Колівінг у Києві: навіщо айтішники живуть у сучасній комуналці

Американська комуналка чи гуртожиток майбутнього. Як тільки не називають новий тип оренди житла – колівінг. Такий незвичний формат прийшов до нас з Заходу, він популярний серед айтішників та представників креативних професій. IT-комуналку вирішили втілити і кияни у проекті “Domivka Coliving”.

У перебудованому корпусі колишнього Київського заводу реле та автоматики Юлія Обозна разом з інвесторами викупили поверх і здають комфортне житло для айтішників. Як це працює та чому молодь тікає сюди з “хрущовок” – ми у цьому розібрались. 

Що таке колівінг

Колівінг – це незвичайний формат спільної оренди житла. Людина знімає собі окрему квартиру, але кухню та зону відпочинку ділите з сусідами. Щось схоже на гуртожиток. Але ваші сусіди – це невипадкові люди. Переважно, сусіди працюють в одній сфері. І, на відміну від старих гуртожитків з меблями, що розвалюються, у колівінгах сучасний ремонт, а господарі зацікавлені в тому, щоб жителям було добре. 

Все це зародилось у Каліфорнії, бо там дуже великі ціни на житло і люди винайшли такий спосіб орендувати окремий будиночок і знімати його великою кількістю людей. Молоді підприємці та дослідники – співробітники великих технологічних компаній (Apple, Tesla, Google) стали колективно орендувати порожні особняки, перетворювати їх в робочій і житловий простір з загальними вітальнями, санвузлами, кухнями, доставкою їжі та прибиранням.

Поступово цю ідею підхопили у всьому світі. Зараз всіх цікавить мінімізувати свої витрати, бо навіщо переплачувати за те, що непотрібно. 

Американська комуналка у Києві

“Domivka” – це такий не класичний тип колівінгу, тому що у нас всі квартири окремо. Все, що ділять між собою жителі – це спільна зона (велика вітальня), кухня з усім необхідним обладнанням, комора.

“Domivka Coliving” розміщений  у ЖК Smart House на вулиці Машинобудівній, 41, у перебудованому корпусі колишнього Київського заводу реле та автоматики.

Це виглядає як поверх, де є кілька типів квартир. Тут є  20 смарт-квартир по 18 квадратних метрів, п’ять квартир по 25 квадратних метрів та одна двокімнатна площею 44 квадратних метри. У самих квартирах є ліжко, невеличка кухня, столик. Кому треба, то можуть попросити письмовий стіл чи комод. Вся техніка і меблі входять у вартість оренди.

Останню квартиру ми здали за 8000 гривень. Ціни не фіксовані, а відповідають ринковим на такі ж квартири в будинку.

Головне, що за такі ціни, як для Києва, тут немає совкового ремонту чи обдертих меблів. Вся техніка та меблі нові, а дизайн квартир виконаний у спокійних пастельних тонах. Ніяких коврів і шпалерів в квіточку. 

Заснували колівінг випадково

Я довго працювала в IT, але коли пішла в другий декрет, то вирішила зробити свій проект. Спочатку ми з чоловіком відкрити хостел. Довго дивились, обирали, але знайти приміщення в Києві не просто.

А потім все якось випадково сталось за один день. Я випадково опинилась у ЖК Smart House, зайшла, подивилась і подумала, що саме тут можна зробити колівінг – квартири маленькі, але є спільний простір. І це справді доля, бо в той самий день хтось відмовився від цілого поверху.

Ми викупили цей поверх разом з партнерами і створили київський колівінг. Перші квартири почали здавати з грудня 2017 року. 

Свої серед своїх

Я сама працювала в районі Берестейської і тоді тут не було можливості зняти житло. Тут поруч багато  IT-компаній Києва, тому і в колівінгу живуть, переважно, IT-шники. Хоча є і розробники, і маркетологи, HR-менеджери, які працюють в IT-компаніях. Буває й так, що людина з цією сферою не пов’язана.

Люди, які працюють в одній сфері і живуть поруч, легко знаходять спільну мову, у них схожі інтереси. І тут не проблема, що твій сусід знає твій номер-телефону чи профіль у Фейсбуці.

Історія колівінгу – це  про добросусідство і однією з переваг такого проживання є те, що ти легко можеш домовитись зі своїм сусідом. Якщо хтось втомився, а в іншого гучна тусовка, можна написати у спільний чат, одразу стає тихо. Тут панує дружня атмосфера.

Було багато охочих поселитись сюди, але ми відсівали тих, хто просто полював за житлом, і брали тих, хто поділяв ідеї добросусідства та розумів, що це взагалі таке. 

“Ненавиджу радянські забудови, тому живу в колівінгу”