Суспільство
«Там воюють наші друзі, ми не могли бути осторонь». Як львівський Cantona Pub допомагає бійцям з передової
Історія Cantona Pub почалася з дружньої інвестиції, яка за сім років перетворилася на легендарний футбольний паб у центрі Львова. Тут збираються вболівальники, айтівці, артисти філармонії та оперного театру. А тепер – ще й волонтери, які допомагають ЗСУ.
З 24 лютого Cantona Pub перетворився на волонтерський центр, який упродовж перших двох тижнів був радше пунктом обігріву, ніж закладом із крафтовим пивом. Сьогодні команда пабу відновила роботу, але продовжує допомагати військовим. Адже частина з них напередодні війни сиділа за одним із столиків, а вже за тиждень вирушила на передову.
Енді Марковець
Засновник та власник львівського футбольного пабу Cantona Pub
Вболіваю за львівські «Карпати» з шести років
Я дуже люблю футбол, переглядаю матчі за будь-якої нагоди, та й сам раніше грав за аматорські команди. А почалося все, мабуть, ще в 1993 році. Тоді в шестирічному віці батько вперше взяв мене на матч львівських «Карпат». І відтоді я почав вболівати за «левів». Ця любов триває й донині – вже майже 30 років.
А трохи згодом, у травні 1999 року, я почав слідкувати за грою «Манчестер Юнайтед». Тоді на стадіоні «Камп Ноу» в Барселоні відбувся знаменитий фінал Ліги чемпіонів УЄФА. «Манчестер» програвав із рахунком 0:1, але на останніх хвилинах забив два голи й вирвав перемогу в німецької «Баварії».
Із відкриттям пабу допомогли друзі
До відкриття пабу я протягом чотирьох років працював на «24 каналі». Був інженером, технічно забезпечував, аби у наших редакторів було відео для сюжетів. Але сталося так, що я втратив роботу.
Коли я вже був безробітним і все йшло, скажімо так, не дуже добре, до мене звернулися друзі. Вони чомусь повірили в мене й запропонували інвестувати свої заощадження. Так, кошти були невеликі, але це все одно неабияк надихнуло.
І одного ранку я прокинувся з чітким усвідомленням того, що маю робити далі і як це все виглядатиме. Тоді й з’явилася й назва нашого пабу і концепція – яким має бути заклад. Це все було сім років тому – в 2015.
Паб, у якому збираються і вболівальники, і артисти оперного театру
Коли ми лише починали роботу над відкриттям пабу, головною ідеєю було зробити місце, в якому можна буде подивитися будь-який матч. У Львові багато барів, але футбольних – практично не було. Тому ми прагнули створити заклад, де могли б збиратися любителі футболу, дивитися та обговорювати матчі й пити смачне крафтове пиво.
Ми не були першим футбольним пабом у Львові. Але інші паби дуже швидко зачинялися. Сьогодні, напевно, подібних закладів у місті вже немає.
Чому назвалися на честь Еріка Кантони (легендарного нападника «Манчестер Юнайтед», – ред.)? Через його харизму, характер та щирість. Мені здається, це дуже пасує і футболісту, і пабу. Якщо в тебе є власний стиль, якщо ти маєш харизму, завжди залишаєшся собою й любиш те, що робиш, – на тебе точно чекає успіх.
Ідуть не в заклад, а до людей, які там працюють
Ми позиціонуємо себе як локальний паб. До нас ходять або наші друзі, або ті, хто мешкає чи працює неподалік. Наприклад, практично весь оркестр Львівської національної філармонії, артисти балету оперного театру, айтівці тощо. Тобто немає такого, щоб у пабі сиділи лише футбольні фанати. І тим більше ніхто не дивитиметься на тебе косо, якщо ти просто прийшов випити пива чи поїсти.
Думаю, найбільший наш актив – це команда. Я хоч і власник, але щодня працюю як бармен. Тобто кожен із нас – універсальний солдат. І якщо я не можу з якихось причин бути барменом, на моє місце без проблем стає офіціантка Катя або кухар Руслан.
Наша команда дуже згуртована, адже ми працюємо разом практично з самого початку. А отже, плинності кадрів у нас немає. Це важливо, бо часто відвідувачі ходять не в конкретний заклад, а до персоналу. До людей, які тебе обслуговують, наливають пиво й готують їжу.
Сплячі люди в нашому Instagram – володарі Кубка Гаскойна
До 24 лютого у нас була традиція: кожен, хто випивав так багато, що засинав, отримував уявний Кубок Пола Гаскойна. Це англійський футболіст, гравець збірної, який «поховав» свою кар’єру через алкоголь. Після гри він міг прямо в формі й бутсах бігти зі стадіону в паб, аби випити свіжого пивка.
