Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«ІТ стане локомотивом, що витягне економіку України». Викладач з ЕРАМ – про підготовку школярів та студентів і плани на майбутнє

Опубліковано

Олександр Щербаков викладає з 1996 року. Спочатку робив це в харківських вишах, пізніше почав співпрацювати з міськими школами, потім – викладав на різноманітних ІТ-курсах. З ЕРАМ чоловік співпрацює вже понад 7 років: допомагає розпочати кар’єру майбутнім Junior-інженерам, а віднедавна ще й викладає старшокласникам основи ІТ в рамках Pre-Junior Program. Про навчання дітей, віддалену освіту, перспективи ІТ-галузі – далі від першої особи.

Я викладаю з 90-х років

Я викладаю з середини 90-х, з 2005 року – у Харківському національному економічному університеті. У 2013 став професором кафедри інформаційних систем. Паралельно я співпрацюю з ЕРАМ University, викладаю програмування школярам, готую старшокласників до профільних олімпіад. Без перебільшень у викладанні я вбачаю сенс свого життя.

Та за останні роки воно дещо змінилось. Через пандемію, а тепер і війну, між тими, хто навчається, і тими, хто навчає, утворилася значна дистанція. Мені та багатьом колегам не вистачає зорового контакту, а без нього важко зрозуміти, чи засвоюється матеріал, чи варто його подавати інакше. Для мене важливий відгук, вогник в очах студентів чи учнів. Якщо не бачу розуміння – перебудовую структуру лекції, наводжу інші приклади, підлаштовуюсь, щоб тема засвоїлась. Це спілкування – те, чого не вистачає, і його відсутність знижує якість підготовки.

Онлайн як порятунок навчального процесу

З іншого боку, є в такому навчанні свої плюси. Пандемія підготувала нас до занять онлайн і тому під час війни і ЕРАМ, і ХНЕУ відносно швидко відновили навчальний процес. Більшість моїх студентів та учнів переїхали до безпечніших міст і продовжили заняття. Звісно, не для всіх вони доступні в режимі реального часу: хтось не може знайти стабільний інтернет, у когось відключають електроенергію, хтось рушає до бомбосховища. Щоб студенти не втрачали можливість навчатись, ми шукаємо різні форми взаємодії. Наприклад, багато лекцій публікуємо у записі, щоб їх можна було дивитись у зручний для себе час. І звісно залишаємось на зв’язку: студенти і учні можуть написати, уточнити щось – я відповідаю при першій нагоді. Та незмінним залишається те, що всі студенти різні – і за мирних часів, і зараз. Дехто виконує завдання наперед, а дехто прокрастинує до останнього.

Але є і певні мінуси. Хоча онлайн дає досвід самостійного навчання, щоб воно було ефективним, людині треба бути достатньо зрілою та свідомою. Це зараз можна сказати далеко не про всіх студентів. Деякі з них просто не готові до самостійного пошуку інформації, аналізу завдань. Їм необхідно отримати все на тарілочці від викладача. І це проблема. Зараз ми з колегами оновлюємо матеріали для наших курсів, які перейшли в онлайн, робимо їх якомога практичнішими, зрозумілішими, прозорішими.

Як змінити навчальний процес на краще

Зауважу, що не вважаю себе експертом і не претендую на те, що моя точка зору є цілком правильною. Це лише мої спостереження як викладача та батька двох дітей. Я гадаю, що у навчальний процес залучені три складові: учні або студенти, їхні батьки та викладачі. І кожна зі сторін може зробити щось, щоб змінити поточну ситуацію на краще. Спробую розібрати покроково.

Батьки. Я починаю саме з них, адже дорослі формують майбутні особистості своїх дітей. Їм варто змінити підхід до мотивації школярів, адже і зараз багато батьків спрямовані на те, щоб дитина отримувала високі оцінки. Але запитання, яке варто ставити сьогодні, – не «яку оцінку ти отримав?», а «що нового ти сьогодні дізнався, чого навчився?». Хай там як, але оцінка – це дуже суб’єктивна річ і вона не завжди відображає реальні навики дитини.

