Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Що таке компостування
та чому воно рятує нашу планету
Зізнавайтеся, ви також отримували втик від бабусі,
коли викидали качан від яблука в смітник замість помийного відра?
Виявляється, наші бабусі мали рацію.
Органіка у загальному смітнику – не просто небажана, а небезпечна!
Вона провокує пожежі на сміттєзвалищах, забруднення ґрунтів, ґрунтових вод, повітря і пришвидшення зміни клімату.
Якщо ви вже набрали повідомлення бабусі з текстом «Позич порося, мені треба утилізатор», можете далі не читати.
Вітаємо з поросятком, любіть його!
А для інших маємо простіший вихід – компостування органічних відходів.
Механіка цього процесу не складніша за помийне відро.
Потрібно мати окрему ємність, знайти їй місце, регулярно закидати подрібнені органічні відходи та іноді її спорожнювати.
А тепер розповімо про все детальніше.
Це переробка органічних відходів за допомогою мікроорганізмів.
Після їхньої роботи рештки їжі перетворюються на якісне добриво.
Компостування може бути централізованим: коли процес забезпечують органи місцевого самоврядування чи окремі підприємства.
Або приватним: організованим для власних потреб окремого господарства чи громади.
Звідси – декілька способів компостування:
здавати органіку на компостувальну станцію (на жаль, цю опцію має лише Львів);
самостійно переробляти відходи у квартирі чи на приватній ділянці;
організувати з сусідами переробку у спільному компостері.
Микола Рябика
еколог, співзасновник та виконавчий директор громадської організації «Плато»
Бензопірен, діоксини, оксиди нітрогену й сірки та вуглекислий газ – ці речовини виділяються у повітря під час пожеж на сміттєзвалищі.
Частина з них може викликати у людини отруєння, інші провокують прискорення змін клімату.
« Атмосфера має своєрідну оболонку парникових газів, яких протягом останніх років через людську діяльність стало чимало.
Ці гази провокують утворення парникового ефекту.
Саме він пришвидшує кліматичну зміну. Внаслідок цього, наприклад, змінюється фізика хмар і стаються надзвичайні погодні явища: інтенсивні затоплення, шторми, порушується тепловий режим зими та літа. »
Готовий компост – цінне добриво для домашніх рослин, клумб, дерев та кущів на прибудинковій території. Його перемішують з ґрунтом у процесі висадки чи пересадки домашніх рослин, дерев, кущів та квітів навколо будинку.
Фактично, зі звичайного органічного сміття ви отримуєте добриво, яке не просто не зашкодить довкіллю, а й зробить його кращим.
Варіант #1
Віддаємо органіку
на компостувальну станцію
Ірина Шевченко
начальниця відділу організації збору органічних відходів ЛКП «Зелене місто»
Якщо вам пощастило мати таку опцію у вашому місті – вітаємо.
Для правильної утилізації органічних відходів нам знадобиться лише кілька кроків.
Крок 1. Ознайомтеся з інструкцією, аби дізнатися, що і в якому вигляді можна здати на переробку, а які відходи компостувати не вийде. Як правило, ці довідки можна відшукати на самому компостері, сайті або безпосередньо на станції компостування.
Крок 2. Встановіть вдома окреме сміттєве відро чи будь-яку іншу ємність для збору органіки. Якщо виносити відходи раз на 2-3 дні,неприємний запах банально не встигне утворитися.
Крок 3. Поруч з іншими сміттєвими баками ви знайдете контейнери, промарковані словом «органіка». Сміливо викидайте свої відсортовані відходи у цей бак.
Найбільша проблема — коли в контейнери викидають сміття у пакетах або неорганічні відходи (скло, пластик).
Відходи надходять на компостувальну станцію у великих обсягах, і неймовірну кількість часу займає саме відділення зайвого від органіки. А це погіршує процес виготовлення компосту.
МОЖНА
компостувати
НЕ МОЖНА
компостувати
Варіант #2
Тетяна Чучко
експертка з компостування та керівниця освітнього напрямку ГС «Пермакультура в Україні»
Самостійно переробити органіку можна навіть у квартирі.
