Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Втратив руку, але не жагу до життя: як спортсмен після ДТП став тревел-блогером

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Одного ранку для харків’янина Владислава Хільченко все кардинально змінилось. Серйозне ДТП розділило його життя на до та після — перспективний 23-річний спортсмен залишився без лівої руки. Проте вже після аварії він вирішив не втрачати надію, а спробувати змінити життя на краще. 

Під час поїздки мандрівника на Південь України нам вдалось поспілкуватися. Чи відчуває Владислав особливе ставлення до себе в соціумі? Як вдалося знайти втіху після аварії? Чому вирішив стати блогером? Та чи вдається монетизувати канал на Youtube вже зараз — читайте в матеріалі.

Довідка. 17 червня 2016 року близько 10-ї ранку на дорозі Харків-Щербаківка сталася дорожньо-транспортна пригода. 23-річного велосипедиста Владислава Хільченко під час ранкового тренування збила машина. Він серйозно постраждав і залишився без лівої руки.

Владислав Хильченко, 

Владислав Хильченко, 

блогер та автор Youtube-каналу “Одной Правой”, який швидко розвивається. Чотири роки тому втратив руку через нещасний випадок. Працює в ІТ-індустрії, а у вільний час подорожує та знімає відео. Запустив Youtube у вересні 2019-го та вже має 38 тисяч органічних підписників. 

Раніше у мене не було хобі, окрім комп’ютерних ігор

Великим недоліком мого дитинства була відсутність хобі в шкільні часи. Як і всі, я грав у комп’ютерні ігри та навчався. Дуже шкодую, що не був серед найактивніших однолітків. Саме це вплинуло на моє подальше життя — як тільки з’явились можливості й кошти, почав займатися різними видами спорту. 

З 10-го класу почав грати у баскетбол й навіть грав за сбiрну унiвеститету. Час від часу грав у хокей та пляжний волейбол. Після університету почав захоплюватися американським футболом. Паралельно займався шосейним велоспортом й інколи плавав. 

Після ДТП довелося відмовитися від минулих захоплень

Я радий, що довелося відмовитися від комп’ютерних ігор. І хоча можна адаптуватися, але я вирішив, що це того не варте. В американський футбол я продовжував грати ще кілька сезонів після аварії. Навіть виходив в матчах, але витрати енергії та часу на тренування зовсім не пропорційні часу гри. Тому тимчасово вирішив завершити кар’єру.

Зараз у мене три головних хобі — сноубординг, подорожі та відеомонтаж. Спортом також займаюсь, але це зараз скоріше фізкультура, ніж серйозні результати чи змагання. Коли у мене з’явилися перші вільні гроші шість років тому, я нарешті поїхав в гори й зрозумів, що це моє. Відтоді готовий витрачати весь свій вільний час на сноуборд.

Іноді прошу провідника заправити мені подушку, а більше — нічим не відрізняюсь

Я не відчуваю особливого ставлення до себе в соціумі. Лише за кордоном кілька разів пропускали поза чергою й пояснювали це тим, що я маю таке право. Або ж іноді прошу провідників в поїзді заправити мені подушку в наволочку. Хоча трапляється, що люди позирають на мене. 

Напевно це залежить від того, що людина транслює і як себе почуває. Кожен отримує те, чого він хоче і я не вимагаю для себе іншого ставлення. 

В блогінг через сноубординг 

Завдяки сноуборду я почав подорожувати, а врешті-решт й знімати відео. Сноубординг в Україні — це одна велика тусовка. І коли починаєш кататися частіше, ніж один раз на рік — обростаєш величезною кількістю контактів. Але, на жаль, ця індустрія розвивається лише внаслідок ентузіазму окремих людей, які організовують тури. Наприклад, в цьому березні я їздив в Андорру, де у нас була компанія на 120 осіб. Звісно, в такій компанії за бажанням можна знайти однодумців.

