Суспільство
Знову ходить та згинає коліно: кейс українки, яка пройшла успішну реабілітацію після обстрілу Чернігова
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
У березні 2022 року жителька Чернігова Леся Мельник потрапила під обстріл. Тоді від ударної хвилі вона впала, але підвестися самостійно вже не змогла – зрозуміла, що в неї серйозно поранена нога.
Медики змогли врятувати кінцівку, та наслідки від поранення залишилися й після лікування. Жінці порадили пройти реабілітацію.
В Україні люди, що отримали мінно-вибухову травму під час війни, можуть безкоштовно відновитися за допомогою фахівців. Це можна зробити навіть у приватних клініках.
Як і де відбувається реабілітація та хто має на неї право – у матеріалі ШоТам.
Минулося без ампутації
Леся в минулому спортсменка. Колись вона представляла Україну в складі команди з баскетболу, а також прищеплювала любов до спорту дітям як учителька фізкультури.
Після обстрілу Чернігова до лікарні Лесю довезли військові. У жінки було повністю розбите стегно зі зміщенням.
Попереду було довге та складне лікування, операції, переведення з одного медзакладу в інший, консиліуми медиків. Ногу врятувати вдалося. Але ходити чи зігнути ногу в коліні жінка не могла.
Завдання – збільшити силу м’язів і зменшити біль
Реабілітацію постраждалих від війни в Україні покривають державним коштом за пакетами медичних гарантій Національної служби здоров’я України (НСЗУ).
Місце проходження реабілітації пацієнти можуть обрати самі. Пройти її можна як у державних, так і в приватних медзакладах – якщо такий центр уклав договір з НСЗУ або працює за благодійні кошти, а також у спеціалізованих реабілітаційних центрах.
«Реабілітологи повинні починати працювати з постраждалими, які отримали мінно-вибухові травми, ще на початкових етапах після поранень», – розповідає фізична терапевтка центру Next Step Ukraine Марта Романишин. З її слів, в іншому випадку є великий ризик виникнення ускладнень.
Часто наслідками мінно-вибухових травм є обмеження рухів суглоба, зниження сили й чутливості, заборона навантаження на нижні кінцівки. Тому фізичні терапевти визначають, яким саме було ураження, та підбирають індивідуальні методи реабілітації.
«У нашому залі найчастіше роблять вправи, спрямовані на збільшення сили м’язів. Це також завдання, які покращують ходьбу, сприяють збільшенню навантаження на нижню кінцівку, а ще зменшують біль», – пояснює Марта Романишин.
Центр Next Step Ukraine розташований в Ірпені. Він розпочав роботу у 2019 році та надавав послуги ветеранам, які отримали поранення. Коли місто опинилося в окупації, центр тимчасово припинив працювати. Після відновлення роботи в Ірпені почали реабілітацію і цивільних, які отримали поранення внаслідок війни. Серед пацієнтів та пацієнток, зокрема, було багато людей з ампутаціями, які наступили на міну. Також було чимало тих, хто потрапив під обстріл і мав комбіновані ураження.
Змогла повернутися до звичного життя
Лесю Мельник направили на реабілітацію в обласну лікарню. Там з нею регулярно працювали масажисти, які розігрівали мʼязи. Але основна увага була спрямована на фізичні вправи з розробки коліна, бо воно спочатку не згиналося взагалі. Двічі на день реабілітолог допомагав жінці робити вправи на згинання й розгинання.
«Спочатку я робила звичайні фізичні вправи на підлозі. Через деякий час навчалася ходити по спеціальній драбинці, яка має п’ять сходинок, щоправда, це було дуже складно. Також були заняття на тренажерах, в основному на велосипедному. На розробку ступні – бігова доріжка з коліщатами», – згадує жінка.
Реабілітація Лесі тривала приблизно півтора року. За допомогою фахівців вона знову змогла згинати коліно та пересуватися. Коли на вулиці слизько, жінка користується палицею, але хвалиться – восени вже ходила й без неї.
Леся Мельник повернулася на роботу до продуктового складу, де працює операторкою. Робота, каже, сидяча, а от шлях до та від неї по три кілометри жінка щодня долає пішки – таким є Лесин варіант «домашньої» реабілітації.
«Після реабілітації я повернулася до життя, яке було до травми», – каже Леся. Вона не перестала робити фізичні вправи й тоді, коли приїхала з медзакладу. Зауважує: «Я колись була дотична до спорту, тому знаю, як і що треба робити».
Жінка переконує – реабілітація після травми необхідна. Вона допомагає пришвидшити процес відновлення функцій організму, адже самі вони не відновляться.
«Нам треба виконувати різні вправи й отримувати допомогу від фахівців. Людина, яка хоче одужати, повинна займатися своїм відновленням. Тяжко, але треба», – додає Леся.
Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».
Суспільство
Міжнародний Благодійний фонд «Карітас України» оголосив аукціон зустрічей «Прихистки добра», щоб зібрати 2 мільйони гривень на шість прихистків для переселенців старшого віку. В аукціоні розігрують зустріч з письменниками, підприємцями та музикантами.
Про це повідомила пресслужба фонду.
Мета збору
У шести прихистках мережі Карітас — в Бориславі, Івано-Франківську, Коломиї, Тернополі, Чорткові та Одесі — зараз мешкають 154 людини старшого віку. Через скорочення міжнародного фінансування «Карітас України» просять про допомогу, аби ці люди й надалі могли отримувати безпечне житло, медичну допомогу, харчування, гігієнічні засоби, психосоціальні послуги та догляд.
