Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Читальна зала. Близько 12:00. Молодь поступово збирається та займає свої місця. Їх об’єднало бажання познайомитися з людиною, яка надихає своїм талантом — заслуженим діячем культури України та Польщі Валерієм Цурканом. У залі вмикають камеру, налаштовують звук, і діти під керівництвом маестро беруть до рук інструменти та починають грати музику.
Може здатися, що це зустріч із відомим митцем десь в арт-центрі чи приватній творчій студії великого міста. Але насправді це — новий молодіжний простір сільської бібліотеки-філії ім. І. Нечуя-Левицького у Білгород-Дністровському.
Боялись, що молодь може поїхати й не повернутися
Кілька років тому про такий простір працівники бібліотеки та місцева молодь могли лише мріяти. Тоді ця одноповерхова будівля в центрі міста була звичайною районною бібліотекою — з читальним залом, темними вузькими коридорами та порожніми кімнатами. Книжкові полиці були забиті старими виданнями, а молодь там можна було побачити… майже ніколи.
Та у відділі туризму та міжнародних відносин Білгород-Дністровської міськради помітили, що в місті молоді стає все менше. Вирішили щось з цим робити.
«Ми побачили, що вони їдуть в інші міста і країни. Ми розуміємо, що це пов’язано з війною. Але, в той самий час, ми розуміємо, що вони можуть не повернутися до нашої громади. Ми помічаємо, що тим, хто виїхав за кордон і повернувся, нема що тут робити, куди піти — вони самі це кажуть», — розповідає керівниця відділу туризму та менеджерка молодіжних проєктів Ольга Полінгер.
Тоді чиновники і згадали про приміщення старої бібліотеки-філії імені Нечуя-Левицького:
«Це дуже велике приміщення. І там є багато кімнат, які просто пусті і використовувалися нераціонально. Ми вирішили наповнювати це приміщення».
До того ж у місті хотіли підвищити відвідуваність таких місць, щоб молодь йшла у бібліотеку, але й ще могла з користю провести там час.
Бібліотекарі та працівники мерії Білгород-Дністровського біля бібліотеки-філії ім. Нечуй-Левицького. Фото надала Ольга Полінгер
Провели опитування, щоб дізнатися, чого хоче молодь
Спочатку хотіли зробити сучасний хаб з вільним доступом.
«Ми проводили опитування і більшість казали, що у Білгород-Дністровському бракує місць з вільним доступом, де можна просто посидіти поспілкуватися. У нас не всі кав’ярні, кафе та інші заклади мають укриття, майже все закривається під час повітряної тривоги і не працює під час блекаутів», — каже Ольга Полінгер.
Та хотіли не просто створити простір з диванчиками і столиками, а щось більше, щоб молодь могла реалізовувати там свої творчі задуми. Так народилася ідея із сучасною студією:
«Ми працюємо в будівлі міської ради, у нас дуже велика територія — газон, лавки. Часто сюди приходять відпочивати люди. І ми помітили, що вони постійно щось знімають. Найчастіше, короткі відео для соцмереж. Також молодь зараз дуже підприємлива, відкриває бізнес: товар треба фотографувати, роботи відеоогляди. Це все відбувалось на наших очах. Ми не могли пройти повз».
Фотосесія у творчому просторі бібліотеки. Фото надала Тетяна Колеснікова
Жителі кажуть: «бібліотека ожила»
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» надав менторську підтримку, допоміг з речами та технікою: у просторі зробили ремонт, купили фотокамеру, студійне освітлення, екшн-камеру, ноутбуки, принтери, мікрофони, фотобокси, столи для 3D знімання, фотофони, меблі та багато чого іншого.
У молодіжному просторі завжди багато людей. Фото надала Тетяна Колеснікова
Молодіжний простір офіційно відкрили наприкінці цього літа. Він став одним з найвідвідуваніших місць у Білгород-Дністровському.
Тут вивчають, як працює камера і світло, знімають тік-токи, власні проєкти. Підлітки приходять поспілкуватися з однолітками, поділитися історіями, пограти в настілки або відвідати курс цифрової грамотності. А дорослі можуть обрати собі книгу, яку в цьому ж центрі можна почитати з кавою або чаєм.
Курси цифрової грамотності для всіх охочих. Фото надала Тетяна Колеснікова
Це не лише фото-відеостудія, а й автономний коворкінг в одному приміщенні. На даху бібліотеки встановлені сонячні панелі, тому там завжди є світло.
«У Білгород-Дністровському немає таких автономних приміщень – ні комунальних, ні приватних. І тому виникла ідея хоча б мінімально забезпечити простір електроенергією», — каже Ольга Полінгер.
Така мініелектростанція може забезпечувати стабільне електропостачання навіть в умовах аварійних та екстрених відключень.
Щоб завітати до простору, попередньо треба зареєструватися. Для цього створили спеціальну форму. Треба заповнити свої дані, вказати мету візиту, а також пройти невелике опитування. Наприклад, координатори просять вказати, які теми тренінгів або майстер-класів для розвитку молоді вас найбільше цікавлять. Серед можливих варіантів — основи фотографії та відеозйомки, монтаж та обробка відео, основи підприємництва та стартапи.