Через деякий час у нас в пабі з’явилася книга з його біографією. І ми вирішили, що будемо публікувати в Instagram лише світлини людей, яку беруть цей Кубок Гаскойна. Але це все було до війни. Сьогодні ми вже не дозволяємо, аби подібне траплялося.
Перші два тижні працювали як пункт обігріву
Неможливо бути готовим до повномасштабного вторгнення в 21-му столітті. Тим більше, коли світ дуже медійний. І уявити, що в центрі Європи може спалахнути така війна, – було дуже складно.
Але коли це почалося, ми всі зібралися й вирішили працювати далі. Ніхто не хотів нікуди їхати, всі залишилися на своїх місцях. Перші дні у Львові було дуже багато переселенців з інших регіонів, людей, яких зачепила війна.
Ми почали їх безкоштовно годувати, якось втішати. Вже 25-го лютого ми з моєю дівчиною Катериною забрали кота й перехали на два тижні до паба. Просто, щоб завжди бути тут і допомагати.
Якоїсь миті у нас було дуже багато людей, почали сходитися волонтери, приносити різні речі, які необхідно було передати на фронт. Адже це зручно – наш заклад розташований у центральному районі міста.
Ті, хто вчора пив у нас пиво, сьогодні вже на війні
Водночас ми почали думати над тим, як допомогти нашим друзям, які з першого дня вирушили на війну. Уявіть, ще минулої п’ятниці вони сидять в пабі й п’ють пиво, а вже через тиждень усі ці, умовно, п’ятнадцять чоловіків у складі одного підрозділу воюють десь на сході нашої країни. Ми не могли не підтримати їх. Хотілося, аби в хлопців було все найкраще – каски, броники, приціли, медицина. Це все – розхідний матеріал, і його потрібно постійно поповнювати.
Наразі ми допомагаємо, перш за все, тим, кого знаємо особисто. Але ніколи не відмовляємо, якщо до нас звертаються. Наприклад, якщо була потреба знайти 25 аптечок, а ми закупили 50 – відправляємо всі 50 до різних підрозділів. Туди, де цього потребують.
Насправді, більшу частину роботи беруть на себе саме волонтери. Ми надаємо частину приміщення, допомагаємо переносити коробки, але саме вони роблять практично неможливі речі. Це 10-15 людей, які шукають усе необхідне, знаходять, пакують та відправляють на передову. І більшість із них – наші постійні відвідувачі.
Працюємо далі, аби донатити на ЗСУ
Перші два тижні повномасштабної війни ми працювали як столова та пункт обігріву. Але коли на барі мене почали запитувати не про допомогу, а про односолодовий віскі, я зрозумів, що можна знову працювати, заробляти гроші та допомагати армії.
Сьогодні ми на 80% працюємо як звичайний паб, а на 20% – як база для волонтерів. Ми виділили для них певну частину приміщення, де можна зберігати допомогу для військових. Також у наших волонтерів завжди є місце для обіду чи відпочинку. Але решта площі – це паб, у якому приймають замовлення та показують футбол.
Коли про нас написав Кантона, я два дні не міг перестати усміхатися
У перші дні війни до нас завітав французький журналіст, який приїхав, аби висвітлювати війну. Його дуже зацікавив наш заклад, адже Кантона – також француз. Цей журналіст тусувався у нас майже тиждень. А згодом на сторінках провідного французького спортивного видання L’Еquipe вийшла його стаття, де було згадано й Cantona Pub.
За кілька днів після цього з нами зв’язався рідний брат Кантони – Жан-Марі. Мовляв, Ерік хотів би опублікувати в Instagram кілька світлин на нашу підтримку.
Коли він справді запостив наші фото, я, чесно кажучи, два дні не міг перестати усміхатися. І навіть не так важливо, чи приїде він сюди після перемоги. Важливо, що він знає про нас, підтримав нашу роботу і Україну загалом. А отже, ми не самі в цій війні проти величезної імперії.
Завдяки цьому допису у нас збільшилася кількість пожертв на допомогу армії. А ще люди почали просити шеврони, які ми зробили для наших воїнів. Тож тепер, аби отримати шеврон Cantona Pub, достатньо кинути на рахунок будь-яку суму. І це також дає свій результат.
Не шкодуйте зусиль та грошей для нашої перемоги
Звичайно, коли в твоїй країні війна, ніхто не може почуватися в безпеці. Ніхто не може бути впевненим, що побачить наступний світанок. Тому треба всіма можливими способами та силами допомагати нашим захисникам. Аби в них було абсолютно все. І не варто шкодувати жодних грошей та жодних зусиль. Бо саме так день нашої перемоги настане якомога швидше.
