Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Знову ходить та згинає коліно: кейс українки, яка пройшла успішну реабілітацію після обстрілу Чернігова

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

У березні 2022 року жителька Чернігова Леся Мельник потрапила під обстріл. Тоді від ударної хвилі вона впала, але підвестися самостійно вже не змогла – зрозуміла, що в неї серйозно поранена нога.

Медики змогли врятувати кінцівку, та наслідки від поранення залишилися й після лікування. Жінці порадили пройти реабілітацію.

В Україні люди, що отримали мінно-вибухову травму під час війни, можуть безкоштовно відновитися за допомогою фахівців. Це можна зробити навіть у приватних клініках.

Як і де відбувається реабілітація та хто має на неї право – у матеріалі ШоТам.

Минулося без ампутації

Леся в минулому спортсменка. Колись вона представляла Україну в складі команди з баскетболу, а також прищеплювала любов до спорту дітям як учителька фізкультури. 

Після обстрілу Чернігова до лікарні Лесю довезли військові. У жінки було повністю розбите стегно зі зміщенням.

Жителька Чернігова Леся Мельник після реабілітації. Фото: ШоТам

Попереду було довге та складне лікування, операції, переведення з одного медзакладу в інший, консиліуми медиків. Ногу врятувати вдалося. Але ходити чи зігнути ногу в коліні жінка не могла.

Завдання – збільшити силу м’язів і зменшити біль

Реабілітацію постраждалих від війни в Україні покривають державним коштом за пакетами медичних гарантій Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

Місце проходження реабілітації пацієнти можуть обрати самі. Пройти її можна як у державних, так і в приватних медзакладах – якщо такий центр уклав договір з НСЗУ або працює за благодійні кошти, а також у спеціалізованих реабілітаційних центрах.

«Реабілітологи повинні починати працювати з постраждалими, які отримали мінно-вибухові травми, ще на початкових етапах після поранень», – розповідає фізична терапевтка центру Next Step Ukraine Марта Романишин. З її слів, в іншому випадку є великий ризик виникнення ускладнень.

Фізична терапевтка Марта Романишин у центрі Next Step Ukraine, Ірпінь. Фото: ШоТам 

Часто наслідками мінно-вибухових травм є обмеження рухів суглоба, зниження сили й чутливості, заборона навантаження на нижні кінцівки. Тому фізичні терапевти визначають, яким саме було ураження, та підбирають індивідуальні методи реабілітації.

«У нашому залі найчастіше роблять вправи, спрямовані на збільшення сили м’язів. Це також завдання, які покращують ходьбу, сприяють збільшенню навантаження на нижню кінцівку, а ще зменшують біль», – пояснює Марта Романишин.

Центр Next Step Ukraine розташований в Ірпені. Він розпочав роботу у 2019 році та надавав послуги ветеранам, які отримали поранення. Коли місто опинилося в окупації, центр тимчасово припинив працювати. Після відновлення роботи в Ірпені почали реабілітацію і цивільних, які отримали поранення внаслідок війни. Серед пацієнтів та пацієнток, зокрема, було багато людей з ампутаціями, які наступили на міну. Також було чимало тих, хто потрапив під обстріл і мав комбіновані ураження.

Змогла повернутися до звичного життя

Лесю Мельник направили на реабілітацію в обласну лікарню. Там з нею регулярно працювали масажисти, які розігрівали мʼязи. Але основна увага була спрямована на фізичні вправи з розробки коліна, бо воно спочатку не згиналося взагалі. Двічі на день реабілітолог допомагав жінці робити вправи на згинання й розгинання.

«Спочатку я робила звичайні фізичні вправи на підлозі. Через деякий час навчалася ходити по спеціальній драбинці, яка має п’ять сходинок, щоправда, це було дуже складно. Також були заняття на тренажерах, в основному на велосипедному. На розробку ступні – бігова доріжка з коліщатами», – згадує жінка.

