Ми встигли вивезти флешку та документи. Як виробництво гідроциліндрів із Мелітополя відновлює роботу на Львівщині

Підприємство «Агро Мастер Плюс» заснували троє партнерів, які вірили, що малий бізнес може конкурувати з великими виробництвами. За майже 20 років компанія не лише знайшла свою нішу, а й завоювала європейський ринок, експортуючи вироби до Польщі, Німеччини, Словаччини, Бельгії та Великої Британії.

Напередодні нового етапу війни мелітопольська компанія планувала збільшувати обсяги виробництва, але натомість була вимушена евакуюватися на захід країни. Усе обладнання та верстати залишилися в рідному місті – під окупацією. Із собою підприємці встигли вивезти лише флешку, печатку та основні документи.

Сьогодні ТОВ «Агро Мастер Плюс» відновлює роботу в містечку Миколаїв на Львівщині. Фактично, команді доводиться починати все з нуля: від облаштування офісу до пошуку клієнтів та налагодження експорту. Про релокацію, підтримку від європейських замовників та розширення після перемоги ШоТам розповів співзасновник та технічний директор підприємства Олексій Козлов.

Ми розуміли, що малий бізнес має свої переваги

Я працював на Мелітопольському заводі тракторних гідроагрегатів. Та коли змінився власник, ми з партнерами вирішили відкрити власний бізнес і звільнилися з підприємства. Досвід роботи у нас вже був, тож у 2005 році заснували власну компанію та запустили виробництво гідроциліндрів.

Нашим підприємством керують троє партнерів: гендиректор Барабаш Геннадій Вікторович відповідає за фінанси й постачання, я – технічний директор, а Говорков Валерій Вікторович займається ринком, маркетингом та збутом. Тому моя історія – це, перша за все, саме мої думки та переживання.

Ще під час роботи найманими працівниками на великому промисловому підприємстві ми конкурували передусім з малими виробництвами. І вже тоді розуміли, що малий бізнес має свої переваги перед великим компаніями. Це і вища мобільність, і персональна відповідальність за прийняття рішень, і більша керованість, і оптимізований рівень витрат. Ми все це чітко усвідомлювали й мали внутрішні відчуття, що варто спробувати реалізуватися у власному підприємстві.

Що таке гідроциліндр? Уявіть екскаватор

Якщо простою мовою пояснювати, що таке гідроциліндр, уявіть екскаватор, який копає. Уявили? Так ось, рух цього ковша, який спрямовується та загрібає, – усі ці маніпуляції здійснюються за допомогою гідроциліндра. 

Насправді гідроциліндр має дуже широке застосування в будь-якій автомобільній техніці. Наприклад, сільськогосподарська техніка, умовно, трактор: підняв-опустив плуг, проорав, розвернувся, знову підняв і поїхав. Так само й комунальна техніка, дорожньо-будівельна тощо.

Також гідроциліндри активно використовують у важкому машинобудуванні. Прес, технологічні машини, транспортери, навантажувачі – усе це рухається завдяки гідроциліндру. І не одному, а десятків циліндрів для різноманітних завдань. Власне, наша продукція забезпечує всі рухи та маніпуляції, що здійснює машина. Це і є гідравліка.

Тисячі циліндрів щомісяця для клієнтів з ЄС та України

До 2014 року, як і більшість компаній, ми працювали одночасно на український та російський ринки. Після початку російсько-української війни поступово відмовилися від співпраці з «сусідом» та стали активно налагоджувати роботу із замовниками з країн Європи. 

Напередодні повномасштабного вторгнення 70% нашої продукції виготовлялося для країн Європейського союзу. Зокрема, це Німеччина, Бельгія, Велика Британія та Словаччина. 

Цей ринок можна охарактеризувати ще й великою номенклатурою. Ось уявіть, скільки в Європі й Україні виробників сільгоспмашин та іншого обладнання, і наскільки велика кількість різних машин. Така різноманітність свідчить про те, що практично кожен виробник проєктує свій окремий циліндр. 

Тобто кожен працює у своєму сегменті ринку: комусь гідроциліндри потрібні для екскаваторів, комусь – для інших робіт чи зовсім іншої техніки. А кожна машина містить в собі до двох десятків циліндрів, тому асортимент, який споживає європейський ринок, надзвичайно великий. 

Щомісяця – нові конструкції, нові запити від наших клієнтів. Звісно, в цьому присутня чимала складність, але водночас – і перевага.

