Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Першу гуманітарку після деокупації везли трактором. Досвід повернення до життя Малинівської громади на Харківщині

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Мальовнича місцевість на Харківщині, яку більшість українців знають за старим фільмом «Весілля в Малинівці», у 2022 році пережила всі жахи війни з росіянами: громаду обстрілювали з авіації, РСЗВ та артилерії, а село Мосьпанове пробуло в окупації до осені.

Першу гуманітарну допомогу односельцям завезли ще до розмінування – трактором прямо через поля на свій страх та ризик. Вже зараз села оживають: до роботи повернувся склозавод та інші підприємства, донори допомагають відбудовувати школи та укриття, а у цьогорічний віртуальний перший клас вступило 55 учнів. Про життя після звільнення від окупантів, відбудову шкіл та повернення бізнесу розказуємо у матеріалі ШоТам.

Євген Чудний

заступник начальника Малинівської воєнної адміністрації.

Близько 70% жителів громади виїхали на початку вторгнення

Памʼятаєте давній фільм «Весілля в Малинівці»? От це про наше селище. Раніше ми щорічно проводили однойменний фестиваль, присвячений колориту українського весілля. Збиралось до 800 гостей, аби дізнатись більше про звичаї та традиції, приміряти тогочасне українське обрядове вбрання та звісно насолодитись колоритом. Та загалом наша громада – це поєднання і мальовничої природи, і потужної промзони, що дає левову частку бюджету громади. 

На жаль, з початком повномасштабної війни громада була частково окупована. Село Мосьпанове з березня 2022 року опинилось під росіянами. Саме там і проходила лінія фронту, і маємо найбільші руйнування: зруйнована школа, будинок культури, пошкоджено дитячий садок та багато житлових будинків. Люди пережили страшні часи: в перші дні окупанти викрали старосту, розкрадали будинки, траплялись перестрілки на вулицях, у яких, на жаль, є загиблі.

Село Мосьпанове пережило страшні часи: на вулицях траплялись перестрілки. Фото: ШоТам.

Під щоденними хаотичними обстрілами з перших днів була вся Малинівська громада. На початку це була авіація та РСЗВ, які потім доповнювались артилерією. Понад 400 будівель пошкоджені: знесені дахи, вибиті вікна та деякі повністю зруйновані. 

На початку військових дій не всі люди мали можливість виїхати у безпеку: автобусних перевезень не було. На жаль, в нашій громаді є загиблі і важко поранені односельці. Досить швидко з села залишився лише один шлях для виїзду – на Зміїв. Інші дороги та села були окуповані. Та все ж люди знаходили можливість, так за березень-квітень виїхало близько 70% населення громади.

Після звільнення села Мосьпанове, окупанти базувались у Граковому, звідки і продовжували обстріл громади. Лише у вересні 2022 стало у нас тихіше. Це було можливим, коли українські війська витіснили окупантів ще далі на північ. Буквально за кілька днів після звільнення наших сусідів з Гракового, ми з колегами сіли на авто і поїхали у Мосьпанове. Їхати було страшно: заміновані узбіччя, згорілі чи підірвані машини, зруйнована російська техніка і залишені окупантами бліндажі та речі

Першу гуманітарку в село Мосьпанове завозили трактором через поля

У Малинівці була основна гуманітарна база, тут ми фасували продукти: мʼясо, крупи та все інше. Періодично долітало і до нас. В основному це було РСЗВ з осколковими снарядами, що вражали будівлі. На щастя, ніхто не постраждав за той період – ми чули «виходи» і швидко переходили у підвал. Також не знали, чи за нами слідкують, тому ми постійно переміщувались. Аби люди могли нас знаходити, то були обрані старші, тобто відповідальні по кожній вулиці. Це також робилось, щоб масове зібрання людей не потрапило під обстріл: ми стали передавати гуманітарну допомогу саме таким старшим по вулицях.

У перші дні після звільнення, гуманітарну допомогу у Мосьпанове доводилось везти тракторами, адже дороги по суті не було. На свій страх і ризик староста організовував маршрут через поля, не знаючи в якому вони стані та чи є міни. Та і цього не вистачало: трактор міг привезти не так багато круп, а хліба вистачало лише по половинці на людину. Вже згодом налагодили постійний маршрут завдяки небайдужим та сміливим жителям, які на власних авто почали їздити разом з працівниками селищної ради і перевозили гуманітарну допомогу.

