Набридли переповнені маршрутки? Є шанс все змінити. Як активісти реформують громадський транспорт столиці – розповідають «Пасажири Києва» 

Громадський транспорт столиці «кричить» про допомогу ще з часів пандемії, а сьогодні виборює своє місце у потоці в умовах повномасштабної війни. У змаганні за пасажирів виграють приватні перевізники, які продовжують роботу навіть під час повітряних тривог, а комунальні трамваї й тролейбуси мовчки втрачають кошти.

Як змінити систему та зробити місто комфортним для кожного? Знають столичні урбаністи та активісти, які заснували ініціативу «Пасажири Києва». Про проблеми та розвиток транспортної інфраструктури столиці ШоТам розповів співзасновник ініціативи «Пасажири Києва» Олександр Гречко. 

Ми сказали «ні» шкідливим рішенням влади

Ініціативу «Пасажири Києва» створили урбаністи, які вже довгий час відслідковують транспортну ситуацію в столиці. Час від часу наша когорта громадських активістів висвітлює у соціальних мережах та ЗМІ проблеми заторів, погіршення роботи громадського транспорту й порушення ПДР. 

Насправді проблеми почалися ще під час COVID-19, але, що найгірше, вони продовжуються й донині, навіть під час повномасштабної війни. І це вплив не лише військових дій, а й управлінських рішень та бездіяльності влади. Через це ми вирішили об’єднатися й захищати права пасажирів та громадського транспорту. 

У команду співзасновників «Пасажирів Києва» увійшло 13 людей: транспортний аналітик Олександр Рак, фахівець з транспортного планування та громадського транспорту Антон Гаген, інженер та фахівець з проєктування трамвайних і тролейбусних ліній В’ячеслав Скриль, автор влогу «ЗупиниЛося» Костянтин Андріюк, журналіст та громадський активіст Олександр Рудоманов, інженер-конструктор та автор влогу Makahon Дмитро Макагон та інші. Разом ми посилюємо ініціативу, адже серед нас є фахові, мотивовані люди, які бажають змін і прагнули їх ще задовго до об’єднання.

Перший крок – скасувати зупинки під час тривоги

Ми почали з реєстрації петиції щодо скасування рішення про зупинку наземного транспорту під час повітряних тривог. ЇЇ підтримали шість тисяч киян. Однак міська влада відмовляється це погоджувати, посилаючись на рішення ради та оборони Києва та рекомендації ДСНС. Це рішення є повністю відірваним від реальності, оскільки ті, хто його ухвалив, не бачать, що відбувається на зупинках. 

Навіть після сигналу тривоги вулиці не порожніють, люди продовжують їздити на автомобілях та пересуватися пішки. А отже, замість того, щоб швидше дістатися дому чи укриття, пасажири просто висаджуються на зупинках та скупчуються. Крім того, це дискримінує пасажирів і змушує їх користуватися іншим видом транспорту, щоб доїхати до пункту призначення. Це призводить до подвійної переплати в маршрутках і кількаразової – за проїзд на таксі.

Коли ми звернулися до департаменту транспортної інфраструктури з питанням, чому приватні перевізники продовжують працювати під час тривоги, там розвели руками. А коли запитали, чи планують у департаменті розривати договори з приватними перевізниками, там ухилилися від відповіді, запевнивши, що це відповідальність поліції. Утім очевидно, що у поліції недостатньо ресурсів, аби контролювати кожну маршрутку. Тому приватні перевізники продовжують зловживати системою. Звісно, нам не потрібно зупиняти кожну маршрутку, проте ми боремося за те, щоб комунальний транспорт працював стабільно.

Громадський транспорт страждає з часів пандемії

Під час пандемії у комунальному транспорті кількість пасажирів не могла перевищувати наявні місця для сидіння. Проте міська влада закривала очі на той факт, що приватні маршрутки продовжували курсувати заповненими, ігноруючи всі правила та заборони. Чи можна сказати, що порожні тролейбуси та автобуси покращили епідеміологічну ситуацію в місті? Ні, адже ці самі люди, яких висаджували з комунального транспорту, просто пересідали в переповнені маршрутки приватних компаній. А тому муніципальний транспорт просто втрачав кошти, які осідали в гаманцях інших перевізників.

Сьогодні ситуація схожа: маршрутки стають чи не єдиним стабільним транспортом, який має розгалужену мережу та продовжує рух під час повітряних тривог. До речі, крім того, що маршрутники не ведуть прозорий бізнес, вони ще й системно порушують правила дорожнього руху, починаючи з висадки та посадки пасажирів в непридатних для цього місцях. 