Для цього існує декілька варіантів
Крок 1. Обираємо контейнер для компостування.
Контейнер для компостування називається ЕМ-контейнер
(від назви Ефективних Мікроорганізмів, які в ньому працюють), має щільну кришку, кран та коштує приблизно 400 гривень.
Його можна придбати або ж зробити власноруч. Якщо ви вирішили зекономити, для початку знадобиться два відра, які щільно вставляються одне в одне. Також подбайте про щільну кришку та зробіть невеликі отвори у дні верхньої ємності.
Саме тут збиратимуться органічні відходи, а їхня рідина потраплятиме крізь отвори в друге відро. Цю рідину потрібно регулярно (що 2-3 дні) видаляти. Тому саморобний метод може виявитися незручним, адже зі збільшенням кількості відходів витягти перше відро буде все важче. Як варіант – можна самотужки вмонтувати у нижнє відро кран, аби зливати рідину.
Крок 2. Купуємо ефективні мікроорганізми.
Бокаші – це препарат ефективних мікроорганізмів в сухому стані. Він знезаражує відходи, запобігає гниттю, запускає компостування «в правильне русло». Використання дуже просте – препаратом необхідно посипати шар свіжих відходів. Бокаші можна легко замовити онлайн чи придбати в Клубах органічного землеробства. Середня вартість сягає 80 грн/кг.
Крок 3. Готуємось до компостування.
Розташувати ЕМ-контейнер в квартирі можна в будь-якому місці, а от робити закладку відходів і зливати рідину краще в добре провітрюваному приміщенні. Специфічний запах, подібний до запаху квашеної капусти, хоч і дуже швидко вивітрюється, все ж може бути неприємним.
Процес компостування в ЕМ-контейнері вимагає мінімальної кількості повітря всередині. Тому радимо збирати органічні відходи протягом дня в окремій ємності, аби додати їх до компостера за один раз.
Крок 4. Компостуємо.
Перш ніж висипати органіку до контейнера, подрібніть її на шматки 3-5 сантиметрів. Потім відкрийте кришку компостера, закиньте відходи та посипте їх жменею бокаші. Готово! Компостування почалося. Не забудьте, що в процесі органіка виділятиме рідину, яку необхідно зливати раз на 2-3 дні.
Крок 5. Що ми отримуємо.
Повністю процес компостування в квартирних умовах пройти не встигне. Але за два тижні відходи встигнуть проферментуватись, а отже вже не будуть гнити і їх можна використовувати як добриво, прикопуючи неподалік рослин. Город, квітник, дерева в парку або сквері – всі будуть раді такому добриву, адже крім поживних речовин воно несе і оздоровлення ґрунту навколо себе.
Вермикомпостер
(органіку з’їдають хробаки)
Деякі люди, як я, вважають, що хробачки – це найкращі домашні тваринки, адже вони не шумлять, не смітять, не викликають алергію,
не псують меблі і шпалери, не вимагають грошей на корм, туалети і іграшки, а, навпаки, працюють на вас 24/7. Можливо, і ви ризикнете
приєднатись до лав цих диваків.
Крок 1. Шукаємо ємність.
Найпростіший варіант – придбати готовий вермикомпостер. Він красивий та багатоповерховий, однак коштує доволі дорого.
У якості альтернативи можемо використати звичайний пластиковий чорний фруктовий ящик висотою від 15 см. Його потрібно застелити чимось, що буде утримувати субстрат з хробачками, але пропускатиме повітря і зайву вологу. Можна використати звичайний поліпропіленовий мішок. Також потрібно передбачити піддон/піднос/ящик з суцільним дном для запобігання розтіканню зайвої рідини. Готово!
Якщо вирішуєте купити – радимо брати цілу сім’ю з 2-2,5 тисяч особин, тоді ви отримуєте вже готову «робочу ферму». Можна починати і з меншої кількості, але вам доведеться уважніше слідкувати за комфортом ваших нових друзів.
Крок 3. Готуємося до компостування.
У вермикомпостуванні ще важливіше, ніж в компостуванні, застосовувати ефективні мікроорганізми, бо саме вони готують і роблять доступною їжу для хробачків. Отже не забуваємо і обробляємо всі накопичені відходи або бокашами, або ЕМ-препаратом (135 грн/л). Сортуємо і подрібнюємо відходи так само, як і при звичайному
компостуванні.
Крок 4. Компостуємо.
Свіжі відходи у вермикомпостері бажано прикривати, щоб запобігти
розмноженню дрозофіл. Для цього можна використовувати спеціальні
кокосові килимки, вологі газети або просто присипати 1-2 см субстрату,
в якому живуть хробачки.
Слідкуйте за темпом харчування хробаків. Нову порцію слід давати, лише коли вони впораються з попередньою. Інакше їжа почне пліснявіти.
Додавати землю або пісок не потрібно. Швидкість роботи хробачків залежить від навколишньої температури, відходів, які ви їм згодовуєте, та навіть від шуму. Тому з часом ви виробите свій графік годування. Тільки не забувайте, що без їжі хробаки можуть просто загинути.
Крок 5. Що ми отримуємо.
Домашні хробачки здатні переробити майже всі харчові відходи(крім м’ясних і рибних). Унаслідок такої «співпраці» об’єм відходів значно зменшиться, а ви отримаєте чудове добриво – біогумус.
Варіант #3
Крок 1. Територія.
Крок 2. Вибір компостера
Існує безліч різноманітних видів компостерів. При виборі свого передбачте одразу декілька моментів:
• розмір секції – має бути приблизно 1х1х1 метр;
• доступ до вмісту – дуже зручно, коли в компостері знімається
вся передня стінка, а не лише віконце;
• додаткова секція для сухих матеріалів – щоб все було під руками;
• утилізація самого компостера, коли він відслужить своє.
Тому компостер краще замовити або зробити власноруч. Беремо екологічний матеріал – дерево. І не обов’язково використовувати нові дошки, можна переробити старі палети. Зручною конструкцією буде дво- або трисекційна. Поки в одній секції відходи накопичуються, в інших – дозріває компост.
Крок 3. Опануйте технологію
При компостуванні важливо контролювати декілька параметрів:
• температура не повинна перевищувати 60 градусів. Якщо ви помічаєте сильний розігрів – постарайтесь перегорнути або принаймні поворушити відходи і/або полити їх холодною водою;
• вологість має становити 70-80%. Як перевірити? Візьміть компост в руки і сильно стисніть. Якщо виділяється декілька крапель – ви на правильному шляху. Якщо рідина тече навіть без стискання – вологи забагато;
• баланс вуглецю та азоту (25/30:1). Якщо азоту буде багато – купа стане слизькою та виділятиме неприємний запах. Якщо компост стане занадто сухим та не розкладатиметься – забагато вуглецю. Добре, що не потрібно вимірювати баланс з точністю до грама. Достатньо дотримуватись пошарового принципу закладання відходів, чергуючи харчові відходи з сухою травою чи листям.
Крок 4. Компостуємо.
Спочатку ми закладаємо 10-15 см дрібними гілками для дренажу.
Потім шар вуглецевого матеріалу: сіна або листя. Після того в міру утворення – шар харчових відходів (3-5 см), який накриваємо сіном або листям. кожен шар харчових відходів обробляємо ЕМ препаратом. Верхній шар має бути завжди з трави, це прикриє
харчові відходи від мух.
Крок 5. Що ми отримуємо.
Готовий компост не обов’язково має бути дрібним і однорідним. Ймовірно, він буде містити більші за розміром часточки ще недорозкладених відходів. І при використанні для посадки дерев чи кущів це навіть краще, адже такий компост буде «працювати» довше. За потреби (наприклад, для кімнатних рослин) компост можна просіяти, а крупні часточки закинути знову в компостер для дозрівання.
Суперважливо: створіть команду.
Спільна переробка передбачає декілька людей, а отже, правильно буде з самого початку узгодити правила, ролі і обов’язки.
