Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Моя бабця – бізнес-вумен”: шість підприємців, які відкрили бізнес після 50

Опубліковано

Якщо ви досі вважаєте, що після 50-ти років все, що залишається робити – це в’язати шкарпетки своїм онукам перед телевізором, або сидіти з подружками десь на лавці – ви помиляєтесь. У такому віці життя тільки починається. Думаєте – голосні слова? А от вам приклад людей, які стали підприємцями уже після появи перших сивин і доводять, що бізнес на пенсії – це круто.

З бухгалтера у майстриню

Киянці Юлії Давиденко трішки за 50 і вона покинула роботу у нудному офісі та почала займатись мистецтвом. За плечима – 28 років стажу роботи бухгалтером, але коли чоловік подарував майстер-клас з мозаїки – життя змінилось.

Зараз жінка займається виготовленням картин з каміння, ціни на які можуть досягати до кількох тисяч доларів. Юлія рік освоювала техніку та займалась обладнанням домашньої студії. Найбільше жінка любить зображувати птиць та квіти, але частенько бувають замовлення і з церкви.

Робота майстрині над одним квадратним метром мозаїки коштує від 1000 євро. Якщо малюнок складний, наприклад, з обличчями людей, завитками і іншими дрібними деталями – ціна стартує вже від 1500 євро.

Сировар, який був трактористом

Григорій Несвіт з Луганщини раніше працював трактористом. Коли у 90-х розпався колгосп, чоловіку довелось шукати нову роботу та їхати на заробітки.

Всі кошти, які заробив вклав у бізнес. Щоб зайнятись підприємницькою діяльністю написали бізнес-план та отримали грант на обладнання. І зараз разом з дружиною виготовляють сири та спеціалізуються на молочці.

Кажуть, що на сирах заробляють близько 35 000 гривень на місяць. А ви ще досі жалієтесь на маленьку пенсію?

Від домогосподарки до бізнес-вумен

Наталія Деньга – домогосподарка з Києва з двома дорослими дітьми. Коли розлучилась з чоловіком, почала шукати щось, що відволіче її від гнітючих думок. Саме тоді старша донька запропонувала варити і продавати повидло. 

У свої 50 років Наталія почала все спочатку. Жінка довго експериментувала, вигадувала нові рецепти. Пробувала робити і сливове повидло з додаванням шоколаду, і з шишок, і з волоських горіхів. Після повидла взялася за цукати. Так відкрила невеличкий бізнес, який допоміг відволіктись і повернути смак до життя.

Зараз “Цукатъ  – це невеличка сімейна майстерня натуральної продукції. Цукати і повидло полюбились не тільки українцям, а й встигли побувати у багатьох інших країнах. А ціни – в середньому 200 гривень за набір цукатів 350 грам.

Династія перекладачів

Щоб не сидіти вдома на пенсії, Юрій Глібов вирішив зайнятись бізнесом. Чоловік згадав, що належить до сім’ї перекладачів, і що його пра-пра прадід займався цією професією. Тому, він вирішив відкрити бюро перекладу. Але, назвати його поліглотом – важко. Тому, після реєстрації бізнесу донька Юрія взяла всі переклади на себе. 

А Юрій зайнявся пошуком замовників і звітністю фірми.

Спочатку було важко знайти клієнтів – доводилось ходити роздавати флаєри біля метро і розклеювати оголошення. Але бюро потроху розвивалось і зараз є успішним сімейним бізнесом. 

Юрію Глібову зараз 56 і він сподівається, що його династію перекладачів продовжать майбутні онуки та правнуки.

Сир для військових

Засновниці ферми “ЕкоКоза” Людмилі Сороці 57 років. У 2014 році в її рідному селі Боброве, що на Луганщині, почались воєнні дії, та й досі сюди часто залітають снаряди.

Після смерті батька у 2015 році Людмила вирішила залишитись в селі, а щоб скрасити свою самотність –  купила двох кіз. Розведення тварин так захопило жінку, що вона почала купувати собі нових. За два роки кізочок вже було 21. Людмила вирішила займатись сироварінням, пройшла курси та отримала грант на обладнання.

Зараз фермерка готує різні виду сиру. З десяти літрів молока виходить близько 1 кг сиру, а приготування самого простого виробу займає від чотирьох годин. За добу може зробити близько 4 кг смакоти. Серед шанувальників сиру Людмили є і військові, яким жінка продає їх за собівартістю. 

В роздрібній торгівлі молоді сири зі спеціями коштують від 200 грн, витримані понад два місяці – від 300 грн.

Віагра від фермера

Фермер з села Довжок, що на Хмельниччині, Леонтій Гасюк обрав бізнес замість пенсії. Чоловік зайняв незвичну нішу в українському сільському господарстві – вирощування гарбузів. З їх насіння чоловік робить олію, яка  є натуральним афродизіаком (в народі – віагрою). Серед покупців здебільшого чоловіки, які купують олію, щоб позбутися “чоловічих” проблем. А ще вона очищає кров від холестерину. За 0,5 літра такої олії беруть від 200 гривень.

Крім гарбузів, чоловік вирощує ще й сою та пшеницю, а також має великі площі саджанців декоративних порід дерев.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі