Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Свобода має два кольори: історія українського прапора в подіях

Опубліковано

Від перших маніфестацій 1917 року до сучасних днів синьо-жовтий прапор був і є символом боротьби за незалежність, єдність і національну гідність України. Його історія тісно переплетена з ключовими подіями нашої нації — від підняття прапора над Чорноморським флотом у 1918 році до офіційного затвердження Верховною Радою у 1991. 

Редакція ШоТам зібрала хронологію становлення українського стяга, аби згадати його історичну спадщину.

  • Часи Давньої Русі

    Українські державні символи мають глибоке коріння в історії Русі. У князівства Володимира Великого гербом був золотий тризуб на синьому тлі. Прапор Руської землі часто був червоного кольору з золотим тризубом, а хоругва Галицько-Волинського князівства — блакитного кольору з зображенням золотого лева.

  • Червень 1848 року

    У червні 1848 року під час європейських революцій, відомих як «Весна народів», синьо-жовтий стяг уперше підняли над ратушею у Львові. Цей момент ознаменував утвердження жовто-блакитного прапора як символу українського народу.

  • 1917-1918 роки

    У 1917 році синьо-жовтий прапор отримав офіційний статус державного символу України. Під цим стягом проходили численні маніфестації українців. Уже у квітні 1918 року синьо-жовті прапори замайоріли над кораблями Чорноморського флоту в Севастополі. Історичне визнання стяга відбулося 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада офіційно затвердила поєднання жовтого та блакитного кольорів як державного прапора Української Народної Республіки.

  • 1 травня 1966 року

    У розпал радянської епохи над будівлею Київського інституту народного господарства (сьогодні — Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість звичного червоного прапора підняли синьо-жовтий. Цей відважний вчинок студентів і робітників став сміливою акцією протесту, що привернула увагу громадськості та призвела до жорстких репресій з боку КГБ.

  • 22 січня 1973 року

    22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус разом з вісьмома однодумцями підняв чотири національні прапори, відстоюючи символічний статус синьо-жовтого стяга навіть у часи радянської влади. Цей сміливий вчинок підтвердив, що український дух не зламати.

  • 26 квітня 1989 року

    26 квітня 1989 у Львові відбувся мітинг пам'яті жертв Чорнобильської трагедії, який пройшов під синьо-жовтим прапором. Ця подія стала знаковим етапом у відродженні національних символів України.

  • 22 травня 1989 року

    Під час закриття Шевченківського свята в Києві підняли національний прапор, підтверджуючи його статус як важливого національного символу.

  • 24 липня 1990 року

    Синьо-жовтий прапор урочисто підняли над будинком Київської міської ради. Перед цим його освятили в Софійському соборі.

  • 4 вересня 1991 року

    Цього дня синьо-жовтий прапор офіційно підняли над будівлею Верховної Ради України, що стало визначним кроком у відновленні незалежності. Вже 28 січня 1992 року Верховна Рада офіційно затвердила синьо-жовтий прапор як Державний прапор України.

  • Сучасність

    Сьогодні синьо-жовтий стяг є потужним символом незалежності та національної ідентичності України. Він майорить на вершинах світу, зокрема, на Евересті, гордо піднімається над станцією «Академік Вернадський» в Антарктиді та супроводжує українських військових на бойових шевронах. Цей прапор прославлявся на олімпійських п’єдесталах, під час Революції гідності та в боротьбі за Крим. Він також залишається символом надії для українців на окупованих територіях, які вірять, що одного дня цей стяг знову замайорить над їхніми містами та селами.

Джерела фото в статті: Freepik, Андрій Гречило, Український інститут національної пам’яті, Історична правда, Богдан Купєтов, Фотографії старого Львова, Andriy Solovyev, Укрінформ, Tonia Samoilova

Суспільство

Садибу Барбана у Києві визнали об’єктом культурної спадщини: історія врятованої архітектурної памʼятки

Опубліковано

Садибі Барбана, що знаходиться на вулиці Обсерваторній, 6 у Києві, офіційно надали статус об’єкта культурної спадщини.

Про це повідомляє громадська організація «Цегла».

Фото: wikipedia.org

Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.

Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.

Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.

Фото: t.me/Tsegla_news

Читати також: На Вінниччині відкрили дві відремонтовані школи: там навчатимуться 700 учнів

Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.

Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.

Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.

Про садибу

Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.

Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.

Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.

Фото: https://www.facebook.com/groups/sadyba.barbana/

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Нова пошта» анонсувала перший безбарʼєрний марафон: як взяти участь

Опубліковано

21-22 вересня в Києві на ВДНГ пройде «Перший безбар’єрний марафон Нової пошти», доступний для людей з інвалідністю та маломобільних груп.

Про це повідомляє «Нова пошта».

Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.

Читати також: «Нова пошта» встановила понад 600 «капсул безпеки» у відділеннях

Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.

«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.

Зареєструватися на забіг можна тут.

Нагадаємо, що «Нова пошта» розвиватиме логістичний хаб на заході України.

Фото: «Нова пошта».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

На фестивалі «Книжкова країна» з’явиться павільйон, присвячений творчості ветеранів та військових

Опубліковано

На фестивалі «Книжкова країна», який проходитиме у Києві з 26 по 29 вересня, з’явиться особливий павільйон «#ФРОНТМЕНИ».

Про це повідомляє «Книжкова країна».

Тут відбудуться 33 події, буде представлено понад 100 експонатів, кіно, презентації, майстер-класи та тематична вітрина воєнліту від «book.ua».

Читати також: У Києві пройде всеукраїнський фестиваль ветеранської культури

Захід включатиме «Кураторський publictalk: Combat art — культура наближення контекстів буття» та презентацію антології мілітарної поезії.

Детальніше з програмою можна ознайомитися на сайті фестивалю.

Нагадаємо, що в Україні запустять ветеранські простори з юристами та психологами: подробиці.

Фото: «Книжкова країна».

Коментарі

Читати далі