Технології
Величезні трансформери та бої роботів: як на Запоріжжі роблять металевий бізнес
Роботи свого часу стали мрією багатьох дітей і дорослих, які побачили знаменитий мультфільм “Трансформери” в 1986 році. Дмитро Міцик та Сергій Єременко одні з таких, вони стали фанатами роботів і у 2017 році дитяча мрія привела до заснування свого бізнесу.
Чоловіки власноруч виготовили роботів-трансформерів та заснували виставку SDrobo, яка об’їздила вже багато міст України і потрапила до реєстру Книги Рекордів України. Ми поспілкувалися з Дмитром Міциком і дізналися, як створювався бізнес, з чого роблять роботів, скільки вони коштують та чому їх не продають.
Дмитро Міцик
Співвласник виставки та творець роботів
Від операторів атракціонів до творців роботів
Ми працювали звичайними операторами на атракціонах. У 2015 році відкрили в Запоріжжі вже свій невеликий парк атракціонів і вирішили привертати увагу відвідувачів скульптурами. Зробили робота з пластику і діти відразу його поламали. Після цього зробили вже із заліза робота Валлі. Нам сподобався процес, ми зробили йому подружку Єву.
Бізнес був сезонний, тому в холодну пору ми його закрили і зайнялися створенням роботів більш масштабно. Хотіли до відкриття робочого сезону створити роботів не тільки для дітей, а й для дорослих. Зробили дуже багато, але в парк їх не привезли. Директор не схвалив цього, сказав, що ми їх прикопаємо і скажемо, що це наше місце.
Тоді ми вирішили створити більше роботів і зробити виставку. Ми працювали по 16 годин. Різали руки собі, обпалювали. Як в око потрапляла окалина, то ми спочатку закінчували роботу, а потім з опухлим оком їхали в лікарню. Приміщення, в якому ми працювали – там текла стеля, було холодно, навіть замерзала кава в термосі.
Феноменальне відкриття
В Запоріжжі є неробочий дворець культури ЗАЛК. Ми прийшли до директора, запитали, чи можна зробити виставку тут, він посміявся з нас, але дав добро.
Перше відкриття було феноменальне для мене. Була величезна кількість людей, хоча ми не рекламували ніде подію. І тоді ми зрозуміли, що це може бути і нашим бізнесом.
Ми пропрацювали один місяць, заробили грошей, закрили на два тижні, виправили всі недоліки і повторно відкрили вже нову. Коли відкрили повторно, то вже були пропозиції від різних торгових центрів в Павлограді, Бердянську, Чернігові, Луцьку та інших містах. Вони запропонували розмістити виставку на певний час у них, аби отримати більше відвідувачів в ТЦ. Так все і почалося. Зараз ми їздимо по різним містам України з виставкою.
Як і з чого створюються роботи
Ми беремо фото робота, папір, лекала і будуємо модель спочатку з паперу. Потім робимо каркас з картону. Приміряємо, виправляємо помилки і вже тільки потім ріжемо метал і збираємо. Але то старі методи. Зараз я вже почав звертатися до технологій. Тобто можна зараз не болгаркою вирізати метал, а зробити 3D модель, розкласти її на металі, вирізати лазерною різкою і залишиться тільки зібрати.
Ми зробили єдину в Україні машину-трансформера – Оптимус Прайм. Його висота – 3,5 метри. Каркас зроблений з металу, обшивка з пінополістиролу (матеріал, який використовують в утепленні, – прим.ред), бо він легший. Інакше довелося б купувати дорогий потужний двигун, аби робот міг трансформуватися.
На створення одного робота у нас з Сергієм йде місяць. Якщо створюємо щось велике за розмірами, то наймаємо людину для дрібної роботи.
Тисячі доларів за робота
Зібрати одного робота, який не рухається, коштує близько півтори тисячі доларів. А якщо він їздить і управляється, то до цієї суми додається електроніка, яку я замовляю. Там “мізки” з програмою стоять 4 тисячі доларів.