Спортивний інвентар у центрі Next Step Ukraine, Ірпінь. Фото: ШоТам 

Реабілітація Лесі тривала приблизно півтора року. За допомогою фахівців вона знову змогла згинати коліно та пересуватися. Коли на вулиці слизько, жінка користується палицею, але хвалиться – восени вже ходила й без неї.

Леся Мельник повернулася на роботу до продуктового складу, де працює операторкою. Робота, каже, сидяча, а от шлях до та від неї по три кілометри жінка щодня долає пішки – таким є Лесин варіант «домашньої» реабілітації.

«Після реабілітації я повернулася до життя, яке було до травми», – каже Леся. Вона не перестала робити фізичні вправи й тоді, коли приїхала з медзакладу. Зауважує: «Я колись була дотична до спорту, тому знаю, як і що треба робити».

Жінка переконує – реабілітація після травми необхідна. Вона допомагає пришвидшити процес відновлення функцій організму, адже самі вони не відновляться.

«Нам треба виконувати різні вправи й отримувати допомогу від фахівців. Людина, яка хоче одужати, повинна займатися своїм відновленням. Тяжко, але треба», – додає Леся.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

https://lh7-us.googleusercontent.com/a3AhoGzNXQoctPFEvDH4yUNMGFFiH9egbPX4wBjB6CtMsc1LwoclKEAmpxECd2xImAKh2JTyA3_nAEvLFg6QE0vZsXmby_mlSBwpHL6dy9WgkKx97JzyMab_s2p4PNVTicw5i58deWRQuhi7LYiWuQ

Суспільство

Як отримати психологічну допомогу в сімейного лікаря

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Аби отримати психологічну допомогу, українці можуть звернутися до своїх сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів. Так, згідно з інформацією МОЗ, станом на січень 2024 року з початку повномасштабної війни понад 70 000 медпрацівників пройшли навчання за програмою mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) від Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Разом з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) ШоТам розповідає про те, як отримати психологічні послуги на первинній ланці. 

Як сімейні лікарі надають психологічну допомогу: приклад Ворзельської амбулаторії

В Україні 865 медзакладів уже надають психологічні послуги в межах проєкту МОЗ «Інтеграція послуги з охорони психічного здоров’я на первинній ланці медичного обслуговування». 

У Ворзельській амбулаторії на Київщині пацієнти та пацієнтки також мають можливість знайти психологічну підтримку в лікарів. Тут щодня приймають 2-3 людей, які звертаються зі скаргами на свій психологічний стан. Найчастіше це ті, що пережили окупацію російськими збройними силами чи постраждали від вибухонебезпечних предметів. 

Пацієнтка чекає на прийом у коридорі Ворзельської амбулаторії. Фото: ШоТам

«Пацієнти(-ки) звертаються не відразу з тим, що можуть сказати про погіршення сну, роздратованість. Вони можуть звертатися з різними ознаками порушення фізичного здоров’я», – розповідає сімейна лікарка Ворзельської амбулаторії Оксана Бруяка.

У медичному закладі сімейний лікар, терапевт чи педіатр може:

  • оцінити психічний стан пацієнта/-ки;
  • надати медичну та психологічну допомогу;
  • виписати ліки;
  • направити на додаткові лабораторні дослідження;
  • скласти план лікування;
  • надати психологічну підтримку членам родини пацієнта/-ки чи тим, хто доглядає за ним/нею;
  • навчити техніки самодопомоги.

Перевірити, чи ваш медичний заклад підписав з НСЗУ пакет «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги» на ці послуги, можна за посиланням. 

Лікарі первинної ланки також можуть перенаправити пацієнтів до профільних спеціалістів – психологів чи лікарів-психіатрів.

Лікарі Ворзельської амбулаторії за роботою. Фото: ШоТам

«До Ворзеля приїжджають фахівці-психологи з міжнародної гуманітарної місії «Лікарі світу». Також у нас є лікар-психіатр – він працює в Бучанському консультативно-діагностичному центрі», – розповідає Оксана Бруяка.