Читайте також: Фестиваль добра: 700 дитячих мрій чекають на здійснення
Мешканці шістьох прихистків — це переважно вимушені переселенці старшого віку, одна з найуразливіших категорій населення під час війни. Більшість з них самотні, з інвалідністю або хронічними захворюваннями. Раніше ці бабусі й дідусі мешкали у Лимані і в Курахово, на сході і на півдні, але через постійні загрози з боку рф евакуювалися.
З ким можна зустрітися
Для участі у зборі треба зробити доброчинну ставку. Так можна виграти зустріч з лідерами думок за кавою, на прогулянці чи онлайн Розіграш проводять на інстаграм-сторінці аукціону. Аукціон триватиме до 29 травня до 23:00. Переможцем стає той, чия ставка підіймається найвище Початок — 2 тисячі гривень, один крок — 200 грн.
В аукціоні вже беруть участь: Оксана Забужко, Ірена Карпа, Артем Бородатюк, Костянтин Розенштраус-Макаров, Антоніо Лукіч, Тетяна Трощинська, Євгенія Клепа, Антон Птушкін, Лілія Пустовіт, Євгенія Кузнєцова, Роман Бахарєв, Олександра Матвійчук, Марина Саприкіна, Елизавета Фещенко, Володимир Луцик, Тарас Панасенко, Саша Ганапольська, Софія Андрухович.
Також на збір можна зробити довільну пожертву
Нагадуємо, що в Києві з’явиться новий безбар’єрний маршрут: деталі.
Фото: фейсбук-сторінки «Карітас Україна» та проєкту «Прихистки добра»
Суспільство
Двоє ветеранів ГУР з ампутаціями зійшли на Гімалаї. Іван Тарн та Олександр Дашко з позивними «Артан» і «Кракен» привертали увагу, аби зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями у проєкті Limitless.
Про це повідомили в ГУР Міноборони України.
«Життя після ампутації є!»
Двоє ветеранів спецпідрозділів ГУР МО України Іван Тарн та Олександр Дашко, які мають ампутації, піднімалися на Гімалаї для благодійного проєкту Limitless. Бійців у горах супроводжували професійні альпіністи Тетяна Яловчак і Тарас Поздній.
Розвідники піднялися на висоту 5280 метрів, тобто до базового табору «Еверест». Олександр Дашко, який має велику ампутацію ноги, поділився, що його знайомі до останнього не вірили у реальність такого задуму: «Мені казали, мовляв, туди люди навіть з двома ногами не піднімаються, а в тебе й так ноги нема, ти ще більше своє здоров’я угробиш — не лізь. Тож мені було важко, але це сходження мають побачити інші хлопці з ампутаціями. Вони повинні побачити, що життя після ампутації є!»
Читайте також: Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро
Місія проєкту
Під час сходження прагнули привернути увагу до проблем бійців, які мають ампутації, та зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями.
«Фантомний біль ― це коли в тебе нема кінцівки, але так болить, ніби вона в тебе є. Вона може боліти, може свербіти — і мозку треба якось прийняти. Деякі хлопці мучаться з цим роками», ― розповіли ветерани ГУР.
Нагадуємо, що в Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО).
Фото: ГУР Міноборони України
У Чернівцях проведуть вісімнадцятий благодійний фестиваль «Буковинська мрія». Для дітей, які переживать складні періоди життя, підготують подарунки. До ініціативи можуть долучитися всі охочі, ставши для маленьких мрійників чарівниками.
Про це редакції повідомили в БФ «Місто Добра».
Мрії, які можуть стати реальністю
Захід готують для дітей, які вже зіштовхнулися з жорстокістю і серйозними проблемами дорослих. На свято завітають вихованці «Міста Добра» та пацієнти медичного центру «Дім метеликів». Серед них є діти з важкими, часто невиліковними діагнозами. Організатори хочуть подарувати свято й тим, хто через війну втратив батьків, дім — це підопічні проєкту «Наші діти», який фонд втілює спільно з Datagroup. Також на захід запрошують дітей, які живуть в родинах, де щодня борються з бідністю та відчаєм.
Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ
«Мрії цих дітей — реальні, щирі й дуже земні. Вони не просять зірку з неба. Вони пишуть листи з мріями про нове взуття, рожеві сукні, мультяшні” ляльки, цікаві книжки, перші в їхньому житті велосипеди, фарби для малювання, Лего або планшет, бо в їхньому світі це – щось велике і недосяжне», — розповідають у фонді.
Організатори пропонують відчути себе чарівниками та здійснити мрію когось із дітей. Таких людей у «Місті Добра» називають добродіями. Долучитися може кожен охочий. Для цього потрібно прочитати листи та надіслати подарунок. Крім того, «мрію» можна вручити й особисто. Усього у фонді потребують 700 пакунків з подарунками.
Деталі можна дізнатись за поштою: [email protected].
Мрії дітей щодня публікує засновниця фестивалю Марта Левченко на своїй фейсбук-сторінці.
Про фестиваль
«Буковинська мрія» — найбільший благодійний фестиваль Східної Європи, на якому вже понад 10 років втілюють дитячі мрії.
Вихованці дитячих притулків, малюки з інвалідністю та діти з бідних сімей пишуть листи-мрії, а дорослі можуть стати добрими чарівниками та допомогти реалізувати ці листи в життя.
За час існування фестивалю-табору більше 10000 мрій дітей стали реальністю. За словами організаторів, учасники перших фестивалів вже виросли і самі стали благодійниками.
Нагадуємо, що Артем Пивоваров подарував перуку з власного волосся пацієнтці Охматдиту (ФОТО).
Фото: БФ «Місто Добра»
