Суспільство
Інструменти з шоколаду: як Олег Винник робить солодощі для справжніх чоловіків
Інженерна освіта стала в нагоді львів’янину Олегу Виннику при виготовленні інструментів з шоколаду, і він відкрив «Ковальню шоколаду». Гайки, молотки, та навіть праски з кавоварками. Всі вироби – справжній конструктор, який можна збирати та розбирати. З досягнень – 40-кілограмовий трюфель та 10-кілограмова монета.
Невеликий магазин знаходиться у центрі Львова, а знають про нього навіть за кордоном.
Шоколад для чоловіків
Я пішов до громадського харчування, бо в цьому бізнесі побачив більше потенціалу, ніж в ІТ. Хотілося робити шоколад для чоловіків, то ми знайшли приміщення, зробили там ремонт і відкрили магазин чотири роки тому.
Шоколадні інструменти роблять в Європі вже багато десятиліть. Але вони там більше як сувенірна продукція, на них ніхто не звертає уваги. Моя ідея була в тому, що інструменти повинні бути з якісного чорного шоколаду і мати чоловічий характер. Не просто сувенірка, яка продається в будь-якій кондитерській.
Вирішив створювати шоколад саме для чоловіків, бо ці солодощі завжди були для панянок і дітей. Це виходить сексизм щодо чоловіків. Хоча за стільки років роботи багаторазово звинувачували в сексизмі власне проти жінок.
Маленька фабрика та шоколад з Європи
Виробництво знаходиться в селі Брюховичі за 10 км від Львова. Це маленька фабрика, загальна площа десь 200 квадратів. Поруч є маленьке кафе з зоною проведення майстер-класів. На фабриці працює команда з 8 людей. Можна приїхати на фабрику на екскурсію, подивитися, як все робиться. Ми завжди раді відвідувачам.
Ми працюємо на шоколаді дуже хорошої якості, у Львові більше ніхто такий шоколад не продає і на нас дивляться, як на вар’ятів. Не розуміють, навіщо такий дорогий. Типу, яка різниця, люди і так будуть купувати.
Закуповуємо шоколад, бо власне виробництво дорого обходиться. Як робиться шоколад? Спочатку очищують какао-боби, обсмажують їх, і перемелюють на спеціальному обладнанні. Воно коштує від 200 тисяч євро, але то взагалі домашній варіант. Той, що потрібен нам, коштує десь 500 тисяч євро. А ще сировина та робота людей.
То нам простіше співпрацювати з фабриками в Італії, Бельгії, Німеччині, бо у них можна отримати якісний продукт, який нам потрібен.
12 євро за кілограм шоколаду
Шоколад закуповуємо в Європі, він продається на біржі в онлайні. В закупці шоколад коштує близько 12-15 євро за кілограм. Якщо взяти в цілому на ринку по Україні, то крупні виробники працюють з сировиною, яка коштує 3-7 євро максимум.
Самий популярний продукт у нас – це ключики для машини. Є старовинна шоколадна праска, яка пуста всередині. То ви можете її відкрити і покласти щось.
Є гайки, які розкручуються. Є кавоварка. Наші шоколадні вироби як конструктор, їх можна розбирати та збирати. Дизайн інструментів в основному я придумував, з точки зору інженерної освіти.
Ціни на вироби стартують від 8 гривень до 500 гривень. Продаємо в нашому магазині у Львові, на сайті, партнери з Хмельницького, Києва, Одеси, Дніпра закуповують наш шоколад. Це кав’ярні, магазини, люди, які займаються ярмарками, сувенірною продукцією.
За кордоном популярніші, ніж в Україні
Ми набагато популярніші в Білорусі та Польщі, ніж в Україні. Багато туристів приїжджають до нас і кажуть, що їх блогери про нас написали, от вони приїхали подивитися, що ми робимо. Ми передавали в Швейцарію шоколад, їм сподобалось, сказали “Excellent!”, але для швейцарців він надто гіркий. Вони люблять більш молочний.
Але продавати за кордоном ми не можемо. Тому що експортувати 10 кг шоколаду точно так же складно, як і ешелон вугілля. Складність документальна: однакову кількість потрібно підготувати і величезному підприємству, і маленькому виробнику.
Якщо ти продаєш продукт, який треба переміщати, то виникає багато питань.
Сицилійська фісташка та інші складнощі
Чотири роки тому була величезна проблема в Україні з сировиною та обладнанням. Доводилось збирати по Європі. Наприклад, ми досі замовляємо для виготовлення форм американський силікон. Техніку привезли з Італії. В Україні зелену сицилійську фісташку знайти неможливо, то ми досі її закуповуємо за кордоном.
Є дуже багато людей, які вирішили вкрасти концепцію і ідею, та повторювати за нами. Та як з цим боротися? Нормальний споживач сам відчуває смак, якість шоколаду. Якщо людина не має голови, щоб придумати своє, а вважає найлегшим скопіювати, то зазвичай це шлях в нікуди. Вже не тільки ми в Україні робимо інструменти з шоколаду, але ми були першими, хто це зробив.
Переїзд до Польщі та вихід на глобальні ринки
Ми не цілимось тільки на Львівський ринок, хотілося б розвиватися. Рік тому ми взагалі думали перенести виробництво в Польщу. Доля якась замовників за кордоном, тож це було б вигідним рішенням. Але наразі ми залишаємось тут, а далі будемо дивитися.
В планах розвиток, тільки розвиток. Покращення якості продукції. Вихід на маркетплейси, глобальні ринки – це те, що найближчим часом хотілося б зробити.
Загалом я задоволений, що людям подобається наш шоколад і ми тримаємо хорошу якість.
Суспільство
Фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ у Києві цьогоріч зібрав понад 72 тисячі читачів. Коли біля стендів великих книгарень стояли черги, до стенду пана Юрія з невеликого видавництва «Сітон» підходили дуже рідко. Чоловік радів кожному гостю та допомагав читачам знайти свої книги.
Серед покупців була й піарниця видавництва «Ранок» Богдана Богельська. Вона поширила в тіктоці публікацію про Юрія Ковальського, яку за ніч переглянули більше 30 тисяч користувачів. Уже наступного дня коло «Сітону» були люди.
Камерне видавництво ентузіастів
Включно з головним редактором Юрієм у «Сітоні» працюють троє людей. Чоловік жартує, що в невеликому видавництві він може бути й вантажником, і водієм, а директор веде бухгалтерію та не виділяє для себе окремої зарплати. Коректорів і верстальників у штаті немає — їх запрошують попрацювати за угодою.
За словами Юрія, видавництво створювали на ентузіазмі у 2011 році, й тоді засновник починав цей бізнес як хобі. Сам редактор прийшов у «Сітон» в кризовий період ковіду — на той момент видавництво взяло паузу.
В одному накладі «Сітон» випускає щонайбільше тисячу примірників. Низькі ціни Ковальський пояснює невеликою кількістю працівників та любов’ю до своєї справи:
«У нас маленькі зарплати, але завдяки цьому книжки недорогі. Хочемо їх випускати більше, а для цього потрібно швидше продавати. Якщо ж книжка буде дешевшою, це зробити легше».
Керівник редакції говорить, що для їхнього видавництва важливо знаходити хороших авторів. Наприклад, нещодавно відкриттям стала режисерка Національного театру імені Івана Франка Ліана Михайлова. Тираж її оповідання швидко знайшов свого читача, тому твір не змогли представити на «Книжковій країні».
«Письменників, які стали майже сучасними класиками, не друкуємо — ми як правило відкриваємо нові імена, намагаємося відкривати. Цікаво працювати з молодими авторами. Сподіваюся, що частіше ми вгадуємо, хто пише добре, а потім буде робити це ще краще».
Головний редактор пригадує, як одна читачка зауважила, що з продуманим маркетингом книга їхнього видавництва могла б стати геніальною.
«Рекламувати ми не вміємо, тому вдячні Богдані за цю допомогу. Як редактор можу сказати, що ще й пише вона дуже добре».
Фото з посту Богдани у тіктоці
Юрій та Богдана обмінялися контактами, а піарниця навіть обіцяла проконсультувати видавництво щодо продажів.
Не конкуренція, а партнерство
Богдана Богельська розповіла, що на фестивалі не лише виконувала роботу для свого видавництва, а й була зацікавленою читачкою. Увагу піарниці привернув скромний стенд пана Юрія:
«Я захотіла підтримати його й підійшла, поцікавилась асортиментом. Він не намагався мені щось продати. Як піарниця, навчена швидко ловити сенси, я відразу відчула, що розмова не рекламна, а натхненна: він захоплено ділився історіями написання, цікавинками з біографій авторів. Юрій просто ніби дихав цими книгами. Саме це мене спонукало купити в нього книжку».
Богдана придбала книгу для своєї доньки, а Юрій подарував ще одну для читачки-мами. «Ну хто ще так робить на «Книжковій країні», коли продажі очевидно не йдуть?» — поділилася подивом Богдана.
Далі вона зробила фото для допису, в якому розповіла про роботу Юрія та його колег. Піарниця планувала поширити пост серед друзів, але вже наступного ранку в нього було понад 30 тисяч переглядів. Юрій каже, що в останній день фестивалю до нього прийшло в чотири рази більше читачів, ніж зазвичай.
Після успіху в тіктоці Богдана ще раз зустрілася з Юрієм, аби записати коментар читачам, які відгукнулися. Для тих, хто не зміг побувати на фестивалі, книги обіцяли відправити «Новою поштою». І тут не обійшлося без щедрості видавців — разом із замовленими примірниками вони клали одну книгу в подарунок. Юрій пояснив, що так хотіли частково компенсувати кошти за доставку.