Зараз в нас 22 експонати, зроблених з металу. Двоє з них їздять і розмовляють, одна машина-трансформер і шоу роботів, що танцюють. Але останніх ми купували, вони витанцьовують під Монатика. Собівартість виставки близько 50 тисяч доларів. Це без вартості нашої роботи.
Чому ви не зможете купити робота
Була пропозиція від хлопця з Арабських Еміратів продати виставку за 100 тисяч доларів, хотів купити синові і поставити в городі. Але ми не продали, шкода, навіть за великі гроші.
Продавати не хочемо ще й тому, що виставка заробляє гроші. Вона мене годує, одягає, купує мені речі.
Окремо роботи теж не продаються, хоча пропозиції йдуть постійно. По-перше, нас люди не розуміють справжньої вартості цього робота. По-друге, вони йдуть всі в комплекті, радують відвідувачів і продавати не бачу сенсу.
Бокс майбутнього
Ми робили робота для боїв, але витратили на нього 5 тисяч доларів і він не вдався. Поки ми займаємося іншим проєктом, але “Бої роботів” будемо запускати ще раз. До цього є інтерес за кордоном. Наразі треба знайти рішення в електроніці, механіці. Наприклад, будь-які вібрації і удари викликають перезавантаження комп’ютера. Доводиться постійно переробляти. Начебто елементарні завдання, але багато нюансів.
Собівартість робота для боїв буде десь 3 тисячі доларів, а продати його можна за 50 тисяч доларів. Власники таких роботів будуть заробляти на ставках. Але крім того, такими роботами цікавилися досить серйозні компанії. Є івент-агентство, яке надає свої послуги BMW, Mercedes і іншими марками, в Америці. І вони хочуть купити в нас роботів для боїв.
Парки з роботами по всій Україні
В планах зробити майданчик на 400-500 квадратних метрів, який буде цікавий і дітям, і дорослим. Це такий собі парк роботів з майстер-класами, щоб діти робили своїх роботів, 3Д ручками малювали щось і надавали цьому рух. Прикрасимо це все статичними роботами і рухомими, які будуть їздити, розмовляти і навчати.
Спочатку запустимо парк в Запоріжжі, потім поїдемо по містах, протестуємо по торгових центрах. Я опишу повністю всі витрати на відкриття, обслуговування. І будемо продавати як франшизу. Тобто торговельні центри зможуть відкривати такі ж парки у себе, щоб залучати людей.
Негативний результат – це теж результат
За ці 5 років я б нічого не змінив у своїх рішеннях. У мене є невдалі проєкти, але вони невдалі до певного часу. Найбільші складнощі були фінансові. Спочатку ми хотіли зробити екзоскелет для боїв роботів, щоб людина була всередині. Але важко це робити на ті кошти, яких у тебе немає. Тепер цей проєкт у планах.
Були великі труднощі з механікою, її дуже важко робити, бо ніхто з нас не мав такого досвіду. Здається, що це легко – робот взяв і поїхав. А щоб він їздив в різні боки, потрібно купа електроніки. Я про все дізнався в процесі: що струм має різний вольтаж, ампераж, чому горять дроти або не вистачає живлення. Стикаєшся з проблемою і вже тоді шукаєш шляхи вирішення.
Рекламі і маркетингу навчився під час роботи. Були якісь міста, які ми навіть в мінус відпрацьовували. У Києві, наприклад, працювали на хорошому майданчику, але відпрацювали в мінус. Проаналізували, зрозуміли помилки і знайшли інший підхід, правильну рекламу. Негативний результат – це теж результат.
Мрія не дається легко
Друзі та близькі сміялися з ідеї створити роботів та відкрити виставку. Ніхто не вірив у це, говорили: “Де ви, а де роботи”. Глузували, відмовляли.
Ціну заплатив я за це дуже велику. Я збирався купувати квартиру на той момент, але всі гроші вклав в проєкт. Ще 10 тисяч доларів взяли в борг. Людина тоді цікавився, чим ми будемо віддавати.
Всі сміялися, ніхто не підтримував. Тепер я заробив на квартиру і продовжую бути фанатиком своєї справи.