Учні або студенти. Якщо дитина розуміє, що батькам важливі високі оцінки, то вона починає ходити в школу суто заради них. І тоді оцінка підміняє знання – а саме вони найважливіші. Хороші оцінки можна отримувати по-різному. Наприклад, списувати. Але все це призводить до того, що в вишах навчаються студенти, які говорять «мені достатньо мінімальної оцінки, щоб не відрахували» або «поставте вище, щоб я не втратив стипендію». Коли я чую такі фразі від своїх студентів, то рекомендую змінити своє сприйняття. Адже варто докласти зусиль, розібратись в предметі – і хороша оцінка обов’язково з’явиться. Знання залишаться надовго, а от оцінка – завжди вторинна.

Викладачі. Думаю, не завжди і не всі освітяни роблять максимум можливого для мотивації студентів. Часто вони не розуміють, навіщо ми розповідаємо їм ту чи іншу інформацію, як це допоможе їм в майбутньому. А коли немає розуміння – немає бажання навчатися. Тому кожному викладачу треба шукати шлях до сприйняття інформації студентами.

Вірю, що якщо ми зможемо змінити підходи з цих трьох боків, то це буде значним зсувом у позитивний бік. Адже мета будь-якого навчання – не оцінки, а реальні навики для майбутнього життя, кар’єри та розвитку.

ІТ-майбутнє України

Нещодавно ми завершили другий запуск Pre-Junior program – спільного проєкту для старшокласників від ЕРАМ University та Асоціації ІТ України. З січня цього року декілька десятків підлітків з різних куточків України почали знайомство з основами ІТ на наших лекціях. Нажаль, більшість занять проходило під час війни. Я дуже вдячний, що незважаючи на це багато дітей повернулись до них: коли все почалося, вони писали, що зацікавлені, хочуть займатись попри все. Звісно, як один з викладачів програми я надавав необхідні консультації, ділився записами лекцій.

Pre-Junior Program логічно розбита на декілька модулів. Перший – загальний, про ІТ технології, їхній вплив на світ, індустріальну революцію, професії в ІТ бізнесі та роботу в команді. Далі ми надавали три напрямки на вибір – Front-end, Cloud Computing, програмування. Але розклад був такий, що діти могли зареєструватись навіть на всі одночасно. Багато хто так і робив.

Мені програма дуже подобається. Ми з колегами формували її так, щоб дати старшокласникам можливість охопити великий спектр тем та зазирнути у різні напрями ІТ-індустрії. Сподіваюсь, це допоможе їм здійснити більш свідомий вибір професії у майбутньому.

Сьогоднішні школярі будуть відновлювати нашу країну

Насправді, я був вражений, що підлітки так відповідально підійшли до занять. Після рестарту програми ми поговорили з ними. Я сказав: «Ви всі достатньо дорослі, щоб розуміти, що коїться на нашій землі. Але вам по 14-15-16 років і ви не можете боронити країну зі зброєю в руках. Але саме ви, діти, – наше майбутнє, наша надія на те, що воно буде світлим. Ваша боротьба – не кинути навчання, а займатися ще завзятіше, адже коли війна завершиться нашою перемогою – а в цьому я впевнений – нам треба буде відновлювати країну. І тоді нам будуть вкрай потрібні молоді, розумні, сильні люди, готові працювати заради України». Підлітки зрозуміли та взялися до роботи.

ІТ в останні роки приносило Україні значні експортні можливості. Зараз, коли багато виробництв зруйновано, посівна можлива лише на частині українських територій, а порти фактично заблоковані, важливість нашої індустрії зростає ще більше. ІТ галузь може стати тим локомотивом, який витягне економіку України після перемоги. Саме про це ми говорили з учасниками Pre-Junior Program. І от результат: декілька слухачів після завершення курсу запитали, а що далі, чи можуть вони продовжити навчання? Тим старшокласникам, які старші за 16 років, ми запропонували стандартні програми EPAM University. Я викладаю на них також і тому можу впевнено констатувати: рівень деяких наших випускників-старшокласників не гірший за рівень старших кандидатів. Вбачаю в цьому позитив та надію на те, що в майбутньому у нас все буде добре.

