Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Вони волонтерять, запускають благодійні проєкти, стають наставниками для малечі з прифронтових міст та рятують постраждалих від ракетних ударів. Українська молодь попри все залишається вдома та робить усе можливе, аби наблизити нашу перемогу.
Разом з Українською академією лідерства розповідаємо три історії молодих людей, які стали змінотворцями не заради, а всупереч усьому. Від допомоги малим українським брендам – до безкоштовної естетичної медицини.
організаторка маркету Sunday BazaarR
Ми з колегами – випускники Академії. Це щось, що не схоже ані на школу, ані на університет. Окрема спільнота, яка дає силу-силенну можливостей, а найголовніше – знайомств. І мені здається, що саме знайомства – основний привілей, який мені вдалося отримати під час навчання тут.
Завдяки ком’юніті Академії ми познайомилися зі львівським івент-менеджером Чадом Зоратлі – він був одним із наших лекторів. Чада часто називають «нічним мером Львова»: разом із командою Night Ambassadors він влаштовує вечірні заходи у Львові і просуває цю культуру. Ба більше, нам пощастило не лише поспілкуватися, а й подружитися, тож якось Чад запропонував нам спробувати організувати маркет локальних українських брендів Sunday BazaarR.
І ми настільки вдало спробували, що стали співорганізаторами і продовжили працювати над проєктом разом. Вдосконалювали його, масштабовували, робили якомога цікавішим та привабливішим для кожного.
Після першого благодійного маркету минув рік. За цей час нам вдалося зібрати майже мільйон гривень. Усі кошти ми об’єднали зі зборами, які проводили наші друзі з Українського католицького університету, та спрямували на благодійність.
А ще нам неймовірно приємно, що бренди повертаються до нас знову і знову. І кількість виробників на Sunday BazaarR вражає: мінімально у нас було 35 учасників, а найбільше – 95!
Це, до речі, демонструє, наскільки зріс попит на все, що створюється в Україні та українськими майстрами. І, звісно, приємно бачити, як збільшується кількість вітчизняних виробників. Їх обов’язково потрібно підтримувати. Саме цим плануємо займатися й надалі.
А ще хочемо масштабуватися, знайти постійне місце для маркету, адже так зможемо залучати більше учасників. А отже, ще ефективніше допомагати людям. Як нас можна підтримати? Передусім відвідавши маркет або запросивши на Sunday BazaarR своїх друзів. Слідкувати за анонсами подій можна в нашому інстаграмі.
координаторка проєкту «Східний менті»
Я вирішила вступати до Української академії лідерства ще у 15-річному віці, коли перебувала на тимчасово окупованій території. Мрія здійснилася через кілька років: після переїзду до іншого міста та закінчення коледжу. Навчання в Академії дійсно розкрило мій потенціал. Я надзвичайно вдячна за підтримку, яку отримала від своєї менторки (під час навчання в Українській академії лідерства розвиток студентів супроводжують ментори, – ред.). Саме вона «прокачала» мої навички у менеджменті.
В Академії мої друзі запустили проєкт «Східний менті». Дізнавшись про нього, я дуже зацікавилася, адже йшлося про наставництво для дітей, які прагнуть нових знань. Чи могла я пройти повз цю ідею? Звісно, ні. З цього й почалася наша спільна історія.
Я долучилася до команди проєкту після запуску, і вже в січні 2022 року в Маріуполі (до повномасштабного вторгнення в Академії було 5 навчальних кампусів: у Києві, Миколаєві, Маріуполі, Львові та Харкові, – ред.) відбувся перший набір менторів і менті (так ми називаємо наших дітей і підлітків).
Тоді ми фокусувалися здебільшого на дітях-сиротах і підлітках, які перебували у скрутному становищі. Напередодні повномасштабного вторгнення наша команда вирушила до Києва, а після цього – у Тернопіль (Академія евакуювала своїх студентів на захід країни, – ред.). Повернутися до Маріуполя вже не вдалося: місто окупували.
На щастя, перший набір навчання вдалося успішно завершити онлайн, а вже в Тернополі ми перезапустили проєкт. Цього разу розширили фокус та почали запрошувати дітей-переселенців, які були змушені покинути домівку та тікати у невідомість. Таким дітям значно складніше адаптуватися в новому місті та знайти друзів. Вони потребували підтримки, і, сподіваюсь, ми змогли її надати. У Тернополі наш проєкт налічував 22 пари менторів і менті. Це п’ять пар із вихованцями дитячих будинків, решта – діти з родин переселенців.
Вкрай важливо, що діти самостійно обирають, у чому саме їм потрібна підтримка. Серед найчастіших побажань – ментор з англійської, але ми не обмежуємося шкільною програмою. Тому підлітки можуть поглибити свої знання не лише в біології чи історії, а й познайомитися із програмуванням, акторською майстерністю, вокалом тощо.
Наразі ми працюємо над нюансом, який, на жаль, усвідомлюють не всі. Ментор – це не про звичайне репетиторство з математики чи фізики. Це про контакт із дитиною, допомогу та підтримку. До того ж ми ніяк не обмежуємо дітей, а навпаки прагнемо, аби заняття були максимально творчими та відрізнялися від звичайних шкільних уроків. Наша мета – не стільки ідеальні знання якогось предмету, як любов до навчання. І коли її вдається досягти, діти починають самостійно шукати можливості для подальшого розвитку.
А оскільки під час навчання в Академії у кожної з нас (організаторок проєкту «Східний менті», – ред.) був свій ментор, ми розуміємо, наскільки це важливо і дієво. Тож паралельно із розвитком підлітків поширюємо в Україні культуру менторства.
Сьогодні проєкт «Східний менті» працює у трьох містах України – Львів, Київ та Івано-Франківськ. Усюди є локальні команди волонтерів, які залучають дітей та шукають наставників. Крім того, менті можуть спілкуватися з менторами в онлайні. Це дозволяє нам охопити підлітків з інших міст.
Ми активно працюємо над масштабуванням проєкту. Зокрема, вже зареєстрували громадську організацію, плануємо шукати донорів і подаватися на гранти. Наша ціль – аби проєкт почав працювати у більшій кількості міст. Це означатиме, що ще більше дітей зможуть вдосконалюватися, розвиватися та здобувати нові знання.
керівник проєкту «Неопалимі»
Мені пощастило навчатися в Українській академії лідерства, і я можу точно сказати, що це був досвід, який неодноразово допоміг мені у житті. Адже Академія – це далеко не про формальне студентське життя, а про враження, спілкування та корисні знайомства.
Більше тисячі випускників сформували надзвичайно потужну спільноту однодумців. Завдяки цьому практично в кожному куточку України є люди, які навчалися в Академії. Так, можливо, я можу когось із них не знати особисто, та це не завадить нам зустрітися на спільних заходах та знайти про що поговорити.
Випускники Академії навчаються та працюють у багатьох важливих сферах. Це доволі помічна опція для людей, які лише починають свій шлях. Наприклад, я встиг постажуватися та повчитися саме там, де хотів. І це сталося якраз завдяки знайомствам, здобутим в Академії.
З початком повномасштабної війни я почав активно волонтерити. Навіть трохи займався міжнародною діяльністю. Для мене це не було чимось новим, адже волонтерство та вирішення суспільно важливих питань – невід’ємна частина навчання в Українській академії лідерства. Водночас мій батько – лікар, який має колосальний досвід у сфері рубцевої травми – продовжував працювати.
І якось він запропонував: «Давай лікувати людей». Звісно, моя відповідь була позитивною: «Давай». Це було влітку, і вже наприкінці серпня ми чітко визначили, чим будемо займатися і що для цього потрібно. Я взяв на себе всі організаційні питання, комунікацію з медіа та партнерами, а тато продовжив лікувати людей. Це були наші перші кроки у створенні благодійного проєкту з естетичної медицини (розділ медицини, спрямований на корекцію зовнішності людини за допомогою різних методик і технологій, – ред.) під назвою «Неопалимі».
Невдовзі ми почали працювати з першими пацієнтами і зіштовхнулися з глобальною проблемою – відсутністю протоколів лікування. Це був перший виклик масштабної роботи, яку довелося починати з нуля і розробляти самостійно. Адже військові травми були достатньо складними для лікування, а алгоритмів чи рекомендацій не існувало буквально ніде в світі.
Проєкт «Неопалимі» стартував у нашій сімейній клініці. Для цього ми використали всі ресурси, наявні на той момент. Згодом нам вдалося об’єднати дев’ять клінік у дев’ятьох областях України. Забіжу наперед і зазначу, що лікарні легко та швидко погоджуються брати участь у проєкті, а дехто навіть спеціально закуповує дороговартісне обладнання, аби долучитися до команди. А оскільки протоколів не існувало, медикам доводилося ледь не «навпомацьки» лікувати перших пацієнтів із рубцевою деформацією.
Поступово робота почала викристалізовуватися у більш-менш доступні протоколи. Нині я сподіваюся, що через пів року нам вдасться нарешті вивести ці знання у науковий матеріал та запатентувати. Ми наближаємося до цього дуже впевнено, зокрема місяць тому наші лікарі виступали на конференції AMWC – The Aesthetic and Anti-Aging Medicine World Congress.
Це цікавий досвід, який подарував «Неопалимим» неабияку міжнародну підтримку від правлячого дому Монако Грімальді. На конференції наші фахівці розповіли історію проєкту та поділилися, з чим їм довелося зіткнутися під час роботи. Відверто кажучи, усі 16 тисяч учасників просто сиділи, слухали і казали, що так не буває. А ми довели, що це цілком реально, і презентували, як і з чим працюємо.
Проєкт «Неопалимі» стартував у нашій сімейній клініці. Для цього ми використали всі ресурси, наявні на той момент. Згодом нам вдалося об’єднати дев’ять клінік у дев’ятьох областях України. Забіжу наперед і зазначу, що лікарні легко та швидко погоджуються брати участь у проєкті, а дехто навіть спеціально закуповує дороговартісне обладнання, аби долучитися до команди. А оскільки протоколів не існувало, медикам доводилося ледь не «навпомацьки» лікувати перших пацієнтів із рубцевою деформацією.
Поступово робота почала викристалізовуватися у більш-менш доступні протоколи. Нині я сподіваюся, що через пів року нам вдасться нарешті вивести ці знання у науковий матеріал та запатентувати. Ми наближаємося до цього дуже впевнено, зокрема місяць тому наші лікарі виступали на конференції AMWC – The Aesthetic and Anti-Aging Medicine World Congress.
Це цікавий досвід, який подарував «Неопалимим» неабияку міжнародну підтримку від правлячого дому Монако Грімальді. На конференції наші фахівці розповіли історію проєкту та поділилися, з чим їм довелося зіткнутися під час роботи. Відверто кажучи, усі 16 тисяч учасників просто сиділи, слухали і казали, що так не буває. А ми довели, що це цілком реально, і презентували, як і з чим працюємо.
Сьогодні проєкт «Неопалимі» налічує понад 20 клінік по всій Україні, де кожен, хто постраждав від російської агресії, може отримати комплексне безоплатне лікування. Йдеться про військових, добровольців, волонтерів, цивільних та дітей, які, на жаль, отримали опіки чи рубці через війну. Зазначу, що ми маємо дуже конкретні вимоги до клінік чи лікарень, які хочуть долучитися до проєкту. Насамперед це обладнання. Ми шукаємо медичні заклади, які мають в арсеналі принаймні мікроголковий RF (метод лікування та покращення якості шкіри через вплив радіочастотних хвиль на дерму, – ред.), а в ідеалі нам потрібні лікарні, що мають лазери.
Важливий момент, який ми спершу пропрацювали самостійно, а тепер – і у співпраці з державою, – байдуже, до якої клініки звернувся пацієнт, байдуже, хто там власник. Ми – єдина мережа, з єдиною реєстрацією та контролем шляху пацієнта, з єдиним протоколом лікування, медичним забезпеченням тощо.
Тобто якщо пацієнт перебуває на стаціонарі у дніпровському шпиталі і його, скажімо, евакуюють до Львова, то він продовжує лікування рівно з того моменту, на якому воно зупинилося. За тим самим протоколом, з ідентичними препаратами та апаратурою. Єдине, що буде відрізнятися, – лікарі, але підхід залишається незмінним.
Поки що ми не маємо повноцінно «долікованих» пацієнтів. Поясню, чому. Середній термін лікування складає 12-18 місяців, а ми почали роботу у серпні 2022 року. Тому всі, хто нині лікується в межах проєкту «Неопалимі», перебувають у процесі одужання.
Наразі ми опікуємося приблизно сотнею пацієнтів. Вартість лікування однієї людини може коливатися, але, як правило, це сума від 12 до 15 тисяч доларів. Йдеться про процедури та препарати, розраховані на увесь курс лікування. Порахувати точно неможливо, утім можу сказати, що це приблизно 16 доларів за один квадратний сантиметр рубцевої тканини.
Це дорого і складно, бо задача естетичної медицини – не краса, а відновлення функцій пошкодженої тканини. Та найкраще говорить за себе успішний процес лікування. Перший, хто спадає на думку, – пацієнт Артем, який постраждав внаслідок ракетного удару по ТРЦ Retroville у Києві. На початку через рубцеву деформацію у нього не згиналися кисті, він не міг стояти на ногах довше хвилини. А сьогодні він вже стоїть, згинає руки і навіть самостійно їсть виделкою.
Додам, що ми започаткували проєкт «Неопалимі», щоб усі ці процедури були безоплатними для тих, хто цього потребує. Поступово ми виходимо на співпрацю з державою – налагоджуємо комунікацію та вибудовуємо теплі відносини. Йдеться передусім про Міністерство охорони здоров’я, Мінветеранів, деякі силові структури, Медичні сили ЗСУ та ще багато міністерств і служб. Це мотивує та вкотре підтверджує, що ми рухаємося в правильному напрямі. А отже, попереду – ще більше клінік, щасливих пацієнтів та надійних партнерів.
Програма Української академії лідерства реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
#ТворимоСебеТворимоУкраїну #МиUA
