Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Наші студенти ламають стереотипи». Університет Третього віку в Хмельницькому навчає пенсіонерів-переселенців

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Навчатися ніколи не пізно – цю істину вже п’ять років поспіль доводять студенти Університету третього віку, створеного на базі Хмельницького міського територіального центру надання соціальних послуг. Університет відвідують пенсіонери, які не погоджуються з тим, що здобувати освіту – це справа тільки для молоді. Його слухачі активні, спраглі до знань, комунікабельні та відкриті до нового досвіду.

Цього року до навчальних груп долучилося чимало людей, які знайшли прихисток у місті Хмельницькому. Вони вивчають мови та історію України, опановують комп’ютер і смартфон, займаються аеробікою і малюють. Кураторка проєкту Марина Куриляк розповіла ШоТам, хто може стати студенткою або студентом Університету третього віку, як пенсіонери застосовують здобуті знання та як навчання сприяє адаптації переселенців.

Марина Куриляк

кураторка Університету третього віку

Пенсіонери у нас навчаються з 2017 року

Університет третього віку – це соціально-педагогічна послуга, завдяки якій пенсіонери можуть навчатися, знаходити однодумців, розширювати своє коло спілкування та просто цікаво й корисно проводити час. Починаючи із 2017 року, Університет відкриває свої двері для охочих навчатися. Незважаючи на світову пандемію коронавірусу та воєнний стан в Україні, ми намагаємося дати людям можливість займатися, хоча б у невеликих групах.

Як і в класичних вишах, своїх відвідувачів ми називаємо студентами. Ними можуть стати жителі Хмельницького та Хмельницької міської територіальної громади, які вийшли на пенсію: жінки від 55 років і чоловіки від 60. З початком повномасштабної війни до міста переїхало багато людей з регіонів, де особливо небезпечно. Тож переселенці, які вже отримали довідку внутрішньо переміщеної особи, також можуть скористатися нашою послугою та долучитися до навчальних груп.

Музичний урок в Університеті третього віку

24 факультети: від іноземних мов до хореографії

Перше, що зазвичай цікавить людей, – це вартість навчання. У нас воно безкоштовне. Ми пропонуємо 24 факультети, з яких можна обрати два. Серед них: основи вивчення оргтехніки та смартфона, українська, польська, англійська, німецька та італійська мови, основи збереження здоров’я, християнська етика, психологія, рукоділля, крій, пошиття та ремонт одягу, фольклор, історія України, живопис, образотворче мистецтво, академічний малюнок, хореографія, оздоровча аеробіка та фітнес, хоровий та вокальний спів, театр та спів, агроландшафт, правознавство тощо.

Ми набираємо групи від 15 осіб, заняття проводяться один раз на тиждень, а навчальний рік триває з вересня по травень. Студент або студентка протягом цього періоду можуть відвідувати заняття з одного чи двох факультетів, а наступного року поглибити знання з обраних дисциплін або ж обрати інші напрямки. Часто наші слухачі хочуть вдосконалити вміння спілкуватися іноземною мовою та продовжують віддавати перевагу відповідному факультету. 

спільнота пенсіонерів

Ми пропонуємо ті або інші дисципліни, досліджуючи інтереси пенсіонерів. Наприклад, люди поважного віку хочуть іти в ногу із часом, бути в тренді, говорячи сучасною мовою, і бажають опанувати роботу з комп’ютером і користування смартфоном. Їхні діти купують їм мобільні телефони, і ми навчаємо студентів завантажувати застосунки, сплачувати комунальні платежі через смартфон і спілкуватися в соціальних мережах. Цього року одними з найпопулярніших напрямків стали вивчення смартфона, комп’ютера, а також українська мова, психологія та хореографія. На кожен з них уже набрано дві-три групи. Наші слухачі обирають собі факультети і для розвитку, і для творчого дозвілля.

Вивчають мови, щоб подорожувати й допомагати онукам з уроками

Випускники Університету третього віку застосовують здобуті знання залежно від власної мотивації та обраних факультетів. Через повномасштабне вторгнення багато українців цього року виїхали за кордон, серед них були й наші студенти. Вони розповідали, що знання англійської та німецької мов їм дуже допомогли в спілкуванні й адаптації на новому місці.

Часто наші відвідувачі вивчають мови тих країн, де тепер живуть їхні діти й інші родичі. Нещодавно до нас прийшли чоловік і дружина, які хотіли вивчити німецьку, тому що їхня дочка переїхала до Німеччини. Вони планують провідати її та вільніше почуватися за кордоном, знаючи мову. Слухачам Університету третього віку важливо розширювати свої кордони й мати можливість подорожувати. Також згадую історію своєї сусідки, яка прийшла до нас вивчати польську. Її онук вивчав цю мову в школі, і жінка хотіла допомагати йому виконувати домашні завдання.

Університет третього віку навчає пенсіонерів користуватися смартфоном

Нині у нас багато охочих вивчати іноземні мови, і ми шукаємо викладачів, тому що нам бракує кадрів. Зокрема, є велика зацікавленість в англійській і польській мовах, тож ми запрошуємо відповідних фахівців, відкритих і готових працювати з людьми похилого віку, які ділитимуться своїми знаннями. Це можуть бути як студенти вишів, які хочуть здобути викладацький досвід, так і спеціалісти у своїх сферах, наприклад, вчителі в школі.

Багато хто зі студентів додатково шукають якийсь підробіток. Вони навчаються працювати зі смартфоном і комп’ютером, зокрема, для того, щоб уміти гарно сфотографувати якусь річ, обробити знімок і виставити на продаж на платформі онлайн-оголошень. Знання, якими діляться наші викладачі, стають у пригоді й у побутовому житті – наприклад, коли потрібно передати показники лічильників або оплатити певні послуги онлайн.

Наші студенти створюють мурали у Хмельницькому

Також студенти застосовують на практиці знання, здобуті на творчих дисциплінах. Зокрема, слухачі курсу живопису почали оздоблювати свої під’їзди та ґанки. У 2020 році група погодила з директором ідею створити мурал у місті. Ми підготували стіну, а студенти розписали її. Цього року вони знову взялися за мурал, нині він на українську тематику, і в останні теплі дні вони закінчують роботу над ним. Відвідувачі Університету третього віку вдосконалюють свої вміння, і в них виходить дедалі краще. 

мурал від пенсіонерів, які відвідують Університет третього віку

Навчання під час воєнного стану 

Коли сталося повномасштабне вторгнення, у нас спочатку, звісно, був шок. Ми припинили навчальний процес і не знали, як бути далі. Трохи згодом ми відновили заняття в онлайн-форматі, а потім повернулися до звичайних зустрічей в Університеті офлайн. Студенти дуже цього хотіли, щоб мати змогу відволіктися, повернутися до спілкування й нормального життя, наскільки це було можливо. Для них навчання у нас – це розрада на пенсії. Ми прислухалися до наших відвідувачів, забезпечили їм умови для занять і продовжуємо це робити. Ознайомили їх з інструкціями, як діяти під час повітряної тривоги, і запустили навчальний процес.

Цього року ми розпочали заняття в середині вересня. Ми ще й досі працюємо над запусками інших груп і факультетів. Уже понад 300 людей подали заяви на навчання, і до нас ще можна долучитися. Університет третього віку запрошує охочих долучитися до груп «Правознавство» та «Крій, пошиття та ремонт одягу». Ці факультети ще очікують нових студентів, і коли група збереться, будуть стартувати. Серед людей, які вже подали заяви, щонайменше 25 – це внутрішньо переміщені особи, які переїхали до Хмельницького здебільшого зі східних регіонів України.

Університет третього віку

Переселенці охоче записуються на українську мову, історію та смартфони

Ми переконані, що навчання в Університеті третього віку може сприяти адаптації переселенців у Хмельницькому, який для більшості з них є абсолютно новим містом. Адміністрація та викладачі Університету їх тут тепло зустрічають. Внутрішньо переміщені особи можуть познайомитися з людьми з подібними інтересами, відволіктися від гнітючих думок, здобути нові знання й навички. А також підтримати своє здоров’я на уроках аеробіки. Загалом усе, щоб не відчувати себе залишеними поза бортом.

Більшість переселенців записалися на факультет української мови. Оскільки, перебуваючи в російськомовному середовищі, багато хто з них не мав можливості вивчати українську, нині вони можуть поліпшити свої знання на наших заняттях. Актуальними дисциплінами для переселенців також стали історія, робота з комп’ютером, опанування смартфона, німецька мова, живопис і аеробіка.

навчання для пенсіонерів, що проводить Університет третього віку

Навіть під час війни нашим студентам – і хмельничанам, і переселенцям – важливо навчатися, щоб не бути самотніми та протидіяти стресу разом. Потрібно докласти багато зусиль, щоб здобувати освіту в поважному віці. Однак ми робимо все можливе, щоб підтримати людей у цьому й організувати навчання, від них потрібне тільки бажання й готовність долучитися. Ми пишаємося нашими слухачами й випускниками, оскільки вони не бояться ламати стереотипи.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі