Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Читальна зала. Близько 12:00. Молодь поступово збирається та займає свої місця. Їх об’єднало бажання познайомитися з людиною, яка надихає своїм талантом — заслуженим діячем культури України та Польщі Валерієм Цурканом. У залі вмикають камеру, налаштовують звук, і діти під керівництвом маестро беруть до рук інструменти та починають грати музику.
Може здатися, що це зустріч із відомим митцем десь в арт-центрі чи приватній творчій студії великого міста. Але насправді це — новий молодіжний простір міської бібліотеки-філії ім. І. Нечуя-Левицького у Білгород-Дністровському.
Боялись, що молодь може поїхати й не повернутися
Кілька років тому про такий простір працівники бібліотеки та місцева молодь могли лише мріяти. Тоді ця одноповерхова будівля в центрі міста була звичайною районною бібліотекою з читальним залом — книжкові полиці були забиті старими виданнями, а молодь там можна було побачити не часто.
Та у відділі туризму та міжнародних відносин Білгород-Дністровської міськради помітили, що в місті молоді стає все менше. Вирішили щось з цим робити.
«Ми побачили, що вони їдуть в інші міста і країни. Ми розуміємо, що це пов’язано з війною. Але, в той самий час, ми розуміємо, що вони можуть не повернутися до нашої громади. Ми помічаємо, що тим, хто виїхав за кордон і повернувся, нема що тут робити, куди піти — вони самі це кажуть», — розповідає керівниця відділу туризму та менеджерка молодіжних проєктів Ольга Полінгер.
Тоді чиновники і згадали про приміщення старої бібліотеки-філії імені Нечуя-Левицького:
«Це дуже велике приміщення. І там є багато кімнат, які просто пусті і використовувалися нераціонально. Ми вирішили наповнювати це приміщення».
До того ж у місті хотіли підвищити відвідуваність таких місць, щоб молодь йшла у бібліотеку, але й ще могла з користю провести там час.
Відвідувачі та працівники бібліотеки. Фото надала Ольга Полінгер
Провели опитування, щоб дізнатися, чого хоче молодь
Спочатку хотіли зробити сучасний хаб з вільним доступом.
«Ми проводили опитування і більшість казали, що у Білгород-Дністровському бракує місць з вільним доступом, де можна просто посидіти поспілкуватися. У нас не всі кав’ярні, кафе та інші заклади мають укриття, майже все закривається під час повітряної тривоги і не працює під час блекаутів», — каже Ольга Полінгер.
Та хотіли не просто створити простір з диванчиками і столиками, а щось більше, щоб молодь могла реалізовувати там свої творчі задуми. Так народилася ідея із сучасною студією:
«Ми працюємо в будівлі міської ради, у нас дуже велика територія — газон, лавки. Часто сюди приходять відпочивати люди. І ми помітили, що вони постійно щось знімають. Найчастіше, короткі відео для соцмереж. Також молодь зараз дуже підприємлива, відкриває бізнес: товар треба фотографувати, роботи відеоогляди. Це все відбувалось на наших очах. Ми не могли пройти повз».
Фотосесія у творчому просторі бібліотеки. Фото надала Тетяна Колеснікова
Жителі кажуть: «бібліотека ожила»
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг з речами та технікою: у простор купили фотокамеру, студійне освітлення, екшн-камеру, ноутбуки, принтери, мікрофони, фотобокси, столи для 3D знімання, фотофони, меблі та багато чого іншого. Також в реалізації проєкту допомогла Міжнародна організація з міграції.
У молодіжному просторі завжди багато людей. Фото надала Тетяна Колеснікова
Молодіжний простір офіційно відкрили наприкінці цього літа. Він став одним з найвідвідуваніших місць у Білгород-Дністровському.
Тут вивчають, як працює камера і світло, знімають тік-токи, власні проєкти. Всі бажаючі також можуть обрати собі книгу, яку в цьому ж центрі можна почитати з кавою або чаєм.
Курси цифрової грамотності для всіх охочих. Фото надала Тетяна Колеснікова
Це не лише фото-відеостудія, а й автономний коворкінг в одному приміщенні. На даху бібліотеки встановлені сонячні панелі, тому там завжди є світло.
«У Білгород-Дністровському немає таких автономних приміщень – ні комунальних, ні приватних. І тому виникла ідея хоча б мінімально забезпечити простір електроенергією», — каже Ольга Полінгер.
Така мініелектростанція може забезпечувати стабільне електропостачання навіть в умовах аварійних та екстрених відключень.
Щоб завітати до простору, попередньо треба зареєструватися. Для цього створили спеціальну форму. Треба заповнити свої дані, вказати мету візиту, а також пройти невелике опитування. Наприклад, координатори просять вказати, які теми тренінгів або майстер-класів для розвитку молоді вас найбільше цікавлять. Серед можливих варіантів — основи фотографії та відеозйомки, монтаж та обробка відео, основи підприємництва та стартапи.
У молодіжному просторі є все для створення фото- і відеоконтенту. Фото надала Тетяна Колеснікова
Завжди мріяв створити власний кліп
Одним із хлопців, який знайшов натхнення у сучасному молодіжному просторі міської бібліотеки, є гітарист Артем. Хлопець вже 5 років займається музикою і раніше грав лише для друзів або на шкільних концертах. Тоді він мріяв про професійний запис свого виступу, але можливостей було не так багато.
Та коли з’явився молодіжний простір, все змінилося. Тепер Артем зможе знімати свої кліпи. А незабаром там планують відкрити й студію звукозапису, і це означає, що його музика нарешті зможе перерости в цілі альбоми.
Творчий виступ в бібліотеці-філії ім. Нечуя-Левицького. Фото надала Тетяна Колеснікова — координаторка простору
Вдалим проєктам часто слідують нові
На цьому зупинятися не планують. Ольга Полінгер каже, що молодь разом з мерією пишуть нові проєкти:
«Ми провели опитування, і вирішили ще створити календар подій, де будуть всі заходи — масштабні й не дуже, але систематичні. Та молодь зможе планувати свій час і проводити його з розвитком».
Також за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» у громаді хочуть створити Молодіжну раду. Вже є положення і нормативні документи. Зараз подалися на проєкт ще раз, щоб закупити необхідне обладнання.
«У нас в громаді немає локальних медіапродуктів, тому ми сподіваємося, що простір стане поштовхом для створення такого продукту. Ми навіть замислюємося над молодіжним телебаченням», — каже Ольга.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі.
ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.
Ольга Вовченко
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим.
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.
Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.
Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня
«Юстина», бо справедливість
Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.
Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення.
Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство.
Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня
У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.
Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.
Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня
Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.
Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.
Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня
Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.
Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.
Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня
Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття.
Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.
Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.
Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.
Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.
Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.
15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.
Про це повідомляють представники благодійного фонду.
Які діти отримають подарунки?
Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування.
Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».
«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.
Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф.
Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта».
З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.
Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).
Коментарі