Ми закривали оперативні потреби компаній. Тобто запити, які постійно змінюються та оновлюється. Робили все максимально швидко й якісно, порівняно з іншими конкурентами. За 2021 рік вийшли приблизно на 7000 циліндрів щомісяця. А загальних найменувань у базі даних було орієнтовно 1200. 

Перетворили незручність на власну перевагу

Здавалося б, значно простіше працювати із серійним виробництвом. Ти оперуєш собівартістю, плануєш витрати та всі супутні процеси. Але поступово робота стає нецікавою: ти весь час робиш те саме. Ті самі технології, ті самі деталі.

А коли щомісяця доводиться створювати щось нове – це значно цікавіше. Звісно, у чомусь це й незручно, але клієнт цього потребує і розраховує на нас. Хай навіть для цього знадобиться значно більше зусиль та часу.

Саме тому ми вирішили перетворити незручність на нашу перевагу. Організували роботу так, що від моменту запиту до отримання готової продукції минало не більш як два місяці. Аналогічний процес у конкурентів міг тривати до пів року.

І ось це – саме та мобільність, яку не можуть собі дозволити великі компанії. Хоча навіть невеликі підприємства часто прагнуть знайти клієнтів, які замовляють, умовно, три види циліндрів по 4000 штук. А ми створювали ті самі 4000 гідроциліндрів, але десятків різних видів.

Зрозуміло, що такі циліндри дорожчі. Зокрема, через конструкторську та технологічну обробки. А ще це більш ретельний процес, який потребує постійного контролю: від проєктування й підбору інструментів до подальших процесів. Це складніше, але саме в цьому й полягає наша конкурентна перевага.

До останнього не вірили, що почнеться новий етап війни

Я не вірив, що розпочнеться новий етап війни. Ніхто до цього не готувався. Хіба що просто обговорювали ймовірність вторгнення. Але до останнього не вірили, що це станеться. Навіть в останні тижні.

24 лютого, як і всі, ми прокинулись від ранкових вибухів. Десь о п’ятій ранку почали бомбардувати Мелітополь: у нашому місті розташовано кілька військових частин, військово-транспортна авіація та аеродром.

Мої діти були в Києві, тож ми з дружиною одразу сіли в автівку та поїхали за ними. У столиці в цей час теж було неспокійно, якщо можна це так назвати. Діти вирушили нам назустріч електричкою, і ближче до вечора ми зустрілися у Білій Церкві. Там переночували й вирушили до Львова.

Ми встигли забрати лише флешку та документи

Мої партнери перший час ще залишалися в Мелітополі. Вони виїхали десь через місяць, коли перебувати в місті стало неможливо. Тоді якраз почали знімати з будівель українські прапори.

Усе обладнання, усі верстати, увесь наш бізнес – все це залишилося в Мелітополі. Хлопці змогли забрати з собою лише основні документи, печатку та флешку. І більше нічого.

Ми знаємо, що сьогодні відбувається в Мелітополі, адже там залишилися наші люди. Бої тривали кілька днів, наше підприємство вціліло. Там досі є охоронець, який придивляється за приміщенням, поки що там нічого не відбувається. 

Зрозуміло, що жити там, м’яко кажучи, некомфортно й проблемо. Але наше підприємство не зазнало руйнувань й поки що стоїть. Хоча я знаю приклади розграбування, коли обладнання й техніку просто вивозили. На щастя, нас це не торкнулося.

До повномасштабної війни на нашому виробництві працювало 70 людей. Частина з них разом із сім’ями також виїхали з Мелітополя. Переселилися сюди, ближче до нас, і поки чекають. Коли з’являться гроші, спробуємо вивезти інших, можливо, 15-20 людей. Постараємося евакуювати їх з міста. Але чи вийде – невідомо.

Планували збільшити обсяги виробництва вдвічі

Ми вже маємо досвід залучення фінансування, у нас є передісторія співпраці з фінансовими структурами. У Мелітополі ми працювали з організацією USAID, познайомилися через місцеву владу, адже ця організація створила масштабні програми фінансування проєктів по всій Україні.

Вони допомогли нам не лише отримати фінанси, а й доречно їх використати – по суті підказали фінансового консультанта. Згодом ще й найняли нам київську компанію Soul Partners, які стали нашими консультантами з фінансових питань.

Ми бачили, як зростає попит, коли заходимо на ринок з новими пропозиціями. Тож працювали в такому ритмі, що часом не встигали. Довелося збільшити кількість працівників та робочих змін. Тут нам допомогли «дешеві» й «довгі» гроші. Ми отримували їх і розвивалися. Планували залишатися в Мелітополі й збільшити обсяги виробництва щонайменше вдвічі.

«Запускайтеся, ми вас підтримаємо!», – сказали клієнти з ЄС

Загалом усі розуміють, що підприємства тримають економічний фронт, який сьогодні так само важливий. Якщо бізнес працюватиме – держава матиме податки, а люди – робочі місця та зарплати. Після переїзду до Львівщини нам знадобився місяць, аби схаменутися й зрозуміти: час робити щось далі.

Ми звернулися до нашого консультанта, показали попередній бізнес-план, який більше нагадував бізнес-ідею. Хотіли реанімувати наше підприємство, але вже тут, на цій території. На Львівщині.

Найголовніше, що маємо зараз, – це ринок. Ми спілкувалися з нашими європейськими партнерами, основними покупцями. Це Польща, Німеччина, Британія. Усі вони заявили, що вони готові продовжувати нашу співпрацю. 

Ми відчули підтримку і впевненість в тому, що ринок зберігся, є потенційні замовники. Це дозволило нашій команді більш сміливо дивитися в майбутнє.

Конкурси, гранти, кредити – все з нуля

Якось на нашу пошту надійшло повідомлення з інформацією про державну програму з релокації. Ми заповнили анкету й почали потроху працювати в цьому напрямі.

Коли хлопці також переїхали, ми разом почали дізнаватися, що, де і як. Наразі вже перереєстрували підприємство у Миколаєві (містечко у Львівській області – ред.) й знайшли виробничі приміщення для оренди. Після перереєстрації почали отримувати інформацію про програми з підтримки від Львівської обласної адміністрації. Нас запрошують на зустрічі й розповідають, які є можливості. 

Ми взяли участь в конкурсі й отримали позитивне рішення – перші грантові 100 тисяч гривень. Для нашого бізнесу це, умовно, на офісну техніку. Але попереду – ще один конкурс, також на 100 тисяч. Наразі очікуємо на кошти й запускаємо офісну роботу. Також чекаємо на кредит для закупівлі решти обладнання.

Відстаємо від графіку на три тижні

Раніше ми співпрацювали з державним «Ощадбанком», а зараз, скажімо так, познайомилися з місцевими банком. Це довгий шлях, але нам вже вдалося пройти першу стадію: львівське представництво погодило кредитування й зараз це питання розглядають у Києві.

Сьогодні банки дуже завантажені. За планом, ми вже мали отримати гроші, але поки що цього не сталося. У цьому є певна затримка, фактично, відстаємо на три тижні. Але віримо, що незабаром запустимося.

Поки чекаємо на фінансування, зробили те, що в наших силах: придбали обладнання на мільйон гривень – кошти, отримані від наших дебіторів.

Гідроциліндри для української армії та аграріїв

На українському ринку є попит, але оцінити чи порівняти його з довоєнними показниками я поки що не можу. Ми поспілкувалися з кількома підприємствами – вони працюють. Тож попит точно є, але сказати щось конкретне про обсяги, мовляв, маємо 50% чи 80% від того, що було, – поки що неможливо.

Ми розуміємо, що основний клієнт – це Європейський Союз. Звісно, будемо розвивати внутрішній ринок, але нашим людям потрібно називати конкретні терміни. Також усвідомлюємо, що свої послуги та товари пропонуватимемо як допомогу військово-промисловому комплексу, адже гідроциліндри там також використовуються в достатньо великих масштабах. 

Після перемоги розширимо наше виробництво

У перші місяці після переїзду у нас були різні думки. Вже тут, у безпеці, ми обдумували, що будемо робити, коли Мелітополь звільнять. Або що робити, якщо окупація затягнеться.

Зрештою вирішили, що після перемоги та деокупації у нас працюватимуть одразу два виробництва: на Львівщині та в рідному місті. Хочемо розвивати осередок на заході країни під європейський ринок, а в Мелітополі – під український.

Думаю, до повномасштабного вторгнення ми недостатньо цінували той рівень свободи, який у нас був. У майбутньому це точно цінуватиметься більше. І ми готові платити за це значно вищу ціну.