Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Гаряча ванна та часник: 6 найабсурдніших міфів про коронавірус

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

З потоком новин про коронавірус більшість людей піддалась загальній паніці. Хтось вже закупив кілька десятків голівок часнику, хтось шукає порятунку в гарячій ванні, а хтось “купається” у спирті. Сподіваємось,  ви не стали одними з тих, хто ще й відхрещується від посилок з AliExpress.

Всесвітня організація охорони здоров’я на своєму сайті розвінчала 14 популярних мітів (дивись новий правопис, – авт.) про новий коронавірус. Ми вибрали для вас найабсурдніші. Давайте мислити розсудливо. 

Міт 1. Гаряча ванна допоможе проти вірусної інфекції

Гаряча ванна не врятує вас від зараження COVID-19 (коронавірусної інфекції). Ваша нормальна температура тіла тримається в показниках від 36,5 до 37°C, незалежно від температури води у ванній чи душі. Та й взагалі, надто гаряча ванна може нанести шкоду і викликати опіки. Найкращий спосіб захистити себе від вірусів – часте миття рук. Це допоможе знищити віруси, які залишитись на шкірі та уникнути зараження у разі дотиків до очей, рота чи носа.

Міт 2. Коронавірус передається через укуси комарів

Якщо раптом ви побачили комара, або (о, ні!) він вас вкусив – не потрібно бігти стрімголов до лікаря. Коронавірус не передається через укуси комарів. Наразі не було жодних досліджень, які могли б довести протилежне.

COVID-1 – це респіраторний вірус, який передається повітряно-крапельним шляхом, тобто, в результаті вдихання капель, які виділяються, коли заражена людина чхає чи кашляє, або пускає слину. Щоб захистити себе, дотримуйтесь правил гігієни рук і респіраторної гігієни. Також уникайте контакту з тим, у кого є кашель чи підвищена температура.

Міт 3. Розтирання спиртом чи хлорним вапном вбиває коронавірус

Хтось вважає, що 100 грамів допоможе від будь-яких вірусів, а хтось ці 100 грамів використовує як зовнішній дезінфектор. Агов! Коли це спирт був ліками проти всіх хвороб? Розтирання спиртом чи хлорним вапном не знищить віруси, які вже проникли в організм. Ці речовини можуть зашкодити вашому одягу і слизовим оболонкам (очам і ротовій порожнині). Майте на увазі, що спирт і хлор можуть бути корисними для дезінфекції поверхонь, але і в цьому випадку їх потрібно використовувати за відповідними правилами.

Міт 4. Часник вбереже мене від вірусів

Не сумніваємось, що ваша бабуся після перегляду телевізора назначила вам свої методи профілактики – часник, і побільше, і ковтати цілими зубчиками.

Ніхто ж не сміє сперечатись з бабусями, часник є корисною їжею, яка може мати антимікробні властивості. Однак, під час нинішнього спалаху немає доказів того, що часник є ефективним як засіб профілактики зараження коронавірусом.

Міт 5. Промию ніс сольовим розчином – захищусь від коронавірусу

А ми все гадаємо, чому полиці з сіллю в магазинах порожні. Кажуть, сіль – то біла смерть, а у цьому випадку сіль – рятівник? 

Не знаємо, хто вигадав, що промивання сольовим розчином захистить від зараження новим вірусом, але доказів цьому немає.

Так, промивання може допомогти швидше одужати від застуди. Однак, такі дії не будуть ефективними при запобіганні респіраторним захворюванням.

Міт 6. Я молодий, тому коронавірус мені не страшний

Чомусь шириться така думка, що коронавірус страшний лише для людей старшого віку. А молодь може спокійно видихнути.

Проте це не так. Люди будь-якого віку можуть заразитись коронавірусом. Старші люди і ті, хто має конкретні захворювання (наприклад, астму, діабет, захворювання серця) є більш вразливими до тяжких форм коронавірусної інфекції. ВООЗ радить людям будь-якого віку вживати заходів щодо захисту від вірусу, наприклад, дотримуватись гігієни рук.

Тож, не вірте всьому, що вам говорять та ретельно аналізуйте всю інформацію. А щоб захисти себе, ретельно мийте руки, займайтесь спортом, збалансовано харчуйтеся, висипайтесь та менше відвідуйте багатолюдні місця. І звісно, читайте ШоТам, адже ми – ваша пігулка від паніки.

Суспільство

Аеророзвідник облаштував на фронті музичну студію і пише пісні (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Аеророзвідник Павло Прижегодський пригнічує ворога своїми піснями та підтримує бойовий дух побратимів! Він пише пісні й співає в музичній студії, яку зробив в укритті на передовій. Яка ж вона, музична студія Павла на фронті, та як на це реагують його побратими — розповідає ШоТам.

Захисник-музикант облаштував музичну студію прямо на передовій. Там між бойовими завданнями пише пісні й співає.

До вторгнення Павло Прижегодський працював у громадській організації «БУР» , а у вільний час займався музикою. Після 24 лютого хлопець спрямував усю силу на допомогу військовим. Але йому здавалося, що робить замало…

Мене не полишало відчуття того, що все надто якось комфортно для мене. Тобто я прокидався зранку, йшов, пив каву і, поки п’ю каву, розумів, що зараз на сході, на півдні, на півночі, в центрі хлопці мерзнуть голодні під обстрілами, — Павло Прижегодський, аеророзвідник і музикант.

У квітні хлопець мобілізувався й поїхав у зону бойових дій на Донеччину. Служив в аеророзвідці, а першу пісню написав через трагічні події на фронті…

«Унаслідок обстрілу загинуло 12 хлопців із нашої бригади. Приїхали, побачили руїни вже. По долині пролягав дим від нічної пожежі, і я, поки ми їхали, на телефон записав перші рядки: Дим від пожежі влягає долиною. Сипляться межі, що звуть Україною. Спи, поки грім не вщухне, спи», — розповідає Павло Прижегодський, аеророзвідник і музикант.

Дивіться відео: Оркестр Міноборони запалює драйвовою музикою з окопів

Павло облаштував невелику музичну студію прямо в підвалі, де живе зі своїми побратимами. На запитання, як побратими реагують на студію, Павло відповідає, що деякі спотикаються через мікрофонні стійки, коли лягають спати. Ставляться добре, тому що в кожного є своє захоплення.

На війні я зрозумів, що в нас життя одне і треба робити в цьому житті те, що насправді тобі подобається, – Павло Прижегодський, аеророзвідник і музикант.

Коли є вільний час, Павло пише пісні та дає онлайн концерти для підписників. А ще Павло відкрив збір на потреби своєї аеророзвідувальної групи.

«Станом на зараз найбільші потреби, найчастіше які виникають, це технічне обслуговування автомобілів і ремонт їх», — каже Павло Прижегодський, аеророзвідник і музикант.

Павло планує написати ще багато пісень і буде захищати Україну й після Перемоги. А якщо ви захочете задонатити на аеророзвідувальну бригаду Павла, це можна зробити за посиланням.

Нагадаємо, майстри з Приазов’я виготовляють старовинний музичний інструмент.

Також ми розповідали, як литовський рок-музикант Андрюс Мамонтовас переспівав свій хіт українською мовою.

Читати далі

Суспільство

Контррозвідники СБУ атакували росіян ударними дронами (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Військові контррозвідники Служби безпеки України атакували російських окупантів на східному фронті за допомогою ударних дронів.

Про це українська спецслужба повідомила на своїй фейсбук-сторінці та оприлюднила відео з місця подій.

Вказано, що контррозвідники ліквідували чотирьох окупантів і щонайменше трьох поранили.

Окрім того, під час бою під прикриттям спеців СБУ було евакуйовано пораненого українського воїна.

Читайте такожБойові завдання? Не все так просто. До чого готуватися жінкам, які прагнуть мобілізуватися – відповідає військова

Довідка

Служба безпеки України  — державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, що гарантує державну безпеку України. У складі діє Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів, скорочена назва ЦСО «А» або «Альфа» — спецпідрозділ СБУ, антитерористичний центр.

Нагадаємо, військові 71-ї єгерської бригади знищили укріплення окупантів в районі Кремінної на Луганщині.

Також українські прикордонники знищили ворожий склад під Луганськом.

Фото: facebook.com/SecurSerUkraine.

Читати далі

Суспільство

Криголам «Ноосфера» прибув на станцію «Академік Вернадський»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» дістався антарктичної станції «Академік Вернадський» і став на якір неподалік острова Галіндез.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру.

«Для нас прихід Ноосфери – це дуже радісна подія, адже це можливість нарешті побачитися зі своїми колегами та співвітчизниками після 10 місяців зимівлі, а також отримати гостинці з дому. А ще це початок дуже відповідальної роботи – великого ремонту на станції», – написав керівник 27-ї української антарктичної експедиції Юрій Отруба.

Відомо, що «Ноосфера» доправила до станції вантажі та команду українських технічних фахівців. У найближчі кілька місяців вони мають провести невідкладні роботи з модернізації «Вернадського», потрібні для успішної зимівлі наступної, 28-ї експедиції. Зокрема, йдеться про заміну системи опалення та роботи з заземлення дизельної й головної будівлі станції.

Читайте такожЯк ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»

Передбачається, що після розвантаження судно вирушить до чилійського порту Пунта-Аренас для майбутнього забезпечення перезмінки річних експедицій на станції «Вернадський».

Що відомо про другий антарктичний сезон «Ноосфери»?

Українське науково-дослідне судно вирушило вже в другий антарктичний сезон наприкінці грудня 2022 року. На борту перебуває польсько-українська експедиція.

«Ноосферу» придбали у серпні 2021 року для єдиної української антарктичної станції. Криголам доправив першу українську місію на колишню британську станцію «Фарадей», тепер відому як «Академік Вернадський».

Нагадаємо, у другий антарктичний сезон український криголам «Ноосфера» вирушив з порту Кейптауна Південно-Африканської Республіки наприкінці грудня 2022 року. Спершу судно доправило вантажі та команду полярників на польську антарктичну станцію «Арцтовський», що розміщена на острові Кінг Джордж.

Фото: facebook.com/AntarcticCenter.

Читати далі