До того ж більшість водіїв мають понаднормовий робочий день, що призводить до погіршення технічного стану транспортних засобів і збільшує ризик ДТП. Наступний фактор, який також провокує аварійну ситуацію, – розрахунок пасажирів під час руху. І, звісно, приватні перевізники мали б видавати талони про проїзд, але не роблять цього. А офіційне підтвердження оплати є важливим не лише для контролю за рухом транспорту, а й для забезпечення страхового захисту в разі непередбачуваних ситуацій.

Робота громадського транспорту потребує реформування 

Ми потребуємо реформування системи громадського транспорту Києва. У багатьох інших містах вже впроваджено режим оплати за транспортні послуги, що дозволяє покращити якість перевезень і зменшити кількість автівок на дорогах. Так має відбуватися і в Києві. Наразі ситуація дещо інакша: маршрутники намагаються забрати якомога більше платоспроможних людей за кілька хвилин до прибуття громадського транспорту, фактично паразитуючи на комунальних маршрутах. Інша популярна практика – зупинятися поруч зі станціями метро та очікувати по 5-10 хв, поки в маршрутку «набивається» максимальна кількість людей. Через це на дорогах столиці утворюються більше заторів.

Приблизно одна третина містян – це платоспроможні пасажири, які користуються громадським транспортом: метро, тролейбусами, автобусами й трамваями, що належать місту. Більшість із них – дві третини – є пільговими пасажирами. Водночас у маршрутках, які не надають пільгових місць, практично 95% людей оплачують повну вартість проїзду. Це ускладнює доступ пасажирів до транспорту. Виходить, «пільговик» має чекати завершення тривоги. А отже, не може отримати якісну послугу та стабільний маршрут. 

Усе свідчить про те, що головним завданням маршруток є не перевезення пасажирів, а збір готівки. Тобто сам процес перевезення є другорядною функцією. Але система має працювати інакше. Необхідно встановити прямий доступ до коштів маршрутників через єдиний квиток, який можна буде придбати у кіосках або проїзних автоматах. Департамент транспортної інфраструктури в свою чергу розподілятиме кошти між перевізниками відповідно до ефективності та якості перевезень пасажирів. Це головна реформа для забезпечення розвитку перевезень. Такий підхід стандартний для багатьох європейських країн.

Заробіток маршрутників має контролювати місто

Якщо місто збиратиме гроші за проїзд, то можна буде кардинально змінювати маршрутну сітку громадського транспорту. Департамент транспортної інфраструктури зможе оцінити потрібність маршруток, які нині курсують столицею. Місто має провести конкурс для приватних перевізників на певному маршруті. Переможець отримає контракт на перевезення пасажирів за певну суму, яку місто платитиме щомісяця. Основною вимогою має бути наявність, наприклад, 20 справних автобусів щодня. Частина неефективних перевізників відсіється, адже деякі з них будували бізнес на суто на швидкій та неоподаткованій готівці.

Так ми вирішимо питання із технічним станом транспорту. Якщо автобуси виходять з ладу, мають застосовуватися штрафні санкції. Маршрутники повинні дотримуватися чіткого графіку та отримувати фіксовану оплату за за кожен кілометр. Так відпаде проблема фіксації пільговиків, оскільки водію маршрутки буде просто все одно. Він буде їхати, незалежно від кількості пасажирів у салоні.

Центр міста перетворюється на глобальну парковку

Ще один «біч» у бездіяльності міської влади – затори у столиці. У Києві за залишковим принципом займаються громадським транспортом і майже не займаються розвитком інфраструктури для велосипедистів. Тому все більше людей пересідають на автомобілі. Це призводить до заторів та паркування на тротуарах, а отже, ускладнює життя мешканців міста, особливо маломобільних груп населення. Центр міста починає перетворюватися на глобальну парковку, де автомобілі – скрізь.

У спальних районах люди часто паркують свої автівки максимально близько до будинку. Унаслідок цього газони поруч із будинками перетворюються на калюжі з багнюкою. Часто це відбувається через недостатню кількість зручних парковок біля багатоповерхівок. 