Я хотів розповісти про подорожі —  так починався мій відеоблог

Протягом майже трьох років я детально описував свої подорожі в постах Instagram. А згодом зрозумів, що люди не дуже люблять читати великі тексти й спробувати зняти відео у форматі розповіді. Тому я у вересні минулого року вирішив накласти свої текстові роздуми на відео. 

Хочу бути корисним для тих, кому здаюсь цікавим оповідачем

 У блозі розповідаю про все, що мені цікаво: про подорожі, відеомонтаж і технічну складову фільмування, екіпіровку. Я розумію, що мені не стати найкрутішим тревел-блогером поряд з іншими. Але сподіваюся знайти категорію людей, яким буде цікаво послухати про ті місця, де мені вже вдалося побувати.

90% своїх відео я знімаю самостійно

Техніку для відео я купував протягом декількох років. Коли почав кататися на сноуборді, придбав GoPro, а потім — стабілізатор. Згодом докупив дзеркальну та бездзеркальну камери. А незабаром придбав дрон. З часом почав розуміти, яка техніка краща і планую потроху її оновлювати. Хоч це і дуже затратно, але зате інвестиція на довгий час.

Приблизно 90% відео в моїх роликах я знімаю сам. Але я часто подорожую в компанії й потім ми обмінюємося файлами. Наприклад, в компанії під час поїздки в Рачу на півночі Грузії назбиралося аж три дрони. Й ми домовилися скинути один одному знятий матеріал. Приблизно така ж історія була і в Карпатах.

На відео доводиться витрачати весь свій вільний час

Намагаюся робити так, щоб мені самому було цікаво подивитися. Можливо не до кінця все виходить, як хотілося б. Хоча намагаюся прикладати максимум зусиль. Тому коротенькі відео набагато легше збирати до купи й монтаж може зайняти тиждень. А відео від 20 хвилин вимагають дещо більше часу — аж до 2-3 тижнів.

Встиг відвідати не так багато країн, як би хотілось…

За шість років я встиг відвідати не так багато країн — близько 20. Перший мій виїзд був у 2013-му році. Пам’ятаю, як відкладав гроші на поїздку зі своєї зарплатні на першій роботі. Тоді ще не було безвізового режиму і лоукостів, а поїздка за кордон обходилася в копієчку. Цікаво, що половину тих країн, де я був, бачив лише взимку. 

Найбільше вразили — Лос-Анджелес, гори в Казахстані й Словенії та льодовик у Франції

Поки у мене був лише єдиний виїзд за океан і це був унікальний досвід. Під час відрядження на кілька тижнів я потрапив в Лос-Анджелес. Він неймовірно вразив своїми масштабами та можливостями. У цьому місті можна знайти хобі на будь-який смак. Напевно, після Нью-Йорка це центр світу.

Приємно здивували мене і гори Заілійського Алатау в Казахстані. В місті спека, а в горах справжня зима, мінусова температура й дуже багато снігу. Країна зовсім не туристична й тут не зустрінеш юрби туристів з фотоапаратами — це однозначно перевага. 

Що стосується Європи, то мені дуже сподобалася Словенії. Ця країна не дуже заїжджена та поки невідома. Я був там в серпні під час розпалу туристичного сезону в одному з кращих місць цієї країни на озері Бохінь. Проте не було жодних натовпів та черг. А коли піднявся на гору, там було зовсім порожньо. 

Не менше мене вразила поїздка на льодовик Мер-де-Глас у Франції. У перекладі з французької —  означає море льоду. І це найбільший льодовик країни. Коли спускаєшся сходами, можна помітити позначки, які вказують на глобальне потепління. Ще якихось 40 років тому цей льодовик був набагато більшим. Від цього стає трохи моторошно. Здається ніби жодних глобальних катастроф не сталося, але все одно льодовики тануть. Це видовище сумне й прекрасне одночасно. 