Богдана вважає, що всі видавництва мають одну глобальну місію — популяризацію читання. У Threads вона підсумувала, що загалом ця історія про підтримку невеликих ініціатив — видавництв, авторів, бізнесів, ідей:
«Ми повинні частіше звертати увагу на маленькі видавництва та навіть самвидав, бо часто там ховаються отакі скарби, які просто не знають усіх способів заявити про себе або ж не мають належних ресурсів. Сподіваюся, ця історія надихне читачів на те, щоб давати шанс усім, хто живе своєю справою, — а це як великі, так і маленькі команди».
Богдана планує завантажити книжки видавництва у власний телеграм-канал, аби підтримувати «Сітон» і надалі.
Фото надала Богдана Богельська
29 квітня благодійний бренд Animalism by UAnimals представив капсульну колекцію «ТІНІ ХВИЛЬ», присвячену проблемі зникнення дельфінів під час війни.
Про це повідомили в UAnimals.
Про нову колекцію
«Колекція називається “ТІНІ ХВИЛЬ”, адже дельфіни гинуть та фактично зникають з різних причин – зокрема й через війну. Коректної статистики про це до закінчення бойових дій, за словами науковців, немає та не може бути. Але якщо не зупинити екоцид, з часом дельфіни можуть стати тінями хвиль майже у буквальному сенсі», — зазначила керівниця Animalism Анастасія Юрко.
До нової лінійки увійшли: оверсайз футболка із зображенням звукової доріжки голосу дельфіна, лонгслів із силуетами зникаючих дельфінів, хустка, металевий кулон-жетон, шкарпетки та гольфи з принтами дельфінів, а також чашка, на якій дельфіни проявляються при нагріванні.
Зараз на дельфінів впливають численні фактори: пуски ракет із надводних і підводних суден, забруднення моря паливом, хімічні отруєння, акустичні травми від російських радарів. Крім того, через втечу риб у безпечніші зони дельфіни змушені слідувати за ними і можуть гинути у рибальських сітках.
Щоб привернути увагу до проблеми, до презентації колекції долучилися актори «Молодого театру» Ілля Чопоров і Дар’я Грачова. У проморолику вони передають емоції та атмосферу моря під час війни.
Читайте також: Поблизу «Вернадського» українці вперше зняли з дрона антарктичного смугача (ВІДЕО)
Довідка
Бренд Animalism by UAnimals створили для того, щоб розповідати про вразливість природи та підтримувати тварин України, які постраждали від війни. Всі речі виготовляють локальні виробники, а прибуток від продажу колекції «ТІНІ ХВИЛЬ» спрямують на допомогу тваринам через громадську організацію UAnimals.
Організація UAnimals з 2016 року пропагує гуманне ставлення до тварин і захищає їх від експлуатації та знущань. Після початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує домашніх, диких та свійських тварин від війни.
За цей час команда UAnimals вивезла з-під обстрілів близько 7 тисяч тварин, підтримала відбудову понад 24 притулків, роздала тисячу тонн корму та стерилізувала понад 43 тисяч безпритульних тварин. Наразі спільнота фонду налічує близько трьох тисяч волонтерів.
Нагадаємо, що «МУР» та Animalism випустили благодійний дроп для допомоги тваринам (ВІДЕО).
Також ми писали, що UAnimals запустили власну платформу із лекціями задля допомоги тваринам.
Фото: UAnimals
Суспільство
Фахівці завершили зацифрування 390 сторінок архівної документації будинку Національної спілки письменників України на вулиці Банковій. Це дім постраждав від російської атаки дронами 1 січня 2025 року.
Про це повідомив директор Департаменту комунальної власності міста Києва Андрій Гудзь.
Особливу цінність серед зацифрованих матеріалів мають креслення фасаду будівлі, датовані 1898 роком. Ці історичні документи стануть основою для розробки проєктів реставрації та допоможуть повернути споруді її первісний вигляд, зберігаючи архітектурну автентичність. Зацифрування архівів допоможе зберегти важливі документи, особливо під час війни.
Читайте також: У Києві оголосили відкритий конкурс серед митців для виставки до Дня міста: як долучитися
Довідка про будинок
Будівлю Національної спілки письменників України на Липках зводили наприкінці 19 століття під керівництвом київського архітектора Володимира Ніколаєва. Пізніше її добудував мільйонер-цукрозаводчик Сімха Ліберман, після чого вона отримала назву Маєток Лібермана.
У 1989 році саме в цій будівлі відбулися перші збори Народного руху України, який став одним із рушіїв здобуття української незалежності. На початку 2024 року на фасаді Будинку письменників встановили меморіальну дошку на честь цих історичних подій.
1 січня 2025 року будівля зазнала пошкоджень унаслідок російської атаки дронами.
Нагадаємо, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства культури та стратегічних комунікацій