Звернутися до сімейного лікаря можна навіть перебуваючи за кордоном

Звернутися до сімейних лікарів за психологічною підтримкою можна й онлайн у лікарнях, які надають послуги дистанційно. 

У Ворзельській амбулаторії є пацієнти(-ки), які мають підписані декларації, але територіально перебувають за кордоном. Такі пацієнти(-ки) отримують психологічну допомогу онлайн або їх перенаправляють до інших фахівців. 

Де ще можна отримати психологічну допомогу

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) в липні 2023 року оприлюднила карту з усіма медзакладами, які надають психологічну та психіатричну допомогу безоплатно. Наразі можна звернутися до понад 12 тисяч лікарів по всій Україні.

Читайте також: Психологічна допомога: чому це важливо та як організувати в громаді

Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.

Читати далі

Суспільство

Розробили інтерактивну мапу книжкової екосистеми України

Опубліковано

Український інститут книги запустив інтерактивну карту книжкової екосистеми України.

Про це повідомили на сайті інституту.

«Набуття звички читання як щоденної практики є вкрай важливим завданням державної політики України, адже це впливатиме не лише на формування читацької грамотності та якість здобуття освіти, а також на розвиток критичного мислення, самореалізацію українців та розвиток людського потенціалу загалом», — ідеться в повідомленні.

Зазначається, що інтерактивна мапа книжкової екосистеми України сприятиме популяризації читання та наблизить книгу до українського читача.

Інтерактивна мапа – це зручний і корисний інструмент, що містить багато інформації про місця та події, які потрібні читацькій аудиторії.

Читайте такожЯк українці рятували Луганську бібліотеку в евакуації

У першому шарі зібрана інформація про книгарні України. Найближчим часом на мапу додадуть шари з літературними музеями та книжковими фестивалями.

На сьогодні на карті відмічено 447 книжкових магазинів, а з самою картою можна ознайомитись за посиланням.

Нагадаємо, біженка з Київщини відкрила українську бібліотеку в Катовіце.

Також ми розповідали, що у Вінниці відкрили мобільну бібліотеку для неформального навчання молоді і дітей.

Фото: ubi.org.ua.

Читати далі

Суспільство

Uber передав Україні $1 млн на машини швидкої допомоги

Опубліковано

Компанія Uber передала один мільйон доларів на автомобілі екстреної медичної допомоги для України.

Про це в середу, 28 лютого, повідомило Міністерство охорони здоров’я.

«Неймовірні новини від United24: Uber передали Україні 1 000 000 $ на машини швидкої допомоги. Загалом Uber, а також водії та клієнти компанії з усього світу пожертвували вже понад 4 мільйони доларів США на автомобілі швидкої допомоги», — йдеться у повідомленні.

В United24 відзначили, що завдяки партнеру вже придбали та доставили 49 реанімобілів, які щодня рятують життя.

Читайте також: Як у громаді організувати тренінги з домедичної допомоги

Про Uber

Uber — американська компанія, що створила однойменний мобільний застосунок для пошуку, виклику та оплати таксі або приватних водіїв. Застосунок доступний у більш ніж 200 великих містах в 67 країнах світу. З 30 червня 2016 року сервіс Uber став доступним в Україні.

Про UNITED24

Ініціатива UNITED24 запрацювала 5 травня. Це платформа для збору коштів на допомогу Україні, що надає можливість зробити донейт в один клік із будь-якої країни. Усі кошти надходять на рахунки Національного банку України, закріплені за профільними міністерствами: Міністерством оборони України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством інфраструктури України. Станом на 12 січня 2023 року через платформу вдалося зібрати понад 10 мільярдів гривень.

Нагадаємо, Україна отримала 10 «швидких» від уряду Кореї.

Раніше ми повідомляли, що Барбара Стрейзанд передала реанімобіль Вишгороду на Київщині.

Фото: МОЗ України.

Читати далі