Бюджетно відпочити можна в Грузії, а дізнатися нове — в Берліні

Я рекомендую відвідати Грузію, адже вона бюджетна. І навіть в найбільш туристичних точках ціни набагато менші, ніж на українському курорті в Буковелі. При цьому невелика країна має весь спектр різноманіття — від моря до гір. Я був там навесні, коли внизу вже все цвіло, а високо в горах ще й досі була люта зима й сніг. Це доступне найближче закордоння, яке вражає своєю природою. 

А якщо відійти від гірської теми, то раджу відвідати Берлін. Однак не варто туди їхати за пам’ятками чи красивими видами. Берлін — це цікаві знайомства з людьми, найкраща в світі шаурма й цікаві непопсові місця.

В Україні багато красивих місць, але вони розкидані й важкодоступні…

Про туризм в Україні є дві кардинально протилежні думки: одні кажуть — в Україні так багато всього, а інші — у нас нічого дивитися. І обидві сторони мають рацію. У нас дійсно величезна кількість красивих місць, але вони розкидані по країні й важкодоступні. Тільки в Карпатах є скупчення цікавих пам’яток.

Нещодавно був на Лемурійських рожевих озерах, що на Півдні. Вони приголомшливі й аналогів у світі не так вже й багато — подібні є в Австралії й Мексиці. Але щоб дістатися до них по Україні, потрібно бути дійсно одержимим цією ідеєю. Ми з компанією вирішили, що їдемо туди знімати й ніяка погана дорога нас не зупинить. Але все ж це не найкращий варіант для приємної відпустки.

Проте я все ж рекомендую кожному почати подорожі зі своєю області. Поки в країні карантин хочу подивитися в Харківській області цікаві місця. Наприклад, унікальний навіть у світових масштабах об’єкт — Інститут іоносфери. Це величезний металевий радар, який побудований для вивчення іоносфери. Виглядає дуже масштабно: величезна тарілка за парканом, яку видно за багато метрів. Але знову ж таки там немає жодних екскурсій.

Також в моїй області є кілька цікавих замків, наприклад Шарівський замок 19-го століття, який зберігся ще з тих часів. Є декілька не дуже примітних місць, щоб їхати з іншого кінця країни. Якщо ж ви поблизу, то потрібно обов’язково відвідати Зміївські кручі й Кварцові кар’єри з білим піском.

І хоча в блозі не багато підписників, вже вдається співпрацювати з брендами

Нативні інтеграції та реклама на каналі вже були. Також я співпрацюю з українським представництвом бренду Oakley та його офіційним дистриб’ютором — магазином “Протест”. Деталі я, на жаль, не можу розповісти.

Монетизувати канал можна з будь-якої кількості фоловерів. Питання тільки в тому, хто готовий буде вкладати гроші. На самому Youtube також є партнерська програма, яка доступна з 1 000 підписників і певної кількості годин переглядів за останні 12 місяців. Але в країнах СНД це приносить не дуже багато грошей.

Зараз тревел-індустрія суттєво страждає…

Я чекаю на закінчення карантину. Зазвичай я маю думки та плани про подальші подорожі. Проте навіть в межах країни виникають форс-мажори. Наприклад. ми планували поїхати в Карпати, однак там сталися жахливі паводки. Тому я б не планував грандіозних подорожей цього року.

Суспільство

Зенітники 53 ОМБр «мінуснули» російський гелікоптер Мі-8 (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Військовослужбовці 53 ОМБр ім. князя Володимира Мономаха збили російський гелікоптер Мі-8.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці бригади.

За словами бійців, ворожий гелікоптер вдалося збити під час авіаційного нальоту противника. Вже за кілька секунд після удару україрських зенітників Мі-8 росіян опинився на землі.

«Княжичі продовжують тримати фронт, відбивати атаки, завдавати нищівних ударів ворога. Під час нальоту ворожої авіації, завдяки нашим охоронцям неба, армія окупантів не дорахувалась свого Мі-8. Точний удар зенітників вмить окутав вогнем смертоносне залізяччя, за лічені секунди вертоліт догорав вже на українському чорноземі», – розповіли військові.