Хороші зарплати та дистанційна робота – лише верхівка ІТ-айсбергу

Важлива роль Pre-Junior Program є ще й в тому, щоб вберегти дітей від помилки під час вибору професії. Як викладач з багаторічним стажем я знаю, що підлітки часто вступають на ту чи іншу спеціальність тому, що батьки її порекомендували, друзі туди пішли, обіцяли високу зарплатню після випуску тощо. Але це – не свідомий вибір. І людина не навчається, а страждає, хоча могла б отримувати задоволення і набагато краще розвиватися в іншій сфері.

Pre-Junior Program має профорієнтаційну складову і це допомагає збагнути ще в старших класах, чи підійде людині робота в ІТ-сфері, чи ні. Це краще, ніж провести довгі роки в університеті, а потім на роботі зрозуміти, що ненавидиш її. Я впевнений, що якісні профорієнтаційні програми допомагають використовувати життєвий час з більшим задоволенням та користю. Хтось впевнюється, що робить правильний вибір, а хтось – замислюється, перш ніж зробити помилковий.

Зараз у багатьох ІТ-сфера асоціюється з високими зарплатнями, хорошим соцпакетом, можливістю працювати віддалено та іншими перевагами. І вони звісно існують, але треба розуміти, що це – лише верхівка айсбергу. Під водою – наполеглива праця, яка знадобиться, щоб досягти певного професійного рівня. Я завжди наголошую студентам першого курсу на тому, що ІТ-спеціалісти змушені навчатися все життя. Недостатньо отримати диплом – це лише початок. Декого це розчаровує, а декого навпаки мотивує розвиватись з першого дня.

ІТ-сферане для всіх

Я переконаний, що, попри всі переваги, ІТ підійде не кожному. І це добре, адже суспільство з самих айтішників нежиттєздатно. Нам потрібні будівельники, лікарі, викладачі, продавці та багато інших спеціалістів і тому дуже важливо знайти правильне, своє місце та професійний шлях.

Та все ж я вважаю, що базові знання з програмування потрібні кожному без винятку. Колись я знайшов у філософському словнику таке визначення: «Програмування – це особлива форма організації проблемного мислення і діяльності шляхом створення програм». На мою думку, це охоплює програми розвитку, сферу бізнесу, побудову держави тощо. Ця професія навчає спершу думати, а потім – діяти. І на цьому я наголошую студентам під час їхніх перших лабораторних: не поспішайте писати код! Спершу зрозумійте завдання, усвідомте його і лише потім ставайте до роботи.

Я переконаний, що програмування навчає створювати причинно-наслідкові зв’язки, продумувати наперед стратегію поведінки, передбачати послідовності дій заради досягнення найкращого результату. Ці навики потрібні кожній людині і саме тому я вважаю за необхідне всім навчатись основам програмування. А от ставати професійним ІТ-фахівцем – це вже має бути свідомим вибором.

Авторка: Ксенія Бай

Суспільство

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вийшла на українських платформах: де можна подивитися

Опубліковано

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вже доступна на українських онлайн-платформах. Кінострічку можна переглянути на таких платформах, як Megogo, Sweet TV та «Київстар ТБ». З 29 лютого вона також доступна в українському кінопрокаті.

Про це повідомляє видання village.

“Дюна” – це науково-фантастичний фільм, знятий за романом американського письменника Френка Герберта. У 2021 році вийшла перша із запланованих двох частин кіноадаптації режисера Дені Вільньова.

Читайте також: Яким буде меморіал Героїв України у Львові: результати всеукраїнського конкурсу

У фільмі розповідається про планету Арракіс (Дюна), де видобувають речовину «спайс», що здатна розкривати потенціал людства.

