві будував літаки за селом: як робітник на авіазаводі став командиром літака в місіях ООН

Крім того, виконано демонтаж мостового полотна мосту, заміна збірних тротуарних блоків на монолітні тротуари; ремонт опор; влаштування монолітної накладної плити; водовідведення з покриття дороги.

Також влаштовано металеве бар’єрне огородження та нанесено дорожню розмітку.

Читайте такожКомбуча, або чайний гриб: 5 українських виробників та де можна купити

Довжина споруди складає 51,2 погонних метри.

Нагадаємо, Укравтодор оновлює дорогу з Житомира до Чернівців у трьох областях.

Як ми повідомляли раніше, дорожнім рухом у Києві керуватиме «штучний інтелект».

Усі фото: dn.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

У Хмельницькому встановлять незвичний інтерактивний атракціон

Опубліковано

У центрі Хмельницького відкриють інтерактивний атракціон, за допомогою якого можна буде побачити розвиток міста та його архітектурних пам’яток у просторі й часі.

Про пише Укрінформ

Зазначається, що це буде модульний мобільний павільйон, оснащений сучасним комп’ютером з 3D-моделлю міста Хмельницького, а точніше – 3D-візуалізацією процесу виникнення і становлення міста, з можливістю детального перегляду об’єктів історико-культурної спадщини, зокрема тих, що вже не існують.

Модульний кіоск із сенсорним терміналом обіцяють розмістити біля кінотеатру ім. Т. Шевченка з вільним доступом для усіх охочих.

Читайте такожВ дитинстві будував літаки за селом: як робітник на авіазаводі став командиром літака в місіях ООН

Ініціатива дасть змогу побачити етапи розбудови міста, появу нових районів, приєднання селищ, зміну русел річок, прокладання залізниці тощо.

“У так званій “Машині часу” можна подивитися на те, як розвивалося місто, як воно росло, які райони в які часи розбудовувалися. Крім цього, можна детальніше роздивитися 3D-моделі 16 визначних споруд. Деякі з них на сьогодні втрачено, деякі перебудовано, і ці моменти можна буде відслідкувати”, – пояснюють розробники.

Читайте такожКомбуча, або чайний гриб: 5 українських виробників та де можна купити

Нагадаємо, у столичний інноваційний парк UNIT.City інвестують 70 мільйонів доларів.

Як ми повідомляли раніше, Хмельницький музей виграв 300 тисяч гривень на ребрендинг.

Головне фото: ukrinform.ua.

Читати далі

Суспільство

В унікальному музеї на Харківщині зберігають 200-річні зразки паперу: чим цікава експозиція

Опубліковано

Дізнатися історію виробництва паперу та побачити екотехнології переробки можна в Музеї паперу, що у Змієві на Харківщині.

Що відомо про музей?

«Музей паперу», що розташовується на Зміївській паперовій фабриці працює вже два роки. Будівлі музею понад 125 років та побудована вона з унікальної маркованої цегли.

Музей був створений задля того, щоб поділитися із суспільством знаннями про розвиток паперової галузі від давнини до сьогодення,  розповісти про процеси виробництва та екотехнології, що використовуються в сучасному Світі та зокрема на Фабриці в Змійові.

Які експонати?

У музеї зібрані експонати – верстати й обладнання поліграфічної та видавничої справи. Завдяки підтримці волонтерів та меценатів там накопичився великий експозиційний ряд зразків паперу та виробів з нього. Вік деяких об’єктів сягає понад 200 років. Але головними музейними експонатами є унікальні верстати, на яких створювався папір на початку XX століття.

Зважаючи на те, що папір на фабриці виготовляється здебільшого із вторсировини, а будівля опалюється завдяки використанню альтернативного джерела енергії (соняшникове лушпиння), її суспільний меседж полягає в поширенні ідеї збереження довкілля та екологічного ставлення до виробництва.

Читайте також: В Україні створять віртуальний хаб музеїв авіації

Екскурсії

Основна цільова аудиторія – школярі України, представники освітніх та просвітницьких організацій. Для відвідувачів музею проводяться реальні та віртуальні екскурсії приміщенням музею, приміщеннями лабораторіями, де створюється екопапір та виробничими цехами.

Програма екскурсій складається з декількох складових: – демонстрація експозицій – верстатів, обладнання поліграфічної та видавничої справи, зразків паперу, які наочно показують еволюцію процесу виробництва паперу від найпримітивніших до сучасних високотехнологічних та екологічних способів; – екскурсії лабораторією, де створюються зразки екопаперу для виробництва дитячих книжок та шкільних підручників; – віртуальні екскурсії котельнею, де створюється екопальне для опалення приміщень фабрики та музею.  

Музей працює безкоштовно для відвідувачів безкоштовно.

Що відомо про фабрику?

Зміївська паперова фабрика — це підприємство целюлозно-паперової промисловості в Змієві Харківської області.

Заснована у 1893 році.

Це єдине в Україні підприємство з переробки композитної упаковки типу Tetra Pak. Зокрема, на фабриці функціонує обладнання, яке переробляє упаковки Tetra Pak та іншу вторсировину. З переробленої вторсировини виготовляють крафтовий папір та папір для книжок. Зразки продукції з вторсировини зберігаються в музеї.

Фото: facebook.com/paper.museum.zbf

Читати далі

Суспільство

У київському лісопарку оновили дві зони відпочинку (ФОТО)

Опубліковано

На території Дарницького лісопаркового господарства створили цивілізовані умови для проведення часу на природі – тут оновили дві зони відпочинку. Про це повідомляє пресслужба Київзеленбуду.

Як виглядають зони відпочинку?

У зоні відпочинку «Затишок» у Білодібровному лісництві, розташованій на трасі  Бровари-Київ, є столи з лавами, урни для сміття, інформаційні панно, які пояснюють правила поведінки в лісі.

Читайте також: Подорожі на авто: 5 яскравих туристичних місць в Україні, які варто відвідати

Інша зона відпочинку з міфічною назвою «Чугайстер» розташована у Микільському лісництві поряд із вулицею Бориспільська. Це маленька алея з лавами та дитячим майданчиком.

“Влаштовані зони відпочинку – це складова комплексного підходу у догляді за лісами, їхній охороні та покращенні протипожежного стану. Загалом на території столичних лісів розташовано 43 спеціально облаштованих зони відпочинку із відведеними місцями для розпалювання багаття, урнами для сміття, альтанками, столами, лавами, інформаційними щитами”, – відзначають комунальники.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 7 місць поблизу Львова

У Київзеленбуді просять відпочивальників прибирати за собою: лише цього року працівники київських лісопаркових господарств ліквідували сміттєзвалищ на 37 га і вивезли понад 100 куб. м. сміття. 

Нагадаємо, у Києві на території трьох лісопаркових господарств облаштовано 41 зону для відпочинку із необхідним інвентарем (лісові меблі, сформоване місце для багаття, накриття від негоди).

Фото: facebook.com/zelenbud

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.