Одна голова – добре, а голова ОСББ – краще! Саме ця людина відіграє ключову роль у процесі запуску компостування в будинку.
Варто заручитися її підтримкою, а за потреби – запросити екоактивістів та спеціалістів, які фахово розкажуть про всі нюанси.
Не зайвим буде провести анкетування мешканців дому чи влаштувати загальні збори, аби дізнатися, що ваші сусіди знають про переробку відходів, та чи готові вони до компостування. Будьте готові провести просвітницьку роботу та відповісти на купу питань.
Серед тих, хто зацікавиться, створіть «компостусовку» та узгодьте план дій. Ви маєте вирішити, скільки відходів будете переробляти,
яким саме способом тощо.
Який об’єм компостера обрати? Попросіть всіх мешканців, які погодилися компостувати, зафіксувати, за скільки часу вони наповнюють відро з органікою вдома. Тоді ви можете приблизно орієнтуватися в цифрах. І не забудьте, що будь-якої миті до вас можуть приєднатися нові сусіди.
Варіант #4
Артем Миргородський
керівник рециклінгової компанії GreenAge
Механізм запуску процесу схожий до компостування
в багатоквартирних будинках: ідея – опитування зацікавлених – група зацікавлених – відповідальний – пошук підрядника або встановлення компостера на території офісу самостійно.
Майже 90% відходів офісу – це різні види пакування, органіка складає лише 10-15%. Тож компаніям вигідніше запровадити повний цикл сортування.
Відповідальна за процес компостування людина повинна отримати додаткові навички, а також витрачатиме свій час.
Варто подумати про компенсацію, а ще краще – розподілити відповідальність між кількома працівниками. Обов’язково заручіться підтримкою спеціалістів, щоб на випадок непередбачуваних ситуацій все вирішувалося швидко та професійно. Тоді сортування відходів стане частиною корпоративної культури та наблизить організацію до відповідального споживання.
Рекомендуємо «кидатися» ними,
коли хтось ну ніяк не розуміє: щоб шо?
Це вигідно. Компостуючи органіку, ви майже на 40% зменшуєте вміст вашого смітника. А, отже, рідше викидаєте сміття і менше сплачуєте за його вивезення.
Це гігієнічно. Органічні відходи не «киснуть» у сміттєвому відрі, не спричиняють неприємного запаху, не «хостять» дрібних мушок.
Це естетично. Компост – чудове добриво для рослин, які ростуть на прибудинковій території чи у вас на підвіконні.
Це відповідально. На сміттєзвалищах органіка взаємодіє з іншими видами відходів та виділяє метан – газ, що пришвидшує процеси змін клімату. Компостуючи ви дбаєте про навколишнє середовище та зменшуєте ризик виникнення пожеж.
Анжеліка Зозуля
координаторка проєкту «Сафарі для громад: компостування в містах» та природоорієнтованих
проєктів ГО «Плато»
Проєкту «Сафарі для громад» вже 3 роки.
За цей час з невеликого експерименту він переріс у повноцінну
просвітницьку програму, у межах якої ми вчимо проактивних українців
помічати та досліджувати проблеми довкілля та пропонувати
у відповідь природоорієнтовані рішення.
У жовтні цього року відбулося вже п’яте за рахунком «полювання», після якого географія проєкту розширилася на більш ніж 130 громад, а до ком’юніті «сафарі-амбасадорів та амбасадорок» тепер входять понад 200 учасників. Місія «Сафарі» — перетворювати проблеми у дружні до людини та довкілля рішення та масштабувати ці зміни. І, здається, поки що нам це вдається.
Олена Тарасова-Красієва
координаторка проєкту «Природоорієнтовані
рішення для сталих міст» ПРООН в Україні
Проєкт «Природоорієнтовані рішення для сталих міст в Україні» – це відповідь на швидкий ріст населення, урбанізацію, той вплив, який міста мають на навколишнє середовища, здоров’я та добробут населення. ПРООН в Україні допомагає містам стати сталими. Напрям природоорієнтованих рішень є пріоритетним в нашій стратегії, і ми продовжуватимемо працювати з ним і надалі.
Коментарі