З часом стало все більше повертатись людей додому. Це ми відчули за кількістю виданих продуктових наборів. І хоча обстрілів нині немає, та російські ракети час від часу пролітають.

Російські ракети час від часу прилітають у громаду. Фото: ШоТам.

Попри все люди залишаються, хоч і багато поїхало: якщо до війни населення громади становило близько 9 тисяч жителів, а нині – всього 2 тисячі.

Поступово життя в громаді відновлюється: відбудовуємо житло та соціальну інфраструктуру, повертається бізнес, налагодилось автобусне сполучення, ми пережили найскладніший опалювальний сезон без значних перебоїв. Та ми не перестаємо забезпечувати жителів гуманітарною допомогою: у нас діють такі правила, що продуктові набори раз на місяць можуть отримувати всі мешканці громади незалежно від їхнього статусу. 

Донори, з якими працювали до воєнного стану, прийшли на допомогу першими

Ми напрацювали значну базу благодійних фондів та донорів, які підтримують громаду. Хтось про нас дізнався від районної та обласної адміністрації, з кимось ми працювали над іншими проєктами ще до воєнного стану. 

Нашій громаді допомагають різні міжнародні та локальні організації: Товариство Червоного Хреста, New Way, ULead з Європою, USAID та ще дуже багато інших. Крім цього, вони між собою спілкуються. І коли ми пишемо про свої потреби одній з організацій, то часто нас перенаправляють до більш профільного по цій роботі донора. 

З деякими з них ми працювали і до повномасштабного вторгнення, наприклад, проєкт Добро від USAID раніше допомагав нам у розбудові громади, а нині – у закупівлі техніки та інвентаря для комунальних служб для розбору завалів. Болгарки, шуруповерти, зварювальні апарати, компресори, генератори – все є. Навіть надали екскаватор, коли ми ремонтували систему водопостачання і водовідведення.

Інші благодійники привозять необхідні будівельні матеріали для відновлення житла мешканців, також жителі використовують програму єВідновлення. Та стикаємось з певними проблемами: деякі мешканці отримували будинки у спадок та не приділили увагу правильному оформленню документів, часто також зустрічаються випадки зі старими технічними паспортами – все це не дозволяє нам та благодійникам швидко надати допомогу з відбудови житла. Але ми консультуємо людей, як це вирішити та йдемо на зустріч там, де це можливо.

Також за підтримки донорів ми ремонтуємо пошкоджені будівлі навчальних та культурних закладів громади. Встановлюємо УЗД-апарати у закладах первинної ланки медицини. За допомоги БФ New Way нам замінять лінії водопостачання та водовідведення. 

Бізнес потроху повертається. Трубний завод частково працював і виплачував всі зарплати, за що ми їм дуже вдячні. Вони і продовжують допомагати громаді через власний благодійний фонд, в тому числі на перше вересня передали дітям канцелярські набори для навчання. Нині все по-різному: склозавод повністю повернувся до роботи, а от лікеро-горілчаний релокувався і поки не може повернутись – всі їхні приміщення тут розбиті.

Ми працюємо для того, аби люди могли продовжувати життя з мінімальними наслідками пережитих воєнних дій. Тому займаємось відновленням і культурної програми громади, і медичного забезпечення, і освітнього напрямку, і звісно бізнесу, бо людям треба робота.

Сергій Бєлов

начальник відділу освіти, культури, спорту та молоді Малинівської селищної ради.

Дух української освіти не зламати нікому

У самій Малинівці пошкоджено ліцей №2, де були прямі прильоти з артилерії. В усіх інших школах розбиті вікна. Та найбільших руйнувань зазнали заклади в селі Мосьпанове. Це в першу чергу Мосьпанівський ліцей, який має значні пошкодження даху та перекриттів. Сам заклад повністю розграбований, російські військові вивезли все обладнання, оргтехніку та ноутбуки. Що не могли вивезти – пошкодили. Дуже багато руйнувань, тож ми провели експертизу і готуємо проєктно-кошторисну документацію, щоб шукати кошти і відбудовувати ліцей. А згодом і місцевий будинок культури, який окупанти знищили вщент. 