Технології
Шолом українського виробництва «ТОР-Д» успішно випробували в акредитованій лабораторії за новим стандартом Міноборони.
Про це пише АрміяІнформ.
Шолом повністю відповідає вимогам військових.
Шолом «ТОР-Д» за рівнем балістичного захисту відповідає стандартам НАТО
Загальновійськовий кулезахисний шолом «ТОР-Д» пройшов успішне випробування в сертифікованій лабораторії США за стандартом NIG, рівень ІІІ-А.
Читайте також: Як бойовий робот допомагає українській армії проводити інженерну розвідку (ФОТО, ВІДЕО)
У сертифікаті відображені всі етапи випробувань із фіксацією відповідних параметрів. Один із них — енергія впливу на голову бійця після влучання в шолом 9-мм пістолетної кулі Luger (9х19) зі швидкістю 411,5-442 м/с.
Отримали пристойний результат: за дозволених до 400 G (одиниць вимірювання) максимальний показник випробувань становив 216,9 G.
На практиці це означає відсутність контузії у військовослужбовця та можливість подальшого виконання бойового завдання.
Шоломи зручні в застосуванні та надійні у використанні
За основу дизайну обрали дві моделі шоломів, які нині наймасовіше застосовують провідні армії НАТО: піхотний шолом ACH MICH 2000 та Ops-Core high cut (десантний варіант з високою обрізкою для додаткової зручності під час роботи з використанням оперативних навушників і радіогарнітури).
Читайте також: Як прикордонники навчаються застосовувати квадрокоптери (ВІДЕО)
Їхня конструкція забезпечує вентиляцію підшоломного простору, не заважає застосуванню тактичних масок, активних навушників, коригувальних окулярів, засобів зв’язку, протигаза й респіратора, носінню зимового головного убору, виконанню стрибків із парашутом.
Щодо технології виготовлення цих шоломів, не заглиблюючись у нюанси виробничого процесу, зауважу, що їхній бронекупол створено формувальним методом з арамідної тканини (Kevlar) із застосуванням спеціального балістичного клею.
Він укритий тонким шаром стійкого негорючого матеріалу. Саме це покриття й забезпечує виробу експлуатацію в усіх кліматичних умовах та захищає від ударів, подряпин.
Покривають шоломи спеціальною фарбою, яка не відблискує. На них передбачене й універсальне кріплення для приладів нічного бачення, що застосовують країни НАТО.
Довідка
У березні 2021 року Міноборони України затвердило стандарт ВСТ 01.301.007 — 2021 (02) «Небалістичні методи випробувань та критерії оцінювання бойових шоломів».
Зокрема, він передбачає перевірку шоломів на:
- стійкість до впливу різних умов експлуатації (як дуже низьких, так і дуже високих температур),
- стійкість до відкритого полум’я,
- міцність утримуючої системи під час статичного та динамічного навантаження,
- стабілізацію шолому на голові користувача під час виконання бойових завдань.
Нагадаємо, з’явилися подробиці передачі українським військовим нових бойових бронемашин Oncilla.
Усі фото: armyinform.com.ua.
Технології
П’ять років тому українець Іван Куцкир запустив безкоштовний веб-додаток Photopea.com – повноцінний редактор зображень, який працює в браузері. На сьогодні продукт приносить Івану $1 млн на рік. При цьому у Куцкира немає офісу, співробітників – він все робить сам.
Про це пише banda.media.
Біографія українського розробника
Івану Куцкиру 31 рік. Він народився в Україні, але в 2005 році переїхав до Чехії. Після закінчення школи отримав ступінь магістра за спеціальністю теоретична інформатика і штучний інтелект. У 2009 рік потрапив з Костелець-над-Орлици у Прагу, щоб здобути другу вищу освіту за спеціальністю програмування.
До Photopea Іван займався розробкою флеш-ігор. Такі ігри монетизували за рахунок показу в них банерної реклами. У майбутньому глибокі пізнання в цій моделі монетизації знадобляться Куцкиру для його графічного веб-редактора.