Про Мі-8

Мі-8 – багатоцільовий гелікоптер, розроблений на початку 1960-х років. Один з найбільш масових двохдвигунових гелікоптерів у світі, а також входить до списку найбільш масових вертольотів в історії авіації. Широко використовується для виконання безлічі цивільних і військових завдань.

Вертолет ВС РФ "Ми-8" вторгся в Украину под Сумами - ПВО готова ударить,  видео - | Диалог.UA

Раніше ми повідомляли, що українські морпіхи знищили російський гелікоптер Мі-24 та розгромили три ворожі гармати.

Крім того, ще один Мі-8 збив військовослужбовець Національної гвардії.

Фото: wikipedia.org.

Читати далі

Суспільство

Полтавщина отримала від волонтерів унікальний евакуаційний автобус (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські волонтери передали Полтавщині евакуаційний автобус для перевезення поранених бійців та цивільних.

Про це повідомив очільник Полтавської ОВА Дмитро Лунін.

За його словами, цей автобус є унікальним навіть для України, адже обладнаний 9 лежачими місцями для евакуації поранених.

«В автомобілі – 9 лежачих місць. Авто використовуватимуть для евакуації поранених бійців і цивільних та надання їм допомоги. Транспорт оснащений дихальним апаратом, інфузоматом, ношами, монітором пацієнта, дефібрилятором, забезпечений киснем», – зазначив Лунін.

Відомо, що волонтери придбали автобус за кордоном. Після цього його відремонтували та переобладнали під евакуаційні потреби.

Раніше Норвегія подарувала Львівському обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф спеціальний медичний автобус Volvo для перевезення поранених.

Також нагадаємо, поляки подарували Львівській лікарні імені святого Луки сучасний МРТ-апарат Siemens Magnetom Sola.

Фото: t.me/dmytrolunin.

Читати далі

Суспільство

Український БТР-80 майстерно ухилився від удару ворожої ракети (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Екіпаж українського бронетранспортера БТР-80 майстерно ухилився від удару ворожої ракети, врятувавши техніку.

Про це повідомили в телеграм-каналі Управління стратегічних комунікацій ЗСУ.

«Український БТР-80 майстерно вийшов з-під удару протитанкової керованої ракети на Харківському напрямку», – йдеться в повідомленні.

На відео чутно, як один із бійців радить водію пригальмувати, внаслідок чого російська керована ракета проходить повз техніку.

Як пишуть розслідувачі InformNapalm, ймовірно, український захисник почув ракету через активні навушники або побачив її, перебуваючи на броні, після чого й попередив екіпаж.

«БТР-80 Збройних сил України успішно ухилився від ворожого ПТУРа, український захисник ймовірно почув ракету через активні навушники (або побачив її, сидячи на броні) і завчасно попередив екіпаж про ПТУР. Епічне відео», – йдеться в дописі.

Про БТР-80

Бронетранспортер БТР-80 – бойова колісна плавуча машина, що має озброєння, броньовий захист та високу рухомість. Бронетранспортер призначений для застосування у мотострілецьких підрозділах сухопутних військ, крім того, використовується у підрозділах морської піхоти України.

Бронетранспортер БТР-80 обладнаний десятьма посадковими місцями для розміщення відділення у складі командира відділення (машини), механіка-водія, навідника і семи мотострільців. У башті бронетранспортера розміщується кулеметна установка, що складається з 14,5-мм і 7,62-мм кулеметів.

Нагадаємо, українські військові звільнили від окупантів село Яцьківка, що в Донецькій області, та відновили контроль над позиціями поблизу Бахмута.

Крім того, ЗСУ завдали влучних ударів по двох командних пунктах окупантів у Генічеському та Каховському районах Херсонської області.

Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua.

Читати далі