Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Навіщо компанії пересідати з авто на велосипед і скільки це коштує? Розповідає партнер EVERLEGAL

Опубліковано

Велосипед чи автомобіль? “Звісно, велосипед!” – скаже партнер юридичної фірми EVERLEGAL Олександр Ружицький. 

Це не жарти, він дійсно їздить на судові засідання на ровері, а сама фірма настільки bike-friendly, що виграла конкурс “Велопрацедавець” у 2017 році.

Зараз у EVERLEGAL третина юристів регулярно користується корпоративними велосипедами, а деякі юристи  приїжджають на роботу на своїх роверах.

Але велопарковка та душові – це тільки частина велокультури, яку вдалось побудувати юридичній фірмі.

Олександр розповів “ШоТам”:

  • які формальні і реальні переваги отримає фірма, яка вирішить створити зручні умови, аби її працівники користувались велосипедами без перешкод; 
  • у скільки вам обійдеться облаштувати гарний велосипедний офіс;
  • коли вміння “їжджу на велосипеді” може спрацювати навіть у резюме.

Олександр Ружицький

Партнер юридичної компанії EVERLEGAL

Їздить на судові засідання на ровері, переконаний, що велосипед – це, в першу чергу, про цінності, а не про вибір транспорту.

“Найефективніший транспорт для поїздок до 5 кілометрів”

У нас працює зараз 45 працівників, багато з яких користуються велосипедом регулярно.

Маємо шість корпоративних брендованих велосипедів – до них у працівників є цілодобовий доступ. 

Вони можуть взяти велосипед чи у вихідний день, чи у робочий – ми їх не обмежуємо. 

А ще частина наших юристів – приїжджає на своїх роверах. 

Наша велопарковка розрахована на 10 місць, і є ще 2 місця для гостей.

Заохочуємо наших працівників користуватися велосипедом у поїздках по справах до п’яти кілометрів. Це найбільш ефективний вид транспорту на такі дистанції – перевірено. Таким чином, наші працівники можуть точно спрогнозувати, скільки часу проведуть в дорозі, не зважаючи на затори. 

Юристи EVERLEGAL на WIZZ AIR- марафоні

Скільки коштує стати bike friendly

Найбільше мороки було з облаштуванням душу: коли почали думати, яке приміщення переробити під душ, зупинились на одному із санвузлів. Це нам коштувало близько 20 тисяч гривень. Далі ми встановили велопарковку на 10 велосипедів, це обійшлось близько 7-8 тисяч гривень. Зручно, що камери відеоспостереження нашого бізнес-центру виходять якраз на неї і фіксують все, що там відбувається.

Вартість кожного нашого велосипеду – до 10 тисяч гривень. Ми їх спочатку орендували сезонно, а потім купили – побачили, що дійсно ровери користуються попитом у працівників.

У компанії, яка захоче облаштувати зручний велосипедний офіс, можуть виникнути проблеми з приміщенням для душу. У нашому випадку, на щастя, було достатньо переробити санвузли. 

І щодо велопарковки зважте от на що: наш орендодавець, коли ми облаштовували офіс у 2015 році, висловлював стурбованість тим, що вона може заважати іншим людям. 

У Києві не було на той час нормативних вимог щодо встановлення велопарковок. Але ми повністю взяли відповідальність на себе і обіцяли, що якщо комусь заважатиме – обов’язково її демонтуємо. Стоїть уже три роки – і поки проблем не було.

Переваги велосипеда перед автомобілями

Якось ми взяли юриста на роботу, бо його перевагою було, що вміє їздити на велосипеді, про що він зазначив у резюме, а такожі підтвердив готовність скласти нам компанію у естафеті на одному із марафонських забігіві, у яких ми регулярно беремо участь. Це не означає, що Everlegal не запрошує в команду юристів, які не вміють їздити на велосипеді чи не ведуть активний спосіб життя, але якщо у кандидата з спільні з нами інтереси, це є перевагою.

Бачу мінімум три плюси у користуванні велосипедом для бізнесу:

1) економія часу, а відповідно, – і грошей. На велосипеді усі поїздки є передбачуваними – можна зрозуміти, за скільки часу доїдеш до місця призначення і коли повернешся назад. На автомобілі ти можеш застрягнути в заторі на годину, замість того, аби доїхати до місця призначення за 15 хвилин. 

2) вартість самої поїздки. На велосипеді це безкоштовно, на машині – ну, ви знаєте. 

3) поїздки на велосипеді тренують кардіо і добре впливають на здоров’я: люди менше хворіють, менше ризиків серцево-судинних захворювань, мають краще психологічне здоров’я. І більше днів у році мають гарний настрій, а відтак, і працюють ефективніше. Перевірено мною! 

Я сам часто їжджу на бізнес-зустрічі на велосипеді. Навіть якось під’їхав на ровері на зібрання юридичних партнерів в один із престижних закладів Києва. При вході там працював фотограф, і мене, який дістався туди на велосипеді, фотографували, певно, найбільше.

Bike friendly – не тільки про велопарковку та душ для велосипедистів

Ми – green law firm, і у нас в компанії реалізовано багато зелених ініціатив. Зокрема, і внутрішніх.

Якщо про юридичну роботу: у Everlegal дуже багато проектів пов’язані з відновлювальною енергетикою. Ми, в принципі,стараємося фокусувати нашу роботу на цьому і надавати послуги в цих  сферах. 

Кажучи про управлінські рішення: ми переробляємо весь папір, який у нас є – намагаємося його ефективно використовувати. Також переробляємо батарейки, не так давно почали сортувати пластик, скло та інші відходи. 

Крім того, у нас регулярно відбуваються зустрічі чи виступи в компанії “зелених” активістів – ми це називаємо Everlegal Talks. Так, у нас з лекцією не так давно були брати Зінченки, які заснували Greencubator.

Не про транспорт, а про цінності

Фірма усвідомлює, що живе у непростий час. І ми це усвідомили раніше, ніж генеральний секретар ООН оголосив надзвичайну екологічну ситуацію в світі. 

Що можемо зробити ми як юристи? Надавати свої послуги з найменшою шкодою для екології і, при тому, скажемо так, розвиватися особистісно

Ми заклали відповідальність перед екологією та світом, у якому живемо, у цінності Everlegal. 

І велосипед – це теж про цінності, а не про успішність/неуспішність, як стереотипно мислять у соціумі. 

Хоча зізнаюсь, колись і я мислив стереотипами: що на перші зібрані гроші треба купити гарний автомобіль, і що саме це ознака успішності.

Тому, думаю, більшість з нас прийде до екологічного мислення з плином часу. А чим більше людей пересядуть на велосипеди, тим легше всім буде їздити містом, дихати і приємніше жити. 

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі