Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Потрібно розраховувати на себе». Як підприємиця з Луганщини відновлює роботу у Франції

Партнерський матеріал

Опубліковано

Катерина Макогон разом із донькою виїхала з Лисичанська Луганської області на початку березня. У ті дні навколо міста вже тривали бойові дії, залишатися вдома було небезпечно. Рішення про евакуацію було складним, але жінка розуміла: це вимушений крок, який може врятувати життя їй та дитині.

«Було дуже складно розлучитися з рідними. Ми усі мешкали на одній вулиці – тато та сім’я брата. На той момент вони залишалися, а я вирішила їхати – це був мій вибір», – каже жінка.

Катерина одразу вирішила, що поїде за кордон. Про черги та переповнені евакуаційні потяги вона чула з новин, але їхати все одно зібралася. 

Дорога до Франції

«Дорога до Львова тривала 36 годин. Вночі пішки ми перейшли кордон з Польщею та поїхали далі до Варшави. Мені допомогли закордонні друзі зняти готель, тож ми відпочили кілька днів у Польщі. Також друзі купили квитки на літак до Франції», – так Катерина описує свою евакуаційну дорогу. 

Це був складний шлях – всюди черги, втомлені та налякані люди. Але Катерина трималася, допомагали волонтери, увесь час знаходився хтось, хто надавав підтримку.

«Мені запам’яталось, як у потязі люди були дружніми, ніхто не скаржився, не нарікав, що мало місця чи погані умови. Спали на верхній полиці по черзі, бо внизу сиділо багато людей. Одна дитина всю дорогу повторювала: “Коли ми повернемося додому, я хочу додому”. Одну й ту саму фразу весь час», – із сумом згадує Катерина. 

У французькому містечку По Катерина вирішила шукати житло – там мешкає її родичка. Можна було отримати безкоштовно кімнату у готелі, але жінка хотіла працювати. Тому орендувала житло у французької родини. 

Український бізнес з клієнтами по всьому світу

Вдома підприємниця виготовляла на замовлення великі скульптури тварин у їх природних розмірах, їх купували клієнти онлайн з країн Європи та США. Це була власна справа, якою Катерина займалася кілька років. Бізнес приносив їй гроші та можливість творчого втілення ідей. Її собаки, коти, ведмежатка та єноти роз’їхалися світом. Продовжувати цю справу Катерина хотіла і на новому місці.

«Ми з донькою отримали документ на тимчасове проживання. Нам нарахували 500 євро допомоги на двох. Ці гроші мають надійти до кінця квітня. Зняти їх як готівку не можна, можна лише купувати товари у крамницях. Я вдячна за цю допомогу, але потрібно розраховувати на себе, тому вирішила заробляти. Для роботи мені важливо мати власний куточок – майстерню, тож я орендувала частину будинку за 400 євро на місяць», – каже Катерина.

У волонтерському чаті вона написала оголошення про те, що для роботи їй потрібна швейна машина. Наступного дня волонтери запропонували нову за 50 євро. Жінка придбала необхідні матеріали – штучне хутро, тканину. Також з матеріалами допоміг благодійник з Німеччини, який заснував фонд допомоги майстриням з України. Зараз Катерина готує викрійки тварин та вже пошила великодніх зайців. Працювати над ними почала ще вдома, а завершила у Франції.

«Я десь прочитала, що у концтаборі першими гинули ті хто вірив, що це скоро закінчиться, та ті, хто не вірив у перемогу. А виживали ті, хто починав займатися своїми рутинними справами. І, насправді, повернути до свого життя частку минулих справ – то було дійсне полегшення», – ділиться майстриня.

Час викликів для мільйонів людей

До війни Катерина брала участь у багатьох тренінгах та програмах менторської підтримки малого бізнесу, які організовував Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України». Вона постійно розробляла нові курси та викрійки для свого магазину на Etsy. Зараз вона не має доступу до нього, оскільки для підприємців зі Сходу України доступ заблокований. 

«Я написала запит на платформу, вказала, що переїхала до Франції. Зараз очікую, що мені знову відкриють доступ і я буду виставляти свої роботи», – каже Катерина.

Замовити цифрові викрійки підприємниці зараз можна за цим посиланням.

Тим часом Катерина починає знову створювати нові іграшки тварин, фотосесії яких робить у французькому лісі неподалік нового будинку. 

«Мої клієнти, які замовляли іграшки кілька років тому, знаходять мене через соціальні мережі і роблять нові замовлення. Зайці, які були розпочаті в Україні і завершені у Франції, знайшли своїх власників за годину після мого допису у соціальних мережах. Дуже переживаю за нашу країну та Луганщину і, звичайно, мрію повернутися додому», – зізнається українка.

Катерина вважає себе сильною, каже, що зараз – у час викликів для мільйонів людей – отримує новий досвід. Саме виклики, які змушують ухвалювати нові рішення у критичних обставинах, додають їй сил та допомагають адаптуватися та спілкуватися на новому місці.

Суспільство

Посуд і декор для дому: 8 ідей щоб підготуватися до Великодня

Опубліковано

Великдень — це весняне свято, що у багатьох асоціюється із надією і теплом. Тому ШоТам підібрав для вас українські бренди декору для домівок та посуду, які допоможуть прикрасити дім та стіл до свята.