Три способи контролю – камери, поліція, делініатори

Неправильно запаркований автомобіль блокує рух громадського транспорту. Ефективним рішенням цієї проблеми є встановлення делініаторів, які огороджують смугу для руху громадського транспорту, що унеможливлює заборонене паркування. Делініатори не обов’язково облаштовувати по всьому місту, але це може стати ефективним рішенням на певних ділянках. Також у столиці необхідно встановити більше камер, що фіксуватимуть порушників, які рухаються смугою громадського транспорту. 

Читайте також: Скасування евакуації автівок. Коли замість видалення пухлини – рубають голову

Звісно, нинішня ситуація призводить до зменшення ефективності громадського транспорту. Умовний тролейбус чи автобус міг би перевозити за день на 30-40% більше пасажирів, якби спеціальні смуги залишалися вільними. Водночас ці 30-40% – це кількість киян, у яких не буде потреби користуватися власними автівками. 

Як запобігти транспортному колапсу в столиці? 

Як наша ініціатива бачить вирішення цієї проблеми? Влада має забезпечити якісний та швидкий транспорт, чітке дотримання графіків руху та нові для громадського транспорту. Якщо водії побачать, що трамвай чи тролейбус їде швидше та не стоїть на заторах, деякі з них можуть пересісти з автівки на комунальний транспорт. Крім того, це значно дешевше, ніж власна машина.

Однак голова департаменту транспортної інфраструктури сказав, що наш комунальний транспорт призначений для бідних. Але в країнах Європи комунальний транспорт роблять таким, що біля нього хочеться фотографуватися – швидким, чистим і зручним. Скажімо, у Варшаві громадський транспорт працює за чітким графіком, а тому ти точно знаєш, о котрій доїдеш на роботу. Якщо ми прагнемо чогось подібного, то маємо забезпечити не лише зменшення кількості водіїв, а й належні умови для того, щоб водії розуміли, що громадський транспорт – це швидко, зручно та недорого у порівнянні з автівкою.

Натомість нині через нестабільний графік перевезення пасажирів влада лише стимулює людей купувати власні автівки. Ми не кажемо, що людям варто відмовитися від власного транспорту. Ні. Але достатньо показати, що громадський транспорт може бути комфортним та стабільним.

Громадський транспорт має стати передбаченим

У Києві є багато інформаційних бордів, які показують, через скільки хвилин прибуде комунальний транспорт. Вони більш-менш працюють на швидкісному трамваї, але не на тролейбусних чи автобусних зупинках, де інформація відображається некоректно. Знаєте, мені подобається таке порівняння: коли ти йдеш на роботу, тобі потрібно знати всього дві цифри: час відправлення транспорту вранці і ввечері. Тобто ти приходиш за дві хвилини і чітко знаєш, що невдовзі автобус чи тролейбус тебе довезе.

Чомусь департамент транспортної інфраструктури міськради не хоче налагодити вже існуючу систему, аби вона запрацювала ідеально. Хіба заважає цьому війна? Ні. Чи потрібно багато коштів, аби ця система працювала краще? Ні. Утім нам таки вдалося достукатися до влади та вже отримати результат – частина інформаційних бордів запрацювала у різних районах столиці, але, на жаль, не всі. 

Для забезпечення більшої передбачуваності громадського транспорту необхідно запустити додаткові транспортні засоби, що курсуватимуть із меншим інтервалом руху. На цьому фронті ми теж маємо перші здобутки – у Києві запустили гуманітарні автобуси від Латвії. Певний час їх ніхто не використовував. Лише після того, як наша ініціатива підняла резонанс у ЗМІ, міська влада випустила їх на дороги. 

Київ має змінити пріоритети в міській мобільності

Ми будемо раді бачити у нашій команді людей, які зацікавлені розвивати громадський транспорт у столиці. Один із наших співзасновників Сергій Пасюта сказав: «Кожен водій повинен підтримувати ідею розвитку громадського транспорту, що допоможе зменшити кількість автівок на дорогах, і, відповідно, тільки так заторів буде менше.». Це єдиний вид транспорту, який за дуже доступну ціну може перевезти людину з одного місця в інше. 

Наша ініціатива виступатиме не лише за розвиток громадського транспорту, а й за зміну пріоритетів в міській мобільності. Наша мета – забезпечити перевагу пішоходів, велосипедистів, громадського транспорту, комерційного транспорту і таксі, а вже потім – приватних автівок. Це зменшить загазованість, зробить місто більш комфортним для жителів, зменшить кількість необхідних парковок та забезпечить додаткові місця для зелені та громадського простору.