На щастя, багатьом сімʼям з дітьми вдалось виїхали у перші місяці повномасштабного вторгнення. Хтось рушив за кордон, хтось просто в інші області України. Та наразі ми відчуваємо, що люди повертаються. Нині у громаді проживають близько 700 дітей, і цього року у перший клас пішли аж 55 дітей, що не може не радувати нас!

У перший клас пішли 55 дітей. Фото: ШоТам.

Хоча по громаді ухвалено рішення продовжити дистанційне навчання через загрозу обстрілів, та ще під час карантину ми мали досвід уроків онлайн, тож вчителі знають і вміють це робити. Наші вчителі – це освітянські герої. Вони в період обстрілів, коли поруч з домом вибухають снаряди, продовжують вести онлайн уроки. Ми пишаємось і глибоко вдячні, що вони працюють в таких умовах.

Водночас ми продовжуємо відновлення укриттів, які не лише в майбутньому нададуть можливість проводити безпечне навчання у стінах школи, але й зараз жителі селища можуть проводити тут освітні та культурні заходи. Наприклад, одне з укриттів вміщає до 450 осіб, а приблизна температура влітку тут 16-18 градусів тепла. 

Це сховище використовувалось з 24 лютого 2022 року, тут люди з багатоповерхівок переховувались під час обстрілів. Воно має статус протирадіаційного, але було без ремонтних робіт: тут зберігались старі меблів та інше сміття, тобто у приміщенні неможливо було комфортно перебувати. Цього року завдяки підтримці фонду UNICEF сховище було капітально відремонтоване: проведено освітлення, зроблено вентилювання та облаштоване меблями.

За підтримки UNICEF сховище на 450 осіб було капітально відремонтоване. Фото: ШоТам.

Допомагає також Асоціація міст України, Шведський фонд, місцевий фонд «Ми браття – ми українці» та інші. Ми вдячні всім, хто долучається і до відбудови, і до забезпечення наших школярів. 

Суспільство

Естонія передає Україні четвертий мобільний польовий шпиталь Role 2 

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Естонія анонсувала передачу для потреб ЗСУ мобільного польового шпиталю Role 2, який рятуватиме життя воїнів на фронті.

Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

Зазначається, що це вже четвертий мобільний шпиталь, який передає Естонський центр оборонних інвестицій (ECDI) у співпраці з іншими державами-партнерами України. Цього разу до фінансування міжнародного проєкту долучилися також Німеччина та Ісландія.

Оголошення про передачу мобільного шпиталю зробили під час візиту міністра оборони Естонії до Києва.

Читайте також: Як евакуювати й правильно розміщувати маломобільних переселенців та чому це важливо для інших ВПО

Символічний ключ від шпиталю з рук міністра оборони Естонії Ханно Певкура прийняв Рустем Умєров та передав Командувачу Медичних сил ЗСУ, пані генерал-майору медичної служби Тетяні Остащенко.

«Знаю, наскільки зараз важкий час для вашої країни. Росія порушила сотні норм і принципів міжнародного права щодо України. Одного дня я бажаю, і буду бачити, як Росія понесе відповідальність за всі вчинені нею злочини. Вкотре запевняю, що Естонія буде разом з Україною та максимально допомагатиме, скільки буде потрібно», — зазначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

Нагадаємо, Естонія передала Україні партію стрілецької зброї та боєприпасів.

Раніше українські рятувальники отримали від Естонії 4 повнопривідних авто на базі Ford.

Фото: mil.gov.ua; zonatactica.es.

Читати далі

Суспільство

«На зиму переїдемо з модульного гуртожитку у власний дім». У селі на Чернігівщині на місці руїн будують енергоефективне житло

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Село Новоселівка тримало першу лінію оборони Чернігова, тому тут так багато руйнувань: 148 будинків знищені вщент і ще 317 мали пошкодження. 

Але місцеві мешканці не опускають рук: за підтримки міжнародних фондів вже відремонтовано майже всі будинки з частковими пошкодженнями. Для тих, хто втратив житло повністю, будують нове. П’ять сімей вже цієї зими знову матимуть власний дім.

Поки люди проживають у модульних містечках від польських партнерів. Про руйнування та нові будинки з SIP панелей, читайте у матеріалі ШоТам.

Володимир Шелупець

Киселівський сільський голова.

Раніше нацисти, а тепер рашисти спалили будинки 

Село Новоселівка нашої громади було у першій лінії оборони Чернігова, тому саме там найбільше руйнувань. «Під нуль» зруйновано 148 будинків і ще 317 частково пошкоджені. Одразу коли окупанти пішли з нашої землі, ми створили комісію для обстеження руйнувань громади. Тоді ж ми розпочали писати листи до всіх відомих та невідомих нам благодійних фондів, також донори приходили через обласну воєнну адміністрацію. Відгукнулось багато організацій, та першим був Червоних Хрест – безплатно надали нам будівельні матеріали.

У Новоселівці 280 людей шукають на власний будинок. Фото: ШоТам.

Майже всі будинки, які були пошкоджені частково, вже відбудувалися і люди повернулись у свої домівки. Складніша ситуація з повністю знищеними будинками.

З перших днів звільнення до нас приїжджали різні делегації з Європи. Поляки миттєво відгукнулись на наші потреби та завезли три модульних містечка – одне в Новоселівку і два на Нижню базу у Чернігові, що також є частиною нашої громади. Ми щиро вдячні, що наші польські партнери так швидко допомогли дати людям дах над головою. 

Розпочали з підведення комунікацій: водопостачання та водовідведення профінансували Червоний Хрест та німецький фонд New Way, а от електроенергію та благоустрій робили коштом місцевого бюджету. 

Загалом такі містечка розраховані на 352 осіб, та, наприклад, у Новоселівці нині проживає 82 сімʼї, а це близько 280 осіб. Проживання безкоштовне – всі комунальні витрати покриваються місцевим бюджетом та через компенсації військової адміністрації. Взимку було важкувато через відключення електроенергії, та наші партнери допомагали. Нідерландці давали пальне для генераторів, то якось протримались. 

Партнери з Польщі встановили на Чернігівщині три модульних містечка. Фото: ШоТам.

Усі ці люди чекають на відновлення власного житла. Цього року за допомоги фонду Open Door Ukraine встановлюють чотири енергоефективні будинки в Новоселівці та ще один в селі Товстоліс. За даними нідерландців, вартість будівництва одного житла складає близько 30 тисяч євро. Це якісні, утеплені домівки з високоізоляційних SIP панелей, що мають гарантію використання 50 років. 

Світлана Максименко

жителька села Новоселівка, Чернігівської області.

На щастя, нам одним з перших запропонували відбудувати житло

24 лютого рано-вранці мені подзвонила невістка з Харкова і каже: «Харків бомблять, почалась війна». Яка війна? Ми не могли повірити. Ну так ходиш, руки ламаєш, не знаєш, що робить. У мене дочка живе через дорогу – пішла до неї. Згодом приїхав син та забрав нас до Чернігова, а чоловік залишився на господарстві. 

Ми як думали: ну два-три дні й перестануть, треба потерпіти і повернемось додому. А воно чим далі, тим сильніше і гірше. Потім звʼязку з ним зовсім не стало. Як чоловік потім розказував, не було ні світла, ні газу. Єдине, що рятувало – пічне опалення. І десь 5 березня разом зі сватами він приїхав до нас у Чернігів. 

Але і тут сильно бомбили, тому 19 березня волонтери вивезли нас до Новгород-Сіверського, де ми жили до кінця квітня. Приїхали, а там тиша. Незвично. Лиш час від часу виють сирени. 

Онучці всього 3 рочки і вона так боялась тих сирен, плакала, просила нас: «Бабулю, мамо, ходімте у підвал». Кажемо їй: «Не бійся, тут не стріляють». «Ні, ходімте у підвал». Потім вже звикла, заспокоїлась. 

Нашого будинку не стало 7 березня 2022 року. Сусіди розказали, що рашисти скинули дві авіабомби – так наш і всі навколишні будинки зруйнувались. Цей дім дістався у спадок від моєї тітки – вона дітей не мала, а ми допомагали їй по господарству та з усім. Тож вона нам і залишила будинок. Трошки підремонтували і восени 2014 року переїхали сюди жити. Але прийшли орки і тепер нічого немає – прямими влучаннями розбили все вщент: будинок, сарай, погріб і навіть город був весь у вирвах! 

Як прогнали орків, ми одразу повернулись. Але дому нема – самі руїни. Так ми стали жити у модульному містечку. Це непросто з власного будинку переїхати в малу кімнату зі спільним санвузлом, кухнею, дитячою. Довго звикали, але якось призвичаїлись.

Влітку вдома буде прохолодно, а взимку – тепло. Фото: ШоТам.

На щастя, нам одним з перших запропонували відбудувати житло. Приїхали представники сільради разом з нідерландським фондом – ми підходили під їхні вимоги. Дуже сильно вдячні їм за це. Поки тривали погодження та підготовчі етапи, то воно лячно було. Як почали зводить фундамент, а потім будинок, то на душі так тепло-тепло стає, що скоро увійду у своє вже. Знов буду сама собі хазяйка.

Ще незвично, що матеріал невідомий нам. Ми як звикли – цегла або ж блоки. А тут SIP панелі – сучасні технології! Влітку вдома буде прохолодно, а взимку – тепло. Матимемо дві кімнати та велику кухню-студію. Вже проклали опалення, труби для води. На днях мають залити підлогу. 

Потрошки і город відновимо. З усього саду лишилась одна маленька яблунька, що цього року навіть дала урожай. Волонтери привезли саджанці, ми вже посадили малину та полуницю. Квіти засіяли. Новий садок заклали, буде у нас ще груша, вишня, персик.

З усього саду вижила лише одна маленька яблунька. Фото: ШоТам.

Навколо люди теж рухаються: хто мав не сильних пошкоджень, вже навіть поремонтували. А от у кого знесено повністю, то от чекають як і ми. Нідерландці обіцяють з наступного року відбудувати житло й іншим людям. Так потрохи і село відродиться, і життя повернеться.

Цей матеріал створено ГО «Криголам» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ICAP Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. 

Зміст статті не обовʼязково відображає погляди ICAP Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

Читати далі

Суспільство

Данія виділяє на закупівлю боєприпасів для України понад $14 млн

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Данія виділить 100 мільйонів данських крон (понад 14 мільйонів доларів) на програму закупівлі боєприпасів для українських військових від країн Європейського союзу.

Про це повідомили у Міноборони Данії.

Міністр оборони Троелс Лунд Поульсен зазначив, що українці досі перебувають у ситуації гострої нестачі артилерійських боєприпасів.

«Ми маємо щось зробити з цим, і завдяки цьому внеску Данія у співпраці з низкою інших країн ЄС бере на себе відповідальність за постачання Україні 155-мм боєприпасів для своєї артилерії. Данія сприятиме більшій кількості спільних закупівель боєприпасів і залишається готовою підтримувати Україну в довгостроковій перспективі», – заявив він.

Читайте такожГоспіталь для душі: мама «Привида Києва» відкрила на Прикарпатті реабілітаційний центр для захисників та їхніх родин

Закупівлі здійснюються під егідою Європейського оборонного агентства (EDA), до якого Данію прийняли 23 березня 2023 року. Проєкт спільної закупівлі боєприпасів формує загальну структуру та повноваження для держав-членів щодо здійснення спільних закупівель боєприпасів. Проєкт існує понад 8 років, EDA є власником контракту та координує закупівлі. Боєприпаси будуть доставлені в 2024 році.

«Абсолютно важливо, щоб допомога Україні базувалася на широкій співпраці між країнами-союзниками – зокрема через спільні закупівлі. Після скасування минулого року оборонного резервування ЄС у Данії з’явилася можливість повноцінно брати участь у європейській оборонній співпраці, зокрема і в рамках Європейського оборонного агентства», — сказав міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен.

Нагадаємо, раніше Україна отримала перші 10 танків Leopard від Данії.

Також Данія передала Україні шість дронів для розмінування.

Фото: fmn.dk.

Читати далі