У другій частині «Дюни» головний герой, Пол Атрід, разом із плем’ям фременів мститься заколотникам, які вбили його родину.

У фільмі грають Тімоті Шаламе, Зендея, Остін Батлер, Флоренс Пʼю та інші.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер документального фільму “Тісто”.

Фото: скриншот із трейлеру

Читати далі

Суспільство

У Києві презентували унікальний проєкт та мультфільм «Книга-мандрівка. Міста»

Опубліковано

16 квітня, у кінотеатрі «Оскар» в ТРЦ «Гулівер» відбулась гала-презентація проєкту та мультфільму «Книга-мандрівка. Міста». Проєкт «Книга-мандрівка. Міста» — створено одночасно у двох форматах мультфільмів, що виходить на офіційному YouTube-каналі «Книга-мандрівка. Україна», та книг, які видані «Видавництвом Старого Лева».

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Проєкт розповідає про шість незламних міст України: Харків, Чернігів, Суми, Запоріжжя, Миколаїв та Київ.

Авторкою проєкту стала Ірина Тараненко. Авторами текстів до кожної подорожі містами стали письменники, журналісти та діячі культури відповідних міст у співавторстві з командою «Books&Cartoons». Так, автором книги про Харків став Сергій Жадан, Чернігів – Дмитро Кузьменко, Суми — авторства Ірени Карпи, Миколаїв — від Братів Капранових, та Запоріжжя, історію якого розповів Вадим Єрченко.

Читайте також: Сніг посеред квітня: у гори Буковини повернулася зима – фото

Прем’єри мультфільмів та офлайн-презентації книжок відбулись в цих містах ще в березні та протягом квітня 2024 року. 

«Книга-мандрівка. Міста» створено за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри» (UCBI). Партнери проєкту: Укрзалізниця, 1+1 media, Київстар ТБ, Novikova Agency, ТРЦ Gulliver, кіномережа «Оскар», ТМ «Моршинська», журнал VIVA.

Нагадаємо, актори з Франківського театру виступатимуть у Великій Британії.

Фото: Міністерства культури та інформаційної політики

Читати далі

Суспільство

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Опубліковано

Українським вченим вдалося зустріти рідкісних китів — південних плавунів та записати їхні звуки. Дослідження проводили за участі українського судна “Ноосфера” в протоці Джерлаш, де найчастіше реєструють зустрічі з південними плавунами.  

Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Окремо пошук тварин здійснювали з моторного човна, який пересувався неподалік і обстежував важкодоступні для великого судна бухти.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Завдяки цьому з судна вдалося записати звуки плавунів.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Для запису використовували спеціальну акустичну систему, що складається з:

  • акустичного рекордера, вмонтованого в обтічний корпус;
  • троса довжиною 180 м;
  • крила, яке тримає корпус з рекордером на фіксованій глибині;
  • хвостовика, що запобігає надмірній вібрації.

Читайте також: Продавчиня із деокупованої Іванівської громади проходить курси з домедичної допомоги (ВІДЕО)

Така конструкція дозволяє робити якісні записи під час руху судна попри акустичні шуми, які воно створює.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів — попередня оцінка деяких з них показала наявність звуків не лише плавунів, а також косаток і горбатих китів. 

Акустичні дослідження на “Вернадському” виконують з 2021 року. 

Зокрема, вчені записували різних морських ссавців з човнів, а також вели безперервні записи під час сезону розмноження тюленів Ведделла біля станції. 

Також вже другий рік поспіль досліджують антарктичних китів за допомогою методу пасивного акустичного моніторингу — декілька стаціонарних акустичних рекордерів встановили поблизу острова Анверc і вони працюють цілорічно.

Пасивний акустичний моніторинг дозволяє дізнатися про сезонність перебування тварин там, де неможливо організувати постійні спостереження за участю людей. 

Нагадаємо, Україна буде виробляти компоненти для малих ядерних систем.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Читати далі