Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
У час, коли через російські обстріли в Україні діють графіки відключень електроенергії, Володимир-Волинська громада, що на Волині, підтримала локальний бізнес.
Підприємці отримали співфінансування на генератори від місцевої влади — так їм вдалося продовжити свою роботу й створити додаткові місця, де жителі можуть підзаряджати техніку під час блекаутів.
Підприємці звернулися по допомогу під час блекаутів
У Володимир-Волинській громаді підприємці почали звертатися до місцевої влади з проханням допомогти забезпечити їх генераторами. Ціни на пристрої були зависокими, а їхня наявність на ринку — обмеженою. Ще одним викликом стало забезпечення генераторів пальним, яке також суттєво зросло в ціні.
Підприємці наводили приклади інших українських міст, де вже діяли подібні програми підтримки. Міська влада Володимир-Волинської громади взялася за вивчення таких проєктів у Львові, Луцьку, Хмельницькому й інших містах, щоб розробити власний.
«Універсального рішення не було. Ми дещо спростили умови участі, бо розуміли, що перед викликами блекаутів опинилися всі підприємці. Ми все ж писали власний порядок програми, який узгодили з бізнесменами та депутатами», — розповідає начальниця відділу економічного розвитку, проєктної діяльності й інвестицій Оксана Виваль.
З міського бюджету на програму виділили 3 мільйони гривень. Максимальна сума компенсації була 50% від вартості придбаного генератора, але не більше 20 тисяч гривень. У місцевому бізнес-центрі підприємцям допомагали з оформленням необхідних документів. Працівники центру також інформували підприємців і розповідали про можливість відшкодувань коштів за вже придбані генератори.
Мами з дітьми приходили підзарядити ґаджети
Програма мала низку умов: підприємці мусили бути зареєстровані в громаді, без заборгованостей і мати щонайменше двох працевлаштованих працівників. Крім того, вони зобов’язувалися надавати жителям можливість підзаряджати ґаджети під час блекаутів, перетворюючи свої заклади на своєрідні «Пункти незламності».
«Один з учасників проєкту розповів, що під час повного блекауту його заклад став справжнім порятунком для мам з дітьми, які приходили підзарядити ґаджети та виконати домашні завдання. Інший же бізнесмен спрямував отримані кошти на генератор, щоб задонатити на армію», — ділиться Оксана.
Загалом учасниками проєкту стали 49 підприємств, серед яких продуктові магазини, стоматологічні кабінети, швейний цех, ресторани, кондитерські та кав’ярні громади. Власник клініки стоматології Руслан Шкринда розповідає:
«Нам повернули частину коштів за генератор, але це вже плюс від держави, що є допомога для підприємців. Часто наші пацієнти, поки чекають на прийом, мають змогу підзарядити тут свої телефони».
За словами головної спеціалістки відділу економічного розвитку Анастасії Азанової, це стало не тільки матеріальною, а й моральною підтримкою для місцевого бізнесу:
«Нещодавно я спілкувалася з власницею магазину дитячого одягу, яка брала участь у цьому проєкті. Підприємиця розповіла мені, що коли надійшла компенсація на рахунок, то вона зрозуміла, що не сама».
«Отримуємо потужну підтримку»
У громаді допомогли не тільки бізнесам. Громада є партнеркою Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», який надав 8 генераторів потужністю від 7,5 до 100 кВт, які встановлені у водоканалі, КП «Володимиртепло», в школах, садку і в центрі позашкільної освіти. Вдалося реалізувати й інші проєкти:
«Ми отримуємо потужну підтримку, і не лише матеріальну, але й можливість брати участь у різноманітних освітніх тренінгах, семінарах. Це шанс зрушити з місця якісь болючі чи критичні питання, наприклад, тему інклюзії й того, наскільки доступні соціальні послуги в громаді. Розв’язуємо питання щодо реабілітаційного центру, який ми плануємо побудувати, адже велика частка жителів громади — військовослужбовці», — говорить Оксана Виваль.
Анастасія Азанова каже: важливо не тільки робити проєкти, але й обмінюватися досвідом з іншими громадами.
«Коли працюєш в органі місцевого самоврядування, то ніби варишся у своєму котлі. Не завжди розумієш, що в інших людей, бо багато вже зробив, але ще є, що робити. Але з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» ми часто організовуємо різні круглі столи та зустрічі, тож можемо обмінятися досвідом з іншими громадами. Люди запитують нас, як нам вдалося реалізувати ту чи іншу ініціативу. Це дає нам мотивацію і своєрідний ковток свіжого повітря», — ділиться Анастасія.
Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.
Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.
Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.
Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».
Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.
Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі.
ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.
Ольга Вовченко
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим.
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.
Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.
Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня
«Юстина», бо справедливість
Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.
Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення.
Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство.
Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня
У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.
Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.
Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня
Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.
Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.
Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня
Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.
Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.
Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня
Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття.
Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.
Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.
Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.
Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.
Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.
Коментарі