Якщо Кантона справді приїде святкувати нашу перемогу – це буде неймовірна подія. Але спочатку нам потрібно перемогти. А вже потім будемо домовлятися, як все влаштувати. Адже з війни повернуться й наші друзі. Напевно, буде якась програма, екскурсії. Але це все буде вже згодом, після. Після нашої перемоги.
Номер карти для переказів по Україні
5168745322065381 (ПриватБанк)
ANNA LEVCHUK
UA513052990000026205738702315
SWIFT / BIC CODE: PBANUA2X
Bank name: PRIVATBANK
Bank Address: 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
PayPal: [email protected]
У межах ініціативи Bring Kids Back UA вдалося повернути з окупації 21-річного хлопця, якому погрожували примусовою мобілізацією до російської армії.
Про це повідомила операційна директорка Bring Kids Back UA Дарія Зарівна.
Історія хлопця
Юнак залишався на окупованій території лише зі свідоцтвом про народження. Кілька місяців тому йому зателефонували з російського військкомату з вимогою з’явитися для вручення повістки. Згодом прозвучала й пряма погроза — забрати його силоміць. Перебуваючи в постійному страху, що його відправлять на війну, хлопець звернувся по допомогу.
Завдяки зусиллям сестри та організації Helping to Leave, йому вдалося отримати документи й перетнути лінію розмежування, повернувшись на підконтрольну Україні територію.
Читайте також: У містах на Луганщині активісти розповсюдили проукраїнську символіку (ФОТО)
Bring Kids Back UA — державна ініціатива, спрямована на повернення українських дітей та молоді з окупації або росії. Команда Helping to Leave є одним із партнерів проєкту, що надає практичну допомогу українцям у складних умовах окупації.
Нагадаємо, українська художниця та Rescue Now запустили ініціативу для допомоги дітям у Харкові.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Save Ukraine
24 квітня «Укрпошта» презентувала поштовий випуск «Британія та Україна: 100 років партнерства». Його створили в межах проєкту «Власна марка» до 100 днів з моменту підписання угоди про сторічне партнерство між країнами.
Про це повідомили в компанії.
Угоду уклали 16 січня 2025 року під час візиту Прем’єр-міністра Великої Британії до Києва. Це перший документ такого масштабу для України, що охоплює ключові сфери співпраці — від безпеки й економіки до культури та спорту.
Дизайн марки створили на основі офіційної айдентики партнерства, розробленої британськими дизайнерами.
Церемонія спецпогашення відбулася у Головпоштамті у Києві за участі тимчасової повіреної у справах Великої Британії в Україні Шарлотти Сюрен, заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка та генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського.
Особливою частиною події стала участь школярів із київської школи №219. Вони підписали листівки, які надішлють до учнів партнерської школи у Ліверпулі, а також до прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера і міністра закордонних справ Девіда Ламмі.
Читайте також: Режисер кліпів Nirvana та Metallica відвідав Україну, аби створити фільм про боротьбу українців (ФОТО)
Нагадаємо, що учні 100 українських та британських шкіл долучаться до нового спільного проєкту.
Фото: «Укрпошта»
Фандрейзингова платформа UNITED24 отримала анонімний благодійний внесок у мільйон доларів США. Кошти направлять на гуманітарне розмінування в межах кампанії «Крок за кроком», що охоплює три області України.
Про це повідомили в UNITED24.
Цей донат став одним із найбільших приватних внесків на розмінування з початку повномасштабного вторгнення. Загалом UNITED24 вже зібрала понад 1,4 мільярда гривень на цей напрям, з яких понад 64% надійшло з США.
Мета поточного збору — 1,5 мільйона доларів. Кошти підуть на очищення таких об’єктів:
- Високопільська лікарня (Херсонська область);
- Феневицьке та Макарівське лісництва (Київська область);
- школа, садок, парк та дитячі майданчики в селі Гракове (Харківська область), яке після деокупації виявилося замінованим на 90%.
Читайте також: Режисер кліпів Nirvana та Metallica відвідав Україну, аби створити фільм про боротьбу українців (ФОТО)
Про фонд UNITED24
UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. За весь час діяльності через платформу зібрали понад 1,4 мільярда доларів. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:
- «Оборона»;
- «Гуманітарне розмінування»;
- «Медична допомога»;
- «Відбудова України»;
- «Освіта та наука».
Нагадаємо, що 11-річний хлопчик із Данії зібрав понад 8 000 доларів на допомогу українським дітям.
Фото обкладинки: сайт Міноборони