Програміст загорівся ідеєю розробити безкоштовний аналог Photoshop, який працював би повністю через браузер.
На той момент Куцкир працював ще над 20 проектами. Однак найбільше задоволення йому приносила саме Photopea, тому він вирішив сконцентруватися на ній.
«Я знаю, що створюю унікальний інструмент, і це мотивує мене продовжувати», — розповів Іван в інтерв’ю.
Photopea від 0 до $1 млн на рік
Над проектом Photopea Іван почав працювати 7 років тому, а монетизацію запустив 4 роки тому. На сьогодні додаток стало основним джерелом його доходу: за 2020 рік Іван заробив на Photopea $500 000.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
У Photopea три джерела доходу:
- практично 90% грошей приносить показ реклами в додатку;
- також є преміум-передплати — користувачі можуть оформити її, щоб не бачити в Photopea рекламу;
- продаж ліцензій — Photopea можна кастомізувати під свій проект і інтегрувати через API. За такі інтеграції Куцкір стягує щомісячну плату.
Доходи стартапу постійно зростають. За останні 12 місяців Іван вперше заробив майже $1 млн. Photopea швидко росла: якщо у 2018 році вона приносила всього $20 000 в рік, то вже через два роки цей показник зріс у 25 разів!
Ні офісу, ні співробітників, ні маркетингу
На сьогодні у Photopea 300 000 активних користувачів в день. У середньому вони проводять в додатку 45 000 годин щодня. При цьому матеріальні витрати Куцкира на підтримку проекту більш ніж скромні: $45 в рік за сервер.
Інших статей витрат у проекту просто немає: ні офісу, ні співробітників — Іван все ці сім років працював і продовжує працювати над Photopea поодинці.
У Photopea також немає маркетингових бюджетів та стратегії просування. В основному люди приходять за порадою знайомих, з органічного пошуку. Все, що Куцкір робить — іноді ділиться новими фічами на Reddit, Twitter, Facebook, зрідка на Hacker News.
Нагадаємо, у Сєвєродонецьку студенти зробили електромобіль «Єва».
Як ми повідомляли раніше, український школяр створив бота Harmix і виграв $25 тис. від Ukrainian Startup Fund.
Усі фото: woldemar.net.ua; banda.media.
Технології
В Україні відкрили оновлений Кіберцентр UA30 – це перший крок до побудови системи кіберзахисту світового рівня.
Про це повідомили у пресслужбі Мінцифри.
Унікальність центру
Кіберцентр UA30 (вебсторінка нової платформи – ua30.gov.ua) входить до структури Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Це новітній державний центр реагування на кіберінциденти, здобуття навичок та знань у сфері кіберзахисту.
До його складу входить також оновлений тренінговий майданчик з унікальною технологією відпрацювання реальних сценаріїв кібератак у навчальному середовищі.
У світі налічується всього близько 20 таких платформ, шість з яких у США.
Завдання нової структури
Серед пріоритетів — захист критичної інформаційної інфраструктури. Це:
- державні реєстри,
- цифрові послуги,
- державні інформаційні ресурси,
- інформаційні системи критичних підприємств.
Питання кібербезпеки і зокрема захисту персональних даних громадян — один з головних пріоритетів Мінцифри.
Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули
Крім того, Кіберцентр стає адміністратором безпеки Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів, куди до 2024 року мають бути перенесені 80% реєстрів.
Тут також працює урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA. Це єдина команда з України, що має акредитацію у FIRST та може оперативно взаємодіяти з командами реагування з 97 країн світу.
Читайте також: Український Clubhouse: що слухати та на кого підписатись у популярній соцмережі
Кіберцентр надаватиме послуги кіберзахисту, виявлення та реагування на кіберзагрози як для державних організацій, так і для пересічних громадян. Це захист, який раніше був доступний лише державним структурам.
Нагадаємо, у Києві планують відкрити кіберспортивну арену.
Як ми писали раніше, запустили безкоштовний курс про електронний документообіг для підприємців.
Усі фото: thedigital.gov.ua.