Підставки, посуд

Tati Soltes ceramics

Ціни: від 600 гривень
Де купити: інстаграм

Це сімейна майстерня кераміки, тут можна знайти горнятка, тарілки, підсвічники, декоративні керамічні речі. До Великодня підготували ніжну колекцію: підсвічник з рослинними мотивами за 1200 грн, лоточки з квітами на 6 яєць (580 гривень) і  10 яєць (650 гривень). А також великодню тарілку, де поміститься і паска, і писанки — за 1600 грн.

Naturwood

Ціни: від 100 гривень
Де купити: інстаграм, сайт

Ця майстерня дерев’яних виробів пропонує посуд і декор: різноманітні рамки для фото, ящики, кухонні дошки тощо. А у великодній колекції створили підставку для паски та яєць за 350 гривень, дерев’яні «лотки» для 8 яєць за 265 гривень та одинарні у формі зайчика та півника по 99 гривень.

Lebet

Ціни: від 450 гривень
Де купити: інстаграм, сайт

Ужгородський бренд посуду й декору до Великодня підготував дещо особливе: підсвічники, тарілки, підставки під яйця. Наприклад, кругла керамічна тарілка у білому кольорі із золотим декором за 1650 гривень, підставка під паску «Золотий терен» за 3200 гривень чи підставка під яйце пісочного кольору за 450 гривень

Home form

Ціни: від 800 гривень
Де купити: інстаграм

Цей магазинчик прикрас та кераміки випустив ніжну великодню колекцію: тарілочки ручної роботи з написами та крихітними крашанками можна придбати за 850 гривень, а тарілочку із двома зайчиками та рослинними елементами — за 800 гривень. Боул з вушками обійдеться у 900 гривень.

Декор для дому

The Dry Flo

Ціни: від 450 гривень
Де купити: інстаграм

Цей бренд із Житомирщини пропонує прикрасити свою домівку до Великодня вербовими котиками. Наприклад, можна придбати вінок із вербових гілочок за 800 гривень чи букетик за 450 гривень. Або ж екологічний віночок з трави та верби за 650 грн.

BARVY

Ціни: від 450 гривень
Де купити: інстаграм

Називають себе мануфактурою реквізиту та декору, відроджують українське. До Великодня підготували вінок з лози, прикрашений традиційною українською крайкою за 900 гривень, а також із лози, лимонника, евкаліпту і ковили за 700 гривень.

Щось цікаве

Ціни: від 500 гривень
Де купити: інстаграм, сайт

Це крамниця художніх виробів: тут можна знайти прикраси, посуд і декор для дому. Наприклад, невеличкі керамічні розписані вручну ікони коштують від 500 до 840 гривень, залежно від розміру. 

Сніп соломи

Ціни: від 1500 гривень
Де купити: інстаграм

Майстерня виготовляє різдвяний павуків та зірки з соломи, але до Великодня їм теж є що запропонувати. Виявляється, солом’яний павук міг висіти в українських оселях від Різдва і до весни, а перед Пасхою його прикрашали писанками. Тож можна придбати набір для самостійного виготовлення великоднього павука за 1500 гривень, у комплекті соломинки, голка, інструкція і дві писанки. 

Читати далі

Суспільство

Українки організували благодійний ярмарок в Афінах: фото

Опубліковано

Спільнота Ukrainian Women in Greece / Українки в Греції організувала в Афінах благодійний ярмарок «Ольвія», гості якого мали можливість придбати унікальні вироби ручної роботи, створені українськими митцями.

Про це у Facebook повідомило посольство України у Греції.

Захід було проведено за підтримки посольства України в Грецькій Республіці та мерії м. Вула-Варі-Вуліагмені.

Читайте також: В Києві пройде фестиваль українських писанок: коли саме

Під час ярмарку також були представлені традиційні українські страви – від борщу та вареників до пиріжків та київського торта. Вони прийшлися до смаку, як українським, так і грецьким гостям, а також всім друзям України.

Маленькі та юні українці, зокрема учні Української суботньої школи при культурно-освітньому центрі «Берегиня» виконали танок та заспівали українські народні та сучасні пісні, нагадуючи кожному українцю про домівку, наче повертаючи на мить до рідного краю.

«Благодійний ярмарок «Ольвія» став не тільки святом української культури, а й свідченням нашої єдності та сили у вирішальний для України час», – додали у диппредставництві.

Нагадаємо, батьки випустили пісню загиблих від ракети музиканток із Запоріжжя.

Читати далі

Суспільство

10 фото Марка Залізняка, які розкривають злочини “совєтів” проти українців: від розкуркулення до Голодомору

Опубліковано

Фотограф з Донеччини відмовився працювати на НКВС і продовжив фіксувати злочини радянської влади — від розкуркулення та колективізації до Голодомору та насильницького переселення українців у Сибір. В об’єктив фотографа Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: “Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією”… І сьогодні його світлини дійсно стали історією. Історією, яку тепер неможливо замовчати!

Редакція ШоТам створила добірку фотографій Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк, фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив неперемінний фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Марко Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як “Миттєвість нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

“Що сьогодні є рядовий знімок, то завтра буде історією”

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 30-ті роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Бійці Брест Литовського полку на привалі під час Першої світової війни, Галичина, 1914-1916 роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Члени археологічної експедиції під керівництвом Дмитра Яворницького та їхні помічники прямують на розкопки, 1920-і роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

9. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

10. Збирання зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Читати далі