У молодіжному просторі є все для створення фото- і відеоконтенту. Фото надала Тетяна Колеснікова
Завжди мріяв створити власний кліп
Одним із хлопців, який знайшов натхнення у сучасному молодіжному просторі сільської бібліотеки, є гітарист Артем. Хлопець вже 5 років займається музикою і раніше грав лише для друзів або на шкільних концертах. Тоді він мріяв про професійний запис свого виступу, але можливостей було не так багато.
Та коли з’явився молодіжний простір, все змінилося. Тепер Артем зможе знімати свої кліпи. А незабаром там планують відкрити й студію звукозапису, і це означає, що його музика нарешті зможе перерости в цілі альбоми.
Творчий виступ в бібліотеці-філії ім. Нечуя-Левицького. Фото надала Тетяна Колеснікова — координаторка простору
Вдалим проєктам часто слідують нові
На цьому зупинятися не планують. Ольга Полінгер каже, що молодь разом з мерією пишуть нові проєкти:
«Ми провели опитування, і вирішили ще створити календар подій, де будуть всі заходи — масштабні й не дуже, але систематичні. Та молодь зможе планувати свій час і проводити його з розвитком».
Також за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» у громаді хочуть створити Молодіжну раду. Вже є положення і нормативні документи. Зараз подалися на проєкт ще раз, щоб закупити необхідне обладнання.
«У нас в громаді немає локальних медіапродуктів, тому ми сподіваємося, що простір стане поштовхом для створення такого продукту. Ми навіть замислюємося над молодіжним телебаченням», — каже Ольга.
«Роман письменниці “Уроки грецької” вже скоро вийде у видавництві Vivat! Прямо зараз триває редагування. Плануємо видати навесні 2025 року. Ближче до виходу книжки напишу, чому ми звернули на неї увагу, а поки скажу, що це історія двох людей, які зійшлися разом у момент страждання і болю — чоловік, який втрачає зір, зустрічається із жінкою, яка втратила мову», — написали у видавництві.
Як дописує Юлія Орлова, нобелівська премія з літератури — це одна з найпрестижніших відзнак, яку щорічно присуджують письменникам за видатний внесок у літературу. Фаворитами цього року були австралійський письменник Джеральд Мурнейн, китайська авторка Цань Сюе, а також британсько-американський автор Салман Рушді. Перемогла південнокорейська письменниця Хан Канг.
Письменницю відзначили «за інтенсивну поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя».
Нагадаємо, що в Україні створили перший віртуальний музей оперного театру: наразі доступно близько 6 тисяч експонатів.
У Національному художньому музеї пройшов цикл заходів, присвячений 125-річчю музею. Від заснування музею він розвинувся у три інституції: Національний художній музей України, Національний музей історії України та Національного музей декоративного мистецтва України.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури та стратегічних комунікацій.
«Найважливіше, що зараз можуть робити представники наших музеїв, це розповідати про Україну через мистецтво, через музейну історію, таким чином відкриваючи Україну. Завдяки цифровізації, зокрема віртуальному туру виставкою 1925 року, сьогодні можна насолоджуватись шедеврами українських колекцій з будь-якого куточка світу, заразом відкрити для себе реальні історії та долю конкретних предметів мистецтва», — сказала заступниця з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
«Витоки. До 125-річчя виставки до ХІ Археологічного з’їзду»
Виставкапредставляє 54 експонати, які могли демонструватися 1899 року. Серед них артефакти трипільської культури та скіфські старожитності. У міністерстві нагадали, що з нагоди відкриття ХІ Археологічного з’їзду Вікентій Хвойка 5 серпня 1899 року влаштував виставку, яка започаткувала зібрання сучасного Національного музею історії України.
Віртуальний тур виставкою 1925 року «Український портрет ХVІІ — ХХ століть»
Майже усі твори з виставки не лише ідентифіковані, але й віднайдено їх теперішнє місце збереження. Відвідувачі можуть скористатися 3D окулярами та опинитися в просторі 1925 року, «рухатися» залами, розглядати експонати, знайомитися з новітніми музейними дослідженнями колекції завдяки аудіогіду та інформації до кожного твору.
Найпопулярнішим рейсом став поїзд №128 Запоріжжя — Львів, який перевіз у вересні понад 50 тисяч пасажирів. Друге і третє місце посіли швидкісні поїзди перемишльського напрямку:49 та 43 тисячі пасажирів.
«Незмінно високий попит тримається і на спеціальні сервіси Укрзалізниці: сервісом бронювання квитків для військовослужбовців з моменту його запуску скористались майже 85 тисяч військових та членів їх родин, з них майже 15 тисяч місць виділили для цих пасажирів саме у вересні», —написали в УЗ.
Наразі залізничники вже готуються до зимового піку перевезень та проводячи необхідні ремонти інфраструктури. Також тривають роботи над оновленням рухомого складу.
Нагадаємо, що Україні передали 435 мільйонів доларів на покращення зв’язку та інтернету.
Коментарі